Рішення

від 22.11.2018 по справі 826/1427/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2018 року № 826/1427/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Павленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакмар"

до Київської міської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні товару,

за участі представників сторін:

від позивача - не прибули;

від відповідача - Гончаровський О.В., Карпінська Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакмар" (далі - позивач, ТОВ "Торговий дім "Лакмар") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, митний орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 09.09.2015 №100250003/2015/000057/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250003/2015/00106.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що інспектор митниці, маючи при винесенні рішення всі наявні в декларанта документи, що підтверджували реальну митну вартість товару, безпідставно використала для визначення митної вартості товару резервний метод відповідно до ст.64 Митного кодексу України замість основного, першого методу - за ціною договору (вартість операції) відповідно до ст. 57 Митного кодексу України. Позивач зазначає, що декларантом було подано повний пакет документів з підтверджуючими даними щодо ціни на товар в сумі 0,595 дол. США за 1 кг товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. Також, на думку позивача, інспектор безпідставно в оскаржуваному рішенні посилається на порушення строків оплати, оскільки строки оплати регулюють відносини виключно між постачальником та покупцем та не можуть бути предметом для коригування вартості імпортованих товарів, так як не мають жодного відношення до ціни на товар. Щодо вимог інспектора про витребування додаткових документів позивач зазначає, що таке витребування було здійснено за відсутності визначених законом підстав, а тому його невиконання чи виконання не в повній мірі не створює для декларанта негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості позивачем були подані всі передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України документи, які давали змогу інспектору митниці достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів. При цьому позивач посилається на правовий висновок ВСУ, викладений у постанові від 11.09.2012, №26347525 в ЄДРСР.

Також позивач повідомив про вжиття заходів досудового врегулювання, а саме оскарження рішення про коригування митної вартості в адміністративному порядку, за результатом якого останнє залишено без змін.

Вважаючи оскаржуване рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 (суддя Качур І.А.) відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження з призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву проти позову заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови були прийняті із дотриманням вимог чинного законодавства, за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які згодом підтвердилися після подання позивачем на вимогу митного органу додатково витребуваних документів, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьовій О.В., яка ухвалою від 04.12.2017 була прийнята до провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 22.01.2018, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дегтярьової О.В., судову справу передано на розгляд судді Мазур А.С. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження з призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.07.2015 між ТОВ "Торговий дім "Лакмар" та підприємством "TANGSHAN SANNYOU GROUP HONGKONG INTERNATIONAL TRADE CO., LIMITED" (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №2015SYGYM1-02 (далі - контракт) відповідно до умов якого покупець зобов'язаний оплатити і прийняти, а продавець зобов'язаний поставити товар, визначений у специфікаціях та доповненнях, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до положень п.2 контракту ціна на товар, що поставляється, визначена в дол. США і вказується на кожну поставку в специфікаціях. Вартість упаковки входить в ціну на товар.

Згідно з п.3.5 контракту продавець зобов'язаний вислати протягом 5-ти робочих днів після відвантаження партії товару, погодженої в специфікації, безпосередньо покупцю експрес-поштою пакет супровідних документів.

Відповідно до п.6.1 контракту оплата за поставлену продукцію здійснюєтья до отримання товару в місці призначення. Умови оплати вказані у відповідній специфікації до цього контракту.

Згідно з п.1 Специфікації від 13.07.2015 №1 до контракту предметом поставки є метилтрихлорсилан (М1) в кількості 36800 кг за ціною 0,595 дол.США/кг на загальну суму 21896,00 дол. США. Умови платежу: 30% попередньої оплати здійснюється після підписання специфікації протягом 7-ми робочих днів та 70% - після того, як покупець отримає від продавця всі копії супровідних документів по електронній пошті протягом 7-ми робочих днів.

З метою митного оформлення товару, ввезеного на підставі вказаного контракту, позивачем 03.09.2015 о 10-30 до митного поста "Західний" подано електронну митну декларацію №100250003/2015/081297, товар - "метилтрихлорсилан", разом із документами: CMR від 02.09.2015 №1650; коносамент від 19.07.2015 №ZIMUXNG1600579; інвойс від 19.07.2015 №F15SYGYM1-02; пакувальний лист від 18.07.2015 №F15SYGYM1-02, страховий поліс від 18.07.2015 №12412341900179628516; платіжні доручення в іноземній валюті від 14.07.2015 №57, від 11.08.2015 №61, від 18.08.2015 №66; банківський документ щодо здійснення передплати (swift) від 14.08.2015; контракт від 13.07.2015 №2015SYGYM1-02 зі специфікацією №1 та доповненням №1 від 13.07.2015; сертифікат про походження товару від 21.07.2015 № CCPIT0611502089653; копія митної декларації країни відправлення від 15.07.2015 №020220150520017247; сертифікат аналізу від 03.07.2015 №б/н.

Митна вартість заявлена декларантом за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються за ціною 0,595 дол. США за кг.

Під час митного контролю заявленої декларантом митної вартості товару за митною декларацією від 03.09.2015 №100250003/2015/081297 відповідачем встановлено, що документи, подані при митному оформленні для підтвердження митної вартості товару відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Внаслідок цього, керуючись положеннями ч.3 ст.53 МКУ посадовою особою митного органу в той же день, 03.09.2015, о 13-42 шляхом направлення електронного повідомлення декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прайс-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

На вимогу митного органу позивач того ж дня, 03.09.2015, додатково надав наступні документи: прайс-лист "Tangshan Sanyou Group Hongkong International Trade Co., Ltd" від 01.07.2015; висновок Запорізької Торгово-промислової палати від 01.09.2015 №ОИ-450; комерційна пропозиція від 10.07.2015; лист "Tangshan Sanyou Group Hongkong International Trade Co., Ltd" від 10.07.2015 щодо адреси відправлення товару; лист ТОВ "Торговий дім "Лакмар" від 01.09.2015 № 01/09 про відсутність будь-яких ліцензійних чи авторських договорів; лист ТОВ "Торговий дім "Лакмар" від 03.09.2015 №03/09 про використання товару як давальницької сировини; калькуляція "Tangshan Sanyou Group Hongkong International Trade Co., Ltd" від 10.07.2015; переклад страхового полісу для транспортування вантажу; переклад митної декларації країни відправлення (Китай); прайс-лист від 03.07.2018 іншого постачальника "HYCS Zhejiang Sucon Silicon Co., Ltd" (Китай).

За результатом опрацювання наданих декларантом додаткових документів митний орган дійшов висновку, що надані для підтвердження митної вартості документи не містили всіх відомостей щодо ціни, яка сплачена або яка підлягає сплаті, заявлені відомості щодо митної вартості не підтверджені документально та не виконано в повному обсязі вимоги органу Державної фіскальної служби щодо надання додаткових документів.

За наслідком розгляду поданих заявником документів щодо митного оформлення товару "Метилтрихлорсилан (М1)" інспектором Київської міської митниці ДФС, М/п "Західний" Карпінською Л.В. було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 09.09.2015 №100250003/2015/000057/1, відповідно до якого митну вартість товару було визначено на рівні 0,6350 дол. США за кг за резервним методом, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250003/2015/00106, які і є предметом оскарження у даній справі.

Прийняття оскаржуваного рішення №100250003/2015/000057/1, про що зазначено в графі 33 цього рішення, відповідач обґрунтовує наступним:

1) митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з розбіжностями, виявленими у наданих документах. Не додержані терміни оплати, які вказані у специфікації від 13.07.2015 №1 згідно з п.6.1 контракту від 13.07.2015 №2015SYGYM1-02. Відповідно до Специфікації №1 30% попередня оплата здійснюється після підпису специфікації протягом 7 робочих днів та 70% - протягом 7 робочих днів після того, як покупець отримає від продавця всі копії відвантажених документів по електронній пошті. Згідно з п.3.5 контракту продавець зобов'язаний відправити покупцю по електронній пошті протягом 5 робочих днів з моменту завантаження копії відвантажених документів. Отже, 30% попередньої оплати здійснено 14.07.2015 (платіжний документ №57) - терміни оплати дотримані. 70% попередньої оплати здійснено 11.08.2015 та 18.08.2015 (платіжні документи №61, №66) - терміни оплати не дотримано, оскільки з п.3.9 контракту датою відвантаження вважається дата видачі коносамента тобто, дата відвантаження 19.07.2015 (коносамент від 19.07.2015 №ZIMUXNG1600579)+ 5 робочих днів (відправлення документів) +7 робочих днів (70% попередньої оплати), що дорівнює 05.08.2015 - це останній термін внесення 70% попередньої оплати згідно з документами.

Попередні методи не застосовані: методи 2-а, 2-б - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 2-в, 2-г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості та відсутності прохання декларанта щодо їх застосування;

2) У органу доходів і зборів наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Митний орган посилається на положення ч.5 ст.54 та ст.33 Митного кодексу України. Водночас зазначає, що перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснювалась шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 №362 (втратив чинність згідно з накзом ДФС України від 11.09.2016 №689). На підставі такого порівняння було з'ясовано, що вартість заявленого позивачем до митного оформлення товару (0,595 USD/кг) є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України (далі ЄАІС). Також митна вартість попереднього митного оформлення метилтрихлорсилану (М1), країна виробництва Китай, що ввозилась ТОВ "Торговий дім "Лакмар" становила 0,75 USD/кг. Також митний орган посилається на положення ст.59 та 60 Митного кодексу України і зазначає, що згідно з ЄАІС ДФС України останні митні оформлення здійснені за рівнем митної вартості 0,635 USD/кг;

3) відповідно до ст.53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати (за наявності) додаткові документи;

4) відповідно до ч.ч. 3, 6 ст.54 Митного кодексу України митним органом відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Митну вартість товарів визначено митним органом із застосуванням резервного методу з урахуванням вимог ст.64 Митного кодексу України, з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка на переконання митного органу щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (митні декларації №206060000/2015/004932 від 02.09.2015, №206060000/2015/004975 від 03.09.2015), на рівні 0,635 USD/кг.

Вважаючи оскаржувані рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст.52).

Положеннями ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1).

Згідно з ч.2 цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування (ч.4 ст.54 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, серед іншого, має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1 ст.57).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу (ч.5).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 цього Кодексу (ч.8).

Умови та застереження щодо застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), визначено положеннями ст.58 МК України.

Відповідно до положень ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2).

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу (ч.3).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5).

З системного аналізу наведених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому в розумінні наведених статей сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наведені вище правові норми зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митним органом додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем 03.09.2015 з метою митного оформлення товару, ввезеного на підставі зовнішньоекономічного контракту та специфікації №1 від 13.07.2015, було надано до митного органу в електронному вигляді декларацію митної вартості №100250003/2015/081297 на товар - "метилтрихлорсилан (М1)" в кількості 36800 кг. Митна вартість заявлена декларантом за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються за ціною 0,595 дол. США за кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було надано відповідачу документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України. З аналізу їх змісту вбачається, що подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4 та 5 ст.58 МК України.

Зокрема, згідно з п.1 Специфікації №1 до контракту предметом поставки є метилтрихлорсилан (М1) в кількості 36800 кг за ціною 0,595 дол.США/кг на загальну суму 21 896,00 дол. США (36800*0,595).

Згідно з даними комерційного інвойса від 19.07.2015 №F15SYGYM1-02 загальна сума платежу становить 21896,00 дол. США (за 36800 кг метилтрихлорсилану по ціні 0.595 дол. США/кг).

На момент митного оформлення товару сума, яка підлягала до сплати, а саме 21896,00 дол. США, була повністю сплачена позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, зокрема платіжних доручень в іноземній валюті: №57 від 14.07.2015 на суму 6568,80 дол. США, №61 від 11.08.2015 на суму 6568,80 дол.США та № 66 від 18.08.2015 на суму 8758,40 дол.США (6568,80+6568,80+8758,40=21896 дол.США). Бенефіціаром, згідно з п.59 цих платіжних доручень, є безпосередньо продавець, контрагент за контрактом - Tangshan Sanyou Group Hongkong International Trade Co., Ltd.

Згідно з даними поданої позивачем митної декларації №100250003/2015/081297 на товар - "метилтрихлорсилан (М1)" в кількості 36800 кг загальна сума за рахунком становить 21896,00 дол. США (графа 22), ціна товару - 21896,00 дол. США (графа 42).

Таким чином, надані декларантом разом із митною декларацією документи містять достовірні, документально підтверджені відомості щодо ціни, яка підлягала до сплати і фактично була сплачена за поставлений товар, а отже підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом.

Наведені обставини в своїй сукупності спростовують наявність розбіжностей в поданих декларантом документах та сумніви митного органу в достовірності наданої декларантом інформації, зокрема щодо відсутності в поданих документах всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, так як ці обставини не знайшли свого підтвердження.

Водночас відповідач, обґрунтовуючи свої сумніви щодо заявленої позивачем митної вартості задекларованого товару, посилається на ту обставину, що позивачем не були додержані терміни оплати, які вказані у специфікації від 13.07.2015 №1 згідно з п.6.1 контракту від 13.07.2015 №2015SYGYM1-02.

Однак, яким чином ця обставина впливає на правильність визначення заявленої декларантом митної вартості на товар та свідчить про неможливість застосування основного методу при її визначенні, відповідачем не аргументовано.

Таким чином, сумніви відповідача у правильності зазначеної декларантом митної вартості товару з підстав, викладених в оскаржуваному рішенні, є безпідставними та необґрунтованими. У зв'язку з цим висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товарів шляхом застосування основного методу на підставі наданих позивачем документів до митного органу є помилковим.

За встановлених обставин справи суд приходить до висновку, що у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів у декларанта і відповідно права вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Посилання відповідача на ту обставину, що вартість заявленого позивачем до митного оформлення товару (0,595 USD/кг) є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України (далі ЄАІС) є необґрунтованим, оскільки використання цінової бази ЄАІС допускається тільки при визначенні митної вартості за другорядними методами відповідно до положень статей 59, 60, 64 МК України, на що у митного органу, як зазначено вище, не було законних підстав.

З огляду на викладене, визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування, оскільки митним органом витребувано додаткові документи за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, всупереч наявності належним чином підтверджених усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари під час подання позивачем митної декларації.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду, зокрема, від 22.05.2018 у справі №826/3104/16, від 06.11.2018 у справі №826/10926/16, у постанові ВСУ від 31.03.2015 у справі №21-127а15, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 у справі №820/5725/13-а.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірності прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови не довів, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакмар" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів.

Судові витрати слід розподілити за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. За подання адміністративного позову у цій справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2576 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 27.01.2016 №2794 та від 17.03.2016 №3014. Отже, позивач має право на повернення зазначеної суми.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакмар" (02152 м. Київ, вул. Березняківська, буд. 16, кв. 46, ЄДРПОУ 35975867 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.09.2015 №100250003/2015/000057/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250003/2015/00106.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакмар" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 16, кв. 46, ЄДРПОУ 35975867) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби (03680, м. Київ, бульвар І.Лепсе, 8-а, ЄДРПОУ 39422888).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено: 26.11.2018.

Суддя А.С. Мазур