Рішення

від 19.11.2018 по справі 922/2571/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2571/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Плюс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергооблік", м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Плюс" 14 вересня 2018 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергооблік" заборгованість у розмірі 64505,59 грн., пеню в сумі 76381,53 грн., інфляційну складову боргу в сумі 20116,30 грн. та 3% річних в сумі 5169,28 грн. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 77 від 11.09.2015 р. Також просить суд стягнути з Відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2571/18, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у строк до 03.10.2018.

Заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від Відповідача не надійшла. Останнім було надано відзив на позовну заяву (вх. № 29911 від 17.10.2018 р.), де просить суд задовольнити вимоги позивача про стягнення основної суми боргу в розмірі 64505,59 грн., відмовити в позові в частині стягнення пені у зв'язку зі спливом позовної давності, залишити без задоволення вимоги позивача про стягнення суми, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання; відмовити в задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

Позивачем на відзив Відповідача було надано відповідь (вх. № 31045 від 31.10.2018 р.), у якому не погоджується з викладеними обставинами та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

11 вересня 2015 року між ТОВ НВП "Енергооблік (підрядником) та ТОВ Юкон Плюс (субпідрядником) було укладено договір субпідряду № 77, згідно умов якого субпідрядник зобов'язувався виконати послуги з пусконалагоджувальних робіт вузлів обліку витрати газу на 5-ти ГРС: ГРС "Куп'янськ", ГРС "Зміїв", ГРС "Орджонікідзе", ГРС "Петропавлівка" та ГРС "Гуляйполе", а Підрядник зобов'язувався прийняти надані послуги та сплатити кошти за надані послуги.

Позивач в повному обсязі виконав роботу за договором, а саме виконав належним чином такі роботи: пусконалагоджувальні роботи на ГРС "Куп'янськ", ГРС "Зміїв", ГРС "Орджонікідзе", ГРС "Петропавлівка" та ГРС "Гуляйполе", що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт. На відміну від позивача, відповідач свої зобов'язання виконав не в повному обсязі та не здійснив оплату за виконані роботи у встановлений строк, порушив норми чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 3.1. договору, субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи, визначені в п. 1.1. договору, забезпечити виконання пусконалагоджувальних робіт у відповідності з будівельними нормами і правилами; провести індивідуальне і комплексне випробування змонтованого обладнання; оформити виконавчу документацію та здати роботи за цим договором.

Ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Після повного надання позивачем послуг за договором сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт: акт № 1 від 13.01.2016 р. на суму 92090,04 грн., акт № 2 від 13.01.2016 р. на суму 94544,09 грн., акт № 3 від 13.01.2016 р. на суму 89978,07 грн., акт № 4 від 21.01.2016 р. на суму 60528,64 грн., акт № 5 від 21.01.2016 р. на суму 63569,68 грн., акт № 7 від 21.01.2016 р. на суму 4846,84 грн., акт № 8 від 21.01.2016 р. на суму 4976,01 грн., акт № 9 від 21.01.2016 р. на суму 4735,69 грн. Отже, згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 21.01.2016 р., вартість виконаних позивачем будівельних робіт становить 415269,05 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору, підрядник виконує оплату субпідряднику протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Але відповідач не здійснив оплату за виконані роботи у встановлений строк.

За актами приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2, 3 від 13.01.2016 р. відповідач мав здійснити оплату протягом 10 календарних днів з моменту підписання актів, тобто до 23.01.2016 р. включно, а за актами приймання виконаних будівельних робіт № 4, 5, 7, 8, 9 від 21.01.2016 р. - здійснити оплату до 31.01.2016 р. включно.

Відповідачем було здійснено платежі за договором: 25.01.2016 р. на суму 30000,00 грн., 12.02.2016 р. на суму 150000,00 грн., 15.02.2016 р. на суму 150000,00 грн.

Так відповідач, підписуючи акти приймання виконаних будівельних робіт, фактично прийняв роботу ТОВ "Юкон Плюс", зауважень до якості робіт не мав, крім того, підписуючи довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 21.01.2016 р. сторонами було погоджено вартість цих робіт, що засвідчено їх підписами та печатками.

Всього було сплачено за договором 330000,00 грн. Крім того, згідно п. 2.2. договору, субпідрядник сплачує підряднику 5% від суми виконаних робіт за генпідрядні послуги, що складає 20763,46 грн. Дану суму було зараховано за домовленістю в сумі боргу відповідача, тому сума боргу при розрахунку позову була зменшена на 20763,46 грн., що свідчить про повне виконання позивачем своїх грошових зобов'язань за договором.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Ст. 530 ЦК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

По актам приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2, 3, від 13.01.2016 р. виконано усього на суму 276612,20 грн., оплату яких відповідач мав здійснити протягом 10 календарних днів з моменту підписання актів, тобто до 23.01.2016 р. включно.

По актам приймання виконаних будівельних робіт № 4, 5, 7, 8, 9 від 21.01.2016 р. здійснено на суму 138656,86 грн., оплату яких відповідач мав здійснити протягом 10 календарних днів з моменту підписання актів, тобто до 31.01.2016 р. включно.

Відповідно до п. 7.2. договору, за прострочення платежу підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого платежу за кожний день прострочення. Сума пені складає 76381,53 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Між ТОВ "Юкон Плюс" в особі директора ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги від 10.09.2018 р. та додаткову угоду № 1 від 10.09.2018 р. до договору про надання правової допомоги від 10.09.2018 р.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 1, фіксована сума гонорару адвоката за надання юридичних послуг, а саме: представлення інтересів клієнта у господарському суді Харківської області по справі про стягнення заборгованості з ТОВ "НВП Енергооблік" за договором, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз судової практики, складання правової позиції по справі, складання позову, участь в судових засіданнях, складання, подання та отримання всіх необхідних документів по справі, отримання з суду копій необхідних процесуальних документів, рішень, ухвал, постанов та складає 8000,00 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 224-229, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергооблік" (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 2, код 38159780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Плюс" (61145, м. Харків, вул. Шатілова Дача, 4, код 32438980) заборгованість у розмірі 64505,59 грн., пеню в сумі 76381,53 грн., інфляційну складову боргу в сумі 20116,30 грн., 3% річних в сумі 5169,28 грн., судовий збір в сумі 2492,59 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 23.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_3