Ухвала

від 26.11.2018 по справі 910/15532/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.11.2018Справа № 910/15532/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали заяви

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а; ідентифікаційний код 19364259)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форті Трейд" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 6/1; ідентифікаційний код 38124103)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Люксіон" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-Б, офіс 11)

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форті Трейд" про звернення стягнення на предмет застави, в якому позивач просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 11-47/1-11 звернути стягнення на предмет застави - облігації підприємств іменні, дисконтні, відсоткові, звичайні (незабезпечені), бездокументарні, серія А (міжнародний ідентифікаційний номер (ISIN) - UA40000179329), емітовані ТОВ "Брікко" ідентифікаційний код 34820857, в кількості 4560 штук, загальною номінальною вартістю 4 560 000, 00 грн. по 1 000 грн. за штуку, біржовою ціною станом на 30.10.2015 - 950, 00 грн., що становить 4 332 000, 00 грн., встановить спосіб реалізації предметів застави шляхом продажу на прилюдних торгах вартістю та момент продажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість перед позивачем, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 762 грн. 00 коп.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачем заявлено до відповідача вимогу про звернення стягнення на предмет застави - облігації підприємств іменні, дисконтні, відсоткові, звичайні (незабезпечені), бездокументарні, серія А (міжнародний ідентифікаційний номер (ISIN) - UA40000179329), емітовані ТОВ "Брікко" ідентифікаційний код 34820857, в кількості 4560 штук, загальною номінальною вартістю 4 560 000, 00 грн. по 1 000 грн. за штуку, біржовою ціною станом на 30.10.2015 - 950, 00 грн., що становить 4 332 000, 00 грн. встановить спосіб реалізації предметів застави шляхом продажу на прилюдних торгах вартістю та момент продажу, тобто, 1 (одну) вимогу майнового характеру.

Відтак, розрахунок сплати судового збору має бути здійснений виходячи із суми облігації загальною номінальною вартістю 4 560 000, 00 грн., таким чином при зверненні з даним позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 68 400, 00 грн.

Водночас, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.

Проте, одночасно з поданням позовної заяви було подано заяву про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Подана позивачем заява мотивована тим, що неплатоспроможний майновий стан Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" підтверджений постановою Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 на не потребує доказування. При цьому, банк фактично немає жодного доходу, оскільки банківська діяльність не здійснюється. Наразі триває ліквідаційна процедура банку, усі кошти одержані в результаті ліквідації, в силу закону направляються виключно на погашення вимог кредиторів згідно черговості. Відтак, на переконання позивача, наявні всі підстави для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Суд вважає за доцільне вказати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Отже, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду у справах № 910/12806/15 від 02.12.2015, № 911/1372/15 від 25.12.2015.

Крім того, суд звертає увагу, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої позивач повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд позовної заяви, з огляду на що суд вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до набрання рішенням законної сили необґрунтованим.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочки сплати судового збору.

Суд також зазначає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочки сплати судового збору або звільнення від його сплати, а також не додано належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г.

В той час, суд вказує, на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості його у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, і не вказано, до якої конкретної дати позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладене вище, розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати до ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір". У зв'язку з чим, вказана заява не підлягає задоволенню.

Так, у відповідності до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява поміж іншого повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти

У поданій позовній заяві позивачем вказано найменування третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксіон", ідентифікаційний код - 35941471.

Проте, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого найменування юридичної особи за ідентифікаційним кодом 35941471 значаться Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРЦОВО-ПАРКОВИЙ АНСАМБЛЬ".

Тобто, позивачем невірно вказаний ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксіон".

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174 та 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форті Трейд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Люксіон" про звернення стягнення на предмет застави - залишити без руху.

2. Встановити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати (доплати) судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, а саме в розмірі 68 400, 00 грн. та достовірних відомостей, зокрема, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

3. У разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

Ухвала набрала законної сили 26.11.2018 та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Баранов