П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2018 року
м. Київ
Справа № 804/1163/16
Провадження № 11-480апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О.С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О.Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О.С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула у порядку письмового провадження без виклику сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Христофорівське (далі - ТОВ Агрофірма Христофорівське )
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року, ухвалену суддею Гончаровою І.А.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі Кругового О.О., Лукманової О.М., Божко Л.А.,
у справі Дніпропетровського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон (далі - ТОВ СП Скорпіон )
до відділу з питань державної реєстрації Криворізької районної державної адміністрації,
треті особи:
1) ТОВ Агрофірма Христофорівське ,
2) ОСОБА_1,
про скасування рішень
Історія справи
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. У лютому 2016 року ТОВ СП Скорпіон звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило скасувати рішення реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області від 02 листопада 2015 року № 25762685, 25762086 про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі між ТОВ Агрофірма Христофорівське та ОСОБА_1 належним чином не перевірено, чи існує вже зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки, внаслідок чого державним реєстратором неправомірно здійснено реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. Згідно з договором оренди земельної ділянки від 10 червня 2004 року № 233, укладеним з власником земельної ділянки - ОСОБА_1, Фермерське господарство Скорпіон , правонаступником якого є ТОВ СП Скорпіон , прийняло в оренду земельну ділянку загальною площею 4,790 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер НОМЕР_1) на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, строком на десять років, який у подальшому додатковою угодою продовжено до 31 грудня 2019 року.
4. Також 18 жовтня 2004 року Фермерське господарство Скорпіон , правонаступником якого є ТОВ СП Скорпіон , уклало договір № 43 оренди земельної ділянки з власником ділянки - ОСОБА_1, згідно з яким позивач прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 5,1629 га сільськогосподарського призначення (кадастровий номер НОМЕР_2) на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, строком на десять років, який в подальшому додатковою угодою продовжено до 31 грудня 2019 року.
5. Відповідачем проведено державну реєстрацію договорів оренди та додаткових угод до них, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено відповідні записи.
6. У січні 2016 року позивачу стало відомо, що 02 листопада 2015 року за ТОВ Агрофірма Христофорівське Криворізьким районним управлінням юстиції Дніпропетровської області зареєстровано право оренди на ці земельні ділянки на підставі прийнятих державним реєстратором рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
7. Ці договори оренди на земельні ділянки укладені 19 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Христофорівське , що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
8. Вважаючи рішення державного реєстратора з подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок протиправними і такими, що прийняті з порушенням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , позивач просить їх скасувати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 09 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позов задовольнив.
10. Судові рішення мотивовані тим, що реєстрація права оренди земельної ділянки за ТОВ Агрофірма Христофорівське зумовила одночасне існування права користування земельною ділянкою декількома суб'єктами господарювання, що є порушенням Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно.
Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
11. У березні 2017 року ТОВ Агрофірма Христофорівське звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій і закриття провадження у справі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Скаржник зазначив про помилковість суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування до цих правовідносин пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , яким передбачено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Оскільки у цій справі договори оренди земельних ділянок укладені між орендодавцем та ТОВ Агрофірма Христофорівське після 1 січня 2013 року, у державного реєстратора такий обов'язок був відсутнім.
13. Також скаржник послався на те, що цей спір фактично виник з приводу права ТОВ Агрофірма Христофорівське користуватися відповідними спірними земельними ділянками на підставі договорів оренди, укладених між третіми особами, а тому він не є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
14. Відзивів чи пояснень на касаційну скаргу від інших учасників не надходило.
Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
15. Ухвалою від 29 березня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.
16. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) внесено зміни, і розпочав роботу Верховний Суд.
17. Ухвалою від 18 квітня 2018 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України передала справу разом із касаційною скаргою ТОВ Агрофірма Христофорівське на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заявник касаційної скарги оскаржує судові рішення з мотивів порушення судами правил предметної юрисдикції.
18. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 травня 2018 року прийняла цю справу до розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
20. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
21. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
22. Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
23. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин оскільки відповідач, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин з позивачем.
24. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
25. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, які він повинен здійснювати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
26. У цій справі позивач, оскаржуючи рішення державного реєстратора, фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у іншої особи.
27. Так, у раніше ухваленій постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за третьою особою має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
28. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він може вирішуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від того, чи буде залучений до участі у справі в якості відповідача орендодавець (фізична особа).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Щодо суті касаційної скарги
29. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).
30. Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
31. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
32. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 804/1163/16 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Щодо судових витрат
33. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статтями 243, 344, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Христофорівське задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 804/1163/16 скасувати.
3. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон до відділу з питань державної реєстрації Криворізької районної державної адміністрації, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Христофорівське , ОСОБА_1, про скасування рішень закрити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач І.В. Саприкіна
Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко
С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко
В.В. Британчук Л.І. Рогач
В.І. Данішевська О.М. Ситнік
О.С. Золотніков О.С. Ткачук
О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич
О.Г. Яновська
Відповідно до частини третьої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України постанову оформлено суддею Кібенко О. Р.
Повний текст постанови підписано 27 листопада 2018 року.
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2018 |
Оприлюднено | 28.11.2018 |
Номер документу | 78129893 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Саприкіна Ірина Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні