Постанова

від 21.11.2018 по справі 807/529/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/35/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

представника відповідача Довбак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горонда на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року (прийняте у м. Ужгород суддею Луцовичем М.М.; складене у повному обсязі 10 серпня 2018 року) в адміністративній справі № 807/529/17 за позовом Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горонда про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - Мукачівське ОУПФУ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горонда (далі - СТОВ Горонда , Товариство) на свою користь заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в сумі 42 938,47 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що станом на день звернення до суду із цим позовом за відповідачем рахується вказана заборгованість, яка ним в добровільному порядку не погашена.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило СТОВ Горонда , яке вважає, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи і містять порушення норм матеріального та процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про направлення адміністративної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розрахунок заборгованості Товариства проведено без використання передаточних актів (розподільчих балансів) СТОВ Горонда та СТОВ Мрія , як того вимагає законодавство, у зв'язку з чим неправильно було визначено частку набутих Товариством майнових прав та обов'язків. Крім того, є безпідставною вимога позивача про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3, оскільки останній після ліквідації КСП Дружба продовжив працювати трактористом в новоствореному СТОВ Мрія аж до виходу на пенсію, а у СТОВ Горонда не працював жодного дня.

Мукачівське ОУПФУ подало відзив на апеляційну скаргу, у якому не погодилось зі змістом апеляційної скарги, покликаючись на те, що розмір заборгованості Товариства визначено у відповідності до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії та з урахуванням попередніх судових рішень, прийнятих у спорі між цими сторонами з аналогічних підстав.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, СТОВ Горонда створене 07.03.2000 в процесі реорганізації та є правонаступником КСП Дружба ; з 14.04.2000 зареєстроване в управлінні Фонду як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначеного статтею 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування № 400/97-BP від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97-BP), а з 01.01.2004 також як платник страхових внесків відповідно до статті 15 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Позивач здійснював доставку і виплату пільгових пенсій громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками за період з 2011 р. по 25.06.2016 р. згідно акта інвентаризації від 10.03.2017 р.

Загальна нарахована сума до відшкодування по цих особах станом на 25.06.2016 становить 127 363,33 грн, в т.ч. Товариства (з урахуванням 33,7 % - частки Товариства як правонаступника) - 42 938,47 грн (а.с. 8 - 13).

Як видно із картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідач відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у строки, встановлені законодавством, не здійснив, а тому позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що СТОВ Горонда як правонаступник КСП Дружба зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсії згідно поданих розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ), при тому, що гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 працювали КСП Дружба ; на підставі поданих документів їм було призначено пільгові пенсії та виплачено позивачем, а на адресу Товариства були надіслані розрахунки фактичних витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.

Вказане також підтверджується судовими рішеннями за попередні періоди між тими ж сторонами, із яких видно, що СТОВ Горонда та СТОВ Мрія , як правонаступники КСП Дружба , зобов'язані відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам КСП Дружба , зокрема: частка позивача у цій сплаті становить 33,7 %, а СТОВ Мрія - 66,3 %.

Відповідно до матеріалів справи (в т.ч. акта, розрахунків) заборгованість відповідача становить 42 938,47 грн за період з січня 2011 року по 07 червня 2016 р. Вказану заборгованість відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надав, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, лише частково відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є частково правильними з огляду на таке.

Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. а , б - з цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-BP для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення , за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (набрав чинності 01.01.2004) встановлено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , який діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12..2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції № 21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідно до п.п. 6.1 - 6.5, 6.7 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відшкодуванню Пенсійному фонду, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв?язку затверджених наказом Держкомзв'язку та інформації України № 160 від 30.10.2000 становлять для села 1,56 %.

На роз'яснення, зокрема пункту 6.3 Інструкції № 21-1, листом Пенсійного фонду України від 21.03.2008 № 4932/03-30 Щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у разі реорганізації підприємства було зазначено таке.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права й обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта (частина 4 статті 59 Господарського кодексу України).

Враховуючи зазначене, відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій проводиться правонаступниками відповідно до роздільного акта (балансу).

При цьому витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи.

Крім того, статтею 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Форму розподільчого балансу законодавчо не встановлено, тому він складається на розсуд підприємств, що реорганізуються. На практиці такий баланс готують у формі звичайного балансу підприємства на дату виділення (поділу), в якому зазначають усі активи і пасиви, що передаються, з окремим доданням докладного розшифрування кожного рядка балансу.

Баланс бухгалтерський - форма бухгалтерської звітності, яка показує у грошовому виразі стан господарських засобів за їх складом і використанням, джерелами надходження та призначення на певну дату. Має форму таблиці, яка складається з двох частин активу і пасиву, підсумки яких мають дорівнювати одне одному.

У справі на аркушах справи 93, 94 є копії передаточних сальдових балансів від колгоспу Дружба до СТОВ Горонда та СТОВ Мрія .

Згідно із показниками цих балансів СТОВ Горонда передано активів і пасивів на загальну суму 109 772 грн (або 29,08 %) а СТОВ Мрія - 267 745 грн (або 70,92 %).

Відповідно до зазначеного та загальної суми заборгованості 127 363,33 грн, розмір заборгованості СТОВ Горонда буде складати 37 037,26 грн (127 363,33 грн Ч 29,08 %).

Разом з тим, як видно із матеріалів справи, попередній відсоток (33,7 %) був визначений пропорційно до розміру основних засобів товариств (тобто, одного із рядків балансу), що не відповідає самій суті балансу.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову в сумі 37 037,26 грн; у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що покликання апелянта на те, що вимога позивача про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3 є безпідставною, не підтверджується жодними доказами і спростовується наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи приписи цієї норми та встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції позбавлений права ухвалити нове рішення про направлення адміністративної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, про що просить апелянт.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є частково суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горонда задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року в адміністративній справі № 807/529/17 скасувати.

Позов Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горонда (89656, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Горонда, вул. Духновича, 110, код ЄДРПОУ 30854290) на користь Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, 151 Ж, код ЄДРПОУ 37857963) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в сумі 37 037 (тридцять сім тисяч тридцять сім) грн 26 коп. за період з січня 2011 року по 07 червня 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді О. М. Довгополов Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 28 листопада 2018 року.