Ухвала

від 22.11.2018 по справі 910/10415/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.11.2018Справа № 910/10415/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Козаревської Марії Олександрівни (40000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Україна" (03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, буд. 10 А, оф. 194; ідентифікаційний код 40524974)

про стягнення 22 563,04 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Козаревська Марія Олександрівна звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Україна" про стягнення 22 563,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено розрахунок за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 22 563,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Україна" та додані до неї документи повернуто заявнику .

20.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява від відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку зі сплатою суми заборгованості та відсутністю предмета спору.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з лікарняним судді Балаца С.В., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду № 05-23/1801 від 16.10.2018 справу № 910/10415/18 направлено на повторний автоматичний розподіл.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/10415/18, визначено суддю Баранова Д.О. для подальшого її розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 справу № 910/10415/18 прийнято до свого провадження суддею Барановим Д.О., вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

07.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява від позивача, в якій останній не заперечує щодо закриття провадження та просить стягнути з відповідача судові витрати.

Із поданої відповідачем заяви про закриття провадження вбачається, що 18.09.2018 відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в розмірі 22 563,04 грн. тим самим погасив існуючу заборгованість за послуги перевезення за заявкою № 7 від 28.03.2018, у зв'язку з чим й просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, згідно доданого відповідачем до заяви про закриття провадження у справі платіжного доручення № 1419 від 18.09.2018, відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача № 26007055023712 кошти в розмірі 22 563, 04 грн. із зазначенням призначення платежу: "Згідно вимоги про оплату за виконане перевезення від 11/05/18 (заявка № 7 від 28/03/18) без ПДВ".

Відтак, судом встановлено, що відповідно до зазначено вище платіжного доручення відповідач погасив в повному обсязі існуючу заборгованість перед позивачем, яка в свою чергу і була предметом спору в справі № 910/10415/18.

Крім того, суд вказує, що позивач своєю заявою, яка надійшла до суду 07.11.2018, підтвердив факт сплати відповідачем заборгованості в розмірі 22 563, 00 грн.

З огляду на викладене вище, дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що факт відсутності заборгованості з основного боргу у відповідача перед позивачем не заперечується сторонами, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 910/10415/18 підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, а саме у зв'язку з відсутністю предмету спору, тобто погашенням відповідачем існуючої заборгованості перед позивачем у повному обсязі за заявкою № 7 від 28.03.2018.

Суд також зазначає, що у відповідності до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається із заяви позивача, яка надійшла до суду 07.11.2018, останній просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 762, 00 та витрат на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 4 000,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, зважаючи на приписи вказаних норм та відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про повернення судового збору, суд не вбачає правових підстав для повернення позивачу із Державного бюджету України суми судового збору в розмірі 1 762, 00 грн. за звернення до суду з позовною заявою.

Що стосується стягнення з відповідач на користь позивача витрат на оплату правової допомоги у розмірі 4 000, 00 грн. суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Суд вказує, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат, які відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що

для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи відзиву на позовну, відповідач заперечує щодо стягнення з останнього витрат позивача на професійну правничу допомогу в повному обсязі, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами реальність та дійсність наданих адвокатом послуг.

Також відповідач у своєму відзиві посилається на те, що показники витрат часу на надання деяких видів послуг є явно завищеними, а розмір витрат неспівмірним.

Суд вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу надав суду копію договору про надання правової допомоги від 30.07.2018, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 02.08.2018, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 01-08 від 02.08.2018 на суму 4 000,00 грн., копію ордера на надання правової допомоги серії ТР № 042181, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008.

Відтак судом встановлено, що між позивачем (довіритель) та адвокатом Лозою В.М. (повірений) 30.07.2018 було укладено договір про правову допомогу, відповідно до п. 1.1. якого адвокат (повірений) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: 1. Надати правову допомогу у вирішенні спору з ТОВ "Пролог Україна". З цією метою здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (4 год.). 2. Провести заходи досудового врегулювання шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год.). 3. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (7 год.). 4. Вчинити інші дії необхідні для розгляду спору в суді та на стадії примусового виконання рішення (9 год.).

У п. 2.2. договору зазначено, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1. договору, довіритель сплачує повіреному винагороду у розмірі 4 000, 00 грн.

Судом також встановлено, що на виконання умов договору про надання правової допомоги 02.08.2018 сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокат надав наступні види послуг: вивчення та огляд документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням - 4 год. 30 хв.; проведення заходів досудового врегулювання, проведення переговорів на предмет повернення боргу - 1 год.; підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви - 7 год. 20 хв., вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання - 9 год. Загальна вартість послуг складає 4 000, 00 грн.

Крім того, у позовній заяві зазначено розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначених договором про правову допомогу: 900,00 грн. - вивчення та огляд документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням; 100, 00 грн. - за проведення переговорів на предмет повернення боргу; 1 600, 00 грн. - за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду; 1 400, 00 грн. - за вчинення інших дій, необхідних для повного юридичного супроводу справи та забезпечення виконання судового рішення.

Досліджуючи матеріали справи, суд вважає за доцільне вказати, що зазначений час, який начебто адвокатом було витрачено під час надання послуг за договором про правову допомогу на думку суду є завищеним та неспівмірним, враховуючи складність справи, предмет спору, об'єм доказів, які були надані позивачем з огляду на наступне.

Аналізуючи акт приймання-передачі наданих послуг від 02.08.2018, судом встановлено, що адвокатом було витрачено 4 год. 30 хв. на вивчення та огляд документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням.

Проте, на думку суду, враховуючи, що всі докази, які входять до предмету доказування по даному спору складаються із заявки № 7 на 1 арк. та міжнародної транспортної накладної CMR № 072738 на 1 арк., що в свою чергу становить незначний обсяг матеріалу для ознайомлення, суд не може погодитися із даними адвоката щодо витраченого часу на такий вид послуги.

З огляду на зазначене, на переконання суду обґрунтованим показником витраченого часу на таку послугу, як вивчення та огляд документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням, враховуючи обсяг останніх є 2 год. 30 хв.

Водночас, враховуючи вказану в позовній заяві вартість зазначеної вище послуги адвоката, час, складність та об'єм доказової бази, сума, яка вирахувана судом пропорційно встановленій вартості послуги та обґрунтовано-витраченому часу (900, 00 грн. / 4 год. 30 хв. = 209, 30 грн.) і яка підлягає стягненню з відповідача становить 481, 39 грн. (2 год. 30 хв. * 209, 30 грн.).

Також суд вважає за доцільне зазначити, що надання адвокатом такої виду послуги як проведення переговорів на предмет повернення боргу та вчинення інших дій, необхідних для повного юридичного супроводу справи, які оцінюються адвокатом в розмірі 100,00 грн. на думку суду є недоведеними належними та допустимими доказами, оскільки, матеріали справи не містять жодного доказу про те, що адвокат дійсно здійснював переговори з відповідачем з метою досудового врегулювання спору. В той час, наявна в матеріалах справи вимога про оплату виконаного перевезення, як доказ про намір врегулювати спір в досудовому порядку, датована 11.05.2018 що є значно раніше від дати укладання договору про правову допомогу. Відповідно така вимога про стягнення з відповідача 100 грн. за надання адвокатом позивачу послуги з проведення заходів досудового врегулювання, проведення переговорів на предмет повернення боргу, на яку було витрачено 1 год. не береться судом до уваги у зв'язку з її необґрунтованістю та недоведеністю, а тому не підлягає задоволенню.

Що стосується витраченого адвокатом 7 год. 20 хв. часу на підготовку пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви із встановленням вартості - 1 600, 00 грн., то суд також вважає зазначений час на даний вид послуги завищеним.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єм тексту позовної заяви та кількість доданих до неї документів на підтвердження правової позиції позивача є незначною, а саме, позовна заява на 4 арк. та документи, які стосуються предмету доказування на 7 арк., а тому, на думку суду, враховуючи складність справи, обґрунтованим робочим часом адвоката на написання даної позовної заяви є саме 5 год., а відтак, стягненню з відповідача підлягає сума, яка розрахована пропорційно витраченому часу, враховуючи зазначену адвокатом вартість цієї послуги і становить 1 111, 11 грн. (1600, 00 грн. / 7 год. 20 хв. = 222, 22 грн. * 5 год. = 1 111, 11 грн.)

Крім того, беручи до уваги, що справа розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження при тому без виклику (повідомлення) сторін, про що також просив і сам позивач у своїй позовній заяві, та те, що в матеріалах справи від позивача з усіх документів наявна лише позовна заява на чотирьох аркушах та заява про стягнення з відповідача судових витрат на одному аркуші, суд вважає необґрунтованим та недоведеним факт вчинення/надання адвокатом послуг щодо вчинення "інших дій, необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання" із витратою 9 год. часу.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що надання адвокатом послуги під видом "інших дій, необхідних для розгляду справи в суді" взагалі ставиться судом під сумнів, оскільки не містять конкретизації та детального опису, як це передбачається ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд вважає обґрунтованим в п. 5 акту приймання-передачі наданих послуги лише в частині вчинення адвокатом дій на стадії примусового виконання рішення з відповідною витратою 4 год. 30 хв. робочого часу, яка при вирахуванні судом пропорційно до вартості даної послуги (1 400, 00 грн. за 9 год.) становить 668, 88 грн. (1 400, 00 грн. / 9 год. = 155, 55 грн.* 4год. 30 хв. = 668, 88 грн.).

З огляду на викладене вище, враховуючи надані позивачем докази в підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги доводи відповідача викладені у відповіді на відзив та принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката, складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 261, 38 грн. (481, 39 грн. + 1111,11 грн. + 668, 88 грн. = 2 261, 38 грн.).

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231 та 234 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Закону України "Про судовий збір" суд -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/10415/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Козаревської Марії Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Україна" про стягнення 22 563,04 грн.

2. Заяву позивача про присудження до стягнення з відповідача судових витрат - задовольнити частковою.

3 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Україна" (03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, буд. 10 А, оф. 194; ідентифікаційний код 40524974) на користь (40000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 261 (дві тисячі двісті шістдесят одна) грн. 38 коп.

Стягувач: Фізична особа-підприємець Козаревська Марія Олександрівна

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог Україна"

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та дійсна для пред'явлення до виконання до 22.11.2021.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 22.11.2018.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов