Рішення

від 28.11.2018 по справі 1540/4668/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4668/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису від 03.08.2018 року, визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2018 року, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Черкаській області, в якій просило: визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЧК-668/15/АВ/П від 03.08.2018 року; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-459 від 21.08.2018 року Управління Держпраці у Черкаській області, якою на ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ накладено штраф у розмірі 1005210,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

На підставі направлення від 27.07.2018 року № 1563 інспекторами Управління Держпраці в Черкаській області було здійснено вихід за місцем провадження господарської діяльності ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ за адресую: м. Черкаси, вул. Портова, 5, та проведено виїзне інспекційне відвідування. За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЧК-668/15/АВ від 30.07.2018 року, в якому було зазначено 9 охоронників, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на яких наданий табель обліку використання робочого часу за липень 2018 року, працюють без трудових договорів, наказів про прийняття на роботу та без повідомлення про прийняття працівників на роботу, що є порушенням ч.1 ст.21 КЗпП, ч.3 ст.24 КЗпП, ПКМУ № 413 . 03.08.2018 року інспектором Мирошниченком М.П. виписано припис про усунення виявлених порушень № ЧК-668/15/АВ/П, яким зобов'язано усунути порушення, а саме 9 охоронників, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на яких наданий табель обліку використання робочого часу за липень 2018 року, працюють без трудових договорів, наказів про прийняття на роботу та без повідомлення про прийняття працівників на роботу, що є порушенням ч.1 ст.21 КЗпП, ч.3 ст.24 КЗпП, ПКМУ № 413 . 08.08.2018 року Управлінням Держпраці у Черкаській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення на ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ штрафу № 01-01-04/2994/5257. 21.08.2018 року заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_10 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС. Вказаною постановою відповідно до ст.259 Кодексу законів про працю України, ст.53 ЗУ Про зайнятість населення , п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2013 року № 509, та абзацу 2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України накладено штраф на ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ у розмірі 1005210,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ не погоджується з приписом про усунення виявлених порушень № ЧК-668/15/АВ/П від 03.08.2018 року та постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-459 від 21.08.2018 року Управління Держпраці у Черкаській області, вважає їх протиправними та такими, що належать до скасування.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису від 03.08.2018 року, визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2018 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 року було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису від 03.08.2018 року, визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2018 року, зупинено дію постанови Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-459 від 21.08.2018 року, заборонено Управлінню Держпраці у Черкаській області вчиняти дії щодо стягнення за постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-459 від 21.08.2018 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що за результатами проведеного у позивача інспекційного відвідування складено акт від 30.07.2018 року № ЧК-668/15/АВ, в якому зафіксовано наступне. ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1 та має виробничий відділ Черкаси за адресою: м. Черкаси, вул. Портова, 5. Станом на день інспекційного відвідування у виробничому відділі працювало 13 найманих працівників щодо яких видавався наказ про прийом на роботу та 9 охоронників - ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12Q., ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_9 - на яких наданий табель обліку використання робочого часу за липень 2018 року, однак трудовий договір між ними та товариством відсутній, відсутні накази про прийом на роботу та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу. Таким чином, позивачем порушено ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, положення постанови Кабінету Міністрів України № 413, вказані порушення зафіксовані у акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЧК-668/15/АВ від 30.07.2018 року. У зв'язку з виявленими в ході інспекційного відвідування порушеннями вимог законодавства про працю, заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_10, 21.08.2018 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-459, якою на позивача накладено штраф в розмірі 1005210,00 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України. Оскільки, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається набуття вказаними фізичними особами статусу суб'єктів господарювання, а також отримання у встановленому законодавством порядку ліцензій на здійснення охоронної діяльності, даний факт є підставою для висновку про наявність між позивачем та вказаних дев'яти фізичних осіб з 1 липня по 31 липня 2018 року трудових відносин по охороні майна ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ . Управління вважає, що, уклавши цивільно-правові договори від 16.07.2018, позивач фактично здійснив спробу підміни трудових відносин цивільно-правовими, переслідуючи мету уникнення фінансової відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, в зв'язку з якими винесено оскаржувану постанову. Ознайомившись з умовами наданих позивачем цивільно-правових договорів від 16.07.2018 року, Управління вважає, що факт їх укладення не спростовує факту наявності трудових відносин між позивачем та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_9, оскільки цивільно-правові договори від 16.07.2018 року мають ознаки трудового характеру.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що в офіційних документах, які були видані Управлінням Держпраці в Черкаській області відносно проведення інспекційного відвідування ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ , в наказі про проведення інспекційного відвідування від 27 липня 2018 р. та в направленні на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання або його структурного підрозділу від 27 липня 2018 р. не зазначені підстави, що слугували постановленню зазначеного вище наказу та направленню інспекторів на перевірку. Накладення штрафу на ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ актом інспекційного відвідування не відповідає вимогам ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , в якому відсутня така підстава для накладення штрафу, як акт інспекційного відвідування. Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Рішення судів про визнання такого договору удаваним відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом, тому твердження Відповідача про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону.

В судове засідання, призначене на 26.11.2018 року, сторони не з'явилися. 26.11.2018 року через канцелярію суду від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 27.07.2018 року № 1563 інспекторами Управління Держпраці в Черкаській області було здійснено вихід за місцем провадження господарської діяльності ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ за адресую: м. Черкаси, вул. Портова, 5, та проведено виїзне інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю.

За результатами інспекційного відвідування було складено акт від 30.07.2018 року № ЧК-668/15/АВ інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, в якому встановлено порушення ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, ПКМУ № 413, що виразилося в наступному: 9 охоронників, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на яких наданий табель обліку використання робочого часу за липень 2018 року, працюють без трудових договорів, наказів про прийняття на роботу та без повідомлення про прийняття працівників на роботу.

Не погоджуючись із зазначеними висновками в акті інспекційного відвідування ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ надало Управлінню Держпраці у Черкаській області заперечення до акту інспекційного відвідування вих. № 07-07082018 від 14.08.2018 року, в якому зазначило, що висновки про вищевказані порушення зроблені інспекторами в зв'язку із неповним та не об'єктивним вивченням наданих для перевірки документів на підставі чого зроблені помилкові та упереджені висновки. Відповідно до положень діючого законодавства відносини між юридичними та фізичними особами можуть будуватися на підставі цивільно-правових договорі, що неодноразово підкреслювало Мінсоцполітики. Під час інспекційного відвідування інспекторам було надано копії договорів надання послуг з кожною особою зазначеною в акті перевірки, а також неодноразово зазначено, що вищевказані особи не являються працівниками ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ , надають послуги на підставі окремих цивільно-правових договорів, відповідно до яких не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ , а самостійно організовують та виконують роботу (п.1.5 Договорів).

03.08.2018 року Управління Держпраці в Черкаській області на підставі акту інспекційного відвідування від 30.07.2018 року № ЧК-668/15/АВ прийняло припис про усунення виявлених порушень № ЧК-668/15/АВ/П, яким зобов'язано усунути виявлені порушення.

ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ було подано скаргу вих. № 09-09082018 від 20.08.2018 року про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень № ЧК-668/15/АВ/П від 03 серпня 2018 року, в якій зазначено, що воно не погоджується із зазначеним в приписі, вважає його протиправним та просить скасувати, на підставі того, що: 1. Відповідно до положень діючого законодавства відносини між юридичними та фізичними особами можуть будуватися на підставі цивільно-правових договорі, що неодноразово підкреслювало Мінсоцполітики. Під час інспекційного відвідування інспекторам було надано копії договорів надання послуг з кожною особою зазначеною в приписі, а також неодноразово зазначено, що вищевказані особи не являються працівниками ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ , надають послуги на підставі окремих цивільно-правових договорів відповідно до яких не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ , а самостійно організовують та надають послуги (п.1.5 Договорів). Однак з незрозумілих причин, інспектором праці Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_16 вищезазначене не було прийнято до уваги, в результаті чого складено акт та припис; 2. Щодо посилання в акті та приписі на табель обліку використання робочого часу за липень 2018 року, зазначено наступне. Положення діючого законодавства не містять зобов'язань щодо ведення табелю обліку використання робочого часу у відношенні працівників, які виконують роботи чи надають послуги на підставі цивільно-правових договорів (договорів підряду/надання послуг), що зазначено в листі Мінсоцполітики від 23.04.2010 року № 115/13/133-10. В той же час відповідно до листа Державної служби статистики України від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9, типова форма № П-5 Табель обліку використання робочого часу надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників… а на практиці табель використовується також для інших цілей. Під час інспекційного відвідування інспекторам праці пояснювалось, що дана таблиця не є за своїм правовим статусом табелем обліку використання робочого часу, оскільки у відношенні працівників які працюють за цивільно-правовими договорами такий документ не складається та не ведеться. Більше того, було зазначено, що використання форми № П-5 Табель обліку використання робочого часу відбувається представником відділу адміністративної діяльності виключно через зручність використання, що в свою чергу не заборонено діючим законодавством; 3. Крім того, під час інспекційного відвідування, інспекторами були допущені наступні процедурні порушення. Порушення права об'єкта відвідування на ознайомлення із Актом. Акт складений в останній день інспекційного відвідування, однак не був наданий для ознайомлення, підписання директору/уповноваженому представнику ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ , які перебували на робочому місці. Відповідно до п.19 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Відповідно до п.20 Порядку, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Порушення права об'єкта відвідування щодо надання заперечень до Акту. Відповідно до п.21 Порядку № 295, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Всупереч п.21 Порядку № 295, інспектором було надіслано Акт об'єкту відвідування поштою (без будь яких повідомлень) з одночасним складанням Припису, що позбавило ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ права надати зауваження, які є невід'ємною частиною Акту до винесення припису. Вищевикладене недотримання інспектором Порядку № 295 є підставою для скасування припису.

21.08.2018 року за наслідками інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ на підставі акту інспекційного відвідування від 30.07.2018 року № ЧК-668/15/АВ Управління Держпраці в Черкаській області прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-459, якою за порушення вимог ст.21, 24 КЗпП України, ПКМУ № 413 та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ накладено штраф у розмірі 1005210,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п.19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до п.п.3-4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Між ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ (замовник) та фізичними особами - (виконавцями) ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було укладено цивільно-правові договори (договори на надання послуг).

Зі змісту вказаних договорів вбачається, що за завданням замовника виконавець зобов'язується особисто надати послуги з огляду майна замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а організовує і виконує роботу самостійно, відповідно до умов договору. Факт надання послуг з боку виконавця засвідчується актами приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Згідно з ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд погоджується з позивачем, що не може вбачатися в діях ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ щодо укладення з фізичними особами - виконавцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 договорів про надання послуг порушення чинного законодавства України.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права.

Згідно з умовами вказаних договорів факт надання послуг з боку Виконавця засвідчується актами здачі-прийняття наданих послуг, який підписуються сторонами після надання послуг та є невід'ємною частиною даного договору (п.5.1.). Відповідно до п.3.1 договорів замовник та підрядник встановлюють вартість наданих послуг по даному договору.

Згідно з статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки сторони, підписавши цивільно-правові договори про надання послуг, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах.

В статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Під час розгляду справи суд встановив, що надані позивачем цивільно-правові договори не є такими, що приховують трудові відносини (договори), оскільки такі правочини були укладені для досягнення результатів праці - отримання певних послуг, а не регулювали сам процес праці, що властиво трудовим договорам.

Зі змісту вказаних цивільно-правових договорів вбачається, що сторони погодили обсяг відповідальності відмінний від норм трудового законодавства та встановили матеріальну відповідальність сторін на рівні цивільно-правових відносин, а також визначили спосіб оплати праці у вигляді винагороди, що також в свою чергу, виключає можливість приналежності цих договорів до трудового.

Крім того, відповідач не надав до суду відомостей щодо непогодження фізичних осіб з укладенням цивільно-правових договорів, в акті інспекційного відвідування про вказані обставини також не зазначено, пояснення від фізичних осіб не відбиралися. В зв'язку з чим, можна прийти до висновку, що вказані договори укладено за вільним волевиявленням та на розсуд сторін, що погоджено ними.

Суд погоджується з позивачем, що чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на надання певних послуг, тому сторони договорів (замовник та виконавець) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

Суд зазначає, що нагляд за застосуванням цивільно-правових договорів не належить до кола повноважень Держпраці, викладених у Положенні про Державну службу України з питань праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96.

Так, п.6 ч.1 ст.232 КЗпП України встановлено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Тобто, спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено.

При цьому, під час розгляду справи рішення судів про визнання удаваними укладених договорів між позивачем та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відповідачем до суду не було надано, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом.

Як вже було зазначено судом вище, ТОВ ПОСЕЙДОН КОМПАНІ та виконавці за договорами підписали акти приймання-передачі наданих послуг від 16 серпня 2018 року, позивач сплатив виконавцям відповідно до видаткових касових ордерів суми, що визначені договорами по 1800 грн. кожному за вирахуванням всіх податків та зборів. Загалом сума до виплат становила 13401 грн. на всіх виконавців, що підтверджується формою 1ДФ.

Відповідно до платіжного доручення № 1501 позивач сплатив військовий збір 1,5 %у розмірі 243,00 грн. за серпень 2018 року за всіма цивільно-правовими договорами.

Згідно з платіжним дорученням № 1499 позивач сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за серпень 2018 року у сумі 3564,00 грн. за всіма цивільно-правовими договорами.

Відповідно до платіжного дорученням № 1500 позивач сплатив податок з доходів найманих працівників до органів доходів і зборів за серпень 2018 року у сумі 2916,00 грн. за всіма цивільно-правовими договорами.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів на підтвердження факту прийняття позивачем виконавців на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, роз'яснення виконавцям їх прав та обов'язків, інформування під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, небезпечних та шкідливих виробничих факторів, а також про можливі наслідки їх впливу на здоров'я, їх права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, висновки відповідача про порушення позивачем ч.1 ст.21 КЗпП, ч.3 ст.24 КЗпП, ПКМУ № 413 є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, припис про усунення виявлених порушень № ЧК-668/15/АВ/П від 03.08.2018 року та постанова про накладення штрафу № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-459 від 21.08.2018 року є протиправними та належать до скасування.

Що стосується посилань позивача про порушення відповідачем порядку призначення та підстав для проведення інспекційного відвідування, суд зазначає, що в такому випадку він повинен був захищати свої права, шляхом не допуску до проведення інспекційного відвідування.

Згідно з постановою Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі № 826/12612/17 судом визначено, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ (67562, Одеська обл., Лиманський р-н., с. Крижанівка, вулиця Ветеранів, 26, ідентифікаційний код 37894209) до Управління Держпраці у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, 205, ідентифікаційний код 39881228) про визнання протиправним та скасування припису від 03.08.2018 року, визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2018 року - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЧК-668/15/АВ/П від 03.08.2018 року.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-668/15/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-459 від 21.08.2018 року Управління Держпраці у Черкаській області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ накладено штраф у розмірі 1005210,00 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39881228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОСЕЙДОН КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 37894209) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 16840,15 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко