Рішення

від 19.11.2018 по справі 646/6180/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/6180/18

№ провадження 2/646/1636/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.18 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретаря - Сімоненко К.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, треті особи: Перша Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на ? частину земельної ділянки, треті особи: Перша Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та просить визначити, що розмір частки у спільній сумісній власності ОСОБА_4, який помер 28 лютого 2014 року, на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241404 від 29.11.2011 р. на ім'я ОСОБА_4, - становить 1 /2 частки. Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Визнати за ним, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянином України, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності на ? частку земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, в порядку спадкування за заповітом від 03.09.2011 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, р. №3414, після смерті батька ОСОБА_4, який помер 28 лютого 2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він, як спадкоємець за заповітом батька ОСОБА_4, прийняв після його смерті 28.02.2014 р. спадщину шляхом звернення до Першої нотаріальної контори та 22.06.2015 р. отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частку в праві спільної часткової власності на житловий будинок №4 з надвірними будівлями, розташований в м.Харкові по Мовчанівському в'їзду. Стосовно оформлення у нотаріальному порядку права власності на належну до складу спадщини земельної ділянки, йому відмовлено державним нотаріусом Першої ХДНК Постановою від 30.08.2018 р., у зв'язку з неможливістю встановлення з державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК №241404 від 29.11.2011 р. розміру спадкового майна, оскільки земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Зазначене вимусило позивача ОСОБА_1 звернутись до суду із позовом щодо визначення частки його спадкодавця у праві спільної сумісної власності та визнання його права власності, як спадкоємця, на встановлену частку.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою та просить визначити, що розмір її, ОСОБА_2, частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241405 від 29.11.2011 р. на ім'я ОСОБА_2, - становить 1 /2 частки. Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Визнати за нею, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, РНОКПП - НОМЕР_2, право власності на ? частку земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4. ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_1 не заперечувала.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_6, надали судові заяви із проханням слухати справу у їхньої відсутності. Свої позовні вимоги вони підтримують, просять задовольнити у повному обсязі, проти позовних вимог за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 не заперечують.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 надала судові заяву, у якій просила слухати справу за її відсутністю, свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, проти первісного позову ОСОБА_1 не заперечує, підтверджує обставини, викладені у його позовній заяві.

Представник третьої особи - Першої Харківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно, належним чином, у своїй заяві до суду просить слухати справу без участі представника, проти позовних вимог за первісним та зустрічним позовами не заперечує, рішення постановити відповідно чинному законодавству.

Третя особа ОСОБА_3 у своїх поясненнях не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, самостійних вимог щодо предмету позовів не заявляє, претензій до спадкової земельної ділянки, яка належала батькові ОСОБА_4 не має, підтверджує обставини, викладені у позовних заявах. Просить слухати справу у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги первісного та зустрічного позовів, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що земельна ділянка, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), яка розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4, на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241404 та ЯК №241405 від 29.11.2011 р., виданих відповідно Рішенню 8 сесії 6 скликання Харківської міської ради Харківської області від 06.07.2011 року №343/11.Вартість земельної ділянки за експертно-грошовою оцінкою на 1 вересня 2018 року складає 257 270 грн.

28 лютого 2014 року у місті Харкові, у віці 85 років, помер ОСОБА_4 ( актовий запис за №3127, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби ХМУЮ.

За життя, 03.08.2011 р. ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, р. №3414, яким все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що за законом він матиме право, заповів своєму синові - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, позивачу за первісним позовом.

Останній прийняв спадщину після батька у встановленому законом порядку та 22.06.2015 р. отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частку в праві спільної часткової власності на житловий будинок №4 з надвірними будівлями, розташований в м.Харкові по Мовчанівському в'їзду, посвідчене державним нотаріусом Першої ХДНК, р. №7-368 .

Спадкова нерухомість розташована на земельній ділянці за адресою: місто Харків, в'їзд Мовчанівський,4,кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, загальною площею 0,1000 га, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), яка належить за правом спільної сумісної власності спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК №241404 від 29.11.2011 р. та позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості належним чином у нотаріальному порядку оформити права власності на зазначену вище земельну ділянку, бо державним нотаріусом Першої ХДНК винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.08.2018 р. Підставою для вказаної відмови стала неможливість встановлення з державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК №241404 від 29.11.2011 р. розміру спадкового майна, оскільки земельна ділянка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.З цього приводу спадкоємець ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Оскільки ОСОБА_2 та померлий ОСОБА_4 є співвласниками спірної земельної ділянки та їхнє право власності на ділянку безпосередньо пов'язане з правом кожного співвласника, частки обох співвласників підлягають визначенню. Для визначення своєї частки та відповідно права власності на цю частку, до суду звернулась із зустрічним позовом співвласник ОСОБА_2 Визначити свою частку у спільній сумісній власності із особою, що померла, співвласник може тільки у судовому порядку.

Відповідно до змісту ст.ст. 11,15 ЦК України, цивільні права і обовЙ'язки виникають із дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За приписом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.13 Ковенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України). Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємці за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. За приписами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Порядок прийняття спадщини визначений законодавцем у ст. 1268 ЦК України. Відповідно до вказаної правової норми спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець ОСОБА_1 прийняв спадщину після батька та отримав свідоцтво на її частину. Зі спадкової справи за №314/2015 Першої ХДНК вбачається, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 здійснив свої спадкові права належним чином, прийняв спадщину після батька, отримав свідоцтво на частину спадщини; інші спадкоємці до спадкування після ОСОБА_4 на залучались, спадщину не приймали,інших заповітів спадкодавець не залишив. Син спадкоємця - ОСОБА_3 на обов'язкову частку у спадщині не претендував, про що надав відповідну заяву нотаріусу.

Для здійснення спадкових прав ОСОБА_1 на земельну ділянку, необхідно визначити спадкову частку спадкодавцю у праві власності на неї.

Нормами ч. 1, ч. 2 ст. 355 ЦК України зазначено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності, при цьому, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Як вбачається з частини 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 89 Земельного Кодексу України встановлено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:а) подружжя;б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;в) співвласників жилого будинку;г) співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.95 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , передбачає, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Суд також керується правовою позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріплену в п. 3.4 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, де зазначено, що відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. За змістом ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила ? .

Враховуючи вищезазначені положення законодавства, оскільки частки у земельній ділянці, яка належала померлому ОСОБА_4 та належить власнику ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності не визначені, а невизначення часток не дає сторонам можливості реалізувати своє право на спадкування та право власності, суд вважає можливим визначити частки співвласників у розмірі по ? частини земельної ділянки.

Для захисту своїх прав позивач за первісним позовом ОСОБА_1, як спадкоємець власнику земельної ділянки та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, як власник цієї земельної ділянки, звертаються до суду із вимогою про визнання права власності на визначені частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку. Зазначена вимога підлягає задоволенню, бо тільки визначення часток у праві власності на земельну ділянку не породжує права власності у кожного з них. При цьому за вимогою сторін право спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку припиняється.

Згідно з вимогами ст. 79,80 ЦПК України, надані позивачами докази суд визнає достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а також достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Суд приходить до висновку, що з аналізу наданих письмових доказів, позивач ОСОБА_1 є належними спадкоємцем за заповітом померлого 28 лютого 2014 року ОСОБА_4, належним чином прийняв спадщину, а тому має відповідно чинному законодавству право на визнання за ним права на спадщину у вигляді земельної ділянці у частці, яка визначена судом.

На підставі статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 2 ст.158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

На підставі викладеного, згідно до ст.,ст.15, 16, 355, 368 , 1216-1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1225, 1233, 1234, 1236, 1241, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 89, 120, 152, 158 ЗК України, керуючись ст.,ст. 2, 4, 12, 13, 76-80, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, с у д

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Визначити, що розмір часток спільної сумісної власності ОСОБА_4, який помер 28 лютого 2014 року, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241404 та серії ЯК №241405 від 29.11.2011 р., виданих відповідно Рішенню 8 сесії 6 скликання Харківської міської ради Харківської області від 06.07.2011 року №343/11, - становить по 1 /2 ( одній другій) частки.

Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241404 та серії ЯК №241405 від 29.11.2011 р., виданих відповідно Рішенню 8 сесії 6 скликання Харківської міської ради Харківської області від 06.07.2011 року №343/11.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянином України, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності на ? ( одну другу) частку земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4, в порядку спадкування за заповітом від 03.09.2011 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, р. №3414, після смерті батька ОСОБА_4, який помер 28 лютого 2014 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, РНОКПП - НОМЕР_2, право власності на ? ( одну другу) частку земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0050, з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Харків, Мовчанівській в'їзд, №4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Теслікова І.І.