Рішення

від 14.11.2018 по справі 816/563/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/563/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення, вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 /надалі - позивач; ФОП ОСОБА_1І./ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач; ГУ ДФС у Полтавській області/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001661304, №0001671304 від 09 березня 2017 року, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001681304 від 09 березня 2017 року та вимоги №Ф-0001691304 від 09 березня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних рішень є акт від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/254434086 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р. Позивач вважає помилковими висновки акту перевірки від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/254434086 про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 138.1, п. 138.4 статті 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, ст. 128 п. 6 Господарського кодексу України, посилаючись на те, що вони не відповідають фактичним обставинам та виникли в результаті невірного дослідження і неврахування всіх наявних первинних документів, помилкових підрахунків та помилкового тлумачення норм чинного законодавства.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року відкрито провадження у даній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (суддя Довгопол М.В.).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року провадження у справі зупинено до 11 год. 00 хв. 20 червня 2017 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року призначено у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення, вимоги судову економічну експертизу, а провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року клопотання судових експертів ОСОБА_4, ОСОБА_5 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комісійної судової економічної експертизи №957/958, задоволено частково. Надано судовим експертам ОСОБА_4, ОСОБА_5 додаткові матеріали, необхідні для проведення комісійної судової економічної експертизи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року в частині призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року призначено у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення, вимоги судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року провадження у справі поновлено, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (суддя Довгопол М.В.).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року адміністративну справу №816/563/17 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення, вимоги прийнято до провадження судді Сич С.С., вирішено провести повторно підготовче провадження у справі №816/563/17, призначено підготовче судове засідання на 11:00 07 вересня 2018 року.

31 липня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /том 16 а.с. 73-78/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на висновки документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р., оформленої актом перевірки від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/254434086, у якому зафіксовано порушення позивачем: п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 104758,58 грн., а саме: за 2014 рік у сумі 20057,32 грн. та за 2015 рік 84701,26 грн.; п. 138.1, п. 138.4 статті 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 108657,79 грн. в т.ч.: за 2014 рік у сумі 8670,30 грн. та за 2015 рік у сумі 99987,49 грн.; п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 7989,95 грн., у тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 7989,95 грн.; п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, ст. 128 п. 6 Господарського кодексу України, а саме неналежне ведення обліку доходів та витрат за 2014-2015 роки, що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи неправдивих даних.

Пояснює, що зазначені порушення виникли внаслідок завищення позивачем витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у сумі 57802,09 грн. за 2014 рік по причині включення до їх складу вартості придбаних товарів, які не реалізовані на адресу покупців та перебували на залишках на кінець звітного періоду, завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у сумі 532663,50 грн. за 2015 рік, що виникло по причині включення до їх складу вартості придбаних та оплачених господарських товарів, обладнання, металопрокату та рукавів високого тиску на суму 532663,50 грн., які станом на 31.12.2015 не реалізовані та знаходяться на залишках. Зазначає, що завищення позивачем витрат, пов'язаних з господарською діяльністю на загальну суму 590465,59 грн., та відповідно заниження чистого доходу упродовж 2014-2015 років на вказану суму вплинуло на правильність бази оподаткування для нарахування єдиного соціального внеску та грошового зобов'язання за платежем "військовий збір". Крім того, перевіркою правильності нарахування позивачем єдиного внеску встановленого його заниження за 2014 рік на суму 20057,32 грн. та за 2015 рік на суму 84701,26 грн., що стало підставою для винесення рішення №0001681304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.03.2017.

07 вересня 2018 року до суду позивачем подано відповідь на відзив, яка має назву "заперечення на відзив" /том 16 а.с. 84-89/, у яких позивач з посиланням на висновок №1693/1694 комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі №816/563/17, складений 22.03.2018, вважає підтвердженим факт того, що у книзі обліку доходів і витрат суми доходів та витрат наведені, розрахунок "чистого доходу" арифметично проведений правильно. Пояснює, що позивачем в установленому законом порядку вівся облік доходів і витрат, складалася звітність, що стосувалася обчислення і сплати податків і зборів, велась Книга обліку доходів і витрат. Зазначає, що всі підтверджуючі документи щодо походження товару були надані до суду. Вказує, що ревізорами не доведено наявності та достовірності даних щодо залишків товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_1 станом на 01.01.2015 та на 31.12.2015. Вважає, що відповідачем помилково тлумачаться норми Податкового кодексу України та не доведено наявність і достовірність залишків, а отже встановлені відповідачем порушення ґрунтуються на його припущеннях.

Протокольною ухвалою суду від 07 вересня 2018 року підготовче засідання відкладено до 10:00 19 вересня 2018 року.

13 вересня 2018 року до суду подано заперечення на відповідь позивача на відзив /том 16 а.с. 97-99/, у яких представником відповідача зазначено, що протягом 2014-2015 років заповнення Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 не відповідало вимогам Порядку № 481 від 16.09.2013, відповідно встановлення порушення заповнення книги обліку доходів і витрат свідчить про невірність визначення платником суми чистого оподатковуваного доходу, що є об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичної особою-підприємцем від провадження господарської діяльності відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України. Вважає, що питання правомірності віднесення платником до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, вартості товару, який був придбаних у звітних періодах (2014 рік, 2015 рік), проте не реалізований на адресу покупців і перебував на залишках станом на кінець звітних періодів є суто правовим питанням, яке вирішується судом. Звертає увагу суду на те, що у висновку №1693/1694 комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі №816/563/17, складеному 22.03.2018, судовими експертами зазначено, що відсутність реквізитів документів та не зазначення номенклатури, кількості та ціни придбання реалізованих товарів, унеможливлює надання висновку про причетність витрат, зазначених в Книзі обліку доходів і витрат, зазначених в первинних документах: видаткових накладних, безпосередньо пов'язаних з отриманим доходом. Пояснює, що під час перевірки перевіряючим використано наступні документи: податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013-2015 роки (з додатками), книги обліку доходів і витрат, банківські виписки, видаткові накладні, акти виконаних робіт. Зазначені документи використовувалися перевіряючим також і при встановленні залишків товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_1 на кінець звітного періоду 2014 року та 2015 року. Вказує, що самим позивачем також не заперечується неповна реалізація товарів, придбаних у 2015 році на кінець звітного року, що підтверджується листом-відповіддю позивача на запит контролюючого органу, відповідно до змісту якого залишок товарів на складі позивача станом на 01.01.2016 становить 400027,27 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що у період з 24.01.2017 по 13.02.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/2544311086 /том 1 а.с. 23-51/.

У акті перевірки від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/НОМЕР_1 зафіксовано наступні порушення самозайнятою особою ОСОБА_1І:

- п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 104758,58 грн., а саме: за 2014 рік у сумі 20057,32 грн. та за 2015 рік - 84701,26 грн.;

- п. 138.1, п. 138.4 статті 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 108657,79 грн. в т.ч.: за 2014 рік у сумі 8670,30 грн. та за 2015 рік у сумі 99987,49 грн.;

- п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 7989,95 грн., у тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 7989,95 грн.;

- п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, ст. 128 п. 6 Господарського кодексу України, а саме неналежне ведення обліку доходів та витрат за 2014-2015 роки, що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи неправдивих даних.

Не погодившись з вказаними вище висновками акту перевірки, позивач подав до ГУ ДФС у Полтавській області заперечення на акт від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/2544311086 /том 1 а.с. 48-51/, на які надано відповідь листом ГУ ДФС у Полтавській області №400/С/16-31-13-03-23 від 07.03.2017 /том 1 а.с. 71- 73/, у якому зазначено про залишення без змін висновків акту перевірки.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/НОМЕР_1 винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0001661304 від 09.03.2017, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" в загальній сумі 135822 грн. 24 коп., в тому числі: за податковими зобов'язаннями - в сумі 108657 грн. 79 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 27164 грн. 45 коп. /том 1 а.с. 15/;

- податкове повідомлення-рішення №0001671304 від 09.03.2017, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" в загальному розмірі 9987 грн. 44 коп., в тому числі: за податковими зобов'язаннями в сумі 7989 грн. 95 коп. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) - в сумі 1997 грн. 49 коп. /том 1 а.с. 19/;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.03.2017 №Ф-0001691304, якою ОСОБА_1 визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 104758 грн. 58 коп. /том 1 а.с. 21/;

- рішення №0001681304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.03.2017, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за порушення п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано штрафні санкції в розмірі 19948 грн. 85 коп. /том 1 а.с. 17/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області №0001661304 від 09.03.2017, №0001671304 від 09.03.2017, вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.03.2017 №Ф-0001691304, та рішенням №0001681304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.03.2017, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області №0001661304 від 09.03.2017, №0001671304 від 09.03.2017, вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.03.2017 №Ф-0001691304, та рішенню №0001681304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.03.2017, суд дійшов наступних висновків.

У пункті 1.18 акту перевірки від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/2544311086 /том 1 а.с. 48-51/ зазначено, що ФОП ОСОБА_1 вручено лист №74/с/16-31-13-03-23 від 24.01.2017, яким зобов'язано платника надати інформацію про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.13 р., 01.01.14 р., 01.01.15 р. та на 01.01.16 р. в розрізі номенклатури, вартості та кількості товару. Згідно відповіді ФОП ОСОБА_1 від 02.02.2017 року вх. №2889/С платником повідомлено, що відсутні документи, щодо проведення інвентаризації ТМЦ за 2013-2015 рр. /том 3 а.с. 126/. Додатково листом від 13.02.2017 ФОП ОСОБА_1 повідомила, що залишки товарів станом на 01.01.2016 становлять 400027,27 грн., проте не надано залишків в розрізі номенклатури, кількості вартості товару /том 16 а.с. 100/. Відповідно до записів у книзі обліку доходів та витрат №5 від 15.02.11 р. залишки товарно - матеріальних цінностей становлять: станом на 01.01.2013 року на суму 17815,25 грн. (аркуш №40 книги обліку); станом на 01.01.2014 року на суму 20025,18 грн. (аркуш № 64 книги обліку); станом на 01.01.2015 року - запис у книзі відсутній (аркуш №89-90). Проведеним аналізом наявності залишків товарно-матеріальних цінностей у самозайнятої особи в ході перевірки встановлено, що залишки: станом на 01.01.2015 року становлять на суму - 57803,09 грн. без ПДВ; станом на 31.12.2015 року становлять на суму 532663,50 грн. без ПДВ.

У акті перевірки від 20.02.2017 №152/16-31-13-03-29/2544311086 /том 1 а.с. 48-51/ зафіксовано, що проведеною перевіркою відображених показників у рядку 4 "усього" колонок 4, 5, 6 розділу ІІІ додатка 5 та додатку Ф4 до декларацій за 2013 - 2015р.р. "вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю" у загальній сумі 2349205,51 грн. на підставі таких документів: податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 - 2015 рр. (з додатками), книги обліку доходів і витрат, банківські виписки, видаткових накладних, актів виконаних робіт та ін., встановлено їх завищення у сумі 590466,59 грн. у т.ч. за 2014 рік у сумі 57803,09 грн. та за 2015 рік у сумі 532663,50 грн. І. Завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у сумі 57802,09 грн. зa 2014 рік виникло по причині включення до їх складу вартості придбаних та оплачених господарських товарів на суму 57802,09 грн., які станом на 31.12.2014 року не реалізовані та знаходяться на залишках, суми оплати по даним товарам включені до книги обліку доходів та витрат № 5 від 15.02.11 p. у графи 4 та 5 "загальна вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей" та "у тому числі, товарів, що реалізовані" та відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи. Підсумкові показники витрат за 2014 рік записані у книзі обліку доходів та витрат №5 від 15.02.11 року відповідають показникам витрат відображених у додатку д5 до декларацій за 2014 рік. Отже, платником порушено п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, яким визначено, що витрати, що формують собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновироблених витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Суть зазначеного порушення полягає у наступному: 1. Завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу у 2014 році у cyмi 14481,25 грн. Платником у 2014 році придбавалися господарські товари у ФОП ОСОБА_6, рнок НОМЕР_2, які не у повному обсязі було реалізовано у 2014 році та які станом на 31.12.2014 року знаходиться на залишках. Придбання товарно - матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_6 відображено у таблиці на сторінці 12 акту /том 1 зворот а.с. 28/. ФОП ОСОБА_1 у 2014 році реалізувала пакети придбані у ФОП ОСОБА_6 26.12.14 ТОВ "Дельта Продукт" згідно видаткової накладної №616 від 30.12.2014 /том 1 зворот а.с. 28/. Отже, станом на 31.12.2014 року у ФОП ОСОБА_1 залишилось не реалізовано пакетів, придбаних у 2014 році у ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 14481,25 грн. без ПДВ. (15776,25грн. - 40*32,375 грн.) Платникам завищено витрати безпосередньо пов'язані з отриманим доходом у 2014 році у сумі 14481,25 грн. по причині включення до їх складу витрат пов'язаних з придбанням пакетів у ФОП ОСОБА_6, які станом на 31.12.14 р. не реалізовані та перебувають на залишках.

2. Завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу у 2014 році у сумі 43320,84 грн. Платником у 2014 році придбавалися господарські товари у ПП "Айтекс", код ЄДРПОУ 30389874, які не у повному обсязі були реалізовані у 2014 році та які станом на 31.12.14 року знаходиться на залишках. Придбання товарно - матеріальних цінностей у ПП "Айтекс" відображено у таблиці на сторінках 12-14 акту перевірки /том 1 зворот а.с. 28, а.с. 28, зворот а.с. 29/. ФОП ОСОБА_1 реалізувала коробки пластикові, придбані у ПП "Айтекс", покупцям, перелік яких наведено у таблиці на сторінці 14 акту перевірки /том 1 зворот а.с. 29/. Таким чином, станом на 31.12.2014 року у ФОП ОСОБА_1 залишилось не реалізовано коробок пластикових, придбаних у 2014 році у ПП "Айтекс", код ЄДРПОУ 30389874, в кількості 56179 шт. на загальну суму 43320,84 грн. без ПДВ. Платником завищено витрати безпосередньо пов'язані з отриманим доходом у 2014 році у сумі 43320,84 грн. (47359,58 грн. - 4038,74 грн.) по причині включення до їх складу витрат пов'язаних з придбанням коробок пластикових у ПП "Айтекс", які станом на 31.12.14 р. не реалізовані та перебувають на залишках.

Отже, перевіркою встановлено завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у сумі 57802,09 грн. за 2014 рік по причині включення до їх складу вартості придбаних товарів, які не реалізовані на адресу покупців та перебувають на залишках на кінець звітного періоду (станом на 31.12.14р.), чим порушено п. 138.1, п.138.4 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

ІІ. Завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у сумі 532663,50 грн. за 2015 рік , виникло по причині включення до їх складу вартості придбаних та оплачених господарських товарів, обладнання, металопрокату та рукавів високого тиску на суму 532663,50 грн., які станом на 31.12.2015 року не реалізовані та знаходяться на залишках, суми оплати по даним товарам включені до книг обліку доходів та витрат № 5 від 15.02.11 року та № 6 від 20.05.15 року та відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи. Підсумкові показники витрат за 2015 рік записані у книзі обліку доходів та витрат за №6 від 20.05.15 року відповідають показникам витрат відображених у додатку Ф4 до декларацій за 2015 рік. Отже, платником порушено п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, оскільки до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів. належать: зокрема витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Суть зазначеного порушення полягає у наступному:

1. Завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу у 2015 році у сумі 70794,32 грн. Платником придбавався металопрокат та рукава у 2015 році, які не були реалізовані та станом на 31.12.15 року знаходяться на залишках, проте вартість зазначених товарів ФОП ОСОБА_1 включено до складу вартості товарно - матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві та відповідно відображені у книгах обліку доходів та витрат (перелік продавців, реквізитів видаткових накладних із зазначенням номенклатури та кількості товару, ціни, дати запису у Книзі та сторінки, дати оплати, суми оплати наявний у таблиці на стор. 15-16 акту перевірки) /том 1 а.с. 30, зворот а.с. 30/.

2. Завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу у 2015 році у сумі 139116,66 грн. Платником придбавалося обладнання у 2015 році, яке не у повному обсязі було реалізовано та яке станом на 31.12.15 року знаходиться у залишках (перелік продавців, перелік реквізитів видаткових/податкових накладних, номенклатура та кількість товару, ціна, дата запису у Книзі та сторінка Книги, дата оплати, сума оплати зазначені у таблиці на стор. 16 акту перевірки /том 1 зворот а.с. 30/. На сторінці 17 акту /том 1 а.с. 31/ наявна таблиця із зазначенням назви покупця, номенклатури придбаного товару згідно видаткової накладної №555 від 18.09.2015, вартість закупки без ПДВ - 29333,34 грн./. Інше обладнання платником станом на 31.12.2015 не реалізоване та знаходиться на залишках.

3. Завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу у 2015 році у сумі 291860,32 грн. Платником у 2015 року придбавався одноразовий посуд у ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК", код ЄДРПОУ 36264832, який не у повному обсязі було реалізовано у 2015 році та який станом на 31.12.2015 року знаходиться на залишках. Придбання реалізованого посуду у ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК" відображено на сторінці 17 акту перевірки /том 1 а.с. 31-32/. ТОВ ОСОБА_1 реалізувала одноразовий посуд, придбаний у ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК" з 28.01.2015 покупцям, перелік яких в розрізі назв та кодів покупців, реквізитів видаткових накладних, номенклатури та кількості товару, ціни постачання зазначено на сторінках 19-28 акту перевірки /том 1 а.с. 32- зворот а.с. 36/. За результатами кількісного аналізу, встановлено, що у ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК" станом на 31.12.2015 не реалізовано одноразового посуду, придбаного у ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК" у кількості 2573710 шт. Вартість придбання даного посуду становить 302901,99 без ПДВ, номенклатура відображена у таблиці на сторінках 28-29 акту перевірки /том 1 зворот а.с. 36, а.с. 37/. Отже, станом на 31.12.2015 року у ФОП ОСОБА_1 залишилось не реалізованого одноразового посуду придбаного у 2015 році у ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК" в кількості 2573710 шт. на загальну суму 302901,99 грн. без ПДВ. Платником не включено до книги обліку доходів і витрат та відповідно до складу витрат пов'язаних з отриманням доходу суму 11041,67 грн. (без ПДВ), сплачену на користь ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК" 25.12.15 року. Суму коштів, сплачену за придбання одноразового посуду у ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК" у розмірі 291860,32 грн., ФОП ОСОБА_1 включено до складу витрат безпосередньо пов'язаних з отриманим доходом та відображено відповідно у книгах обліку доходів та витрат № 5 від 15.02.11 р. та № 6 від 20.05.16 р. Таким чином, перевіркою встановлено завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманим доходом у 2015 році у сумі 291860,32 грн. (302901,99 грн. - 11041,67 грн.) по причині включення до їх складу витрат пов'язаних з оплатою одноразового посуду ТОВ "ВЕЛЬД-ПАК", який станом на 31.12.15 р. не реалізований та перебуває на залишках.

4. Завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу у 2015 році у сумі 30892,20 грн. Платником у 2015 році придбавалися господарські товари у ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ", код ЄДРПОУ 31618474, які не у повному обсязі було реалізовано у 2015 році та які станом на 31.12.2015 року знаходиться у залишках. Придбання товару у ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ" у розрізі видаткових накладних із зазначенням номенклатури товару відображено у таблиці на стор. 30-31 акту перевірки /том 1 зворот а.с. 37, а.с. 38/. ФОП ОСОБА_1 реалізувала господарські товари, придбані у ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ" покупцям, перелік яких із зазначенням назв та кодів, реквізитів видаткових накладних, номенклатурою та кількістю товарів, ціною постачання товарів без ПДВ наведено на сторінках 31-33 акту перевірки /том 1 а.с. 38-39/. Зведені дані, щодо кількості реалізованих господарських товарів, придбаних у ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ" у розрізі номенклатури товарів наведені у таблиці на сторінці 33 акту перевірки /том 1 а.с. 39/. За результатами кількісного аналізу встановлено, що станом на 31.12.2015 не реалізовано господарських товарів, придбаних у ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ" у кількості 22642 шт. Вартість придбання даних господарських товарів відображена в таблиці на сторінці 33 акту перевірки /том 1 а.с. 39/. Отже, станом на 31.12.2015 року у ФОП ОСОБА_1 залишилося не реалізованих господарських товарів придбаних у 2015 році у ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ" в кількості 22642 шт. на загальну суму 33580,20грн. без ПДВ. Платником не включено до книги обліку доходів та витрат та відповідно до складу витрат пов'язаних з отриманням доходу суму 1344,00 грн. (без ПДВ), сплачену на користь ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ" 17.12.15 року та вартість товару, який станом на 31.12.15 p. не оплачений по накладній № 471 від 22.12.15p. на суму 1344,00 грн. без ПДВ. Суму коштів, сплачену за придбання господарських товарів у ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ" у розмірі 30892,20 грн. ФОП ОСОБА_1 включено до складу витрат безпосередньо пов'язаних з отриманим доходом та відображено відповідно у книгах обліку доходів і витрат № 5 від 15.02.11 р. та № 6 від 20.05.16р. Таким чином, перевіркою встановлено завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманим доходом у 2015 році у сумі 30892,20 грн. (33580,20 грн. - 1344,00грн. - 1344,00 грн.) по причині включення до їх складу витрат пов'язаних з оплатою господарських товарів ТОВ "ДЕЛЬТА ПРОДУКТ", які станом на 31.12.15р. не реалізовані та перебувають на залишках. Таким чином, перевіркою встановлено завищення витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у сумі 532663,50 грн. за 2015 рік по причині включення до їх складу вартості придбаних товарів, які не реалізовані на адресу покупців та перебувають на залишках на кінець звітного періоду (станом на 31.12.15), чим порушeнo п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача надано пояснення, за змістом яких завищення витрат, пов'язаних з господарською діяльністю на загальну суму 590465,59 грн., та відповідно заниження чистого доходу упродовж 2014-2015 років вплинуло на правильність визначення бази оподаткування для нарахування єдиного соціального внеску та грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" /том 16 зворот а.с. 76/.

Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно приписами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід /п.п. 163.1.1/; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) /п.п. 163.1.2/; іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України /п.п. 163.1.3/.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України /у редакції, що діяла до 01.01.2015/ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка податку, визначена абзацом першим цього пункту, застосовується до доходів у вигляді: процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку; процентного або дисконтного доходу за ощадними (депозитними) сертифікатами; процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; плати (відсотка), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки; доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону; доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону; доходу у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігацій від їх емітента відповідно до закону; доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені в абзацах першому та одинадцятому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України /у редакції чинній з 01.01.2015/ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Відповідно до пунктів 177.1-177.4 ст. 177 Податкового кодексу України /у редакції, що діяла до 01.01.2015/ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з приписами п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пунктів 177.1-177.4 статті 177 Податкового кодексу України /у редакції чинній з 01.01.2015/ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, у пункті 177.2 статті 177 Податкового кодексу України наведене основне правило податкового обліку приватного підприємця, який застосовує загальну систему оподаткування, зокрема: об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Це означає, що по-перше, доходи та витрати відображаються за касовим методом. Тобто, доходи визнаються не в момент їх нарахування, а в момент отримання. Витрати визнаються лише в тому випадку, якщо вони фактично понесені (оплачені), а не тільки нараховані. По-друге, витрати відображаются у момент отримання доходу, якого вони стосуються, а не в момент їх оплати .

Згідно пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218 /чинного з 18.10.2013, надалі - Порядок №481/ передбачено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно з п. 5 Порядку №481 записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Відповідно до п. 6 Порядку №481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати; 4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); 5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг ; 6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня ; 7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці; 8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо; 9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Книга обліку доходів і витрат № 5, копія витягу з якої за період з 24.12.2013 по 30.04.2015 надана до суду /том 1 а.с. 82-118/ взагалі не відповідає формі Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, що є додатком до наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218, який набрав чинності 18.10.2013, та є обов'язковим для позивача.

Також у порушення вимог п. 6 Порядку №481 позивачем не зазначено у повному обсязі у Книзі обліку доходів і витрат № 6, копія витягу з якої за період з 05.05.2015 по 30.12.2015 міститься у матеріалах справи /том 1 а.с. 181-191/, реквізити документів, що підтверджують понесені витрати.

Оскільки Книгу обліку доходів і витрат позивач вів з порушенням вимог законодавства України, то відповідач в силу приписів п. 86.10 ст. 86 та п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України був зобов'язаний самостійно визначити розмір податкових зобов'язань позивача за наслідками перевірки, для чого необхідно було встановити величини витрат позивача, пов'язаних з господарською діяльністю та доходів позивача, якого такі витрати стосуються на підставі первинних та розрахункових документів.

Як вбачається з акту перевірки /том 1 а.с. 28/ та згідно з поясненнями представника відповідача у запереченні на відповідь на відзив /том 16 а.с 97-98/, проведеною перевіркою відображених показників у рядку 4 "усього" колонок 4, 5, 6 розділу ІІІ додатка 5 та додатку Ф4 до декларацій за 2013 - 2015р.р. "вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю" у загальній сумі 2349205,51 грн. на підставі таких документів: податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 - 2015 рр. (з додатками), книги обліку доходів і витрат, банківські виписки, видаткових накладних, актів виконаних робіт та ін., встановлено їх завищення у сумі 590466,59 грн. у т.ч. за 2014 рік у сумі 57803,09 грн. та за 2015 рік у сумі 532663,50 грн. Зазначені документи використовувалися перевіряючим також і при встановленні залишків товарно-матеріальних цінностей у самозайнятої особи ОСОБА_1 Детальна інформація в розрізі податкових періодів по кожній товарній позиції з посиланням на реквізити видаткових накладних, аркуші Книги обліку доходів і витрат, суми та дати оплати наведені в таблицях на сторінках 12-35 акта перевірки /том 1 зворот а.с. 28-а.с.40/.

У акті перевірки наявні детальні пояснення у вигляді таблиць із зазначенням найменувань контрагентів позивачів, у яких останнім придбавалися товарно - матеріальні цінності у звітних перевіряємих періодах, реквізитів видаткових накладних, кількості та ціни товарів, дат записів та сторінок у Книзі обліку доходів і витрат, дат оплати та суми оплати. Також у акті перевірки зафіксовано відомості про реалізацію протягом 2014 року та 2015 року придбаних позивачем товарно - матеріальних цінностей із зазначенням назв та кодів покупців, реквізитів видаткових накладних, номенклатури товарів, їх кількості та ціни, суми.

На підтвердження вказаних пояснень, зокрема, щодо підтвердження даних, наведених у таблицях та відсутності можливості придбання позивачем спірних товарно-матеріальних цінностей у інших контрагентів-постачальників, крім зазначених в акті перевірки, як і реалізації іншим контрагентам-покупцям, представником відповідача надано до суду витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, які містять вичерпну інформацію щодо отриманих та виданих податкових накладних ФОП ОСОБА_1 /том 16 а.с. 9-47/.

Слід зазначити, що позивачем не заперечувалася неповна реалізація товарів у звітному періоді, зокрема, у листі від 13.02.2017 на запит ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_1 повідомила контролюючий орган, що залишок товарів на складі станом на 01.01.2016 становить 400027,27 грн. /том 16 а.с. 100/.

Суд зауважує, що довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 19 квітня 2016 року (справа № 21-4895а15 (816/11081/14)).

Водночас, позивачем не надано до перевірки та до суду відомостей та доказів на їх підтвердження щодо номенклатури товарів, їх вартості та загальної суми залишку товарів на складі позивача станом на 31.12.2014 та на 31.12.2015, не надано до перевірки та до суду пояснень та доказів на їх підтвердження щодо того, які саме товари, за якою номенклатурою, за якою ціною, згідно яких первинних документів реалізовані позивачем покупцям у 2014 році та у 2015 році. Позивачем не надано до суду доказів на спростування висновків акту перевірки про подальшу реалізацію придбаних позивачем товарів наведеним у акті перевірки покупцям по вказаній у акті перевірки номенклатурі, кількості та ціні, зокрема, доказів реалізації у звітних податкових періодах товарів іншої номенклатури, у іншій кількості та за іншою ціною, ніж встановлено перевіркою та зафіксовано у акті перевірки, хоча відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підтвердження отримання доходів від реалізації металопрокату та рукавів, придбаних позивачем у ПП Метал сервіс" та ТОВ "ТПК "Промімпекс", суми витрат на які позивачем включено до складу витрат у 2015 році, ФОП ОСОБА_1 надано до суду копії: договору на виконання робіт №МО-8/2016 від 10.03.2016, рахунку-фактури №СФ-0018 від 14.03.2016, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.03.2016, рахунку №ЛІ000345 від 28.12.2015, видаткової накладної №ЛІ000349 від 16.05.2018, рахунку №ЛІ000343 від 28.12.2015, видаткової накладної №ЛІ000343 від 16.05.2018, рахунку №ЛІ000346 від 28.12.2015, видаткової накладної №ЛІ000355 від 16.05.2018 /том 16 а.с. 49-58/.

Однак, вказані документи не є доказами на підтвердження фактичного отримання позивачем доходу у 2015 році від реалізації металопрокату та рукавів, придбаних позивачем у ПП Метал сервіс" та ТОВ "ТПК "Промімпекс", суми витрат на які включено позивачем до складу витрат у 2015 році, а відтак, суд не бере до уваги доводи позивача з посиланням на зазначені вище документи.

Позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження отримання у 2015 році доходу від реалізації металопрокату та рукавів, тобто на підтвердження отримання доходів у податковому періоді, у якому позивачем було відображено витрати на їх придбання (2015 рік), що є необхідною умовою з огляду на приписи п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, у якому наведене основне правило податкового обліку приватного підприємця, який застосовує загальну систему оподаткування, зокрема: об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року призначено у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення, вимоги судову економічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено питання:

1. Чи підтверджуються документально висновки акту Головного управління ДФС у Полтавській області № 152/15-31-13-03-29/НОМЕР_1 від 20 лютого 2017 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р.» щодо завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, у сумі 590 465,59 грн та відображених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2014 рік у сумі 57 802,09 грн та за 2015 рік у сумі 532663,50 грн відповідно, у результаті включення до їх складу вартості товару, який ФОП ОСОБА_1 був придбаний у відповідних періодах, проте не реалізований на адресу покупців і перебуває на залишках станом на 31.12.2014 та 31.12.2015 відповідно, чим порушено п.138.1., п. 138.4., пп. 139.1. ст. 139, п. 177.2., п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями).

2. Чи відповідають визначені та задекларовані ФОП ОСОБА_1 витрати, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю, за 2014 рік та за 2015 рік наявним первинним документам в загальній сумі та за видами витрат.

У висновку №1693/1694 комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі №816/563/17, складеному 22.03.2018 /том 4 а.с. 19-86/, ПО ПЕРШОМУ ПИТАННЮ зазначено наступне: Висновки акту Головного управління ДФС у Полтавській області №152/15-31-13-03-29/НОМЕР_1 від 20 лютого 2017 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р. щодо завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, у сумі 590 465,59 грн. та відображених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2014 рік у сумі 57 802,09 грн. та за 2015 рік у сумі 532663,50 грн. відповідно, у результаті включення до їх складу вартості товару, який ФОП ОСОБА_1 був придбаний у відповідних періодах, проте не реалізований на адресу покупців і перебуває на залишках станом на 31.12.2014 та 31.12.2015 відповідно, чим порушено п.138.1., п. 138.4., пп. 139.1. ст. 139, п. 177.2., п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, на підставі наданих документів підтвердити чи спростувати не можливо .

ПО ДРУГОМУ ПИТАННЮ у висновку експертів зазначено наступне.

Відповідно даних банківських виписок по рахунку №26006174343001 відкритому ФОП ОСОБА_1 в ПРУ ПАТ "Полтавабанк" підприємцем протягом 2014-2015 років отримано та оплачено товару на суму 1980298,64 грн. без ПДВ, в тому числі: 508428,99 грн. у 2014 році; 1471869,66 грн. у 2015 році.

Відповідно до видаткових накладних товару отримано протягом 2014 року на суму 465822,02 грн. без ПДВ; 2015 року на суму 1446539,76 грн. без ПДВ.

На підставі наданих документів підтвердити чи спростувати відповідність визначених та задекларованих ФОП ОСОБА_1 витрат, безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю, за 2014 рік та за 2015 рік в частині вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, не представляється можливим .

На підставі наданих документів, відповідність визначених та задекларованих ФОП ОСОБА_1 витрат, безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю, за 2014 рік та за 2015 рік в частині витрат на оплату праці та нарахування на заробітну плату документально підтверджуються в сумі 33063,08 грн., в тому числі: за 2014 рік в сумі 33063,08 грн.; за 2015 рік в сумі 0,00 грн.

На підставі наданих документів, відповідність визначених та задекларованих ФОП ОСОБА_1 витрат, безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю, за 2014 рік та за 2015 рік в частині інших витрат документально підтверджуються в сумі 78479,84 грн., в тому числі: за 2014 рік в сумі 38769,39 грн. без ПДВ; за 2015 рік в сумі 39710,45 грн. без ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом , складений у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 4.16 розділу ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 р. за N1/22533, встановлено, що у заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити .

У висновку №1693/1694 комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі №816/563/17, складеному 22.03.2018, вказано про неможливість вирішити питання, поставлені на вирішення експертів ухвалою суду та вказаний висновок №1693/1694 комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі №816/563/17, складений 22.03.2018 /том 4 а.с. 19-86/, не містить категоричних відповідей на поставлені судом питання в ухвалі суду від 19 жовтня 2017 року, а тому висновок №1693/1694 комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі №816/563/17, складений 22.03.2018, не є належним та достовірним доказом у розумінні статей 72, 73, 75, 101 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до приписів ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляється судом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками перевірки про порушення позивачем п. 138.1, п. 138.4 статті 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 108657,79 грн. в т.ч.: за 2014 рік у сумі 8670,30 грн. та за 2015 рік у сумі 99987,49 грн., як такими, що ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Відповідно до підпунктів 1.1. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивачем у порушення вимог Податкового кодексу України завищено витрати безпосередньо пов'язані з одержанням доходів за 2014 рік на суму 57802,09 грн. та за 2015 рік на суму 532663,50 грн.

За таких обставин, висновки акту перевірки про порушення позивачем пп. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, пп. 1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 7989 грн. 95 коп., у тому числі за 2015 рік у сумі 7989 грн. 95 коп. (532663,50 грн. х 1,5%), - ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У висновку №1693/1694 комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі №816/563/17, складеному 22.03.2018 /том 4 а.с. 19-86/, серед іншого зазначено, що на підставі наданих документів, відповідність визначених та задекларованих ФОП ОСОБА_1 витрат, безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю, за 2014 рік та за 2015 рік в частині витрат на оплату праці та нарахування на заробітну плату документально підтверджуються в сумі 33063,08 грн., в тому числі: за 2014 рік в сумі 33063,08 грн.; за 2015 рік в сумі 0,00 грн.

Вказаний висновок свідчить про те, позивач у 2014 році поніс витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату більші на 18534,62 грн. ніж задекларовано ФОП ОСОБА_1 в графі 5 "витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату" додатку 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік (14528,46 грн.) /том 2 а.с. 33/.

Однак, включення витрат до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів є правом платника податків, а не його обов'язком, а тому висновок експерта, який свідчить про більшу суму понесених позивачем витрат у 2014 році на оплату праці та нарахування на заробітну плату не може свідчити про помилковість висновків акту перевірки з огляду на те, що позивачем самостійно визначено та задекларовано вказану суму витрат у додатку 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік (14528,46 грн.) /том 2 а.с. 33/.

Оскільки позивачем занижено чистий дохід за 2014 рік на суму 57802,09 грн. та за 2015 рік на суму 244096 грн. у результаті порушень, описаних у п. 2.1.2 акту перевірки, відповідно позивачем занижено єдиний внесок за 2014 рік на суму 20057,32 грн. та за 2015 рік на суму 84701,26 грн. Детальний письмовий розрахунок заборгованості зі сплати єдиного внеску до акту перевірки наявний у матеріалах справи /том 4 а.с. 107/.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0001661304 від 09.03.2017, №0001671304 від 09.03.2017, а також вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.03.2017 №Ф-0001691304, прийняті ГУ ДФС у Полтавській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття вказаних рішень.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" /у редакції, що діяла до 01.01.2015/ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Згідно пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" /у редакції, що діяла після 01.01.2015/ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Таким чином, з огляду на порушення позивачем пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та частини 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно заниження позивачем у перевіряємому періоді єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме за 2014 рік на суму 20057,32 грн. та за 2015 рік на суму 84701,26 грн. контролюючим органом до позивача правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 19948,85 грн. ((20057,32 грн. х 15% =3008,60 грн.) + (84701,26 грн. х 20%=16940,25 грн.) на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відтак, рішення №0001681304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.03.2017 прийняте ГУ ДФС у Полтавській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36034) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення, вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 26 листопада 2018 року.

Суддя С.С. Сич