Постанова

від 27.11.2018 по справі 826/1827/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 листопада 2018 року

справа №826/1827/18

адміністративне провадження №К/9901/63117/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року (судді - Горяйнов А.М., Коротких А.Ю., Файдюк В.В.) у справі №826/1827/18 за позовом Приватного підприємства Агропромтехком до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Приватне підприємство Агропромтехком (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправною бездіяльність податкового органу щодо не проведеного зарахування існуючого надмірно сплаченого зобов'язання з податку на прибуток у рахунок зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 22000 грн, зобов'язання вчинити дії щодо зарахування існуючого надмірно сплаченого зобов'язання з податку на прибуток у рахунок зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 22000 грн.

13 квітня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням адміністративний позов задовольнив повністю.

Податковим органом подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

05 травня 2018 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

05 травня 2018 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 2643 грн та належним чином засвідченої копії довіреності.

21 травня 2018 року на адресу суду апеляційної інстанції податковим органом надано клопотання про продовження строків на усунення недоліків, яке задоволено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року, продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги до 06 червня 2018 року.

08 червня 2018 року вдруге подано до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.

12 червня 2018 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

26 червня 2018 року (відбиток штампу суду на апеляційній скарзі) відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції долучив електронне платіжне доручення про сплату судового збору.

06 липня 2018 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

19 липня 2018 року на адресу суду апеляційної інстанції податковим органом подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована певним порядок сплати судового збору, що ускладнює його своєчасну сплату, а також великим навантаженням працівників відповідача та надходженням документів до відповідного відділу з запізненням.

15 серпня 2018 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

04 жовтня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга податкового органу на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, у якій відповідач (скаржник у справі), із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

14 листопада 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу №826/1827/18 витребувано з суду першої інстанції.

22 листопада 2018 року справа №826/1827/18 надійшла на адресу Верховного Суду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на неможливість звернення з апеляційною скаргою у строки визначені процесуальним законодавством у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір. Окрім того, скаржник зазначив про великим навантаженням працівників відповідача, що призвело до певних складнощів в отриманні документів та вчасному реагуванні на них.

Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Окрім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, зокрема, процесу її реорганізації, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов'язків, кадрових питань та пов'язаних із цим факторів, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження (переїзд структурних підрозділів) не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі №826/1827/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер