Рішення

від 26.11.2018 по справі 826/7786/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2018 року № 826/7786/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства ЕКОГІДРОТЕХ до Міністерства екології і природних ресурсів України про представники сторін: у судовому засіданні також був присутній: визнання протиправним та скасування наказу позивача - Мигаль Х.О.; відповідача - Іванюк Н.В.; вільний слухач - ОСОБА_3, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємства ЕКОГІДРОТЕХ (далі - позивач, ПП ЕКОГІДРОТЕХ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства екології і природних ресурсів України (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології і природних ресурсів України від 03.03.2018 №77 в частині анулювання ліцензії ПП ЕКОГІДРОТЕХ .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт. Позивач вважає, що позапланову перевірку було призначено та проведено з порушенням норм чинного законодавства, а розпорядчий документ, що складений за результатами розгляду, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

25.06.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Так, відповідач зазначає, що пред'явлений адміністративний позов є необґрунтованим та немотивованим, таким, що задоволенню не підлягає, виходячи із того, що працівниками Мінприроди 01.03.2018 проведено позапланову перевірку на предмет дотримання позивачем вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з небезпечними відходами, на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва № 757/7374/18-к та наказу від 22.02.2018 № 64-н. За результатами проведеної перевірки, працівниками Мінприроди складено акт від 01.03.2018 №06/18-1 про відмову позивача у проведенні перевірки додержання умов провадження господарської діяльності із поводження з небезпечними відходами. За наслідками перевірки, на підставі ч. 2 ст. 16 Закону, позивачу ліцензію анульовано у зв'язку з фактичним не допуском до проведення перевірки.

06.07.2018 позивач надав відповідь на відзив, згідно якого зазначив, що наданий відповідачем відзив не має відношення до даної справи та не спростовує аргументи, які викладені у позовній заяві.

Правом надання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2018 закрито підтовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2018.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, мотивуючи свою позицію обставинами, які викладені у відзиві.

Окрім того, представниками сторін подано спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.10.2013 рішенням №424 Міністерством екології та природних ресурсів України видано ліцензію ПП Крим-Екогідротех (код ЄДРПОУ 34406463).

На підставі наказу №384 від 21.10.2016 Міністерством екології та природних ресурсів України прийнято рішення про переоформлення ліцензії у зв'язку зі зміною назви на ПП Екогідротех (код ЄДРПОУ 34406463).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.02.2018 по справі №757/7374/18-к, призначено позапланову перевірку ПП Екогідротех з питань дотримання вимог ліцензійних умов господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами за період з 22.08.2013 по 01.01.2018, організацію якої покладено на фахівців Міністерства екології та природних ресурсів України.

22.02.2018 № 64-н на підставі зазначеної вище ухвали суду, відповідачем видано наказ "Про проведення позапланових перевірок" та видано посвідчення (направлення) від 22.02.2018 №06/18.

01.03.2018 перевіряючими складено акт про відмову ПП "ЕКОГІДРОТЕХ" у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 01 березня 2018 року №06/18-1 та акт щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами №06/18.

На підставі Акту про відмову у проведенні позапланової перевірки від 01.03.2018 №06/18-1 відповідачем 03.03.2018 прийнято наказ №77 "Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій", пунктом 1.3 якого анульовано ліцензію ПП "ЕКОГІДРОТЕХ".

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, виданим з порушеннями норм права позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ст.3 зазначеного Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання.

Підстави здійснення позапланових заходів визначені ст. 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, відповідно до п.3 ч.1 ст. 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.02.2018 по справі №757/7374/18-к, призначено позапланову перевірку ПП Екогідротех з питань дотримання вимог ліцензійних умов господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами за період з 22.08.2013 по 01.01.2018.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання.

Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності"(надалі - Закон) врегульовано суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначено виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Принципи державної політики у сфері ліцензування визначено ст. 3 Закону, за якою, державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на: принципі єдиної державної системи ліцензування, принципі територіальності, згідно з яким дія ліцензії поширюється на адміністративну територію органу ліцензування, що її видав; принципі дотримання законності, принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров'я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, принципі рівності прав суб'єктів господарювання, принципі відкритості процесу ліцензування.

За змістом приписів ст. 16 Закону, анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії, зокрема є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки) (п.8 ч.2 ст.16 Закону).

Рішення про анулювання ліцензії повинно містити: 1) реквізити рішення про видачу ліцензії; 2) вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія; 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті); 4) підстави анулювання ліцензії ( ч.6 ст. 16 Закону).

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено до суду ( ч.11 ст.16 Закону).

Розглядаючи вказану справу по суті, суд зазначає, що важливим аспектом спірних правовідносин є встановлення обставин, чи має місце відмова позивача у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

Відповідно до п. 11 ст. 3 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватись у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Частиною 13 ст. 19 ЗУ Про ліцензування видів господарської діяльності передбачено, що про проведення позапланової перевірки ліцензіат повідомляється у день перевірки. Способи повідомлення керівника ліцензіата про проведення перевірок чітко визначається цією ж нормою Закону: за допомогою засобів поштового, телефонного, факсимільного та/або електронного поштового зв'язку.

Отже, із змісту вказаних норм чітко вбачаться обов'язок органу контролю вжити усіх заходів до повідомлення суб'єкта господарювання щодо початку позапланової перевірки у день її проведення, та неможливість її проведення без відповідного повідомлення та за відсутності представника ліцензіата.

Неповідомлення встановленими законом способами ліцензіата про перевірку спричиняє порушення гарантованих законом прав суб'єкта господарювання, що відповідно до ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" унеможливлює застосування органом контролю будь-яких заходів та призводить до їх незаконності у випадку застосування.

Так, згідно з ч. 3 ст. 6 цього Закону, суб'єкт господарювання повинен ознайомитись з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення на проведення заходу державного контролю.

Стаття 10 Закону надає право суб'єкту господарювання під час здійснення державного контролю, серед іншого бути поінформованим про свої права та обов'язки; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, службові особи відповідача жодним із встановлених законом способів ліцензіата про проведення перевірки не повідомили.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 28.02.2018 та 01.03.2018), ПП "ЕКОГІДРОТЕХ" знаходилось за адресою АДРЕСА_1. Дійсна інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою була розміщена на момент призначення та проведення перевірки на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказано відомості про діючий номер телефонного оператора ПП Екогідотех (НОМЕР_1) та адресу електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_1).

Однак, здійснивши виїзд за місцем реєстрації підприємства, працівниками Мінприроди було встановлено його відсутність.

Як вбачається зі змісту акту про відмову від 01.03.2018 ПП Екогідротех у проведенні позапланової перевірки, інформація про те, що номери телефонів, зазначені у ліцензійній справі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, виявились недійсними.

Проте, факт того, що працівники Мінприроди намагались зв'язатися із керівництвом позивача, надсилали різного роду листи та запити, жодними доказами не підтверджено. Так, зазначений акт не містить даних щодо номерів телефону, на які здійснювались дзвінки, не надано доказів надсилання листів чи запитів (до початку перевірки чи під час перевірки) на адресу місцезнаходження позивача, яка зазначена у ліцензії.

Натомість, у матеріалах справи міститься ряд письмових доказів, які доводять, що ПП Екогідротех знаходиться за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Зокрема, підставою для знаходження ПП Екогідротех за вказаною у ЄДР адресою є договір оренди офісного приміщення у ФОП ОСОБА_4, за яке ПП "ЕКОГІДРОТЕХ" сплачує орендну плату.

Так, на адвокатський запит АО "Градум" від 19.03.2018 ФОП ОСОБА_4 підтвердив факт оренди ПП "ЕКОГІДРОТЕХ" у нього, як співвласника приміщень по АДРЕСА_1, офісного приміщення та отримання орендної плати.

Крім того, згідно даних ПрАТ "КИЇВСТАР" номер НОМЕР_2 ПП Екогідротех є дійсним, у період з 14.02.2018-13.03.2018 обслуговувався, абонент постійно одержував СМС-повідомлення від різних інших абонентів, 27.02.2018 на цей номер здійснено вхідний дзвінок з іншого абонента. При цьому, дзвінки від службових осіб Мінприроди на телефон НОМЕР_2 не надходили.

Також, ані на електронну адресу, ані на поштову адресу ПП Екогідротех не приходило жодних листів, повідомлень чи телеграм від Мінприроди щодо необхідності з'явлення 28.02.2018 чи 01.03.2018 для забезпечення можливості проведення позапланової перевірки на предмет дотримання ліцензійних умов.

У зв'язку із чим, керівник ПП "ЕКОГІДРОТЕХ" звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення. За результатами розгляду заяви, відомості про вчинення службовими Мінприроди кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, внесено до ЄРДР, що підтверджується письмовим доказом - витягом з ЄРДР та відповідним повідомленням органу досудового розслідування.

Крім того, суд бере до уваги той факт, відповідач не вжив передбачених законом заходів до повідомлення ліцензіата про проведення перевірки, що, за викладених обставин, не може розцінюватись як не допуск до проведення перевірки.

Законодавець чітко передбачив, що відмова у проведенні перевірки передбачає або активні дії службових осіб ліцензіата по недопущенню органу ліцензування до перевірки, невиконання їх законних вимог, або ж усвідомлену умисну бездіяльність ліцензіата з метою переховування від членів комісії.

Саме такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі №815/5420/17, що недопуску до проведення перевірки фактично не відбулось, оскільки акт про недопуск до перевірки не містить будь-якої інформації про особу та її посадове становище, яка не допустила фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, відмовилася отримувати копію наказу та ознайомитись з направленням. Суд у цій справі виходив з тих міркувань, що відсутність посадових осіб суб'єкта господарювання, коли контролюючим органом здійснено виїзд з метою проведення перевірки, не свідчить про недопуск до проведення перевірки.

Отже, наказ Міністерства екології і природних ресурсів України від 03.03.2018 №77 в частині анулювання ПП Екогідротех ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на підставі пункту 8 частини 2 статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності є протиправним.

Крім усього вищезазначеного, суд бере до уваги те, що місцем знаходження позивача (на момент проведення перевірки і на час розгляду справи) є місто Краматорск Донецької області, яке згідно з п. 16 ч. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Статтею 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерориетичної операції установлено пряму заборону на проведення перевірок суб'єктів господарювання, що знаходяться на території населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція: "Органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику".

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону № 1669- VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, норма Закону № 1669-VII є спеціальною при регулюванні проведення перевірок органами державного нагляду (контролю) на території АТО по відношенню до норм Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Вона встановлює спеціальне правило: заборону перевірок суб'єктів господарювання в зоні АТО.

При цьому, Закон № 1669- VII дає чіткі часові та територіальні критерії його застосування. Так, ст. 1 цього Закону визначає період проведення антитерористичної операції, як час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Цією ж нормою визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, тобто при визначенні дії закону у просторі Закон № 1669-VII містить пряму відсилочну норму до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р.

На час початку та завершення проведення перевірки службовими особами відповідача ПП Екогідротех (з 28 лютого по 1 березня 2018 року) діяв Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", а також не набрав чинності Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції. Аналогічно, на час проведення перевірки (як і її призначення) був чинним п.16 ч. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, яким місто Краматорськ Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Однак, всупереч наведеному, відповідач провів позапланову перевірку суб'єкта господарювання ПП Екогідротех у період та на території проведення антитерористичної операції.

Встановлений Законом № 1669- VII виняток із загального правила щодо можливості проведення позапланових перевірок на території АТО суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, не був підставою для проведення перевірки ПП "Екогідротех , оскільки підприємство є суб'єктом господарювання з середнім ступенем ризику, що констатовано в Акті від 01.03.2018 №06/18-1.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та визнається судом таким, що підлягає задоволенню. Відтак, наказ Міністерства екології і природних ресурсів України від 03.03.2018 №77 в частині анулювання ліцензії Приватного підприємства Екогідротех підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 9, 73-77, 79, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Екогідротех - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології і природних ресурсів України від 03.03.2018 № 77 в частині анулювання ліцензії Приватного підприємства Екогідротех .

3. Стягнути з Міністерства екології і природних ресурсів України (ідентифікаційний код - 37552996, адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35) на користь Приватного підприємства Екогідротех (ідентифікаційний код - 34406463, адреса: 03039, м. Київ, провул. Руслана Лужевського, буд. 14) понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко