Рішення

від 18.10.2018 по справі 804/2608/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року Справа № 804/2608/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача Кучерук А.В.

представника відповідача Залати А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-Промислове будівельне підприємство Євро Труб Полімер до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2017 року № 0021581403 та № 0021571403, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-Промислове будівельне підприємство Євро Труб Полімер до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2017 року № 0021581403 та № 0021571403.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті з невірним застосуванням норм податкового законодавства і з порушенням вимог чинного законодавства України .

Вказав, що в процесі проведення перевірки фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області в основу порушення податкового законодавства покладена нереальність здійснення ТОВ ППБП Євро Труб Полімер господарських операцій з придбання полімерних матеріалів та поліетилену у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного ведення в обіг у попередніх ланках постачання та неможливістю виробити їх самостійно, при тому, що повністю до перевірки були надані первинні документи. Перевіряючими не було досліджено належних та допустимих доказів, з метою з'ясування обставин, якими підприємство обгрунтовує реальність здійснення ним господарських операцій, зокрема, факти придбання та подальшого використання товару, обставини, що підтверджують досягнення конкретної мети господарської діяльності із наявністю відповідних результатів замовлених робіт, послуг тощо. Також, залишено поза увагою необхідність встановлення у подібних випадках юридично значимих фактів, з метою підтвердження зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причиино-наслідкового зв'язку таких фактів. Крім того, перевіряючими, з посиланням на відповідні первинні документи, не з'ясовано наявності або відсутності між підприємством та його контрагентами у межах спірних правовідносин взаємно узгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Зауважив, що формальні недоліки в первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу соби, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Також, зосередив увагу на тому, що податковий орган в порушення вимог п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772, в акті перевірки не конкретизував первинних документів, на підставі яких підприємством вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не конкретизував господарських операцій, за якими зафіксовано порушення.

Позивач вважає, що реальність настання правових наслідків у результаті вчинення господарських операцій підтверджуються відповідними первинними документами ТОВ ППБП Євро Труб Полімер , які, відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, мають всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 цього Закону.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому свою позицію обґрунтував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ППБП Євро Труб Полімер з питань дотримання вимог податкового, валютного та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2017р.

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2017р. №16807/04-36-14-02/32998614.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області встановлено порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 558 502 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 5 161 грн., за 2015 рік на суму 1 626 964 грн. за 2016 рік на суму 587 622 грн., за 1 півріччя 2017 року на суму 338 755 грн.;

- 198.2, п.198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 813 000 грн., у т.ч. за жовтень 2015 року на суму 425 500 грн., за листопад 2015 року на суму 480 000 грн., за грудень 2015 року на суму 495 000 грн., за квітень 2016 року на суму 83 912 грн., за червень 2016 року на суму 81 088 грн., за жовтень 2016 року на суму 233 871 грн., за квітень 2017 року на суму 13 629 грн.;

- 1. ч. 2 ст. 6 та ч. 8 ст.9, відповідальність передбачена ч. 10 та п.2 частини 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в частині несвоєчасної сплати суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 259,2 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.11.2017 року № 0021581403 та № 0021571403.

Оскаржуваними податковими-повідмоленнями рішеннями збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно-Промислове будівельне підприємство Євро Труб Полімер суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 558 502 грн.

Також, збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно-Промислове будівельне підприємство Євро Труб Полімер суму грошового зобов'язання за платежем - податок па додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 813 000 грн.

Державною фіскальною службою України було отримано скаргу ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР (вхідний №2049/6 від 04.01.2018) на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.11.2017 №0021581403, №0021571403.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.01.2018 №2420/6/99-99-11-01-01-25 строк розгляду скарги продовжено до 04.03.2018 (включно).

ДФС України розглянуло скаргу ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР (вхідний №2049/6 від 04.01.2018).

Рішення про результати розгляду скарги від 28.02.2018 року №7246/6/99-99-11-01-01-25 було відправлено поштою 28.02.2018 року на ім'я ТОВ ППБП Євро Труб Полімер за адресою вул. Космодромна, буд. 9, офіс 103, Жовтневий район, м. Дніпро.

У зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання поштове відправлення було повернуто до ДФС України 05.04.2018 року.

З акту перевірки вбачається, що, на думку відповідача, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, оформлених документально ТОВ ППБП Євро Труб Полімер по взаємовідносинам з контрагенами - ТОВ "М.Д.БЕРИЛ" (код ЄДРПОУ 38152319), ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 40207251), ТОВ "ЗДРАВОДА" (код ЄДРПОУ 37542244), ТОВ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПЛАЗМА - ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39557886) на суму 9 065,000, в т.ч. 2015 рік на суму 7 002 500 грн., 2016 рік на суму 2 062 500 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР (Покупець) та ТОВ М.Д.БЕРИЛ (Продавець) укладено договір поставки від 02.10.2015 №0210.

На виконання умов вказаного договору ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР отримало від ТОВ М.Д.БЕРИЛ товар (полімерні матеріали, поліетилен ПЕ 100) на загальну суму 4965000 грн. (в т.ч. ПДВ - 827500 грн.).

Відповідно до аналізу баз даних ДФС та поданої ТОВ М.Д.БЕРИЛ звітності встановлено наступне.

ТОВ М.Д.БЕРИЛ зареєстроване 17.04.2012 №14991450000017572, ДПІ за місцем обліку реєстрації - Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, стан підприємства 28 - триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС). Основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Зареєстровано платником ПДВ з 01.11.2014, свідоцтво платника ПДВ анульоване 15.03.2017 (Причина - 41 - ліквідація за власним бажанням).

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), перевіряючими було встановлено, що ТОВ М.Д.БЕРИЛ з жовтня 2015 року по січень 2016 року задекларовано операції з придбання полімерних матеріалів у ТОВ КОНЕКТІС (раніше ТОВ Піонер Торг ) у кількості 22000 шт.

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ "КОНЕКТІС" з жовтня 2015 по січень 2016 року задекларовано операції з придбання товару та послуг у 12 постачальників а саме: арахіс смажений, чіпси, горішки солоні, швидкозшивач, телекомунікаційні послуги.

Проте, перевіряючими зазначено, що відповідно даних ЄРПН з жовтня 2015 по січень 2016 року ТОВ "КОНЕКТІС" реалізовано наступний товар покупцям (покупці розташовані у багатьох, територіально-віддалених друг від друга регіонах України), який не придбавався підприємством: полімерні матеріали, рукав напірний, сталеві деталі риштувань, молоко сухе знежирене, труба, клапан розподільчий, суборенда нежитлового приміщення і асфальтового покриття та інші.

Таким чином, відповідно до бази даних ЄРПН ТОВ "КОНЕКТІС" зареєстровано податкові накладні на реалізацію товарів з номенклатурою різноманітних характеристик, яка не зазначена в отриманих податкових накладних від постачальників, що ставить під сумнів сам факт отримання товарів (робіт, послуг) покупцями.

Згідно з даними Реєстру облікових карток суб'єктів фіктивного підприємництва ІС Податковий блок 15.06.2016 року ГУ ДФС у Житомирській області по ТОВ КОНЕКТІС встановлено ознаку фіктивності: зареєстровано (перереєстровано) у органах держреєстрації фізичною особою з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження та 16.06.2016 внесено до Реєстру СФП інформацію про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

У ході перевірки ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР надано лист від 13.10.2017 №24, в якому ТОВ М.Д. БЕРИЛ повідомляє, що реалізований товар (поліетилен та полімерні матеріали) підприємство отримувало від ТОВ Укртрейд Альянс .

Перевіряючими у ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлено відсутність задекларованих податкових накладних від ТОВ Укртрейд Альянс на адресу ТОВ М.Д.БЕРИЛ , у зв'язку з чим, неможливо простежити ланцюг придбання товару та його походження.

На підставі наведеного, перевіряючими зроблено висновок про здійснення ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР нереальних господарських операцій з придбання полімерних матеріалів у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та неможливістю виробити їх самостійно.

В ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР (Покупець) та ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ (Продавець) укладено договір поставки від 01.09.2016 №01/95-16-3.

На виконання умов вказаного договору ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР отримало від ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ товар (полімерні матеріали) на загальну суму 1485000 грн. (в т.ч.ПДВ - 247500 грн.).

Відповідно до аналізу баз даних ДФС та поданої ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ звітності перевіряючими встановлено, що ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ зареєстроване 04.04.2016 №14991020000019056, ДПІ за місцем обліку реєстрації - Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, стан підприємства 0 - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Кількість працюючих на підприємстві відповідно до звітів про суми нарахованих доходів за формою 1-ДФ за 2016 рік - 6 осіб. Основні фонди відсутні.

Відповідно до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) перевіряючими встановлено, що ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ у вересні, жовтні 2016 року нібито реалізовано на ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР полімерні матеріали, які з моменту провадження діяльності по дату реалізації ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ не закуповувало.

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлено, що ТОВ Оптторг Компанія у вересні, жовтні 2016 задекларовано операції з придбання товару та послуг у 31 постачальників а саме: Скло 4 мм, Рідке мило для рук, засіб очисний Генеральне приб.5 в1 0,75л CER75 (тригер), NewTon фарба аерозоль, Поліроль торпеди, Водонагреватель, Плита газовая Мога РS 213 МW2, Мило туалетне екопак, Блендер Vitek VТ-3413, Пылесос Gorenje VC1901GCY IV, Цукор, Хомут сталевий Ргіmа, Фільтр паливний Filtron, Декоративна накладка ножничної петлі стулки (біла), Серветки вологі, Пральний порошок, Стиральная машина Whirlpool, Персики, Салака с/м 12-14 блок 10 кг, Цукор, та ін.

Первіряючими встановлено, що відповідно даних ЄРПН у вересні, жовтні 2016 року ТОВ Оптторг Компанія реалізовано наступний товар покупцям (покупці розташовані у багатьох, територіально-віддалених друг від друга регіонах України), який не придбавався підприємством: полімерні матеріали, кронштейн, траверси стальні, висівки пшеничні гранульовані, виконання електромонтажних робіт, церезит, трактор Т-150, транспортні послуги та інші.

У ході перевіки ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР надано лист від 17.10.2017 №23, в якому ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ повідомляє, що реалізований товар (полімерні матеріали) підприємство отримувало від ТОВ БЕРСЕРК .

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), перевіряючими встановлено відсутність задекларованих податкових накладних від ТОВ БЕРСЕРК на адресу ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ .

Також, перевіркою встановлено, що між ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР (Покупець) та ТОВ Здравода (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 21.10.2016 №21/10. На виконання умов вказаного договору ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР отримало від ТОВ Здравода товар (поліетилен ПЕ 100, полімерні матеріали) на загальну суму 2478000 грн. (в т.ч.ПДВ-413000 грн.).

Згідно з аналізом баз даних ДФС та поданої ТОВ Здравода звітності перевіряючими було встановлено, що ТОВ Здравода зареєстроване 17.03.2011 за №14991020000013200, ДПІ за місцем обліку реєстрації - Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, стан підприємства 0 - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

Кількість працюючих на підприємстві відповідно до звітів про суми нарахованих доходів за формою 1-ДФ - 7 осіб. Основні фонди відсутні.

Зареєстровано платником ПДВ з 01.09.2014 за №200184811, свідоцтво платника ПДВ анульоване 15.03.2017 (Причина 41 - ліквідація за власним бажанням).

В акті зазначено, що відповідно до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлено, що ТОВ Здравода у жовтні - грудні 2015 нібито реалізовано на ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР полімерні матеріали, поліетилен ПЕ, які з моменту провадження діяльності по дату реалізації ТОВ Здравода не закуповувало.

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ "Здравода" у жовтні - грудні 2015 року задекларовано операції з придбання товару та послуг у 29 постачальників а саме: Пляшка ДО 3.005, Газобетонний блок, Пшениця, Салатник закалений, Ваза, 140 мм Воіапіса (ПУ), Садочок 1.45л Персиковий сік, Напій безалкогольний РЕРSІ, Пиво БАЛТИКА Безалкогольне, Zollex Фіксатор різьбового з'єднання, 59064 Овальне блюдо, 2,36 л Вorcam (ПУ), Суміш короїд, Маргарин столовий, Zollex Фільтр паливний Z-301 прямий, Ванілін, ТYTAN стрічка кровельна 30см х 10м, Шпаклівка, ТМ Ранок Нектар мультифруктовий, Ячмінь, Кутник зовнішній №02 бук темний та ін.

Перевіряючими встановлено, що відповідно даних ЄРПН у жовтні - грудні 2015 року ТОВ "Здравода" реалізовано наступний товар покупцям (покупці розташовані у багатьох, територіально-віддалених друг від друга регіонах України), який не придбавався підприємством: полімерні матеріали, підшипник 2180120, Штуцер ДУ25, Цукор, транспортні послуги, резистор С5-35В-25-10 кОм, перехідник КМ4-КМ2, Кронштейни з підставками, шпаклівка, дріт монтажний та інші.

У ході перевіки ТОВ ППБП Євро труб полімер надано лист від 17.10.2017 №17/10, в якому ТОВ Здравода повідомляє, що реалізований товар (полімерні матеріали, поліетилен ПЕ) підприємство отримувало від ПП Альянс Промпол .

ПП Альянс Промпол зареєстровано платником ПДВ з 02.08.2006. Свідоцтво платника ПДВ від 15.10.2014 № 200191846 анульоване 15.03.2017 (Причина 41 - ліквідація за власним бажанням).

У ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), перевіряючими встановлено відсутність задекларованих податкових накладних від ПП Альянс Промпол на адресу ТОВ Здравода , у зв'язку з чим, неможливо простежити ланцюг придбання товару та його походження.

Враховуючи наведене, перевіряючими зроблено висновок про здійснення ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР нереальних господарських операцій з придбання полімерних матеріалів у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та неможливістю виробити їх самостійно.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР (Покупець) та ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС (Продавець) укладено договір поставки від 01.11.2015 №011115.

На виконання умов вказаного договору ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР отримало від ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС товар (полімерні матеріали) на загальну суму 1950000 грн. (в т.ч. ПДВ - 325000 грн.).

Відповідно до аналізу баз даних ДФС та поданої ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС звітності встановлено наступне.

ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС зареєстроване 22.12.2014 №14991020000017821, ДПІ за місцем обліку реєстрації - Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, стан підприємства 0 - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 33.15 - ремонт і технічне обслуговування суден і човнів.

Кількість працюючих на підприємстві відповідно до звітів про суми нарахованих доходів за формою 1-ДФ за 2015 рік - 5 осіб.

Відповідно до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС у листопаді, грудні 2015 року нібито реалізовано на ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР полімерні матеріали, які з моменту провадження діяльності по дату реалізації ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС не закуповувало.

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлено, що ТОВ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПЛАЗМА - ПЛЮС" у листопаді, грудні 2015 року задекларовано операції з придбання товару та послуг у 29 постачальників а саме: Газобетонний блок, ТЛ Еко Фасад (1000*600*50), Келих д/шампанського, 53563* Салатник з рожевою кришкою, 55991* Чашка д/чаю, Тарілка закалена, Кутник внутрішній, Заглушка ліва №15 горіх темний, Дизельне паливо, Штукатурка акрилова"Камінцева ", Труба г/к профільна, Напій б/а сильногазований "Ситро", Вода Моршинська 1,5 л сл/газ (6шт), Арматура №10 міра кл.А400С/А500С та ін.

Проте, відповідно даних ЄРПН у листопаді, грудні 2015 року ТОВ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПЛАЗМА - ПЛЮС" реалізовано наступний товар покупцям (покупці розташовані у багатьох, територіально-віддалених друг від друга регіонах України), який не придбавався підприємством: полімерні матеріали, Колорант білий В6-WЮ РW06, Діален Супер, Хармоні, Клин СПП-Екл 2,5*10, Ветеринарне дослідження вантажу ячменю, Гайка 8, Тумба стаціонарна та інші.

У ході перевірки ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР надано лист від 17.10.2017 №17/10-2017, в якому ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС повідомляє, що реалізований товар (полімерні матеріали) підприємство отримувало від ПП Альянс Промпол .

З акту перевірки вбачається, що підприємство ПП Альянс Промпол взято на облік в ДПІ - 22.06.2006. Зареєстровано платником ПДВ з 02.08.2006. Свідоцтво платника ПДВ від 15.10.2014 № 200191846 анульоване 15.03.2017 року (Причина 41 - ліквідація за власним бажанням).

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), перевіряючими встановлено відсутність задекларованих податкових накладних від ПП Альянс Промпол на адресу ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС , у зв'язку з чим, неможливо простежити ланцюг придбання товару та його походження.

Таким чином, перевіряючими зроблено висновок про здійснення ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР нереальних господарських операцій з придбання полімерних матеріалів у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та неможливістю виробити їх самостійно.

Додатково 17.10.2017 ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР надано листи від вищезазначених підприємств, з такими як і раніше реквізитами (номери, дати), із зазначенням нових постачальників:

Лист ТОВ М.Д. БЕРИЛ від 13.10.2017 №24, в якому підприємство повідомляє, що реалізований товар (поліетилен та полімерні матеріали) підприємство отримувало від ТОВ КФ Сніта ЛТД , ПП Лидерстройзапчасть , ПП ВП Легос ;

Лист ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ від 17.10.2017 №23, в якому підприємство повідомляє, що реалізований товар полімерні матеріали) підприємство отримувало від ПП Лидерстройзапчасть , ПП ВП Легос ;

Лист ТОВ Здравода від 17.10.2017 №17/10, в якому підприємство повідомляє, що реалізований товар (полімерні матеріали, поліетилен ПЕ) підприємство отримувало від ПП Лидерстройзапчасть , ПП ВП Легос ;

Лист ТОВ ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЛАЗМА - ПЛЮС від 17.10.2017 №17/10- 2017, в якому підприємство повідомляє, що реалізований товар (полімерні матеріали) підприємство отримувало від ТОВ КФ Сніта ЛТД , ПП Лидерстройзапчасть , ПП ВП Легос .

Слід зауважити, що відповідно аналізу баз даних ДФС встановлено, що по підприємствам ТОВ КФ Сніта ЛТД , ПП Лидерстройзапчасть , ПП ВП Легос , свідоцтва платників ПДВ анульовано 14.05.2013, 03.01.2014, 08.05.2014 відповідно. Підприємства мають стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, стан 28 - направлено заперечення органу ДФС про скасування реєстрації. Не подають звітність за місцем обліку з 2014 року.

Відповідно до вищенаведеного, перевіряючі дійшли висновків, що господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

На думку перевіряючих, факт укладення договору не є належним (допустимим) доказом реальності подарський операцій, а вимагає дослідження наявності фактичного руху активів платника такого капіталу. Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Дані операції направлені на безпідставне завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток та завищення податкового кредиту ТОВ ППБП ЄВРО ТРУБ ПОЛІМЕР .

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено здійснення позивачем нереальних господарських операцій з придбання полімерних матеріалів та поліетилену у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та неможливістю виробити їх самостійно.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно доп.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виговленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ІІК).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ повинні бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу подткового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Окрім цього, наявність укладеного із учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичною здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні валових витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № К/9901/3443/18.

Отже, суд зазначає, що Податковим кодексом України чітко визначені первинні документи, на підставі яких формується податковий кредит та, відповідно, показники податкової звітності з ПДВ і ніякі багатоступеневі ланцюги формування податкового кредиту як трактує виникнення податкового кредиту у позивача контролюючий орган, не передбачені, відповідно, сформувати їх платник податку також не має можливості.

З матеріалів справи встановлено, що у період, який перевірявся, Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-Промислове будівельне підприємство Євро Труб Полімер мало господарські відносини з ТОВ "М.Д.БЕРИЛ" (код ЄДРПОУ 38152319) відповідно до договору поставки від 02.10.2015 року №0210; з ТОВ ОПТТОРГ КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 40207251) відповідно до договору поставки від 01.09.2016 року №01/95-16-3; з ТОВ "ЗДРАВОДА" (код ЄДРПОУ 37542244) відповідно до договору купівлі-продажу від 21.10.2016 року №21/10; з ТОВ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПЛАЗМА - ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39557886) відповідно до договору поставки від 01.11.2015 року №011115.

Вказані господарські операції підтверджені долученими до матеріалів справи та дослідженими судом належним чином складеними бухгалтерськими та первинними документами (акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ ОПТОРГ Компанія на 30.06.2017 року; акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ М.Д.Берил на 30.06.2017 року; акт звірки взаєморозрахупків з ТОВ Здравода на 30.06.2017 року; акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс на 30.06.2017 року; видаткова накладна №РН-0000064 від 02.10.1 5р. Т'ОВ М.Д.Берил ; рахунок-фактура № СФ-000112 від 02.10.15р. ТОВ М.Д.Берил ; видаткова накладна №РН-0000101 від 21.10.15р. ТОВ М.Д.Берил ; рахунок-фактура №СФ-000183 від 21.10.15р. ТОВ М.Д.Берил ; видаткова накладна №РН-0000220 від 18.12.15р. ТОВ М.Д.Берил ; рахунок-фактура №СФ-000471 від 18.12.15р. ТОВ М.Д.Берил ; видаткова накладна №РН-0000134 від 05.11.15р. ТОВ М.Д.Берил ; рахунок-фактура №СФ-000236 від 05.11.15р. ТОВ М.Д.Берил ; видаткова накладна №РН-0000019 від 19.01.16р. ТОВ М.Д.Берил ; рахунок-фактура №СФ-0000015 від 18.01.16р. ТОВ М.Д.Берил ; Договір поставки №0210 від 02.10.15р. ТОВ М.Д.Берил ; видаткова накладна №РН-0000879 від 23.12.15р. ТОВ Здравода ; рахунок-фактура №СФ-0001359 від 23.12.15р. ТОВ Здравода ; видаткова накладна №РН-0000712 від 12.11.15 ТОВ Здравода ; рахунок-фактура №СФ-0001107 від 12.11.15р. ТОВ Здравода ; видаткова накладна №РН-0000626 від 22.10.15р. ТОВ Здравода ; рахунок-фактура №СФ-0000984 від 22.10.15р. ТОВ Здравода ; Договір купівлі-продажу №21/10 від 21.10.15р. ТОВ Здравода ; видаткова накладна №РН-0000148 від 13.10.16р. ТОВ ОПТТОРГ Компанія ; рахунок-фактура №СФ-0000280 від 13.10.16р. ТОВ ОПТТОРГ Компанія ; видаткова накладна №РН-0000130 від 26.09.16р. ТОВ ОПТТОРГ Компанія ; рахунок-фактура №СФ-0000227 від 26.09.16р. ТОВ ОПТТОРГ Компанія ; Договір №01/95/16-3 від 01.09.16р. ТОВ ОПТТОРГ Компанія ; видаткова накладна №РН-0000233 від 23.11.15р. ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс ; рахунок-фактура №СФ-0000274 від 23.11.15р. ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс ; видаткова накладна №РН-0000457 від 25.12.15р. ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс ; рахунок-фактура №СФ-0000457 від 25.12.15р. ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс ; Договір поставки №011115 від 01.11.15р. ТОВ Інноваційна компанія Плазма-плюс ; цивільно-правовий договір №2/2018 від 26.03.18р.; податкові накладні №124 від 28.03.3028 року, №122 від 27.03.2018 року, №121 від 27.03.2018 року.

Суд зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивачем були надані всі належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції з поставки товарів (робіт, послуг) мали реальний характер.

Позивач має первинні документи, які не дають підстав вважати, що господарські операції з його контрагентами є нереальними. До того ж, податковим органом в акті не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам укладених правочинів.

Суд зазначає, що в акті не наведено ні одного факту про те, що угоди між ТОВ ППБП Євро Труб Полімер та його контрагенами складалися не за узгодженим волевиявленням сторін.

Також, контролюючим органом в акті не наведено фактів того, що під час укладення договорів між позивачем та його контрагентами сторони у належній формі не досягли згоди по всім суттєвим умовам договорів. В акті перевірки не конкретизовано первинних документів, на підставі яких позивачем вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не конкретизовано господарських операцій, за якими зафіксовано порушення.

Судом встановлено, що Договори були виконані, заборгованість відсутня, будь-які претензії по виконанню вищевказаних угод - відсутні.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що усі види послуг, їх кількість та вартість, зміст та обсяг господарських операцій повністю розкрито в договорах, актах виконаних робіт (наданих послуг), звітах про надані послуги, податкових накладних, наданих ТОВ ППБП Євро Труб Полімер , які були долучені до матеріалів справи. Надходження на рахунки позивача в банку грошових коштів від контрагентів за реалізовані ним товари та оплата позивачем коштів таким контрагентам за надані послуги підтверджуються, в свою чергу, долученими до матеріалів справи виписками банку з рахунків підприємства, які також надавалися позивачем до перевірки. Податкові накладні, описані в акті перевірки, та долучені до матеріалів справи, складені з дотриманням вимог закону. Первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджуються зазначені обставини, а також фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття своїх рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20 лютого 2018 року у справі №817/149/17 та від 29 березня 2018 року у справі №813/2758/16.

В той же час, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочинів (укладення договорів), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні не були зареєстровані у встановленому законом порядку та не мали свідоцтв платника податків на додану вартість.

Судом встановлено, що на момент здійснення фінансово - господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні були та є зареєстрованими в установленому законом порядку, платниками ПДВ, відповідні відомості щодо них містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/25587/18.

У рамках даної справи податковим органом не подано безумовних та достовірних доказів здійснення позивачем та його контрагентами узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди.

Можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така ж правова позиція підтримана Верховним судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Судом враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Посилання на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагента, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції (позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 12.04.2018 р. справа №804/698/26).

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарської операції між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарською операцією з придбання товарів, робіт (послуг) сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Вказаний висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при вирішенні даної справи.

З урахуванням досліджених судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, та враховуючи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, надані сторонами докази, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність проведених операцій, отже, збільшення відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2558502 грн. та податку на додану вартість на суму 1813000 грн. є безпідставним.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-Промислове будівельне підприємство Євро Труб Полімер до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2017 року № 0021581403 та № 0021571403 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати скасування податкові повідомлення-рішення від 27.11.2017 року № 0021581403 та № 0021571403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-Промислове будівельне підприємство Євро Труб Полімер (код ЄДРПОУ 32998614) судові витрати у розмірі 75864,54 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 28.10.2018 року.

Суддя В.В. Кальник