Постанова

від 20.11.2018 по справі 808/1735/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2018 року м. Дніпросправа №808/1735/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. (суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя)

у справі №808/1735/18

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

У травні 2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо неврахування довідки про заробітну плату ТОВ "Електа" при обчисленні пенсії за віком позивачу;

- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 25 листопада 2011 року з врахуванням довідки про заробітну плату ТОВ "Електа" за період роботи позивача з 20.10.1994 року по 07.06.1995 року та з 11.09.1995 року по 31.07.1996 року, та ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 року по 31.01.1997 року;

- зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити позивачу недоплачену пенсію згідно проведеного перерахунку, починаючи з 25 листопада 2011 року та виплачувати її в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. позов задоволено. Рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог позивача та неправомірність відмови відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що 04.01.2012 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом із заявою про призначення пенсії була подана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії з 01.10.1994 по 31.01.1997 р., видана СП "Електа" (ЄДРПОУ 13614235). З 17.01.2012 р. позивачу призначена пенсія за віком, про що видано пам'ятку пенсіонеру від 04.01.2012 р. під особистий підпис (копія додається). Сума пенсійних виплат, підстави та умови їх отримання позивачу були відомі з моменту звернення за їх призначенням та отримання, про що позивача було повідомлено особисто.

02.04.2018 р. позивачем до відповідача була подана заява щодо надання роз'яснення щодо не зарахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії з 01.10.1994 по 31.01.1997 р., видану СП "Єлекта" (ЄДРПОУ 13614235).

Листами відповідача від 16.04.2018 р. №224/Т-9 та 03.05.2018 р. №224/Т-9 було повідомлено, що місцезнаходження архівних документів ТОВ "Електа" не відоме, проведення перевірки такої довідки з метою підтвердження її первинним документами не вбачається можливим.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України у спорах цієї категорії, зокрема у постановах від 15 грудня 2015 року по справі № 2- а/576/29/14, від 04.11.2015 року по справі № 21-3120а15, врахування яких при відправленні правосуддя є обов'язковим.

З метою проведення перевірки достовірності даних в довідці про заробіток для обчислення пенсії, виданою СП "Єлекта", відповідачем направлено запити до управління реєстрації та єдиного реєстру Запорізької міської ради про надання інформації щодо фактичного місцезнаходження підприємства.

Листом управління реєстрації та єдиного реєстру Запорізької міської ради від 23.12.2011 №Т-244 було повідомлено, що 03.12.2005 р. за реєстраційним записом №11031310000010092 внесено запис до ЄДР про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством.

Також відповідачем був направлений запит до архівного управління Запорізької міської ради.

Листом від 20.04.2018 №04-23/249 було повідомлено про відсутність на зберіганні в архівному управлінні ЗМР документів "Електа ЛТД." та ТОВ "Електа-сервіс".

Окрім того, 20.04.2018 р. за №04-23/249 та №04-23/250 архівне управління ЗМР повідомило, що надати відомості про нарахування заробітної плати та перейменування організації на позивача немає можливості у зв'язку з їх ненадходженням.

Окрім того, в самій довідці про заробітну плату для обчислення пенсії назва підприємства вказана на російській мові, тоді як зміст довідки і анкетні дані на українській мові. Також в довідці немає дати її видачі та вихідного номеру. Тобто, довідка про заробітну для обчислення пенсії, надана позивачем, підписана не уповноваженою особою та посвідчена печаткою підприємства, яке станом на дату її видачі не зареєстровано, місцезнаходження не встановлено.

Зазначає, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя не має можливості відшкодувати судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

Позивач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про недостовірність даних заробітної плати позивача у довідці ТОВ "Електа", як і не надано разом з апеляційною скаргою.

Зазначає, що неможливість проведення перевірки достовірності відомостей, підтверджених в особових рахунках та визначення сум, на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не може бути підставою для обмеження прав пенсіонера, оскільки це не залежить від волі особи.

В апеляційній скарзі зазначено, що в довідці ТОВ "Електа" немає дати її видачі та вихідного номеру, назва підприємства вказана на російській мові. Однак, помилки, допущені у документах не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на обчислення пенсії з врахуванням отриманої заробітної плати, з якої сплачені платежі до Пенсійного фонду, оскільки ці обставини відбулися не з вини позивача і можуть призвести до прямого порушення конституційних прав, в тому числі права позивача на належний розмір пенсії.

Довідка про заробітну плату ТОВ "Електа" видана на підставі особових рахунків, містить загальний розмір заробітної плати за період з жовтня 1994 року по січень 1997 року та розмір заробітної плати з розбивкою по місяцях. На всі виплати нараховано страхові внески. Довідка завірена печаткою. Отже, зазначена довідка повністю відповідає вимогам Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Позивач звернувшись з заявою про призначення йому пенсії, надав управлінню Пенсійного фонду України всі необхідні документи для призначення пенсії, але відповідач неправомірно не врахував довідку про заробіток у ТОВ "Електа" за період роботи позивача з 20.10.1994 року по 07.06.1995 року та з 11.09.1995 року по 31.07.1996 року, та у ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 року по 31.01.1997 року. Зазначена довідка носить офіційний характер і не викликає сумніву в достовірності інформації, яку вона містить, а в судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавалася.

Щодо строків давності позивач зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Верховний Суд України у постанові від 25.05.2016 у справі № 21-1249а16 зазначив, що спори у справах, пов'язаних з пенсійними виплатами, мають розглядатися у межах звернення до адміністративного суду, тобто в межах шестимісячного строку. У цій же постанові Верховний Суд України наголосив, що при розгляді цієї справи слід застосовувати положення спеціальних норм. Таким чином, Верховний Суд України не виключає можливості, що спори у справах, пов'язаних з пенсійними виплатами за минулий час, на підставі частини першої статті 99 КАС України можуть розглядатися поза межами шестимісячного строку.

Щодо посилання Відповідача в тексті апеляційної скарги на витрати на правову допомогу, то вимогу про стягнення витрат на правову допомогу позивачем не заявлялися.

Просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у квітні 2018 року позивач звернувся до відповідача із запитом щодо складових, які були включені при розрахунку пенсії.

Листом від 16.04.2018 № 224/Т-9 відповідач повідомив, що абз. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. В документах пенсійної справи міститься довідка, видана управлінням реєстрації та єдиного реєстру Запорізької міської ради (від 23.1.2011 № Т-244) про те, що державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради 03.12.2005 було внесено запис до Єдиного Державного Реєстру про судове рішення щодо припинення юридичної особи ТОВ "Електа".

Крім того, листом від 03.05.2018 № 224/Т-9 відповідач повідомив, що ним було надіслано запит до архівного відділу Запорізької міської ради щодо надання довідок про заробітну плату ТОВ "Електа" за період роботи позивача з 20.10.1994 по 07.06.1995 та з 11.09.1995 по 31.07.1996, та на ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 по 31.01.1997, та отримано відповідь, відповідно до якої документи, зазначених ТОВ до архівного відділу на зберігання не надходили. Місце знаходження архівних документів зазначених ТОВ управлінню невідоме, тому провести перевірку довідки про заробітну плату та врахувати її для обчислення пенсії не є можливим.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки:

- відповідачем не було включено до стажу роботи позивача періоди роботи на ТОВ "Електа" з 20.10.1994 по 07.06.1995 та з 11.09.1995 по 31.07.1996, та на ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 по 31.01.1997;

- відповідно до інформації Управління реєстрації та Єдиного реєстру Запорізької міської ради від 23.12.2011 розпорядженням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 22.12.1993 №1873р Українсько-російське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Електа ЛТД." перереєстровано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Електа", яке є правонаступником прав та обов'язків, пов'язаних з діяльністю виробничо-комерційного товариства. 03.12.2005 державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради внесено запис до Єдиного державного реєстру № 11031310000010092 про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством;

- записи у трудовій книжці позивача підтверджують факт роботи позивача в зазначений період часу, а тому позивач має право на зарахування періоду роботи на ТОВ "Електа" з 20.10.1994 по 07.06.1995 та з 11.09.1995 по 31.07.1996, та на ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 по 31.01.1997;

- обов'язковою умовою для обчислення пенсії, з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Довідка ТОВ "Електа" про заробітну плату для обчислення пенсії позивача видана на підставі особових рахунків, містить загальний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з жовтня 1994 року по січень 1997 року, а також в довідці зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України. Довідка завірена печаткою господарства. Не приймається до уваги посилання відповідача на те, що вказана довідка не відповідає законодавству, оскільки зазначена довідка видана уповноваженим на те органом, на підставі первинних документів та не визнана недійсною в судовому порядку. Відповідач не надав суду доказів, що дані, які містяться в довідці про заробіток позивача, неправдиві або недостовірні;

- позивач дізнався про порушення своїх прав у травні 2018 року і у цьому ж місяці звернувся до суду із позовом, тому строк для звернення до суду обчислюється саме з цього моменту і поновлення не потребує.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Стосовно строку звернення до суду колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Слід зазначити й про те, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

Встановлене законом обмеження строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом 14 травня 2018 року та просив задовольнити позовні вимоги з 25.11.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Отже, про порушення свого права позивач повинен був дізнатися на початку 2012 року. Доводів, що об'єктивно перешкоджали позивачу дізнатись про порушення його права на отримання пенсії та звернутися до суду за захистом порушеного права в межах шестимісячного строку звернення до суду, позивач суду не навів та клопотання про поновлення строку звернення до суду не подавав. В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснював нарахування пенсії позивачу у розмірі, який вимагає позивач у позовній заяві.

Отже, посилання позивача на положення ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є безпідставними.

Таким чином, позовні вимоги позивача за період з 25 листопада 2011 року по 14 листопада 2017 року слід залишити без розгляду.

Щодо позивних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату ТОВ "Електа" за період роботи позивача з 20.10.1994 року по 07.06.1995 року та з 11.09.1995 року по 31.07.1996 року та ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 року по 31.01.1997 року, колегія судів зазначає наступне.

Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу не врахування заробітку за вказаний період роботи позивача на підставі наданої ним довідки та не містить вимог щодо незарахування періоду роботи позивача до трудового стажу за вказаний період. Так, відповідно до матеріалів справи у розрахунок відповідачем стажу роботи позивача зазначені періоди роботи були враховані. Отже, висновки суду першої інстанції щодо не зарахування вказаного періоду до стажу роботи відповідачем не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядом подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1.

За змістом пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Так, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку).

Отже, обов'язковою умовою для обчислення пенсії, з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року по справі № 21-11а15.

Судом встановлено, що позивач працював у ТОВ "Електа ЛТД." з 20.10.1994 по 07.06.1995 та з 11.09.1995 по 31.07.1996 та у ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 по 31.01.1997.

Відповідно до інформації Управління реєстрації та Єдиного реєстру Запорізької міської ради від 23.12.2011, розпорядженням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 22.12.1993 № 1873р Українсько-російське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Електа ЛТД." перереєстровано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Електа", яке є правонаступником прав та обов'язків, пов'язаних з діяльністю виробничо - комерційного товариства.

На підтвердження заробітку у зазначеному підприємстві позивачем для перерахунку пенсії надавалася довідка СП "ЄЛЕКТА" про заробітну плату для обчислення пенсії без зазначення дати її видачі, за формою відповідно до Додатку 1 до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне спрахування", про що зазначено у правому верхньому куті цієї довідки. У довідці було зазначено, що її видано на підставі особових рахунків за 1994-1997 роки.

Отже, вказану довідку видано відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року №22-1, яка набрала чинності 07.01.2006 року.

Проте, 03.12.2005 державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради внесено запис до Єдиного державного реєстру № 11031310000010092 про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, тобто з цієї дати зазначену довідку позивач не міг отримати у підприємства.

До цього часу діяв наказ Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 224/30 від 30.04.2002 року.

Так, у п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 224/30 від 30.04.2002 року, було встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за інвалідністю, а форма довідки про заробіток для обчислення пенсії була передбачена Додатком 1 до п. 6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, вказані обставини спростовують висновок суду першої інстанції, що надана позивачем довідка була видана уповноваженою на те особою і є належним доказом, що підтверджує заробіток позивача за період з жовтня 1994 року по січень 1997 року.

Після ліквідації ТОВ "Електа" документи, що підтверджують заробіток позивача у з 20.10.1994 по 07.06.1995 та з 11.09.1995 по 31.07.1996 та у ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 по 31.01.1997 до архівного відділу Запорізької міської ради не надходили, що не заперечується сторонами у справі. Таким чином, здійснити перевірку первинних документів неможливо.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до наданої ним довідки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому позовні вимоги позивача з період з 15 листопада 2017 року не підлягають задоволенню.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. у справі №808/1735/18 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату ТОВ "Електа" за період роботи з 20.10.1994 року по 07.06.1995 року та з 11.09.1995 року по 31.07.1996 року, та у ТОВ "Електа-Сервіс" з 01.08.1996 року по 31.01.1997 року, та зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію відповідно до проведеного перерахунку, починаючи з 25 листопада 2011 року по 14 листопада 2017 року - залишити без розгляду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя С.М. Іванов

Суддя В.Є. Чередниченко