Постанова

від 27.11.2018 по справі 804/4364/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 листопада 2018 року

справа №804/4364/16

адміністративне провадження №К/9901/40775/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (правонаступника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у складі судді Ляшко О.Б. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів Добрядник І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В. у справі №804/4364/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

12 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпровську Міжрегіонального головного управління ДФС, правонаступником якої є Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування наказу податкового органу від 20 січня 2016 року №23 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ ПІВДГЗК , податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2016 року №0000185103 та №0000175103, з мотивів протиправності та безпідставності їх прийняття.

28 вересня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, позов Товариства задоволений частково, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення форми "В1" Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 14 березня 2016 року №0000185103, яким Публічному акціонерного товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 282 229,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 141 114,50 грн.

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення форми "Р" Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 14 березня 2016 року № 0000175103, яким Публічному акціонерного товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 378528,00 грн., з яких за основним платежем 252 352,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126 176,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій висновувалися на необґрунтованості висновків відповідача щодо нереальності здійснення спірних господарських операцій, та відповідно про безпідставність визначення податкових зобов'язань позивачу з огляду на ці доводи.

09 червня 2017 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14 березня 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

30 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали цього суду від 09 червня 2017 року та витребувано справу №804/4364/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

15 січня 2018 року справа №804/4364/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 березня 2018 року справа №804/4364/16 разом із матеріалами касаційного провадження №К/9901/40775/18 передані до Верховного Суду.

14 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання в порядку статей 49, 55 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року про заміну у справі №804/4364/16 відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на відповідача Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС та зазначити належного відповідача у судовому рішенні з врахуванням такої заміни.

На обґрунтування цього клопотання податковим органом надані відповідні документи.

Суд визнає наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діє після 15 грудня 2017 року та допускає заміну сторони відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на відповідача Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не подавались, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00191000, перебуває на обліку податкового органу з 04 липня 2003 року, є платником податку на додану вартість з 31 січня 2014 року.

Податковим органом у січні - лютому 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з наступними контрагентами: ПП Техбудальянс за жовтень 2014 року, ПП Транзит-Вест за січень 2015 року, лютий 2015 року, ТОВ Шляхпостач КР за лютий 2015 року, ТОВ Буд-Індустрія за лютий 2015 року, ПАТ Електромашпромсервіс за лютий 2015 року, ТОВ Рембуд Колія за березень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, результати якої викладені в акті від 17 лютого 2016 року №2/28-01-51-03/00191000 (далі - акт перевірки).

14 березня 2016 року згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки керівником податкового органу винесені податкові повідомлення-рішення №0000185103 та №0000175103.

Податковим повідомленням-рішенням №0000175103 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 252 352 грн. за порушення пункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, статті 22, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1, 201.2 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 126 176 грн. без зазначення підстави його застосування.

Податковим повідомленням - рішенням №0000185103 зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року загальною сумою 2 282 229 грн. за порушення пункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, статті 22, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 141 114, 50 грн. на підставі абзацу третього пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

В основу податкового правопорушення податковим органом покладене податкове правопорушення, яке полягає у завищенні Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість у дев'яти звітних податкових періодах сформованого за взаємовідносинами з шістьма контрагентами.

Аналізуючи міжгосподарські відносини між Товариством та його контрагентами, як суб'єктами господарювання суди попередніх інстанцій встановили факти укладання та виконання господарських договорів.

Між Товариством, як Замовником та Приватним підприємством Техбудальянс , як Підрядником укладені та виконані наступні договори.

Договір підряду від 03 лютого 2014 року, за умовами якого Підрядник своїми бригадами виконує роботи з розчищення від шламів ємності Шламового цеху земснарядами, при цьому використовує орендовані у Замовника, на підставі окремих договорів оренди, земснаряди № № 5, 6 за договором від 02 січня 2013 року і автомобіль КрАЗ за договором від 04 лютого 2011 року.

Договір підряду від 04 липня 2014 року, за умовами якого Замовник доручає, Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати у відповідності до проектно-кошторисної документації капітальний ремонт пульпопроводів інв. № 3000670, № 3000665, № 3000830, при цьому належність матеріалів, машин і механізмів згідно з кошторисною документацією Замовника, матеріали Підрядника з транспортними і заготівельно-складськими витратами.

За умовами договору підряду від 03 березня 2014 року, Замовник доручає а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати у відповідності до проектно-кошторисної документації капітальний ремонт пульпопроводів інв. № 3000675, № 3000712, №3000708 для виконання робіт використовуються матеріали: кисень технічний газоподібний, труби ш1220х12, ш720х12, електроенергія - Замовника, решта матеріалів - Підрядника з транспортними і заготівельно-складськими витратами.

Оцінюючи доводи податкового органу стосовно взаємовідносин з Приватним підприємством Техбудальянс , суд апеляційної інстанції встановив, що висновок в акті перевірки і під час судового розгляду ґрунтується виключно на припущеннях податкового органу, а не базується на всебічному аналізі господарської діяльності підрядника, зокрема залучення ним до виконання робіт третіх осіб.

Щодо взаємовідносин з Приватним підприємством Транзит-Вест , судами попередніх інстанцій встановлено, що за договором поставки від 03 квітня 2013 року, укладеного між Товариством як Покупцем та його контрагентом, як Постачальником, здійснюється передача у власність товару в строк і на умовах, зазначених у Додатках-Специфікаціях.

Факт виконання договору поставки підтверджений позивачем належним чином складеними первинними документи щодо поставки шпал дерев'яних типу 2-А просочених і не просочених, що містяться в матеріалах справи, долученими до матеріалів справи письмовими доказами також підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, також встановлено те, що ці документи були предметом дослідження під час перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлена правомірність формування позивачем податкового кредиту та помилковість висновків податкового органу стосовно завищення позивачем при взаємовідносинах з Приватним підприємством Транзит-Вест податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість за січень-лютий 2015 року у розмірі 223936 грн. та суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника.

Судами попередніх інстанцій надана належна оцінка етапам прийняття товару, документам приймання товару по кількості та якості у відповідності до Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15 червня 1965 року та № П-7 от 25 квітня 1966 року (п.6.3 договору), та операціям здачі-приймання товару, які передбачають перехід права власності з моменту поставки товару (п.6.7 договору), відтак очевидним є різне правове навантаження цих операцій і хибність вимог податкового органу щодо співпадіння операцій у часі.

За договором поставки від 29 травня 2014 року, укладеного між Товариством, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Шляхпостач КР , як Постачальником, позивач придбаває товар згідно з Додатком-Специфікацією.

Між Товариством, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Буд-Індустрія за договором поставки від 27 лютого 2013 року, придбавається товар згідно з Додатком-Специфікацією, за договором підряду від 05 грудня 2015 року, укладеного між Товариством, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю, як Підрядником передбачено виконання робіт з відновлювання деталей і вузлів обладнання (у т. ч. агрегатів та ін.), належного Замовнику, при цьому вивіз і повернення рем фонду здійснюється на умовах, погоджених у Додатках (Специфікаціях) до даного договору.

Судами попередніх інстанцій визнаний безпідставним висновок податкового органу щодо завищення позивачем за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю Шляхпостач КР податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 34323,56 грн. та як наслідок завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у цьому ж звітному періоді на загальну суму 34 323,56 грн. через відсутність реальності здійснення господарських операцій, з огляду на фактичне виконання договору поставки протиугону шляхового П65 (8,09 т), яке підтверджено первинними документи, наданими позивачем до перевірки, зміст яких підтверджує рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності.

Між Товариством, як замовником та Приватним акціонерним товариством Електромашпромсервіс , як підрядником укладені та виконанні договори підряду від 30 грудня 2014 року, за умовами якого підрядник виконав поточний ремонт електрообладнання вузлів обладнання Товариства у 2015 році за місцем встановлення (у т. ч. вузлів, деталей, агрегатів, електричних машин та ін.), та від 23 лютого 2015 року за умовами якого Підрядник виконав роботи з ремонту електрообладнання, що доведено позивачем шляхом надання податковому органу під час перевірки та впродовж судового розгляду первинних документів щодо виконання робіт з ремонту електрообладнання та підтвердження руху активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій.

Викладеними дослідженнями та встановленими обставинами суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про відсутність факту завищення позивачем податкового кредиту на суму податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 116 536,63 грн. та завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на цю суму.

Судом апеляційної інстанції з мотивів неналежності та допустимості доказів оцінені та відхиленні доводи податкового органу щодо недостовірності та неоднозначності інформації викладеної в первинних документах та наявною податковою інформацію стосовно контрагента позивача.

Суд визнає, що питання покладені податковим органом в основу ознак недостовірності та суперечливості стосуються повноти дослідження та посвідчують те, що проводячи невиїзну перевірку у податкового органу виникли питання з урахуванням специфіки виробництва та видів проведених робіт здійснити ретельні дослідження з урахуванням технології їх виконання, специфіки обліку.

Суд зазначає, що перевірка, у межах спірних відносин невиїзна документальна як спосіб реалізації владних управлінських функцій обрана податковим органом самостійно.

Щодо залучення субпідрядника Приватного підприємства Електрогруп суди попередніх інстанцій відхилили доводи податкового органу виходячи з того, що доцільність реалізації господарської компетенції суб'єктом господарювання є його правом та вказали на відсутність доведеності податкових правопорушень при аналізі цих взаємовідносин.

Між Товариством, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Рембуд Колія , як підрядником за договорами від 29 січня 2015 року, та трьома договорами від 07 липня 2015 року проведено середній ремонт залізно-дорожнього шляху та стрілочних переведень, капітального шляхового господарства та відновлення ланок РШР на дерев'яних і залізобетонних шпал.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за березень 2015 року та за період травень-жовтень 2015 року у розмірі 719 440,93 грн., відсутність у податкового органу вважати завищення податкового кредиту Товариством у цій сумі та завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2015 року та травень-жовтень 2015 року на загальну суму 719 440,93 грн. у зв'язку з невідповідністю та юридичною дефектністю первинних документів і, як наслідок, відсутністю факту здійснення господарських операцій.

В основу складу податкового правопорушення у цій частині спору покладено те, що акти на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин і деталей підрядної організації, акти на використані при ремонті матеріали і повернення залишків підрядній організації, а також розрахунки вартості механізмів замовника не скріплені печаткою зі сторони замовника та ненадання до перевірки відповідних дозволів та перепусток для функціонального доступу на надходження автотранспорту на територію підприємства.

Суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що до складу реквізитів первинного документа встановлених частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України не входить відбиток печатки особи - сторони господарських взаємовідносин, внаслідок чого наведені відповідачем обставини не є свідченням дефектності вказаних відповідачем документів і формального підходу позивача до їх оформлення. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок відповідача про недостовірність та неоднозначність інформації в первинних документах щодо виду виконаних робіт як свідчення нереальності здійснення господарських операцій.

Оцінюючи первинні документи в їх сукупності, суди попередніх інстанцій встановили, що виконані Товариством з обмеженою відповідальністю Рембуд Колія у вказані періоди роботи в повній мірі відповідають умовам договору і підтверджуються належним чином складеними первинними документами - актами приймання виконаних підрядних робіт (ремонту залізничного шляху і стрілочних переведень), а також відомостями ресурсів, актами на передачу основних і допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин і деталей підрядній організації, актами на витрачені при ремонті матеріали і повернення залишків підрядній організації. Вартість виконаних робіт, зазначена в рахунках на оплату, в повній мірі відповідає довідкам про вартість виконаних робіт і витратах (форми КБ-3) і актам виконаних робіт.

Доводи податкового органу щодо відсутності документів, які свідчать про якість будівельних матеріалів (шпал), внаслідок чого, як зазначено відповідачем, неможливо встановити відповідність нормам матеріалів, що використовувались, неможливо визначити виробників шпал, суд апеляційної інстанції визнав неприйнятними з огляду на те, що наведені обставини ніяким чином не впливають на питання реальності відповідних господарських операцій і правомірність відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліках.

Оцінюючи спір в частині взаємовідносин Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю Буд-Індустрія , судами попередніх інстанцій дослідженні первинні документи щодо поставки насосів та ремонту насосів, які долучені до матеріалів справи і підтверджують рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, і надання цих документів до перевірки відповідачем не спростовується.

Суди попередніх інстанцій вважають, що податковий орган дійшов хибного висновку, що позивачем завищено суму податкового кредиту за лютий 2015 року в розмірі 187990,40 грн. та завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2015 року на загальну суму 187 990,40 грн. через відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Відповідач свої висновки обґрунтовує тим, що надані позивачем паперові носії за формою первинних документів містять недостовірну та неоднозначну інформацію і не можуть бути підтвердженням реальності здійснення господарських операцій, а також наявною податковою інформацію стосовно контрагента позивача.

Невідповідність висновків податкового органу фактичним обставинам справи встановлена судами попередніх інстанцій, з огляду на те, що дата прийняття та дата оприбуткування товару не співпадає з датою відвантаження товару згідно видаткових накладних, оскільки це є різні етапи виконання господарських операцій у часі, мають різне правове навантаження, наслідки та значення. Ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, з огляду на умови поставки не є доказом податкового правопорушення. Припущення податкового органу щодо неможливості виконання робіт за договором підряду, як доказ встановленого правопорушення обґрунтовано відхилений судом апеляційної інстанції.

На підтвердження виконання договорів, які є предметом дослідження у даній справі, позивачем подано до суду податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт та інші документи, які були також предметом дослідження контролюючим органом в ході проведеної перевірки, які долучені до матеріалів справи.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ці документи є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій поставки товарів, виконання робіт за вказаними договорами з контрагентами, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства податковим органом не доведено та матеріали справи таких доказів не містять.

Доводи податкового органу щодо недоліків документів в апеляційній та касаційній скаргах є тотожними стосовно форми первинних документів, дефектності певних первинних документів, наданих Товариством.

Суд погоджується з відхиленням судами попередніх інстанцій цих доводів, виходячи із правил оцінки доказів, встановлених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема положеннями частини третьої цієї статті, а саме з огляду на встановлену судами достатність, взаємний зв'язок доказів та їх сукупність.

Суд погоджується з прийняттям і оцінкою долучених до матеріалів справи первинних документів з огляду на положення одного з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності закріпленого статтею 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме превалювання сутності над формою згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій досліджені та оцінені всі доводи податкового органу, включаючи й ті, які жодного відношення до податкових правовідносин не відносяться.

Вирішуючи спір суд першої та апеляційної інстанцій оцінили господарські операції, за результатами здійснення яких Товариством сформований податковий кредит з шістьма контрагентами, висновувалися на доведеності реального здійснення господарських операцій та наявності всіх необхідних первинних документів, на підставі яких позивачем отримано роботи, товар, сформовано податковий кредит (договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо).

Дослідження акту перевірки, встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи в розрізі контрагентів, якими доведено виконання господарських договорів, їх використання у подальшій господарській діяльності спростовують доводи податкового органу про нереальність господарських операцій, за результатами яких сформований податковий кредит.

Суд визнає, що податковим органом не доведений склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення від'ємного значення бюджетного відшкодування з цього податку і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (правонаступника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС) залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі №804/4364/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер