Рішення

від 19.11.2018 по справі 1240/2834/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2834/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення не нарахованої винагороди за участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення не нарахованої винагороди за участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період часу, з 06.09,2014 року по теперішній час, позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції згідно довідки № ВДЗ/7202/А від 08.07.2015 року на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158. 28.08.2018 року позивач звернувся з заявою до голови ліквідаційної комісії Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області, в якій просив надати довідку про заробітну плату помісячно в період часу з 01.01.2015 року по 04.09.2015 року, довідку про виплати винагороди щомісячно за участь позивача в антитерористичній операції в період часу з 01.01.2015 року по 04.09.2015 року та довідку про те, чи перебував позивач на лікарняному чи у черговій відпустці у вказаний період часу. 10.09.2018 позивач отримав відповідь на, в якій було зазначено надали довідку за вих. №91 від 07.09.2018 року про доходи, довідку за вих.92 від 07.09.2018 року, щодо виплати винагороди за безпосередню участь в АТО та довідку за №93 від 07.09.2018 року про те, що в період часу з 01.07.2015 року по 30.07.2015 року позивач перебував у черговій відпустці. Згідно довідки № 92 від 07.09.2018 року в період часу з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року позивачу було нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 10185,00 гривень, а також в період часу з 01.04.2015 року по 31.08.2015 року було нараховано та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 13500,00 гривень. Такий розрахунок позивач вважає не правильним, також позивач вважає, що грошові кошти винагороди за безпосередню участь в АТО виплатили не в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного позивач просив:

- стягнути з відповідача на користь позивача недонараховану та недосплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період часу з 01.01.2015 по 31.03.2015 - 321,68, грн; в період часу з 01.04.2015 по 31.08.2015 - 475,74 грн та за період з 01.09.2015 по 04.09.2015 - 200,00 грн, в загальному розмірі 997,42 грн.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви.

28 вересня 2018 року від позивача на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої було додано докази на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви в строк встановлений ухвалою суду від 24 вересня 2018 року та ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18 жовтня 2018 року.

За клопотанням позивача підготовче засідання відкладено на 05 листопада 2018 року.

29 жовтня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.37-42), в якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач не заперечував, що позивача було включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 06.09.2014 на підставі наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158. Наказом АТЦ при СБУ від 29.10.2015 № 302 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 04.09.2015.

Відповідач зазначає, що виплата винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період (з 01.01.2015 по 04.09.2015) було передбачено постановою КМУ від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та постановою КМУ від 31.01.2015 № 24 Про особливості виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції , які передбачають виплату винагороди у відсотках місячного грошового забезпечення, при цьому розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць.

Також відповідач вважає, що позивач у позовній заяві робить не вірний розрахунок винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за вказаний період. Відповідач вважає, що позивачу виплачена у повному розмірі нарахована винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за вказаний період.

Крім того відповідач вважає, що позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

З урахуванням відповідач просив у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 листопада 2018 року.

У судове засідання позивач та представник відповідача не прибули, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно із довідкою № ВДЗ/7202/Д від 08.07.2015, позивач ОСОБА_1 в період з 06.09.2014 по 04.09.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 №158 (а.с. 13), що підтверджується також довідкою ГУМВС у Луганській області № 6/4-434ЛК від 16.10.2018 (а.с. 43).

Наказом ГУМВС України в Луганській області № 309 о/с від 04.09.2015 ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ, що підтверджується копією трудової книжки АЕ № 226860 (а.с. 14).

Як вбачається з матеріалів справи позивачеві надано довідку Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області від 07.09.2018 № 91 про грошове забезпечення за період січень - вересень 2015 року (а.с. 10). Відповідачем також надано довідку Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області від 17.10.2018 № 117 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за цей же період (а.с. 44)

Вказані довідки не мають різниці у розмірі грошового забезпечення позивача за період січень - вересень 2015 року.

Відповідно до довідок Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 становило:

у січні 2015 року - 3750,38 грн., в тому числі грошове забезпечення - 3384,02 грн., нічні - 92,31 грн., індексація - 274,05 грн.;

у лютому 2015 року - 3812,34 грн, в тому числі грошове забезпечення - 3363,84 грн., нічні - 129,38 грн., індексація - 319,12 грн.;

у березні 2015 року - 3903,754 грн, в тому числі грошове забезпечення - 3437,23 грн., нічні - 99,09 грн., індексація - 366,62 грн.;

у квітні 2015 року - 4373,84 грн, в тому числі грошове забезпечення - 3789,47 грн., нічні - 133,71 грн., індексація - 450,66 грн.;

у травні 2015 року - 4146,82 грн, в тому числі грошове забезпечення - 3391,35 грн., нічні - 124,55 грн., індексація - 630,92 грн.;

у червні 2015 року - 4125,86 грн, в тому числі грошове забезпечення - 3022,73 грн., нічні - 213,99 грн., індексація - 889,14 грн.;

у липні 2015 року - 4693,91 грн, в тому числі грошове забезпечення - 2978,49 грн., нічні - 130,00 грн., індексація - 935,42 грн.;

у серпні 2015 року - 4135,09 грн, в тому числі грошове забезпечення - 3199,67 грн., нічні - 0,00 грн., індексація - 935,42 грн.;

у вересні 2015 року - 337,71 грн, в тому числі грошове забезпечення - 196,60 грн., нічні - 0,00 грн., індексація - 141,11 грн.

Згідно довідки Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області № 119 від 17.10.2018 ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 по 04.11.2015 перебував у щорічній черговій відпустці за 2015 рік з 01.07.2015 по 30.07.2015. На лікарняному у зазначений період не перебував (а.с. 46).

Відповідно до довідки, виданої членами ліквідаційної комісії Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області № 118 від 17.10.2018 ОСОБА_1 у липні 2015 року виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 10185,00 грн. за період з 01.01.2015 по 31.03.2015, та у розмірі 13500,00 грн. за період з 01.04.2015 по 31.08.2015 (а.с.45).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Таку ж саму норму щодо виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції встановлено постановою КМУ від 31.01.2015 № 24 Про особливості виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції .

З аналізу наведених вище нормативних актів, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.05.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 06.09.2014 та наказом АТЦ при СБУ від 29.10.2015 № 302 позивача виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області з 04.09.2015, винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна становити за період з січня по вересень включно 2015 року:

у січні 2015 року - 3384,02 грн. (грошове забезпечення) + 92,31 грн. (нічні)/31 (кількість днів у місяці) х 31 день (безпосередньої участі в АТО) = 3476,33 грн.;

у лютому 2015 року - 3363,84 грн. (грошове забезпечення) + 129,38 грн. (нічні)/28 (кількість днів у місяці) х 28 день (безпосередньої участі в АТО) = 3493,22 грн.;

у березні 2015 року - 3437,23 грн. (грошове забезпечення) + 99,09 грн. (нічні)/31 (кількість днів у місяці) х 31 день (безпосередньої участі в АТО) = 3537,13 грн.;

у квітні 2015 року -3789,47 грн. (грошове забезпечення) + 133,71 грн. (нічні)/30 (кількість днів у місяці) х 30 день (безпосередньої участі в АТО) = 3923,18 грн.;

у травні 2015 року -3022,73 грн. (грошове забезпечення) + 213,99 грн. (нічні)/31 (кількість днів у місяці) х 31 день (безпосередньої участі в АТО) = 3515,90 грн.;

у червні 2015 року -3022,73 грн. (грошове забезпечення) + 213,99 грн. (нічні)/30 (кількість днів у місяці) х 30 день (безпосередньої участі в АТО) = 3236,72 грн.;

у липні 2015 року - 2978,49 грн. (грошове забезпечення) + 130,00 грн. (нічні)/31 (кількість днів у місяці) х 1 день (безпосередньої участі в АТО) = 100,27 грн.;

у серпні 2015 року - 3199,67 грн. (грошове забезпечення)/ 31 (кількість днів у місяці) х 31 день (безпосередньої участі в АТО) = 3199,67 грн.

Суд зазначає, що позивач відповідно до вищезазначених наказів АТЦ при СБУ приймав безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області до 04.09.2015, при цьому згідно наданих довідок позивачу виплачено винагороду за участь в Антитерористичної операції по 31.08.2015.

Тобто, в даному випадку підлягає захисту право позивача на отримання винагороди за участь в Антитерористичної операції у період з 01.09.2015 по 04.09.2015.

З огляду на зазначене винагорода позивача за участь в Антитерористичної операції у вересні 2015 року повинна складати 3000 грн. (грошове забезпечення)/ 30 (кількість днів у місяці) х 3 дні (безпосередньої участі в АТО) = 300 грн.

Тобто, за період з 01.01.2015 по 04.09.2015 позивачу повинно бути виплачено винагороду за безпосередню участь в Антитерористичної операції всього 24782,42 грн. Натомість, позивач відповідно до довідки отримав винагороду за безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області 23685,00 грн.

Тобто, судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що позивачу не було доплачено винагороду за безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області за спірний період у розмірі 1097,42 грн.

Згідно частини 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих у справах щодо офіційного тлумачення статті 233 КЗпП України від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - Рішення від 15.10.2013 № 9-рп/2013) та від 15.10.2013 № 8-рп/2013.

Згідно п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1,12 Закону України "Про оплату праці" (далі - Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013).

Відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Згідно вищезазначеного Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у публічних спорах про стягнення заробітної плати (суддівської винагороди, грошового забезпечення тощо) у разі порушення законодавства про оплату праці і, відповідно, обмеження права на звернення до суду місячним строком призведе до дискримінації державних службовців за ознакою місця роботи, оскільки працівники інших установ та організацій, на яких не поширюється частина п'ята статті 122 КАС України, можуть застосувати своє право безстроково.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 233 КЗпП України по даній справі, тобто позивач не обмежений строком зверненням з даним адміністративним позовом. Таким чином, суд не враховує посилання відповідача стосовно пропущеного позивачем строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено порушення права позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в Антитерористичній операції за вересень 2015 року за 3 дні, а позивачем зазначено у розрахунку лише 2 дні, суд з метою ефективного способу захисту вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, відповідно до вимог статей 6, 9 КАС України, та визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області щодо ненарахування та не виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, в тому числі за роботу у нічний час у період з січня 2015 по вересень 2015 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, в тому числі за роботу у нічний час, у період з січня 2015 по вересень 2015 року, у розмірі 1097,42 грн.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму заробітку, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи вимоги ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача підлягає стягнення судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення не нарахованої винагороди за участь в антитерористичній операції задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області щодо ненарахування та не виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, в тому числі за роботу у нічний час у період з січня 2015 по вересень 2015 року.

Зобов'язати Рубіжанський міський відділ ГУМВС України у Луганській області (93003, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Смірнова, буд. 1, код ЄДРПОУ 08670705) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (93012, АДРЕСА_1, РКОПП НОМЕР_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, в тому числі за роботу у нічний час у період з січня 2015 по вересень 2015 року, у розмірі 1097,42 грн.(одна тисяча дев'яносто сім грн. 42 коп.)

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області (93003, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Смірнова, буд. 1, код ЄДРПОУ 08670705) в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) отримувач коштів УК у м. Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101, рахунок отримувача 34312206084029, код отримувача 37944909, банк отримувача (МФО) 899998, відомча ознака " 84" Окружні адміністративні суди судовий збір у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Ірметова