Ухвала

від 26.11.2018 по справі 826/1791/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1791/17

УХВАЛА

26 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Губської Л.В. та суддів Епель О.В., Степанюка А.Г., розглянувши клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Синексус Україна до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволені позову.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як установлено, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2018 року подана до суду першої інстанції 08 листопада 2018 року, в той час як копію оскаржуваної постанови представник апелянт отримав 04.08.2018 року (т.1 а.с. 121).

У клопотанні про поновлення строку зазначено, що первинно апеляційну скаргу було подано в межах строків визначених ст. 295 КАС України, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що первинне звернення з апеляційною скаргою було здійснено своєчасно, але скарга була залишена без руху та в подальшому повернута через невиконання вимог суду, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа № 804/2979/17), від 07 червня 2018 року (справа № 822/276/17).

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 (справа № 6-895цс15).

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

А.Г.Степанюк