Постанова

від 27.11.2018 по справі 804/9058/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №804/9058/16

адміністративне провадження №К/9901/50357/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16.01.2018 (судді: Шлай А.В. (головуючий), Круговий О.О., Прокопчук Т.С.) у справі №804/9058/16 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті-Груп про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті-Груп (відповідач, ТОВ Ріелті-Груп ) про стягнення з банківських рахунків ТОВ РІЕЛТІ ГРУП на користь бюджету заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2016 рік в сумі 185 091,55 грн, який виник на підставі поданої відповідачем 17.02.2016 декларації №907885046, та заборгованості з податку на додану вартість у сумі 435,40 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.09.2016 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідач має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 185 091,55 грн та з податку на додану вартість у сумі 435,40 грн. Враховуючи факт несплати відповідачем в установлені терміни заборгованості перед державою зі сплати податкових зобов'язань, які набули статусу податкового боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року задоволено адміністративний позов. Стягнуто з рахунків відповідача в обслуговуючих банках такого платника - ТОВ Ріелті-Груп на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 185 091, 55 грн на р/р №33219874700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 18010401; з податку на додану вартість в розмірі 435, 40 грн на р/р №31118029700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 14060100.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16.01.2018, скасовано рішення суду першої інстанції у частині стягнення з рахунків ТОВ РІЕЛТІ ГРУП в обслуговуючих банках на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 185 091,55грн та ухвалено у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог. В решті, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення податкового боргу на суму 185 091,55 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що незважаючи на визнання відповідачем суми боргу у розмірі 36 508,69 грн, наведений ним розрахунок не відповідає приписам статті 288 Податкового кодексу України в частині кількості днів, за які він має сплатити податок. Крім того, визначення грошового зобов'язання зі сплати податків належить до компетенції контролюючого органу. Крім того, відмова у задоволенні позову в частині стягнення 185091,55 грн. не позбавляє позивача можливості здійснити розрахунок наявного податкового боргу з урахуванням обставин, встановлених при розгляді цієї справи, та не звільняє відповідача від обов'язку сплатити податок з нерухомого майна за період з 01 січня по 01 березня 2016 року, як це передбачено статтею 288 Податкового кодексу України, а також інші суми недоїмки, врахувавши переплати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16.01.2018 у частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з рахунків відповідача, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 41 132,15 грн, за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту другого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно облікових даних Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 185 526,95 грн (з яких 185 091,55 грн податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, 435,40 грн - податок на додану вартість).

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, виник внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 17.02.2016 №901885046: з терміном сплати 29.04.2016 у сумі 61 698,23 грн (І квартал 2016 року), з терміном сплати 29.07.2016 в сумі 61698,23 грн (ІІ квартал 2016 року), з терміном сплати 29.10.2016 в сумі 61 698,23 грн (ІІІ квартал 2016 року).

Станом на 29.04.2016 відповідач мав переплату в сумі 3,14 грн, а тому сума податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, становить 185 091,55 грн.

Сума податкового боргу з податку на додану вартість виникла в розмірі 435,40 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.09.2016 №0009601201. На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивач сформував та направив відповідачу податкову вимогу від 10.05.2016 №1510-17, яку відповідачем отримано 31.05.2016.

На підтвердження зазначених вище доводів скаржником додані копії документів, договір довірчого управління від 03 березня 2011 року, укладений між ПАКзОВ ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД та ТОВ РІЕЛТІ ГРУП , інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 53566091 від 18.02.2016, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2016 року у цивільній справі № 200/1429/16-ц (провадження № 2/200/2003/16-ц), Квитанція № 2 від 17.02.2016, податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (звітна за 2016 рік), додаток до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відомості про наявні об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, Квитанція №2 від 28.04.2016, податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (уточнююча за 2016 рік), додаток до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відомості про наявні об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач подав до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 17 лютого 2016 року звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік та додаток до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відомості про наявні об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості.

Нерухоме майно, яке є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до договору довічного управління майном передано ПАКзОВ ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД якому на праві власності належить нерухоме майно в управління ТОВ Ріелті-Груп - Управителю на термін до 23 лютого 2016 року (п.1.1. Договору). Нерухоме майно розташовано в м. Дніпропетровську по вул. Барикадній, будинок 5/7 та передається за актом прийому-передачі (п. 1.3. Договору). Термін дії договору - з моменту його підписання до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п.2.18 Договору). За відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього договору після закінчення терміну управління майном він вважатиметься продовженим на той же термін і на тих же умовах (п.2.19 Договору). По закінченні строку управління, майно, що знаходиться в довірчому управлінні, передається ПАКзОВ ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД Засновнику управління за актом прийому-передачі (п.2.21 Договору).

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача про те, що термін дії договору довірчого управління майном сплинув 23 лютого 2016 року, тому податок ним має бути сплачений за період з 01 січня по 23 лютого 2016 року, тобто за 54 календарних дні, зважаючи на те що на підтвердження своїх доводів про припинення терміну дії договору 23 лютого 2016 року скаржником не надано доказів, якими, відповідно до умов зазначеного вище Договору, є заява однієї або обох сторін, або акт прийому-передачі майна Засновнику .

Разом з цим, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2016 року у цивільній справі №200/1429/16-ц (провадження №2/200/2003/16-ц) Договір довічного управління майном від 03 березня 2011 року, укладений між Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю ФІЛЛ ТРЕЙД ЛІМІТЕД (PHILL TRADE LIMITED (ідентифікаційний номер 5358667), Англія, м. Бермінгем, Ньюхолл Стріт, Корноуолл Білдінгс, 45-51, оф. 330, Великобританія, Об'єднане королівство) та Товариством з обмеженою відповідальністю РІЕЛТІ ГРУП , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, реєстровий № 344 припинений. Право власності на нерухоме майно, яке за цим Договором було передано в довірче управління ТОВ РІЕЛТІ ГРУП , визнано за Олійником О.А.

Зважаючи на те, що зазначене рішення суду за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 01 березня 2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що припинення дії Договору довірчого утримання слід вважати саме з цієї дати.

З урахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що недоїмка в сумі 185 091,55 грн визначена позивачем без врахування наведених вище обставин, а відповідач повинен сплатити податкове зобов'язання за період з 01 січня по 01 березня 2016 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції доводів контролюючого органу про те, що згідно поданої уточнюючої декларації відповідачем задекларовано зменшення раніше нарахованого податку на нерухоме майно в повному обсязі, однак, в колонці 2 не зазначено тип об'єкту, за яким дані декларації повинні бути імпортовані до інтегрованої картки платника. У зв'язку з чим, показники даної декларації не підлягають автоматичному імпортуванню до інтегрованої картки платника та не коригують раніше задекларовані показники, а отже, коригування суми податкового боргу відповідача, можливе лише після подання підприємством уточнюючої декларації з урахуванням вказаних недоліків. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено обов'язок сплати відповідачем податкового зобов'язання за період з 01.01.2016 по 01.03.2016, що становить 41 132,15 грн.

9. Відповідачем відзиву (заперечення) на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

11.2. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

11.3. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

11.4. Пункт 54.1 статті 54.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

11.5. Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

11.6. Пункт 95.1 статті 95.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

11.6. Пункт 95.2 статті 95.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

11.6. Пункт 95.3 статті 95.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

11.7 Пункт 95.4 статті 95

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів

11.8 Підпункт 266.7.5. пункту 266.7 статті 266

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

11.9 Підпункти 266.8.1., 266.8.2. пункту 266.8 статті 266

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Платник податків, який самостійно визначив податкові зобов'язання у поданих ним податкових деклараціях має сплати в повному обсязі відповідні суми у встановлені податковим законодавством строки.

13. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

14. Нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

17. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення податкового боргу на суму 185 091,55 грн, виходив з помилковості розрахунку товариством податкового боргу у розмірі 36 08,69 грн, який підлягає сплаті, у частині розрахунку кількості днів, що не відповідає положенням статті 288 Податкового кодексу України.

18. Разом з тим, суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку, що вказане є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині, зважаючи на встановлений ним обов'язок щодо сплати відповідачем податку з нерухомого майна за період з 01 січня по 01 березня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, задекларованого ТОВ Ріелті-Груп у податковій декларації №901885046 від 17.02.2016 складає 246 792,91 грн в рік, 61 698,23 грн - в квартал, відповідно 20 566,07 грн - в місяць. Відтак, у період з 01.01.2016 по 01.03.2016 до сплати відповідачем підлягає податок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 41 132,15 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 16, 54, 57, 95, 266 Податкового кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), а тому касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16.01.2018 підлягає задоволенню.

20. Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

21. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16.01.2018 у справі №804/9058/16 у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю РІЕЛТІ ГРУП в обслуговуючих банках в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 185 091,55 грн скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у частині стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю РІЕЛТІ ГРУП в обслуговуючих банках в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 41 132,10 грн.

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16.01.2018 у справі №804/9058/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду