Рішення

від 26.11.2018 по справі 914/1488/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 914/1488/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Мастил-2020", м. Вишгород до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-трейд компані", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 7 від 02.09.2018 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Мастил-2020" звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-трейд компані" про стягнення суми боргу у розмірі 162 976,43 грн., 15 % річних у розмірі 6 693, 04 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення у розмірі 14 981, 46 грн. та до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № СМ4600000141 від 29.01.2018 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.08.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Мастил-2020" залишено без руху. Надано позивачу строк до 18.08.2018 року для усунення недоліків, а саме надати суду належні документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 06.09.2018 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.09.2018 року передано матеріали справи № 914/1488/18 за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області, у зв`язку з тим, що місцезнаходженням відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ є: 61177, м. Харків, вул. Житня, 46.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2018 року прийнято справу № 914/1488/18 до свого провадження, почато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 29.10.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2018 року підготовче засідання було відкладено на 12.11.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2018 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 26.11.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.11.2018 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № СМ4600000141 від 29.01.2018 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.2018 року не з`явився, на адресу суду повернулась ухвала від 12.11.2018 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже повернення до суду копій ухвал, направлених на юридичну адресу відповідача, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" вважаються належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи в розумінні ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

29.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ мастил - 2020" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл-Трейд компані" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № СМ4600000141, у відповідності до умов якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача товар відповідно до його замовлення, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.5 договору, відповідач зобов`язується провести оплату не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару на підставі договору, та/або рахунку на оплату, по банківським реквізитам вказаним в п. 12 договору та/або визначених в рахунках позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 227985,56 грн., що підтверджується видатковими накладними: № НОМЕР_1 від 22.03.2018 року на суму 91296,74 грн., № НОМЕР_2 від 23.03.2018 року на суму 37457,11 грн., № НОМЕР_3 від 02.04.2018 року на суму 26137,30 грн., № НОМЕР_4 від 02.04.2018 року на суму 50030,36 грн., № НОМЕР_5 від 03.04.2018 року на суму 23064,05 грн.

На підставі вищезазначених видаткових накладних, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату: № 460000813 від 22.03.2018 року, № 46000815 від 23.03.2018 року, № 460000846 від 28.03.2018 року, № 460000858 від 30.03.2018 року, № 460000875 від 02.04.2018 року.

Відповідно до абзацу 2 п. 4.5 договору, сторони погодили, що у випадку здійснення оплати відповідачем не у відповідності до виставлених рахунків (без посилання в платіжному дорученні на номер та дату відповідного рахунку або посилання на номер рахунку, який не відповідає видатковій накладній), в даному випадку, зарахування оплати, яка надійшла від відповідача буде здійснюватись позивачем в порядку черговості (в хронологічному порядку), по датам підписання видаткових накладних.

Як зазначає позивач, відповідач здійснив лише часткову оплату товару, поставленого позивачем, в сумі 35009,13 грн., які у відповідності до п. 4.5 договору були зараховані позивачем як часткова оплата за видатковою накладною № НОМЕР_1 від 22.03.2018 року.

В подальшому, 22.06.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 28/18 про сплату заборгованості у розмірі 192976,43 грн., яка була отримана відповідачем 16.07.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Після отримання претензії, відповідачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 30000,00 грн. без посилання на номер рахунку, у зв`язку з чим, як зазначає позивач останнім було зараховано вказані кошти за видатковою накладною № НОМЕР_1 від 22.03.2018 року.

Несплата коштів за поставлений товар за вищезазначеними накладними у розмірі 162976,43 грн. стала підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в обгрунування позову надано договір та видаткові накладні на поставку товару, судом досліджено відповідні накладні та встановлено, що останні містять посилання на відповідний договір, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що постачання відбувалось на підставі договору купівлі-продажу № СМ4600000141.

Крім того в матеріалах справи містяться докази часткової оплати (виписки банку арк. спр.47-49 та 223).

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить:

- видаткова накладна № НОМЕР_1 від 22.03.2018 року заборгованість 26287,61 грн.;

- видаткова накладна № НОМЕР_2 від 23.03.2018 року заборгованість 37457,11 грн.,;

- видаткова накладна № НОМЕР_3 від 02.04.2018 року заборгованість 26137,30 грн.;

- видаткова накладна № НОМЕР_4 від 02.04.2018 року заборгованість 50030,36 грн.;

- видаткова накладна № НОМЕР_5 від 03.04.2018 року заборгованість 23064,05 грн. Всього заборгованість на суму 162976,43 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзиву на позов та доказів сплати заборгованості в розмірі 162976,43 грн. не надав, відповідні докази погашення заборгованості також відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № СМ4600000141 від 29.01.2018 року у розмірі 162976,43 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 6693,04 грн. 15% річних, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4 договору, починаючи з першого дня прострочення платежу, відповідач зобов`язується оплатити позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 15% від суми заборгованості, до дня повної оплати товару, поверх неустойки і збитків.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення 15% річних в сумі 6693,04 грн. заявлена позивачем обґрунтовано, доведена матеріалами справи, вірно нарахована та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованої позивачем 14981,46 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2 договору, за порушення строків оплати відповідач оплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період прострочення оплати) від суми, оплату від якої прострочено, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.3 договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо сплати неустойки, згідно договору застосовується в три роки.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 14981,46 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Мастил-2020" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-трейд компані" ( м. Харків, вул. .Житня б.46, код ЄДРПОУ 39972236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Мастил-2020" ( 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Ватутіна, б.69-Б код ЄДРПОУ 40673164) основну заборгованість у розмірі 162 976,43 грн., 15 % річних у розмірі 6 693, 04 грн., пеню у розмірі 14 981, 46 грн. та 2769,76 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 28.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_2

914/1488/18