Справа № 642/2153/18
Провадження № 2/638/4757/18
14.11.2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14.11.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Шестака О.І.,
за участю секретаря - Соколенко Ю.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
07.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10.05.2018 по справі відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного судового провадження.
04.06.2018 ОСОБА_3 подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 є ОСОБА_2, оскільки саме він на законних підставах користувався і керував транспортним засобом, яким позивачу заподіяна шкода. Саме ОСОБА_2 постановою суду був визнаний винним в ДТП, в той час як ОСОБА_3 є лише власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 при скоєнні ДТП.
08.06.2018 ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву до відповідача ОСОБА_2 З урахуванням пізніших уточнень, позивач просить суд: стягнути на його користь з ОСОБА_2: суму морального збитку, заподіяного внаслідок ДТП з автомобілем позивача Тoyota Fortuner , державний номер НОМЕР_1, який складає 22338 грн.; сумму 3000 грн., сплачену позивачем за проведення психологічного дослідження щодо морального збитку, заподіяного йому внаслідок зазначеної ДТП; 1762 грн. держмита за подачу позову; 541,21 грн., сплачені за білети до Києва і назад з метою проходження психологічного дослідження щодо морального збитку, заподіяного позивачу внаслідок ДТП, яке потребує спеціальних досліджень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.03.2018 в м. Харкові, по пров. Пластичному, з вини ОСОБА_2, який керував мікроавтобусом Ford Transit , державний номер НОМЕР_2, сталась дорожня пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача Тoyota Fortuner , державний номер НОМЕР_1. Вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеної ДТП була встановлена постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 04.04.2018, яка вступила в законну силу 17.04.2018. Позивач по цій справі був визнаний потерпілим, оскільки саме його автомобіль був при цьому пошкоджений.
ОСОБА_1 вказує, що внаслідок зазначеної ДТП йому була завдана моральна шкода, яка полягає в приниженні його гідності, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми і інших негативних наслідків.
Зокрема, вказує позивач, заподіяна йому моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав в зв'язку з пошкодженням його автомобіля. При цьому його вина в цьому пошкодженні відсутня, оскільки відповідач поїхав прямо на його автомобіль, що стояв, по дорозі, на якій двом автівкам було не розминутися. Протягом тривалого часу в зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачу довелось самостійно шукати гроші для його ремонту, оскільки покриття, яке було визнано авто технічною експертизою навіть в половину не покрило його збитків, через що тривалий час він не міг вночі спокійно спати.
Позивач вказує, що в зв'язку з викладеним його і без того скорочений економічною кризою в країні бюджет довелось спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого він почав до всього нервово відноситися. Від такого стану і нецільового використання його грошей, вказує позивач, постраждали крім нього і члени його родини, що призвело до розладу стосунків.
Крім того, вказує позивач, те, що після ДТП він був вимушений приїздити на ділові зустрічі на таксі, вдарило по його репутації партнера, з яким можна вести ділові стосунки. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, позивачу довелося відкласти, а від деяких з них взагалі відмовитися, що спричинило проблеми з бізнесом.
Позивач вказує, що розмір заподіяної йому моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які йому довелось перенести, і витрати, пов'язані з відновленням його психічного стану. Розмір своїх душевних страждань і страждань своєї родини він оцінив в 50000 грн., що враховує всі страждання, які йому довелось перенести, зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральних страждань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.07.2018 відповідач по справі ОСОБА_3 замінений на ОСОБА_2
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 31.08.2018 справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - направлена за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.
25.09.2018 зазначена справа була розподілена в провадження судді Шестака О.І.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, в разі неявки відповідача просив винести по справі заочне рішення.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив; жодних заяв, клопотань, заперечень, а також відзиву до суду не надавав.
Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України , вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ст. 280 ЦПК України , в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, та який не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України .
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 04.04.2018 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Також з ОСОБА_2 на користь держави стягнутий судовий збір в розмірі 352,40 грн.
З постанови вбачається, що судом було встановлено, що 02.03.2018 ОСОБА_2, приблизно в 14:20 год., керуючи автомобілем Ford Transit , державний номер НОМЕР_2, по пров. Пластичному, біля будинку №8, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу і скоїв наїзд на припаркований автомобіль Toyota Fortuner , державний номер НОМЕР_1, в результаті чого допустив зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим була спричинена матеріальна шкода.
ОСОБА_2 свою вину визнав. Потерпілим від його дій є ОСОБА_1
Постанова набрала законної сили 17.04.2018.
Згідно наданого позивачем висновку соціально-психологічного дослідження №02-05-18 від 02.05.2018, проведеного Спілкою фахівців соціологічних та психологічних досліджень (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5, код ЄДРПОУ 37292593), ОСОБА_1 завдана моральна шкода внаслідок ДТП, що сталася 02.03.2018 по пров. Пластичному в м. Харкові за участі водія мікроавтобусу Ford Transit , державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 і його наслідків. Практика правозастосування подібних правовідносин Вищим спеціалізованим судом України відносно середньо унормованої особистості без проведення спеціальних досліджень свідчить про розумність і справедливість відшкодування моральної шкоди: в межах 5 мінімальних заробітних плат на час судового розгляду внаслідок подібної психотравмуючої події; відсутність дієвих проявів каяття і достовірних доказів добровільної компенсації завданої моральної шкоди, об'єктивно допускає подальші наміри уникати відшкодування, що збільшує моральні страждання. Психіка досліджуваної особи має особливості, які об'єктивно посилюють відчуття моральної шкоди внаслідок даних психотравмуючих подій в порівнянні з середньою унормованою особистістю. При задоволенні позову, з урахуванням індивідуальних психічних особливостей піддослідної особи в сукупності її соціального оточення, моральних цінностей і судової практики, як розумна і справедлива компенсація, рекомендується для застосування в межах 6 мінімальних заробітних плат на день судового розгляду.
Указаний висновок відповідачем не оспорений.
Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, членів його сім'ї чи близьких родичів або у зв'язку з пошкодженням його майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.
В підтвердження завдання моральної шкоди позивач посилається на заподіяння йому душевних страждань внаслідок пошкодження його автомобіля при повній відсутності вини з його боку; приниження його гідності, порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми; тривалого емоційного напруження внаслідок необхідності відшукання коштів для ремонту автомобіля, що призвело до порушення сну, пригніченого стану, підвищеної нервозності; відсутність автомобіля також негативно позначилась на його діловій репутації, а також призвела до проблем в бізнесі через неможливість його повноцінного ведення без автомобіля.
Враховуючи викладене, виходячи з засад розумності і справедливості, обґрунтування спричинення позивачу моральних страждань, беручи до уваги висновок соціально-психологічного дослідження №02-05-18 від 02.05.2018, проведеного Спілкою фахівців соціологічних та психологічних досліджень, суд вважає, що сума морального відшкодування, з урахуванням ступеня вини відповідача, тривалості страждань і негативних наслідків, які настали для позивача в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і пошкодженням внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди його автомобіля, в розмірі 6 мінімальних заробітних плат (3723,00 грн. * 6 = 22338 грн.) є достатнім, справедливим і співмірним для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів і проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем до суду надана квитанція №11 від 07.05.2018 про сплату судового збору за позовом ОСОБА_1 в сумі 704,70 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, позивачем до суду надана квитанція №419096 від 25.04.2018 про оплату 3000 грн. за проведення соціально-психологічного дослідження, а також посадочних документів ПАТ Укрзалізниця 000В3Е27-F749-9228-0001 #89Ю-Т1-3443300-2304 і 000В3Е27-27С8-С931-0001 #ПЖ8-Т1-3022798-2304 на ім'я ОСОБА_1 на поїзд Харків-Київ, відправленням 25.04.2018, 05:51, вартістю 283,89 грн., і Київ-Харків, 25.04.2018, 18:33, 257,32 грн. відповідно.
Таким чином, позивачем документально підтверджені витрати, здійснені щодо проведеного експертного дослідженя, на загальну суму 3541,21 грн., яка також підлягає стягненню на його користь з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 19, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; адреса: м. Харків, вул. Казахстанська, 6) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) грошову суму в розмірі 26583 (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 91 коп.
Рішення може бути оскаржене в тридцятиденний строк з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий Шестак О.І.
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2018 |
Оприлюднено | 29.11.2018 |
Номер документу | 78168002 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Шестак О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні