Постанова

від 19.11.2018 по справі 752/6393/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/824/147/2018 Головуючий у 1-й інстанції: Шкірай М.І.

752/6393/15-ц Доповідач-Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2018 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В. , Ящук Т.І.

секретар - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу Приватного підприємства Соломон на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства Соломон про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

У квітні 2015 року ПАТ Комерційний банк Надра в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ПП Соломон , у якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором кредитної лінії № 1080/МК/33/2007/840 від 26 грудня 2007 року. Зазначало, що 26 грудня 2007 року між ВАТ Комерційний банк Надра правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ Комерційний банк Надра та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 1080/МК/33/2007/840, відповідно до умов якого банк відкрив ОСОБА_2 кредитну лінію на загальну суму 220 000 доларів США із розрахунку 14,4 % річних на рік, строком до 23 грудня 2014 року. 26 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору, відповідно до умов якої позивач надав останньому транш у розмірі 170 000 доларів США. 05 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до цього договору, відповідно до умов якої останній отримав транш у розмірі 10 000 грн..

Також у цей день, 26 грудня 2007 року на виконання умов указаного кредитного договору між ПАТ Комерційний банк Надра ОСОБА_4, а 16.01.2008 року ПрАТ Соломон укладено договори поруки, за якими останні зобов'язались відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором.

У порушення умов договору ОСОБА_2 зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування грошовими коштами не виконано, у результаті чого в нього виникла заборгованість перед банком за кредитом та відсотками в розмірі 287 046, 41 доларів США та 983 108,11 грн. пені та штрафу, яку ПАТ Комерційний банк Надра просило стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ПП Соломон .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ПрАТ Соломон на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра заборгованість за договором кредитної лінії №1080/МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року за кредитом та відсотками у сумі 287 046, 41 доларів США, та заборгованість за пенею та штрафом у розмірі 983 108, 11 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Приватного підприємства Соломон на користь держави судовий збір у розмірі 6090 грн..

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПрАТ Соломон звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Указувала, що спір, який виник між юридичними особами підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, крім того ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів між собою. Також вказує, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів та оригіналів заяв на видачу готівки, а відтак немає достатніх підстав стверджувати про наявність заборгованості по тілу кредиту та по відсоткам за користування кредитом. При цьому суд не дослідив договори поруки та не встановив чи є вони припиненими в силу ч.4 ст.559 ЦК України, ураховуючи ту обставину, що в 2009 році позивач вже звертався до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом про стягнення заборгованості до тих же відповідачів, який 26 жовтня 2010 року був залишений без розгляду. Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевий строк виконання її умов.

ПАТ КБ Надра відзив на апеляційну скаргу не подавав.

Судом першої інстанції при розгляді даної справи встановлено, що 26 грудня 2007 року між ВАТ КБ Надра , правонаступником якого є ПАТ КБ Комерційний банк Надра та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1080/МК/33/2007/840 , згідно з умовами якого банк відкриває ОСОБА_2 кредитну лінію в сумі 220 000,00 доларів США терміном на 84 місяці з 26.12.2007 року по 23 грудня 2014 року.

У забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, 26 грудня 2007 року між ОСОБА_4, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3, ПрАТ Соломон та ПАТ КБ Надра було укладено окремі договори поруки, за умовами яких, поручителі поручалися перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань , за вищевказаним договором кредитної лінії №1080, МК/33/2007/840 від 26.12.2007 р. щодо повернення кредиту в сумі 220 000,00доларів США, сплати відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 14,4 % річних із розрахунку фактичної кількості днів у періоді та можливих штрафних санкцій.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується ПрАТ Соломон , то перегляду підлягає рішення відносно вказаного відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ Надра про стягнення з відповідачів заборгованості , суд першої інстанції виходив з того, що за порушення умов договору кредитної лінії №1080, МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року повинні відповідати як боржник ОСОБА_2, так і поручителі ОСОБА_4 та ПрАТ Соломон .

Проте суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду в повній мірі, оскільки покладаючи обов'язок щодо виконання умов договору кредитної лінії №1080, МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року разом і з боржником і на поручителяПрАТ Соломон , суд першої інстанції належним чином не перевірив чи не припинилась порука останнього щодо виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором.

Згідно з частиною першою статті 553 Цивільного кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо термін основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК).

Разом з тим з настанням певної події, що має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (частина друга стаття 251 і частина друга стаття 252 ЦК).

16.01.2008 року ПрАТ Соломон уклав з ПАТ КБ Надра договір поруки, за яким узяв на себе зобов'язання відповідати за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язань , за договором кредитної лінії №1080, МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року щодо повернення кредиту в сумі 220 000,00 доларів США, сплати відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 14,4 % річних із розрахунку фактичної кількості днів у періоді та можливих штрафних санкцій.

Дія указаного договору поруки відповідно до п.п. 5.3. закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.

Підпунктом 3.1.4. договору кредитної лінії №1080, МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року передбачено, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту позичальником, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно.

Таким чином, у договорі поруки не встановлено термін його дії відповідно до статті 252 ЦК, а тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом півроку з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це термінове зобов'язання, і незалежно від того, чи встановлений термін його дії договором або законом, витікання цього терміну припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що термін поруки відноситься до преклюзівних термінів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України визначено, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Установлено, що 10.02.2010 року ПАТ КБ Надра звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ПрАТ Соломон на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра заборгованість за договором кредитної лінії №1080/МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року строк дії якого був до 23.12.2014 року.

Отже, позичальником ПАТ КБ Надра було змінено строк виконання договору кредитної лінії №1080/МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року з 23.12.2014 року на 10.02.2010 року, оскільки пред'явлення позову є пред'явленням вимоги.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.10.2010 року, яка набрала законної сили, позов ПАТ КБ Надра , поданий до суду 10.02.2010 року до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ПрАТ Соломон було залишено без розгляду на підставі ст.ст. 169, 207 ЦПК України ( а.с.237-247 том 1).

Будь-яких інших вимог до ПрАТ Соломон після залишення позову без розгляду 26.10.2010 року ПАТ КБ Надра не пред являв, а даний позов було пред'явлено до ПрАТ Соломон у квітні 2015 року, тобто майже через п'ять років після залишення позову банку без розгляду.

Термін поруки не є строком для захисту порушеного права. Це термін існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після закінчення цього терміну припиняються, а це означає, що ніяких дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор здійснювати не може.

Таким чином, вимога до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання повинна бути пред'явлена в межах терміну дії поруки (6 місяців, 1 року або будь-якого іншого терміну, встановленого сторонами в договорі). Тому навіть якщо в межах терміну дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав зазначені в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого за межами зазначеного терміну, оскільки із закінченням терміну припинилося матеріальне право.

Проте, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про те, що кредитор у даному випадку може здійснювати застосовування примусових заходів захисту в судовому порядку стосовно ПрАТ Соломон .

На підставі викладеного рішення суду в частині стягнення заборгованості з ПрАТ Соломон за договором кредитної лінії №1080/МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення у вказаній частині про відмову в позові, розподіливши відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Соломон задовольнитичастково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року в частині солідарного стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №1080/МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року з Приватного підприємства Соломон скасувати тапостановити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію до Приватного підприємства Соломон про стягнення заборгованості.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ( місцезнаходження : м. Київ, вул.. Січових стрільців, код ЄДРПОУ20025456 ) на користьПриватного підприємства Соломон ( місце знаходження: 09100 м. Біла Церква, вул.. Шевченка, буд. 7 Київська обл., код ЄДРПОУ 30118024) 5 481,00 грн. судових витрат .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: А. О. Чобіток

Судді: О. В. Немировська

Т.І. Ящук