Постанова

від 05.03.2019 по справі 826/1427/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1427/16 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 листопада 2018 року (повний текст складено 26 листопада 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лакмар до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні товару ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 09 вересня 2015 року №100250003/2015/000057/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250003/2015/00106.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 листопада 2018 року позов ТОВ ТД Лакмар задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 09 вересня 2015 року №100250003/2015/000057/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250003/2015/00106.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Київська міська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем не було дотримано термін оплати за зовнішньоекономічним контрактом, у зв'язку з чим відповідачем на підставі ст.33 МК України використано інформаційні ресурси, внаслідок чого встановлено, що позивач раніше імпортував аналогічний товар метилтрихлорсилан за кодом згідно УКТ ЗЕД 2931909090 за ціною 0,75 доларів США/кг, яка є вищою ніж зазначена під час митного оформлення товару (0,595 доларів США/кг).

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що декларантом було подано повний пакет документів з підтверджуючими даними щодо ціна на товар в розмірі 0,595 доларів США/кг, а тому у відповідача були відсутні підстави для не застосування основного методу митної вартості - за ціною контракту.

Позивач, будучі повідомленим про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ТД Лакмар (покупець) та TANGSHAN SANNYOU GROUP HONGKONG INTERNATIONAL TRADE CO., LIMITED (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №2015SYGYM1-02 від 13 липня 2015 року (а.с.21) відповідно до умов якого покупець зобов'язаний оплатити і прийняти, а продавець зобов'язаний поставити товар, визначений у специфікаціях та доповненнях, які є невід'ємною частиною цього контракту (п.1.1 контракту). Відповідно до п.2 контракту ціна на товар, що поставляється, визначена в доларах США і вказується на кожну поставку в специфікаціях. Вартість упаковки входить в ціну на товар. Згідно з п.3.5 контракту продавець зобов'язаний вислати протягом 5-ти робочих днів після відвантаження партії товару, погодженої в специфікації, безпосередньо покупцю експрес-поштою пакет супровідних документів. Оплата за поставлену продукцію здійснюється до отримання товару в місці призначення. Умови оплати вказані у відповідній специфікації до цього контракту (п.6.1 контракту).

Для митного оформлення товару декларантом подано до оформлення митну декларацію від 03 вересня 2015 року №100250003/2015/081297 (а.с.17) з визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною контракту, до якої додано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0003960 від 14 листопада 2013 року; CMR від №1650 від 02 вересня 2015 року; коносамент №ZIMUXNG1600579 від 19 липня 2015 року; банківські платіжні документи №57 від 14 липня 2015 року, №61 від 11 серпня 2015 року, №66 від 18 серпня 2015 року, б/н від 01 вересня 2015 року; інвойс №F15SYGYM1-02 від 19 липня 2015 року; пакувальний лист №F15SYGYM1-02 від 18 липня 2015 року; страховий поліс №12412341900179628516 від 18 липня 2015 року; контракт №2015SYGYM1-02 від 13 липня 2015 року зі специфікацією №1 та доповненням №1 від 13 липня 2015 року; інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару №2730 від 09 вересня 2015 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 19 липня 2015 року; сертифікат про походження товару №CCPIT0611502089653 від 21 липня 2015 року; копія митної декларації країни відправлення №020220150520017247 від 15 липня 2015 року; сертифікат аналізів №б/н від 03 липня 2015 року.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09 вересня 2015 року №100250003/2015/000057/1 (а.с.53), в графі 33 якого зазначено обставини прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зокрема, 1. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з розбіжностями, виявленими у наданих документах. Не додержані терміни оплати, які вказані у специфікації від 13 липня 2015 року №1 згідно з п.6.1 контракту від 13 липня 2015 року №2015SYGYM1-02. Відповідно до Специфікації №1 30% попередня оплата здійснюється після підпису специфікації протягом 7 робочих днів та 70% - протягом 7 робочих днів після того, як покупець отримає від продавця всі копії відвантажених документів по електронній пошті. Згідно з п.3.5 контракту продавець зобов'язаний відправити покупцю по електронній пошті протягом 5 робочих днів з моменту завантаження копії відвантажених документів. Отже, 30% попередньої оплати здійснено 14 липня 2015 року (платіжний документ №57) - терміни оплати дотримані. 70% попередньої оплати здійснено 11 серпня 2015 року та 18 серпня 2015 року (платіжні документи №61, №66) - терміни оплати не дотримано, оскільки з п.3.9 контракту датою відвантаження вважається дата видачі коносамента тобто, дата відвантаження 19 липня 2015 року (коносамент від 19 липня 2015 року №ZIMUXNG1600579)+ 5 робочих днів (відправлення документів) +7 робочих днів (70% попередньої оплати), що дорівнює 05 серпня 2015 року - це останній термін внесення 70% попередньої оплати згідно з документами. Попередні методи не застосовані: методи 2-а, 2-б - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 2-в, 2-г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості та відсутності прохання декларанта щодо їх застосування; 2. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснювалась шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13 липня 2012 року №362. Було з'ясовано, за останні 90 днів, що передували митному оформленню, вартість заявленого до митного оформлення товару (0,595 USD/кг), що декларується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2931909090, є меншою від мінімального рівні митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДФС України. Також митна вартість попереднього митного оформлення метилтрихлорсилану (М1), країна виробництва Китай, що ввозилась ТОВ ТД Лакмар становила 0,75 USD/кг. Згідно з ЄАІС ДФС України останні митні оформлення здійснені за рівнем митної вартості 0,635 USD/кг; 3. відповідно до ст.53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати протягом 10 календарних днів (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прайс-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта). Позивачем було подано прайс-лист Tangshan Sanyou Group Hongkong International Trade Co., Ltd від 01 липня 2015 року, висновок Запорізької Торгово-промислової палати від 01 вересня 2015 року №ОИ-450, комерційна пропозиція від 10 липня 2015 року, лист Tangshan Sanyou Group Hongkong International Trade Co., Ltd від 10 липня 2015 року щодо адреси відправлення товару, листи ТОВ ТД Лакмар від 01 вересня 2015 року №01/09 про відсутність будь-яких ліцензійних чи авторських договорів, від 03 вересня 2015 олку №03/09 про використання товару як давальницької сировини; калькуляція Tangshan Sanyou Group Hongkong International Trade Co., Ltd від 10 липня 2015 року, переклад страхового полісу для транспортування вантажу, переклад митної декларації країни відправлення (Китай), прайс-лист від 03 липня 2018 року іншого постачальника HYCS Zhejiang Sucon Silicon Co., Ltd (Китай); 4. Відповідно до ч.ч.3, 6 ст.54 Митного кодексу України митним органом відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Митна вартість товару визначена за резервним методом з урахуванням вимог ст.64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (митні декларації №206060000/2015/004932 від 02 вересня 2015 року, №206060000/2015/004975 від 03 вересня 2015 року), на рівні 0,635 USD/кг.

За результатами перевірки митної декларації, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250003/2015/00106 (а.с.55).

Позивачем подано заяву від 27 жовтня 2015 року №478/вих. (а.с.63) щодо оскарження рішення про коригування митної вартості від 09 вересня 2015 року №100250003/2015/000057/1, за наслідком розгляду якої рішенням Київської міської митниці ДФС віл 05 листопада 2015 року №6720/10/26-70-25-02-05 (а.с.65) не встановлено підстав для підтвердження заявленої позивачем митної вартості та скасування оскаржуваного рішення.

Вважаючи протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, всупереч наявності належним чином підтверджених усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар під час подання позивачем митної декларації.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов'язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед іншого, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст.257 МК України).

В силу ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

З матеріалів справи вбачається, що під час подання митної декларації від 03 вересня 2015 року №100250003/2015/081297 позивачем до митного органу було подано відповідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, однак митний орган дійшов висновку, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 МК України).

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

З рішення про коригування митної вартості від 09 вересня 2015 року №100250003/2015/000057/1 вбачається, що відповідач не погодився з застосуванням позивачем методу визначення митної вартості за ціною договору у зв'язку з тим, що позивачем порушено терміни оплати, встановлені зовнішньоекономічним контрактом та аналогічний товар попередньо імпортувався позивачем за вищою ціною, яка становила 0,75 USD/кг.

Частиною 4 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч.10 цієї статті.

Частина 5 ст.58 МК України, встановлює, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Колегія суддів зазначає, що умовами контракту №2015SYGYM1-02 від 13 липня 2015 року передбачено, що оплата здійснюється до отримання товару в місці призначення, а самі умови оплати вказані у відповідній специфікації.

У специфікації №1 від 13 липня 2015 року до контракту (а.с.29) передбачено 30% передплати після підписання специфікації протягом 7 днів, 70% після того, як покупець отримає від продавця всі копії вантажних документів по електронній пошті протягом 7 днів. Якщо документи оформлені невірно, покупець має право затримати оплату до повного виправлення документів.

Таким чином, покупець наділений повноваженнями затримати здійснення 70% оплати у випадку невірного оформлення документів продавцем.

Факт повної оплати товару, поставленого згідно інвойсу від 19 червня 2015 року №F15SYGYM1-02 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень в іноземній валюті від 18 серпня 2015 року №66 (а.с.46) на суму 8758,40 доларів США, від 11 серпня 2015 року №61 (а.с.47) на суму 6568,80 доларів США, від 14 липня 2015 року №57 (а.с.48) на суму 6568,80 доларів США.

Колегія суддів звертає увагу, що можливе порушення позивачем термінів оплати товару, що поставлявся на умовах контракту №2015SYGYM1-02 від 13 липня 2015 року жодним чином не вплинуло на формування ціни товару та не змінило митну вартість товару, яка була в повному обсязі сплачена позивачем, що підтверджується матеріалами справи, зокрема зазначеними вище платіжними дорученнями.

Поданими позивачем до митного оформлення документами в повному обсязі підтверджується заявлена митна вартість товару метилтрихлорсилан (М1), а саме: специфікацією №1 від 13 липня 2015 року до контракт (а.с.29), інвойсом від 19 червня 2015 року №F15SYGYM1-02 (а.с.32), листом від 10 липня 2015 року (а.с.36), експортною декларацією країни відправлення (а.с.38), калькуляцією від 10 липня 2015 року (а.с.41), прайс-листом від 01 липня 2015 року (а.с.42), відповідно до яких ціна імпортованого позивачем товару становить 0,595 USD/кг, а загальна митна вартість партії експортованого товару у кількості 36800 кг складає 21896,00 доларів США.

Доказів наявності у поданих декларантом до митного оформлення документах розбіжностей або відсутності всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів матеріали справи не містять, а подані ним до відповідача документи в повній мірі підтверджують відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена на імпортований товар.

В той же час, до митного органу позивачем було подано висновок запорізької торгово-промислової палати від 01 вересня 2015 року №ОИ-450 (а.с.44), відповідно до якого в результаті проведення цінового моніторингу основних постачальників товару метилтрихлорсилан (М1) за період з липня по серпень 2015 року діапазон цін склав від 0,535 USD/кг до 0,750 USD/кг, а тому умови контракту №2015SYGYM1-02 від 13 липня 2015 року, та контрактні ціни на імпортований позивачем товар відповідають рівню цін основних постачальників подібної (аналогічної) продукції з Китаю за вказаний період.

Таким чином, у відповідності до ст.58 МК України позивач визначив митну вартість експортованого товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка фактично була сплачена постачальнику.

Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар, подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

У відповідності до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 09 вересня 2015 року №100250003/2015/000057/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250003/2015/00106 прийняті митним органом необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, порушують права позивача, як суб'єкта декларування, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Одеської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма