Постанова

від 21.11.2018 по справі 334/512/15-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.11.2018 Справа № 334/512/15-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/512/15 Головуючий у 1 інстанції Добрєв М.В.

Провадження № 22-ц/807/196/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2018 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 до Запорізької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним розпорядження Ленінської районної адміністрації, визнання права спільної сумісної власності подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнював, до Запорізької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним розпорядження Ленінської районної адміністрації, визнання права спільної сумісної власності подружжя.

Просив розпорядження Ленінської районної адміністрації №3403 від 20 жовтня 1999 року Про оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , №3670 від 11 листопада 1999 року Про зміну ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_1, м. Запоріжжя визнати незаконними з моменту прийняття та скасувати, свідоцтва на право власності НОМЕР_1 від 29 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_6 на 24/25 частки зазначеного домоволодіння та НОМЕР_2 від 29 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_7 на 18/25 частки домоволодіння визнати недійсними, визнати право спільної власності подружжя на зазначене домоволодіння ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2018 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на відсутність в судовому засіданні через стан здоров'я, подання заяви про розгляд за відсутності, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції послався на п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений позивач в судові засідання на 13 березня 2018р. та 14 травня 2018р. не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Згідно з положенням ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Матеріали справи свідчать про те, що справа розглядалась судом неодноразово.

Проте, суд не звернув увагу на те, що в матеріалах справи містяться пояснення позивача в яких він просить у разі його відсутності в судовому засіданні 14.05.2018 року розглянути справу без його участі та участі по наявним в матеріалах справи доказах (Том 3, а.с.19).

Також, в матеріалах справи міститься довідка Комунального закладу центр первинної медико-санітарної допомоги №9 видана лікарем ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 14.05.2018 року перебував в сімейного лікаря та йому була надана медична допомога.

Крім того, судом першої інстанції не встановлена неможливість розгляду справи по суті без участі позивача і явка позивача в судове засідання не була визнана обов'язковою.

Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2018 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2018 року.

Головуючий

Судді: