Постанова

від 27.11.2018 по справі 810/3480/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №810/3480/17

адміністративне провадження №К/9901/58075/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2018 року (судді: Є.О. Сорочко (головуючий), Н.М. Літвіна, І.В. Федотов) у справі № 810/3480/17 за позовом Повного товариства Кучер і компанія Ломбард Партнер до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Повне товариство Кучер і компанія Ломбард Партнер (далі - позивач, ПТ Кучер і компанія Ломбард Партнер ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2017 № 0036941406, яким на підставі абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки до позивача застосовано штраф у розмірі 201 500,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 04.10.2017 № 0036941406 у частині визначення Повному товариству Кучер і компанія Ломбард Партнер штрафних санкцій у розмірі 125 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПТ Кучер і компанія Ломбард Партнер у повному обсязі.

4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2018 року ГУ ДФС у Київській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції). Рішення апеляційного суду мотивоване невиконанням відповідачем вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року про залишення апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. У касаційній скарзі ГУ ДФС у Київській області посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не було враховано окремі положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також того, що контролюючий орган надіслав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в межах строку встановленого у статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), оскільки копію рішення суду першої інстанції було отримано відповідачем лише 20 квітня 2018 року, а тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

7. Позивачем було надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

9.1. Стаття 295.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

9.2. Пункт 4 частини першої статті 299.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

9.3. Частина третя статті 299.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року залишено без руху апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області та надано десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: для надання контролюючим органом заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин для поновлення такого строку, надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом розмірі.

12. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху контролюючим органом отримано 18 червня 2018 року, що ним не заперечується.

13. На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДФС у Київській області була надіслана заява про усунення недоліків апеляційної скарги з проханням долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення № 771 від 18.05.2018 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 812,29 грн.

14. Доводи контролюючого органу щодо порушення апеляційним судом положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) в частині неврахування судом тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги з дати отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) встановлено, що у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк (апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення) обчислюється з дня складення повного судового рішення. У справі що розглядається, повний текст рішення суду першої інстанції був складений 19 березня 2018 року, а апеляційну скаргу контролюючим органом було направлено до суду 18 травня 2018 року, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження.

15. Крім того, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, відповідачем у поданій апеляційній скарзі не ставилось питання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, як і не було подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року про залишення апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області без руху.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Таким чином, враховуючи положення частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), оскільки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області у визначений судом апеляційної інстанції строк не було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

17. Враховуючи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2018 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2018 року у справі № 810/3480/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду