Ухвала

від 27.11.2018 по справі 722/854/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

головуючого: ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12018260140000083 від 20.03.2018 року відносно:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розкопинці Сокирянського району Чернівецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, учасника бойових дій, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

На вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2018 року прокурор Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу.

Цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.

Позовні вимоги ПрАТ «Укргідроенерго» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПрАТ «Укргідроенерго» - завдані матеріальні збитки у розмірі 3493 (трьох тисяч чотириста дев`яносто трьох) грн. 95 коп.

ЄУНСС №722/854/18 Головуючий в І інстанції:

ОСОБА_9 №11-кп/822/39/18 Суддя - доповідач: ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст. 185 КК України

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Вирішено долю речових доказів.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі, не заперечуючи кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 , вважає, що вирок районного суду є таким, що не ґрунтується на законі та підлягає зміні на підставі ст. 412 КПК України у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку, визнаючи ОСОБА_6 винним, формулює обвинувачення в обсязі, відмінному від висунутого прокурором та підтриманому в суді.

Згідно обвинувального акту обвинувачення ОСОБА_6 пред`явлено щодо таємного викрадення семи дорожніх знаків у формі трикутника та одного дорожнього знаку у формі трикутника зі стійкою та кріпленням, загальною вартістю 4674 грн. 50 коп..

Таким чином, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 337 КПК України, самостійно вийшов за межі висунутого прокурором обвинувачення, збільшивши кількість та вартість викраденого майна.

Просить вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області 04 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_6 змінити, виключивши зі змісту мотивувальної частини майно, стосовно якого обвинувачення не пред`являлось, та відповідно його вартість із суми завданих потерпілій стороні збитків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 19.03.2018 року приблизно о 17-й год. 30 хв. на відрізку експлуатаційної дороги Дністровської ГАЕС в межах с. Василівка Сокирянського району Чернівецької області в напрямку с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, діючи умисно, протиправно, з корисливою метою, таємно викрав сім дорожніх знаків у формі трикутника зі стійками та кріпленням та один дорожній знак у формі трикутника, які є власністю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС ПрАТ «Укргідроенерго», загальною вартістю 7213,82 грн..

Таким чином, своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого (крадіжка).

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, думку прокурора, який підтримав свої апеляційні вимоги і наполягав на їх задоволенні, міркування обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та з`ясувавши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

За положеннями ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та дії останнього правильно кваліфіковані.

Оскільки висновки суду першої інстанції стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та доведеності вини обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, у тому числі і в частині призначеного покарання, в апеляційній скарзі прокурора не оскаржується, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, тому вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора в частині того, що суд самостійно вийшов за межі висунутого прокурором обвинувачення, збільшивши кількість та вартість викраденого майна ОСОБА_6 , то колегія суддів, вважає їх такими, що знайшли своє підтвердження.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта; суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції в порушення зазначених вище вимог кримінального процесуального закону, самостійно вийшов за межі висунутого прокурором обвинувачення, збільшивши кількість викраденого майна обвинуваченим ОСОБА_6 та не вірно визначив суму матеріальних збитків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у таємному викраденні семи дорожніх знаків у формі трикутника та одного дорожнього знаку у формі трикутника зі стійкою та кріпленням, загальною вартістю 4674 грн. 50 коп. та кваліфіковано його дії за ч.1 ст. 185 КК України.

Таке обвинувачення ОСОБА_6 підтримав,як надосудовому слідстві,так ів судіпершої таапеляційної інстанції,надавши відповідніпояснення.Зазначив,що він викрав сім дорожніх знаків у формі трикутника, стійки та кріплення від яких викинув, а дорожні знаки перевіз за допомогою візка до себе додому та заховав у сараї. Потім він повернувся, щоб таємно викрасти ще декілька дорожніх знаків, однак, налякавшись працівників філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС ПрАТ «Укргідроенерго» викинув викрадений ним один дорожній знак у формі трикутника у воду, а стійку від нього залишив біля дороги.

Крім того, такі пояснення обвинуваченого узгоджуються із матеріалами кримінального провадженнями, а саме письмовими доказами, які були предметом дослідження районним судом і покладені в основу вироку.

Зокрема, з протоколу огляду місця події проведеного о 20 год. 19.03.2018 року, вбачається, що в межах с. Василівка Сокирянського району Чернівецької області в напрямку с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, була виявлена металева труба сірого кольору, довжиною 3,5 м. та діаметром 10 см., вагою приблизно 10-15 кг., з зігнутим кінцем, яка була передана на відповідальне зберігання ОСОБА_10 ..

Протоколом добровільної видачі від 20.03.2018 року, встановлено, що ОСОБА_11 добровільно в присутності двох понятих видала працівникам поліції сім дорожніх знаків у формі трикутника, які до її господарства приніс її син ОСОБА_6 ..

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_6 було викрадено сім дорожніх знаків у формі трикутника зі стійками та кріпленням і один дорожній знак у формі трикутника, оскільки зазначене суперечить наведеним вище доказам.

Таким чином, на думку колегії суддів, вирок районного суду слід змінити і привести його у відповідність, шляхом внесення змін у мотивувальну частину вироку, які не тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_6 ..

Отже, пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення у таємному викраденні семи дорожніх знаків у формі трикутника та одного дорожнього знаку у формі трикутника зі стійкою та кріпленням, загальною вартістю 4674 грн. 50 коп., чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого (крадіжка), апеляційний суд вважає вірним, доведеним та таким, що не викликає сумнівів.

Що стосується цивільного позову, то відповідно до положень ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Оскільки, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції вийшов за межі пред`явленого обвинувачення ОСОБА_6 , а отже питання суми стягнення цивільного позову в частині понесених матеріальних збитків ПрАТ «Укргідроенерго», також підлягають перегляду колегією суддів та зміні.

Під час судового розгляду, як слідує із запису судового засідання, ОСОБА_6 позовні вимоги визнав частково та підтвердив, що ним завдано збитків цивільним позивачам в частині викрадення семи дорожніх знаків у формі трикутника, а також одного дорожнього знаку у формі трикутника зі стійкою та кріпленням, однак стійка була ним залишена на місці вчинення злочину, а один дорожній знак у формі трикутника викинув у воду, оскільки був викритий працівниками філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС ПрАТ «Укргідроенерго».

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, а саме протоколу огляду місця події від 19.03.2018 року, під час якого було виявлено металеву трубу сірого кольору, довжиною 3,5 м., діаметром близько 10 см., вагою 10-15 кг.. Крім того, вказаний речовий доказ був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 .. Згідно протоколу добровільної видачі від 20.03.2018 року, встановлено, що ОСОБА_11 добровільно в присутності двох понятих видала працівникам поліції сім дорожніх знаків у формі трикутника, які до її господарства приніс її син ОСОБА_6 ..

Отже, колегії суддів враховує, що після набрання вироком законної сили, цивільному позивачу будуть повернуті сім дорожніх знаків та одна металева стійка до дорожнього знаку, які є речовими доказами, а тому розмір реально понесених матеріальних збитків, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складатимуть: 30,80(кріплення) + 531,41(дорожній знак) = 562,21(грн.).

Таким чином, за зазначених вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції та привести його у відповідність до норм чинного законодавства, так як районним судом істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408 ч.1 п.3, 409 ч.1 п.3, 412, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративне правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Кельменецькоїмісцевої прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Сокирянського районногосуду Чернівецькоїобласті від04жовтня 2018року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.1 ст. 185 КК України, змінити.

Зазначити у фактичних обставинах мотивувальної частини вироку, що ОСОБА_6 обвинувачується у таємному викраденні семи дорожніх знаків у формі трикутника та одного дорожнього знаку у формі трикутника зі стійкою та кріпленням, загальною вартістю 4674 грн. 50 коп., чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого (крадіжка).

Позовні вимоги ПрАТ «Укргідроенерго» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПрАТ «Укргідроенерго» - завдані матеріальні збитки у розмірі 562 грн. 21 коп.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2