Ухвала

від 20.11.2018 по справі 757/44427/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги представника ТОВ «ЧЕРІТУМ», адвоката ОСОБА_8 , та представника ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ», адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках в тому числі і ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та ТОВ «ЧЕРІТУМ» № НОМЕР_3 відкриті в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В поданих апеляційних скаргах представники ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» та ТОВ «ЧЕРІТУМ» просять ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно зазначених підприємств та постановити нову, якою в цій частині клопотання прокурора відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянти зазначають, що ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» та ТОВ «ЧЕРІТУМ» не є юридичними особами відносно яких здійснюється кримінальне провадження, а їх посадові особи не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи. Також, згідно доводів поданих апеляційних скарг, є безпідставними висновки слідчого судді щодо можливості використання арештованого майна, як доказу у кримінальному провадженні № 12017000000001373, оскілки на думку представників, надані прокурором матеріали не містять жодних відомостей, які б давали підстави вважати, що грошові кошти відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Одночасно представники ставлять питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що вони не були повідомлені про дату розгляду клопотання про арешт майна, у зв`язку з чим були позбавлені можливості подати апеляційні скарги в межах встановленого чинним КПК України строку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власників майна, які підтримали подані апеляційні скарги і просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Викладені апелянтами доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді колегія суддів вважає обґрунтованими, в зв`язку з чим він підлягає поновленню.

Що стосується посилань представників на незаконність і необґрунтованість судового рішення,то слід зазначити наступне.

Оскільки ухвала слідчого суддіоскаржується лише представниками ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» та ТОВ «ЧЕРІТУМ», то виходячи з положень ст. 404 КПК України, перегляд судового рішення здійснюється лише в межах поданих апеляційних скарг та лише щодо даного товариства.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, звертаючись з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках в тому числі і ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та ТОВ «ЧЕРІТУМ» № НОМЕР_3 відкриті в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження його як речового доказу.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках в тому числі і ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та ТОВ «ЧЕРІТУМ» № НОМЕР_3 відкриті в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій або набуті протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Так, Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12017000000001373 від 05 жовтня 2017 року, за фактом створення (придбання) та організації діяльності невстановленими особами на території міста Києва, Київської та інших областей, низки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та за фактом вчинення невстановленими особами на території міста Києва, Київської та інших областей в період часу 2016-2017 років фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.

За результатами проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що громадянин України ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з громадянами України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими на даний час представниками та посадовими особами реально діючих суб`єктів підприємницької діяльності організували та здійснюють на території міста Києва та Київської і інших областей злочинну діяльність по незаконному переведенню безготівкових коштів у готівку, з метою виведення коштів підприємств легального сектору економіки в тіньовий обіг, минаючи систему оподаткування, та їх подальшої легалізації (відмивання) в особливо великих розмірах.

Так встановлено, що ряд суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки (юридичні особи) замовники протиправних послуг, здійснюють підприємницьку діяльність, направлену на оптово-роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами (бензин, дизель) на території України.

Реалізація товарів відбувається з відповідною націнкою в оптово-роздрібній мережі на автомобільних заправних станціях підприємствам та фізичним особам. Розрахунки за реалізовані товари проводяться виключно в готівковій формі, без проведення їх через сертифіковані реєстратори розрахункових операцій та не оприбутковують їх в бухгалтерському обліку підприємств, а обліковують їх в документах «тіньової» бухгалтерії.

З метою легалізації отриманих коштів, службові особи підприємств замовників документально оформлюють безтоварні псевдогосподарські операції щодо реалізації паливно-мастильних матеріалів за ціною собівартості на адресу суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності та суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, які потребують незаконного переведення безготівкових коштів в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування, органами фінансового контролю та моніторингу України.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що під час досудового слідства для здійснення вищевказаних операцій по ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації (видмиванні) коштів, отриманих внаслідок такої злочинної діяльності по вище вказаній схемі, використовуються розрахункові рахунки в тому числі і ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та ТОВ «ЧЕРІТУМ» № НОМЕР_3 відкриті в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Постановою слідчого СГ Головного слідчого управління НПУ ОСОБА_13 від 14 червня 2018 року вказані розрахункові рахунки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017000000001373.

Встановивши вище зазначені обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг щодо відсутності у арештованого майна ознак речових доказів є безпідставними.

Що стосується посилань апелянтів на відсутність у посадових осіб ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» та ТОВ «ЧЕРІТУМ» статусу підозрюваних у даному кримінальному провадженні, що на їх думку свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на майно, то слід зазначити, наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ТОВ «ЧЕРІТУМ», адвоката ОСОБА_8 , та представника ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ», адвоката ОСОБА_6 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках в тому числі і ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та ТОВ «ЧЕРІТУМ» № НОМЕР_3 відкриті в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», залишити без зміни, а апеляційні скарги представника ТОВ «ЧЕРІТУМ», адвоката ОСОБА_8 , та представника ТОВ «ЕЛЕВЕЙТ КОНФЕРЕНЦ», адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/605/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_14

Доповідач: ОСОБА_1