Постанова

від 20.11.2018 по справі 809/984/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/807/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника відповідача Прос Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Скорзонера на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Григорук О.Б., об 11 год. 40 хв. у м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 16 липня 2018 року) у справі № 809/984/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скорзонера до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Брокер-Сервіс про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в задоволенні заяв позивача та третьої особи від 23.03.2018 №23/03-1, №23-1, № 1 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA206050001/2016/010072 від 10.12.2016 та зобов`язання внести зміни до вказаної митної декларації.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що після подання вказаної митної декларації позивачем було встановлено помилкове віднесення товару пробки із різьбою до класифікації по позиції 7318190000 зі ставкою мита 10 %, який ймовірно слід класифікувати за позицією товару 8309909000 зі ставкою мита 15 %. На подані заяви про внесення змін до митної декларації митний орган, на думку позивача, безпідставно відмовив у внесенні таких змін до декларації всупереч статті 269 Митного кодексу України та пункту 33 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що зміни, які просив внести декларант та уповноважена ним особа, стосувались зміни порядку митного оформлення товарів, які раніше задекларовані та щодо яких здійснено обрахування та сплата митних платежів, стосуються числових значень вже перерахованих (здійснених) митних платежів, які у разі внесення підлягатимуть перерахунку, зазначені відомості не є підставою для внесення змін до митної декларації.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що нормами Митним кодексом України не передбачено виключень щодо права декларанта на внесення змін до митної декларації протягом трьох років з дня завершення митного оформлення товару в залежності від того чи призведе це до перерахування сум митних платежів за відповідною митною декларацією.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 10.12.2016 ТОВ Брокер-Сервіс подано до митного органу митну декларацію №UA 206050001/2016/010072 з метою митного оформлення товару, який ввозився на митну територію України, одержувач ТОВ Скорзонера .

При здійсненні процедури митного оформлення ТОВ Брокер-Сервіс було здійснено декларування частини товару, згідно із статтею 267 Митного кодексу України та щодо вказаних товарів було застосовано ставку ввізного мита 10 %, що відповідає найбільшій ставці.

23.03.2018 позивачем та ТОВ Брокер-Сервіс подано до митного органу заяви № 23/03-1, № 23-1 № 1 про надання дозволу на внесення змін до вказаної митної декларації.

Зокрема, згідно заяви №1 від 23.03.2018 декларант з посиланням на статтю 269 Митного кодексу України просив надати дозвіл внести до митної декларації та наведено зміст змін. В заяві зазначено, що ТОВ Брокер-Сервіс у відомостях зазначених у декларації, які підлягали зміні, вказано перелік товарів щодо яких здійснено декларування на підставі статті 267 Митного кодексу України за одним класифікаційним кодом згідно УКТ ЗЕД. При цьому, у відомостях, які повинні бути зазначені у декларації декларантом вказано перелік товарів, без застосування статті 267 Митного кодексу України, із зазначенням коду, що відповідає кожній одиниці товару та зміненою митною ставкою.

Відповідачем 16.04.2018 надано відповіді на заяви ТОВ Скорзонера та ТОВ Брокер Сервіс , в яких повідомлено позивача та третю особу про відмову в наданні дозволу на внесення змін, оскільки відомості, які пропонуються до внесення як зміни у декларацію пов`язані із перерахуванням сум митних платежів.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Частинами 1, 2, 8 статті 264 МК України визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За змістом ст. 269 МК України відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

На виконання положень вищенаведеної статті постановою КМУ від 21.05.2012 № 450 затверджено Положення про митні декларації (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення № 450), яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом подання митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.

Так, відповідно до пункту 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:

необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Аналогічно, згідно Порядку оформлення аркуша коригування , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145, передбачено внесення відомостей про товари, не пов'язані з перерахуванням сум митних платежів, а лише в разі їх доплати (повернення).

Отже, внесення змін до митної декларації після завершення митного оформлення можливо лише у разі наявності чітко встановлених у пункті 37 Положення № 450 підстав. Зокрема:

наявність відповідного письмового звернення декларанта про внесення змін;

якщо зміни стосуються саме відомостей про товари;

якщо ці відомості про товари не пов'язані з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією.

Заявлені позивачем та ТОВ Брокер-Сервіс зміни у митній декларації № UA206050001/2016/010072 від 10.12.2016 стосуються числових значень, а саме класифікації товару по коду УКТЗЕД, що відповідно призводить до зміни ставок ввізного мита, які у разі внесення змін підлягатимуть перерахунку, що свідчить про те, що зазначені ТОВ відомості не є підставою для внесення змін до митної декларації.

Статтею 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ПК України ) передбачено, що митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відтак не дозволяється внесення змін до митної декларації щодо відомостей, пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів, що були сплачені за такою митною декларацією.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується апелянтом те, що він самостійно визначив ставку ввізного мита, яка підлягала сплаті за Товар, що ним ввозився на митну територію України за митною декларацією № UA206050001/2016/010072 від 10.12.2016, без коригувань та рішень митного органу, суми платежів були за цією митною декларацією сплачені на відповідний рахунок Державного бюджету України.

Отже, судом першої інстанції вірно враховано те, що зміна про яку просили позивач та третя особа не може бути проведена, так як має наслідком зменшення суми митних платежів, сплачених до бюджету за оформленою раніше митною декларацією.

Щодо доводів апелянта про те, що п. 37 Положення № 450 передбачає можливість оформлення митним органом аркушу коригування при виправленні відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів є необгрунтованим з огляду на наступне.

Так представник відповідача в судовому засіданні зазначила та колегія суддів з цим погоджується, що зазначений вище пункт стосується тієї ситуації коли в декларації міняється виключно сума митних платежів, найчастіше це випадок коли скасовуються рішення митного органу про коригування митної вартості в судовому порядку і після цього необхідно внести зміни в митну декларацію та залишити ціну заявлену декларантом. У випадку позивача вказує, що йому потрібно було в заяві покликатися на інший абзац п. 37 Положення № 450, а саме аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

З огляду на встановлене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки зміни про які просить позивач та третя особа призведуть до перерахунку митних платежів, що не допускається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Скорзонера залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 809/984/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 27 листопада 2018 року