Рішення

від 16.11.2018 по справі 344/14010/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14010/17

Провадження № 2/344/1583/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 497 585,62 грн. заборгованості за договором позики від 20.06.2017 року, 10 458,23 грн. індексу інфляції та 4 457 грн. 3% відсотків річних; стягнення судових витрат в розмірі 5 125,02 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 497 585,62 грн. заборгованості за договором позики від 20.06.2017 року, 10 458,23 грн. індексу інфляції та 4 457 грн. 3% відсотків річних; стягнення судових витрат в розмірі 5 125,02 грн., посилаючись на те, що 20.06.2017 року між сторонами було укладено договір позики відповідно до якого відповідач отримав у борг кошти в розмірі 18 750 дол. США на строк до 30.06.2017 року. На час звернення до суду із позовною заявою, відповідач свої зобов"язання не виконав, а тому позивач просить стягнути суму заборгованості, 3% річних від суми боргу та індекс інфляції, а всього 512 501,67 грн. в судовому порядку. Крім цього, просив стягнути 5 125,02 грн. витрат по оплаті судового збору.

05.10.2018 року представник позивача подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на користь позивача 497 585,62 грн. основного боргу за договором позики; 45 430,10 грн. - індекс інфляції; 18 731,03 грн. - 3% річних та 5 617,47 грн. витрат по оплаті судового збору (а.с. 79, 80).

Представник позивач в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити без його участі та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, однак, просив провести розрахунок дол США згідно офіційного курсу іноземних валют на день винесення рішення (ст. 533 ЦК України), не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с. 86).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 30-32, 70-72).

Беручи до уваги вимоги ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов договору позики внаслідок чого ОСОБА_1 позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за вказаним договором.

Статтею 1046 Цивільного Кодексу України визначено зміст договору позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що 20.06.2017 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець надав позичальникові позику у розмірі 18 750 дол. США строком до 30.06.2017 року (а.с.24, 25).

Відповідач свої боргові зобов"язання згідно договору позики не виконав, суму боргу по даний час не повернув. Зазначена обставина нічим не спростована.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, в даному випадку - розписки позичальника.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу дії ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає платі у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до офіційного курсу валют НБУ станом на 16.11.2018 року вартість 100 дол. США становить 2 777,4256 грн. (а.с.87).

Таким чином, відповідач зобов"язаний повернути позивачу 520 767,30 грн., згідно розрахунку: 18 750,00 дол. США*2 777,4256 грн. за 100 дол.США.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч.1 ст. 1050 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного Кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до ч.1 цієї статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за вказаним вище договором позики від 20.06.2017 року не виконав та суму боргу не повернув.

Так, суд вважає, що в даному випадку відповідач допустив прострочення виконання взятих на себе зобов'язань перед позивачем, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних за період з 01.07.2017 року по 17.10.2017 року в порядку ст. 625 ЦК України, що становить 4 457,82 грн., згідно проведеного позивачем розрахунку (а.с.12).

Що стосується позовних вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, то в цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Як передбачено нормами Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору позики, індексації не підлягає (рішення ВСУ від 28.03.2012р. у справі 6-36736 вов 10). Тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні, а тому в задоволенні в цій частині позовних вимог слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в розмірі 525 225,12 грн., то з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 2 252,25 грн., що становить 1% від задоволеної суми заборгованості.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення , ст. ст. 526, 527, 533, 625, 1046, 1049 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 497 585,62 грн. заборгованості за договором позики від 20.06.2017 року, 10 458,23 грн. індексу інфляції та 4 457 грн. 3% відсотків річних; стягнення судових витрат в розмірі 5 125,02 грн. - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - невідомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: 03067, АДРЕСА_1 - 525 225 (п"ятсот двадцять п"ять тисяч двісті двадцять п"ять) грн. 12 коп. заборгованості за договором позики від 20.06.2017 року, яка складається із: 520 767,30 грн. - основна сума боргу; 4 457,82 грн. - 3% річних, та 2 252 (дві тисячі двісті п"ятдесят дві) грн. 25 коп. витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 28.11.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.