Рішення

від 22.11.2018 по справі 372/1726/18

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1726/18

Провадження № 2-1213/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 листопада 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання - Євдокімова В.С.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа Громадська організація Товариство індивідуальних забудовників Північна про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа Громадська організація Товариство індивідуальних забудовників Північна про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що база відпочинку Озерце Київського авторемонтного заводу Міністерства Оборони України (в/ч А-1014, до 1994 року в/ч 63630) існує на території смт. Козин з 1972 року. Працівники підприємства та їх сім'ї почали будувати будинки біля бази відпочинку, за період з 1974 року по 1986 рік будинки будували сім'ї - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інші сім'ї. Адміністрація підприємства зазначеним сім'ям індивідуальних забудовників, по-можливості, допомагала автотранспортом, матеріалами, забезпечувала в період будівництва та по сьогоднішній день електроенергією, водою, дозволяла користуватися сміттєзбірниками, за що протягом цього періоду сім'ї працівників сплачували гроші в касу заводу. Починаючи з 1986 року позивачем, та іншими членами кооперативу Северньїй , а з 2002 р. ГО Товариство індивідуальних дачних забудовників Північне (з 2003 р. ГО Товариство індивідуальних забудовників Північна ) сплачували в касу ДП Київський автомобільний ремонтний завод за використану електроенергію, оскільки були підключені до трансформатора, що належав ДП Київський автомобільний ремонтний завод . З цього часу, позивачем неодноразово направлялися заяви до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про надання дозволу на розроблення проектної документації для отримання земельної ділянки у приватну власність. 11 травня 2005 року рішенням Обухівського районного суду Київської області по справі за позивачем ОСОБА_3 визнано факт добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на протязі 15 років. 11 травня 2006 року постановою Обухівського районного суду Київської області зобов'язано Козинську селищну раду Обухівського району Київської області розглянути по суті звернення членів ГО ТІЗ Північна про передачу у приватну власність в порядку безоплатної приватизації земельні ділянки. 09 лютого 2007 року на виконання вказаної постанови Козинська селищна рада Обухівського району Київської області надала ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки.

17 вересня 2008 року ТОВ НВК Горизонт було виготовлено кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_3 10 листопада 2017 року позивачем було отримано технічний паспорт на житловий (індивідуальний) будинок, що розташований у смт. Козин, Конча-Озерна, ГО ТІЗ Північна , АДРЕСА_1. 29 листопада 2017 року позивачем було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, відповідач безпідставно відмовляє у затверджені проекту відведення. Враховуючи викладене вище, позивач просить визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0123 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1, ГО ТІЗ Північна .

Ухвалою судді від 21.06.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2018 року справу передано судді Зінченко О.М..

Ухвалою суду від 19.07.2018 року прийнято справу до провадження та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в засіданні в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач Козинська селишна рада Обухівського району Київської області повідомлений належним чином, в судове засідання свого представника не направив, заяв та клопотань до суду не подав.

Представник третьої особи Громадської організації Товариство індивідуальних забудовників Північна , в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, не заперечив проти їх задоволення.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України .

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є членом Громадської організації Товариство індивідуальних забудовників Північна . Ділянці ОСОБА_3 присвоєно адресу: АДРЕСА_1, рік побудови будинку - 1983, що підтверджується довідкою № 17-10-25/14 від 25.10.2017 року.

05 грудня 2002 року між Малим підприємством Кадастр та ГО ТІЗ Північне було укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт, та у 2003 році МП Кадастр було виготовлено Технічну документацію по інвентаризації земельних ділянок ГО ТІЗ Північна , серед яких міститься кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_3, яку було затверджено згідно рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області № 6 від 21 вересня 2006 року.

11 травня 2005 року рішенням Обухівського районного суду Київської області встановлено факт добросовісного, відкритого і безперервного користування ОСОБА_3 земельною ділянкою на території Козинської селищної ради на протязі 15 років.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

11 травня 2006 року постановою Обухівського районного суду Київської області було зобов'язано Козинську селищну раду Обухівського району Київської області розглянути по суті звернення членів ГО ТІЗ Північна про передачу у приватну власність в порядку безоплатної приватизації земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва, які знаходяться на території смт. Козин Обухівського району Київської області.

10 листопада 2017 року ОСОБА_3 було отримано технічний паспорт на житловий (індивідуальний) будинок, що розташований у смт. Козин, Конча-Озерна, ГО ТІЗ Північна , АДРЕСА_1, відповідно до довідки про присвоєння адреси виданої ГО ТІЗ Північна .

29 листопада 2017 року позивачем було зареєстровано право власності на житловий за адресою: будинок № 18, вул. Весняна, смт. Козин, Обухівського району Київської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

20 лютого 2018 року рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області № 28/55 відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-253цс16, за змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч.1 ст.321 право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що вказує на правомірність мого звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

З врахуванням вищевикладених обставин справи, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх взаємний зв'язок в сукупності приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки іншого (окрім судового) порядку для захисту своїх прав позивач не має.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81,89, 259, 264-265, 268, 273, 281-283 ЦПК України, ст.ст. 82, 316,317, 328,377 ЦК України, ст.ст.119,120, 125 ЗК України,суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0123 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1, ГО ТІЗ Північна .

Рішення суду може бути оскаржене до Київської апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Суддя: О.М. Зінченко