Ухвала

від 27.11.2018 по справі 522/12281/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12281/18

Провадження № 2/522/7223/18

У Х В А Л А

27 листопада 2018 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання- Фуцур Н.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Еліт Сервіс , Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служи України в Одеській області , - про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд стягнути солідарно з Одеської філії ТОВ ТД Еліт Сервіс , Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 1 273 697,90 грн.; судові витати покласти на відповідачів.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеса Абухіна Р.Д. від 16.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 02.08.2018 року.

Разом з тим, позивач та її представник у судові засідання призначені на 18.10.2018 року та 27.11.2018 року не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотання про слухання справи у відсутності позивача до суду не подано.

На судове засідання, призначене на 18.10.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника у відпустці, яке було відкладено на 27.11.2018 року.

На судове засідання, призначене на 27.11.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із хворобою, однак підтверджень поважності причин пропуску судового засідання суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України , учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України , учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно п.2 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України , суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року,гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України ), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України ).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України , є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

З огляду на те, що позивач та її представник повторно не з'явився у судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, розумний строк розгляду справи сплинув, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 131 , 210 , 223 , 247 , 257 , 353 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Еліт Сервіс , Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служи України в Одеській області , - про стягнення збитків,- залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Р.Д. Абухін

27.11.2018