Постанова

від 21.11.2018 по справі 371/537/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року

справа 371/537/17

провадження № 22-ц/824/1935/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В, Лапчевської О.Ф.,

при секретарі: Юрчуку С.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3

відповідач - Приватне підприємство Рембудкомунсервіс

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року у складі судді Капшук Л.О. в справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства Рембудкомунсервіс про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 позивач звернувся до суду із позовною заявою до Приватного підприємства Рембудкомунсервіс про стягнення грошових коштів, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, які були передані відповідачу як аванс за товар, у розмірі 12 000,00 грн.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року позов ОСОБА_3 до Приватного підприємства Рембудкомунсервіс про стягнення грошових коштів залишено без задоволення.

В поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір підряду в усній формі. При укладенні цього договору, сторони домовилися, що відповідач виготовить та доставить за адресою позивача товар, а саме металочерепицю, а позивач оплатить її вартість. Оплата вартості послуг складається з двох платежів авансу у розмірі 12 000,00 грн. та грошової суми, яка повинна бути оплачена при отриманні товару у розмірі 12000,00 грн. Зазначає, що він оплатив представнику відповідача аванс, але від прийняття товару відмовився, тому і не отримав видаткову товарну накладну. У зв'язку з тим, що відповідачем не доставлено позивачу замовлений ним товар, відповідач повинен повернути оплачений аванс. Передачу грошових коштів відповідачу можуть підтвердити свідки, які судом допитані не були.

Також посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не застосовано положення ЦК України щодо договору підряду та положення Закону України Про захист прав споживачів .

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що він замовив у відповідача дошки для перекриття житлового будинку. Після закінчення будівельних робіт, позивач замовив у відповідача маталочерепицю та передав відповідачу через особу, який здійснював будівельні роботи аванс за товар у розмірі 12 000,00 грн. Проте, відповідачем було передано позивачу не металочерепицю, а металопрофіль, а тому позивач відмовився від його отримання та просив повернути йому аванс за товар.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог пояснив, що між сторонами було укладено усну домовленість про купівлю-продаж дощок на суму 14 000,00 грн., які були виготовлені та передані позивачу. Позивач оплатив їх вартість. Після чого, відповідач погодився виготовити та доставити позивачу металопрофіль, від якого позивач відмовився.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За матеріалами справи встановлено, що між сторонами існувала усна домовленість про виконання відповідачем на замовлення позивача дощок, які відповідачем виготовленні, позивачем вартість останніх сплачена.

Доказів щодо укладення між сторонами договору підряду, у відповідності до якого відповідач зобов'язаний був надати позивачу послуги з виготовлення та доставки металочерепиці, позивачем до суду надано не було.

Як вірно встановлено судом та слідує і змісту позовної заяви ОСОБА_3 обґрунтовував вимоги з посиланням на положення статей 386, 387, 570 ЦК України

Згідно із частиною 1 статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Частиною 2 статті 570 ЦК України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Внесення авансу як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати з договору, укладеного між сторонами.

Проте, позивачем не надано до суду доказів про укладення між ним та відповідачем договору про виготовлення будівельних матеріалів, а саме металочерепиці.

Як пояснив представник відповідача грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн. як виконання частини зобов'язань про надання послуг з виготовлення металочерепиці позивачем йому надано не було.

У доводах апеляційної скарги вказано на те, що суд, до спірних правовідносин помилково не застосував положення ст. 866 ЦК України.

Відповідно до ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Судом першої інстанції задоволено клопотання про виклик свідків. За зазначеною заявником адресою судові повістки вказаним особам не були вручені. До суду апеляційної інстанції клопотання про виклик свідків апелянтом не заявлено.

Отже, доказів того, що відповідач на виконання умов договору підряду про виготовлення будівельних матеріалів, а саме металочерепиці, отримав від позивача аванс у сумі 12 000,00 грн. до суду не надано.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів у підтвердження того, що ним передано відповідачу аванс у сумі 12 000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, не є доведеними.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що передачу грошових коштів можуть підтвердити свідки, які заслухані судом першої інстанції не були, оскільки суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача про допит свідків та в подальшому не застосував привід через їх неявку, оскільки лише належно викликаний свідок, який без поважних причин не з`явився в судове засідання може бути підданий приводу (ч.1 ст.147) Проте, свідки судові повістки не отримали (а.с.80,81).

Також доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не застосовано положення ЦК України щодо договору підряду є необґрунтованими, оскільки звертаючись до суду з позовом позивач не посилався на те, що між сторонами було укладено договір підряду.

Висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не передбачає.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді