Постанова

від 21.11.2018 по справі 752/21395/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/21395/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1286/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Чередніченка Н.П., -

встановила:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ (адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 55, нежиле приміщення 2-а, код ЄДРПОУ 39814319) - на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, - суму заборгованості за договором оренди (найму) транспортного засобу від 16 грудня 2015 року та за договором оренди (найму) транспортного засобу від 18 лютого 2016 року, - в розмірі 58 871 грн 39 коп., а також штрафні санкції за прострочення зобов'язання в сумі 35 545 грн 72 коп., яка складається із: 3 % річних - 3 305 грн 00 коп., пені - 17 079 грн 31 коп., інфляційного збільшення боргу - 15 161 грн 41 коп.

Проведено розподіл судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про визнання недійсними з моменту укладання договорів оренди (найму) транспортних засобів відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, та задовольнити зустрічний позов ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що товариство взяті на себе зобов'язання за договорами належним чином не виконало, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з товариства. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив із відсутності підстав для визнання договорів недійсними.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що 16 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , від імені якого на підставі довіреності, діяв ОСОБА_2, укладено договір оренди (найму) транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісімовим К.С. за реєстровим № 1060.

Згідно п. 1.1. договору ОСОБА_1 передає, а Товариство приймає за плату в користування транспортний засіб: автомобіль марки Ford, модель Transit, випуск 2013 рік, колір синій, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

Цільове призначення: для ведення господарської діяльності товариства (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору орендна плата сплачується щомісячно у повному обсязі готівкою у розмірі 500 грн 00 коп.

Сторонами договору складені Акти наданих послуг за грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, та акт наданих послуг з 01 червня 2016 року по 13 червня 2016 року.

18 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , від імені якого на підставі довіреності, діяв ОСОБА_2, укладено договір оренди (найму) транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В. за реєстровим № 58.

Згідно п. 1.1. договору ОСОБА_1 передає, а Товариство приймає за плату в користування транспортний засіб: автомобіль марки Toyota, модель LandCruiser200, випуск 2008 рік, колір сірий, д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Цільове призначення: для ефективної організації господарської діяльності товариства, поповнення автомобільного парку орендаря та службових відряджень його працівників (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору розмір орендної плати, який щомісячно сплачується орендарем повинен складати суму в гривні, що на день сплати за офіційним курсом НБУ складає 500,00 євро.

Сторонами договору складені Акти наданих послуг за лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, та акт наданих послуг з 01 червня 2016 року по 13 червня 2016 року.

16 листопада 2016 року ОСОБА_1 направлено ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ лист про розірвання договору оренди (найму) транспортного засобу № 1060 від 16 грудня 2015 року, у зв'язку із тим, що орендна плата не вносилась з 16 грудня 2015 року, та лист про розірвання договору оренди (найму) транспортного засобу № 58 від 18 лютого 2016 року, у зв'язку із тим, що плата за договором не вносилась з 01 березня 2016 року і по теперішній час.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що товариство не виконує свої зобов'язання за укладеними договорами оренди, у зв'язку із чим несплачена орендна плата за договором від 16 грудня 2015 року складає 2 991 грн 16 коп., а за договором від 18 лютого 2016 року - 55 880 грн 23 коп.

Просив стягнути з товариства на свою користь суму боргу за оренду транспортних засобів, 3 % річних, пеню та інфляційне збільшення боргу.

В зустрічній позовній заяві ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ просило визнати недійсним з моменту укладення договір оренди (найму) транспортного засобу від 16 грудня 2015 року за реєстровим № 1060, та договір оренди (найму) транспортного засобу від 18 лютого 2016 року за реєстровим № 58, на підставі ст. 232 ЦК України.

Товариство зазначило, що у ОСОБА_2 не було повноважень на укладення і підписання договорів оренди, наявні факти, які свідчать про наявність у ОСОБА_1 умислу щодо прописування умов оренди, які відповідають його особистим інтересам з метою отримання доходу від товариства, а також створення умов для наявності підстав для стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань щодо місячної сплати оренди.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України , за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Встановлено, що ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ вз 'ятих на себе зобов'язань за умовами договорів не виконало.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за договором від 16 грудня 2015 року становить: 2 991 грн 16 коп., яка складається із невиплаченої орендної плати помісячно:

- Грудень 2015 року в розмірі 257 грн 92 коп.;

- Січень 2016 року в розмірі 500 грн 00 коп.;

- Лютий 2016 року в розмірі 500 грн 00 коп.;

- Березень 2016 року в розмірі 500 грн 00 коп.;

- Квітень 2016 року в розмірі 500 грн 00 коп.;

- Травень 2016 року в розмірі 500 грн 00 коп.;

- Червень 2016 року в розмірі 500 грн 00 коп.

Заборгованість за договором від 18 лютого 2016 року становить: 55 880 грн 23 коп., яка складається із невиплаченої орендної плати помісячно:

- Лютий 2016 року в розмірі 6 159 грн 36 коп.;

- Березень 2016 року в розмірі 14 840 грн 00 коп.;

- Квітень 2016 року в розмірі 14 300 грн 00 коп.;

- Травень 2016 року в розмірі 14 016 грн 00 коп.;

- Червень 2016 року в розмірі 6 564 грн 67 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення з товариства на користь ОСОБА_1 3 % річних в сумі 3 050грн 00 коп., інфляційногозбільшення боргу в сумі 15 161 грн 41 коп. , а також пені в сумі 17 079 грн 31 коп. відповідає вищенаведеним вимогам закону та встановленим фактичним обставинам справи.

Представником ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ не спростовані розрахунки заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довіритель.

Вирішуючи спір, суд правильно вважав зустрічні позовні вимоги товариства необґрунтованими, та вірно виходив з того, що товариством не доведено будь-якими допустимими засобами доказування, що в діях представника був умисел; що усвідомлював він, що вчиняє правочин всупереч інтересам товариства; що існувала домовленість між ним та орендодавцем; що у зв'язку із цим виникли несприятливі наслідки для довірителя.

Із довіреності, виданої ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ на ім'я ОСОБА_2 вбачається, що товариство уповноважило ОСОБА_2 укласти та підписати згідно відповідного рішення органів управління товариством договір оренди (найму) транспортного засобу на умовах, згідно відповідного рішення органів управління товариством.

Довіреність не визнана в установленому законом порядку недійсною або такою, що видана з порушенням закону .

Доводи апеляційної скарги про те, що повноваження у ОСОБА_1 на видання довіреності іншій особі від імені товариства були відсутні, колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до п. 11.7. статуту ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ генеральний директор має право видавати будь-які довіреності в межах своїх повноважень.

Доводи апеляційної скарги про те, що про недійсність договору оренди від 18 лютого 2016 року № 58 також свідчить нескладення акту приймання-передачі транспортного засобу, невнесення орендної плати, відсутність в бухгалтерському обліку записів про безготівкове перерахування коштів чи виділення готівкових коштів, колегія суддів оцінює критично, оскільки акт приймання-передачі транспортного засобу був складений, він мітиться в матеріалах справи, а несплата орендної плати за користування автомобілем, не спростовує, а лише підтверджує невиконання товариством своїх зобов'язань за договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірні договори оренди та акти наданих послуг щодо оренди транспортних засобів підписані фізичною особою ОСОБА_1, який в період з моменту їх укладення і до моменту їх розірвання був також і генеральним директором ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , а отже на нього покладались відповідні права та обов'язки, а також відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, колегія суддів відхиляє, оскільки цивільно-правову відповідальність має нести сторона правочину, яка належним чином не виконала своїх зобов'язань за договором, тобто товариство.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 18 червня 2018 року постановлено з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст виготовлено 27 листопада 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.Г. Музичко