Постанова

від 04.02.2020 по справі 372/1726/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 372/1726/18

провадження № 61-11247св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Козинська селищна рада Обухівського району Київської області,

третя особа Громадська організація «Товариство індивідуальних забудовників «Північна»,

особа, яка зверталася з апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Плюс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Північна» на постанову Київського апеляційного суду від 16 травня

2019 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,

Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа Громадська організація «Товариство індивідуальних забудовників «Північна» (далі ГО «ТІЗ «Північна»), про визнання права власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що вона разом з іншими працівниками Київського авторемонтного заводу Міністерства оборони України

(в/ч НОМЕР_1 , до 1994 року в/ч НОМЕР_2 ) біля належної останньому бази відпочинку «Озерце» у період з 1974 по 1986 роки побудувала будинок для родинного відпочинку. Під час будівництва будинку адміністрація заводу дозволяла користуватись електроенергією, водою та сміттєзбірниками. За користування комунальними послугами вона сплачувала кошти в касу заводу.

У 2002 році створена ГО «ТІЗ «Північне» до якої вона увійшла. Малим підприємством «Кадастр» (далі МК «Кадастр») виготовлена технічна документація з інвентаризації земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки, яку вона фактично використовувала.

11 травня 2005 року рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 2-57-05 визнано факт добросовісного, відкритого

і безперервного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області протягом 15 років.

11 травня 2006 року постановою Обухівського районного суду Київської області у справі № 2-а-97/2006 зобов`язано Козинську селищну раду Обухівського району Київської області розглянути по суті звернення членів ГО «ТІЗ «Північне» про передачу у приватну власність в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки.

Проте рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 20 лютого 2018 року № 28/55 їй було відмовлено у затвердженні проекту відведення земельної ділянки.

29 листопада 2017 року вона зареєструвала право власності на побудований нею будинок

АДРЕСА_1 .

Вважала, що факт безперервного користування земельною ділянкою протягом 15 років, встановлений зазначеними рішеннями судів та

є підставою для передачі земельної ділянки їй у власність за набувальною давністю, а відмову відповідача в задоволенні її заяви про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки вважала такою, що порушує її право, передбачене статтями 13, 14 Конституції України.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0123 га, призначену

для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташовану по АДРЕСА_1 ,

ГО «ТІЗ «Північна» Обухівського району Київської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області

від 22 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0123 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд,

яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , ГО «ТІЗ «Північна».

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2005 року

у справі № 2-57-05 визнаний факт добросовісного, відкритого

і безперервного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області протягом 15 років, а позивачем зареєстровано право власності на будинок, тому позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу Товариства індивідуальних забудовників «Альфа-Плюс» задоволено.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада

2018 року скасовано та ухвалено нове.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа ГО «ТІЗ «Північна», про визнання права власності на земельну ділянку.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ «Альфа-Плюс»

є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 3223155400:03:008:0002, за довгостроковим договором оренди, а отже, оскаржуване рішення районного суду впливає на права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Альфа-Плюс».

При цьому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,031 га у власність ОСОБА_1 на затвердження сесії Козинської селищної ради не подавався, поштові адреси домоволодінню не присвоювались, членами земельної комісії Козинської селищної ради та посадовими особами ради не підписувались акти встановлення меж земельних ділянок, які б відводились у власність ГО «ТІЗ «Північне» або ОСОБА_1 , тому відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ГО «ТІЗ «Північна», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції

є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не враховано того, що ТОВ «Альфа-Плюс» не доведено порушення його права позивачем.

Зазначає, що у ТОВ «Альфа-Плюс» право оренди земельної ділянки виникло значно пізніше від фактичного користування землею позивачем.

При цьому судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статті 119 ЗК України та статті 344 ЦК України.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є членом ГО «ТІЗ «Північна». Земельній ділянці

ОСОБА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 , рік побудови будинку 1983, що підтверджується довідкою № 17-10-25/14

від 25 жовтня 2017 року.

05 грудня 2002 року між МП «Кадастр» та ГО «ТІЗ «Північне» укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт, та у 2003 році

МП «Кадастр» виготовлено технічну документацію з інвентаризації земельних ділянок ГО «ТІЗ «Північна», серед яких міститься кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_1 , який було затверджено згідно з рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 21 вересня 2006 року № 6.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 травня

2005 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про встановлення факту добросовісного, відкритого і безперервного користування земельними ділянками протягом п`ятнадцяти років та визнання бездіяльності Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з нерозгляду заяв неправомірною, задоволено частково.

Встановлено факт добросовісного, відкритого і безперервного користування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 земельними ділянками на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області протягом п`ятнадцяти років.

Зобов`язано Козинську селищну раду Обухівського району Київської області у порядку, визначеному Земельним кодексом України, розглянути заяви

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 щодо передачі їм у приватну власність земельних ділянок, якими вони користуються протягом п`ятнадцяти років.

У задоволенні позовних вимог у частині визнання незаконним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області

від 24 квітня 2003 року № 3/2 щодо передачі в оренду ТОВ «Альфа-Плюс» земельної ділянки площею 30 га відмовлено.

У задоволенні позову ТОВ «Альфа-Плюс» у частині зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 щодо знесення самовільно збудованих приміщень відмовлено (а.с. 1113).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2005 року апеляційну скаргу ТОВ «Альфа Плюс» задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2005 року

в частині встановлення факту добросовісного, відкритого і безперервного користування земельними ділянками, розташованими у межах селища Козин Обухівського району Київської області, які прилягають до бази відпочинку «Озерце» Київського авторемонтного заводу Міністерства оборони України, ОСОБА_2 у розмірі 0,056 га, ОСОБА_3 0,046 га, ОСОБА_1 0,031 га, ОСОБА_4 0,076 га протягом п`ятнадцяти років скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у встановленні факту добросовісного, відкритого і безперервного користування земельними ділянками, розташованими у межах селища Козин Обухівського району Київської області, які прилягають до бази відпочинку «Озерце» Київського авторемонтного заводу Міністерства оборони України, протягом п`ятнадцяти років відмовлено. У решті рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2005 року залишено без змін (а.с. 112116).

11 травня 2006 року постановою Обухівського районного суду Київської області у справі № 2-а-97/2006 позов ГО «ТІЗ «Північна» в інтересах членів організації до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області щодо бездіяльності ради задоволено. Зобов`язано Козинську селищну раду Обухівського району Київської області розглянути по суті звернення членів ГО «ТІЗ «Північне» про передачу у приватну власність

у порядку безоплатної приватизації земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, які знаходяться на території смт Козин Обухівського району Київської області (а.с. 1415).

10 листопада 2017 року ОСОБА_1 отримла технічний паспорт на житловий (індивідуальний) будинок, що розташований по

АДРЕСА_1 , житловий будинок отримав

АДРЕСА_1 , відповідно до довідки про присвоєння, адреси виданої ГО «ТІЗ «Північна».

10 листопада 2017 року за замовленням ОСОБА_1 . Товариством

з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Золоті Ворота» виготовлений технічний паспорт на житловий (індивідуальний) будинок

із господарськими спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 2631).

29 листопада 2017 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 29 листопада 2017 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. як державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 41 кв. м, житловою площею 18,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності зазначено: довідка про присвоєння адреси, серія та номер:

17-10-25/14, видано 25 жовтня 2017 року, видавник ГО ТІЗ «Північна», технічний паспорт, серія та номер: 522/11/17, виданий 10 листопада

2017 року, видавник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Золоті Ворота» (а.с. 33).

Рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 20 лютого 2018 року № 28/55 відмовлено ОСОБА_1

в задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. Така відмова обґрунтована посиланням на використання вказаної земельної ділянки іншою особою (а.с. 1619).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано використання ТОВ «Альфа-Плюс» земельної ділянкою площею 2,0252 га, а саме: товариство є орендарем земельної ділянки,

кадастровий номер 3223155400:03:008:0002, загальною площею 2,0252 га, яка знаходиться у смт Козин Обухівського району Київської області, за довгостроковим договором оренди, строком дії до 18 липня 2052 року,

з правом пролонгації (а.с. 107109).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ГО «ТІЗ «Північна» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 посилалася на неправомірність відмови у передачі їй земельної ділянки у власність.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України

(далі ЗК України) безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених

у встановленому законом порядку.

При цьому згідно з частиною четвертою статті 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди (частина п`ята статті 120 ЗК України).

Згідно з пунктом «б» статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, серед іншого, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Положеннями частини першої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку,

а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями, наведеними у пункті 14 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункті 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правовстановлюючим документом для державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку

в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності є рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з підпунктом 8 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення

в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає компетенцію сільських, селищних міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказане питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

З аналізу наведених норм матеріального права слід дійти висновку, що право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано використання ТОВ «Альфа-Плюс» земельною ділянкою площею 2,0252 га, а саме товариство є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 3223155400:03:008:0002, загальною площею 2,0252 га, яка знаходиться у смт Козин Обухівського району Київської області, за довгостроковим договором оренди, строком дії

до 18 липня 2052 року з правом пролонгації.(а.с. 107109).

Крім того, Козинською селищною радою Обухівського району Київської області, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,031 га у власність ОСОБА_1 на затвердження сесії Козинської селищної ради не подавався, поштові адреси домоволодінням не присвоювались, членами земельної комісії Козинської селищної ради та посадовими особами ради не підписувались акти встановлення меж земельних ділянок, які б відводились у власність ГО «ТІЗ «Північне» або ОСОБА_1 (а.с. 117).

Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито

і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування

з клопотанням про передачу її у власність або надання

у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області

від 08 вересня 2005 року апеляційну скаргу ТОВ «Альфа-Плюс» задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області

від 11 травня 2005 року в частині встановлення факту добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою, розташованою у межах селища Козин Обухівського району Київської області, яка прилягає до бази відпочинку «Озерце» Київського авторемонтного заводу Міністерства оборони України, ОСОБА_1 протягом п`ятнадцяти років скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У встановленні факту добросовісного, відкритого і безперервного користування вказаною земельною ділянкою ОСОБА_1 відмовлено. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 24 квітня 2003 року № 3/2 щодо передачі

в оренду ТОВ «Альфа-Плюс» земельної ділянки площею 30 га рішення районного суду залишено без змін (а.с. 1113, 112116).

Ураховуючи зазначене, доводи касаційної скарги ГО «ТІЗ «Північна» про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 119 ЗК України є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Північна» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк