Рішення

від 19.11.2018 по справі 813/1893/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1893/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 813/1893/18 за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Жидачівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, в якому просила:

- Визнати протиправними рішення, дії або бездіяльність відповідача за тривале невиконання Міждержавної угоди 15.02.1951 року та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , що призвело до порушення прав та законних інтересів евакуйованої в 1951 році родини ОСОБА_2 та його спадкоємців;

- Зобов'язати відповідача виконати Міждержавну угоду 15.02.1951 року та ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , провести взаємозалік згідно господарської книги і архівної довідки і компенсувати за оренду землі і майна за 67 років і провести відповідний перерахунок і доплатити позивачці за ненадані пільги;

- Зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання пільг позивачу учаснику війни і виконати п. 18 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту - поновити права, провести відповідний перерахунок;

- Зобов'язати відповідача прийняти рішення про поновлення прав і законних інтересів примусово евакуйованої родини ОСОБА_2 та його спадкоємців - добровільно провести взаємозалік Міждержавної угоди 15.02.1951 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає протиправними рішення, дії або бездіяльність відповідача щодо тривалого невиконання Міждержавної угоди 15.02.1951 року та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , що призвело до порушення прав та законних інтересів евакуйованої в 1951 році родини ОСОБА_2 та його спадкоємців.

Позивач та її представник в судове засідання 17.10.2018 року не прибули.

Відповідач також участі уповноваженого представника в судовому засіданні 17.10.2018 року не забезпечив, заперечення на адміністративний позов не подав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 20.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження в даній справі з повідомлення сторін.

Судом встановлені наступні обставини:

Згідно дублікату посвідчення серії Д № 711125 виданого 02.03.2011 року позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - часників війни.

Згідно довідки Державного архіву Львівської області від 02.02.1999 року № Н-566/п, в документах обласного архіву значиться родина у складі:

Голова родини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1;

Члени родини: - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2;

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3;

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4;

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5

у 1951 році була переселена у Миколаївську область з с. Стрв'яжик Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області.

При переселення ними було залишено господарське майно, яке складалось із об'єктів нерухомості і земельних ділянок на загальну суму 2979 крб.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправними рішення, дії або бездіяльність відповідача щодо тривалого невиконання Міждержавної угоди 15.02.1951 року та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , що призвело до порушення прав та законних інтересів евакуйованої в 1951 році родини ОСОБА_2 та його спадкоємців.

Справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем в частині позовних вимог про визнання протиправними рішення, дії або бездіяльність відповідача за тривале невиконання Міждержавної угоди 15.02.1951 року та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , що призвело до порушення прав та законних інтересів евакуйованої в 1951 році родини ОСОБА_2 та його спадкоємців, зобов'язання відповідача виконати Міждержавну угоду 15.02.1951 року та ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , провести взаємозалік згідно господарської книги і архівної довідки і компенсувати за оренду землі і майна за 67 років і провести відповідний перерахунок і доплатити позивачці за ненадані пільги та зобов'язання відповідача прийняти рішення про поновлення прав і законних інтересів примусово евакуйованої родини ОСОБА_2 та його спадкоємців - добровільно провести взаємозалік Міждержавної угоди 15.02.1951 року, оскільки вказані позовні вимоги, як предмет позову, є необґрунтованими вказаними в позові підставами та не підтверджені жодними належним та допустимими доказами.

Позивач в позовній заяві зазначає, що причиною та умовами тривалого порушення прав позивача є не проведення взаємозаліку родині позивачки за залишене майно, однак таке не є в причинному зв'язку із рішеннями, діями або бездіяльністю відповідача.

Позивач не скористалась своїми процесуальними правами в тому числі і правом на зміну предмету або підстав позову до початку судового засідання.

Таким чином, в цій частині позовних вимог слід відмовити повністю.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем щодо позовних вимог зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання пільг позивачу учаснику війни і виконати п. 18 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту - поновити права, провести відповідний перерахунок, оскільки

Згідно ст. 8 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно п. 18 ст. 14 цього ж Закону, учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги, як позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Згідно абз. 2 п. 10 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. N 389, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення подає щомісяця до 25 числа житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним (житловим) кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, операторам (провайдерам) телекомунікацій, газо- та електропостачальникам, постачальникам твердого палива (далі - підприємства) списки пільговиків, які мають право на отримання пільг, надає в установленому порядку пільги готівкою для придбання твердого палива і скрапленого газу, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо), відповідно до законодавства.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що відповідачем виконанні вищевказані вимоги.

Враховуючи принципи допустимості, достовірності та достатності доказів, а також із врахуванням повноважень суду згідно ст. 245 КАС України, суд вважає за можливим задоволити позовні вимоги позивачки у спосіб зобов'язати відповідача вирішити питання щодо надання позивачу пільг згідно п. 18 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Інші обставини та докази про які зазначає позивач, судом не враховуються і не оцінюються, оскільки такі по суті даного справу не узгоджуються із предметом та підставами позову.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Пункт п. 18 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Абзац 2 п. 10 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Мотиви застосування вказаних норм наступні: зазначені норми встановлює підстави та порядок надання пільг.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Валова, 34) до Жидачівської міської ради (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Шашкевича, буд. 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задоволити частково.

Зобов'язати Жидачівську міську раду (ЄДРПОУ 25234118, Львівська область, м. Жидачів, вул. Шашкевича, буд. 2) вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Львівська область, м. Жидачів, вул. Валова, 34) пільг згідно п. 18 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 26.11.2018 року.

Суддя Гавдик З.В.