Постанова

від 28.11.2018 по справі 461/6191/18

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/6191/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. за участю прокурора Вітовської І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого заступником начальника Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , займаючи посаду заступника начальника Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області, тобто будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та відповідно до підпункту е пункту 1 частини 1 статті З Закону України Про запобігання корупції №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів при розгляді заяви ОСОБА_2 щодо неналежного проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12015140040000722 від 13.03.2015 та неналежного, на думку заявника, здійснення прокурорського нагляду у формі процесуального керівництва за вказаним кримінальним провадженням, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Нормою ч.2 ст.268 КУпАП передбачено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності /час та місце/ суд повідомляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за це порушення.

Матеріали про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшли до суду 21.08.2018 року .

Розгляд протоколу №523 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 16.08.2018 р., призначений на 08.10.2018 р.

08.10.2018 р. під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що вважає складений протокол про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП безпідставним, необґрунтованим, упередженим, з неповно встановленими обставинами та такими, що не можуть слугувати підставою притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що працівниками ДЗЕ НП України умисно не долучено та не надано суду інформації про результати розгляду Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України звернення ОСОБА_2 від 04.07.2017 р. та інших його звернень. Така інформація, на думку ОСОБА_1, повністю б спростувала наявність в його діях будь-яких порушень вимог чинного законодавства України та усунула б саму подію адміністративного правопорушення, оскільки, він надав відповідь на звернення ОСОБА_2 лише в частині стану та якості досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому він був заявником, і жодним чином не оцінював свої дії, так як їм надавала правову оцінку.

На підставі зазначеного, заявив клопотання про витребування в ДЗЕ НП України всі матеріали проведеної перевірки за фактом вчинення адміністративних правопорушень, в тому числі, супровідні листи, опис матеріалів та інші документи, отримані при листуванні підрозділу ДЗЕ НП України та Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.

Витребування з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України матеріали розгляду та відповіді на звернення ОСОБА_2, в першу чергу, звернення від 04.07.2017 року, оскільки, вважає, що вказане має суттєве значення для вирішення питання про наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення.

Витребування з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України матеріали проведеного впродовж лютого-травня 2018 року службового розслідування щодо можливого порушення вимог, заборон або обмежень, встановлених законами України Про запобігання корупції , Про прокуратуру , оскільки саме вони стали підставою для складення старшим оперуповноваженим в ОВСДЗЕ НП України Килівником А.Ю. щодо ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, так як вони для ознайомлення надані не були, незважаючи на численні усні та письмові клопотання.

Для встановлення або спростування факту можливого приховування документів, які мають значення для прийняття законного рішення по суті складних стосовно ОСОБА_1 протоколів, клопотання ОСОБА_1 судом задовольнено та скеровано відповідний запит до ДЗЕ НП України та Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України; розгляд справи відкладено до 01.11.2018 року, а пізніше до 09.11.2018 року.

30.10.2018 року з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України на запит суду надіслані належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування щодо можливого порушення ОСОБА_1 вимог, заборон або обмежень, встановлених законами України Про запобігання корупції , Про прокуратуру .

09.11.2018 року під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що під час ознайомлення з матеріалами службового розслідування, які Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України надіслані на адресу Галицького районного суду м. Львова, ним встановлено, що розгляд звернення ОСОБА_2 від 04.07.2017 р. ним, як в.о. керівника Львівської місцевої прокуратури №1, було доручено групі працівників Личаківського відділу ЛМП № 1. Проект відповіді заявнику (який в подальшому ним підписано як в.о. керівника прокуратури), безпосередньо готував прокурор відділу Мельник Ю.І. В той же час, при опитуванні останнього працівниками Генеральної інспекції, обставини розгляду звернення ОСОБА_2 від 04.07.2017 р., підготовки проекту відповіді заявнику тощо жодним чином з'ясовані не були.

У зв'язку з викладеним, заявив клопотання про витребування з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України матеріали розгляду та відповідь на звернення ОСОБА_2 від 04.07.2017 р., оскільки вважає, що вказане має суттєве значення для вирішення питання про наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення. Витребувати з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України матеріали розгляду та відповіді на інші звернення ОСОБА_2, які розглядалися ГІ ГПУ впродовж 2016 - 2017 років. Викликати в судове засідання прокурора Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Мельника Ю.І. - з метою отримання пояснень щодо обставин розгляду та підготовки відповіді на звернення ОСОБА_2 від 04.07.2017 р.

Для повного та всебічного розгляду справи, клопотання ОСОБА_1 судом задовольнено та скеровано відповідний запит до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України; розгляд справи відкладено до 16.11.2018 року.

16.11.2018 року ОСОБА_1 в суд не з'явився, подав клопотання про відкладення у зв'язку із хворобою; розгляд справи відкладено до 23.11.2018 року.

23.11.2018 року під час розгляду справи ОСОБА_1, як доказ на підтвердження хвороби та не можливості прибути на попередній розгляд справи надав суду копію листка непрацездатності. Вважає, що у складеному стосовно нього протоколі, зроблені висновки є помилковими, ґрунтуються на неперевірених доказах, а також доказах, перевірених із порушенням правил логіки, без зважання на належні докази, не враховують дійсні факти та обставини. Докази, на які опирається старший оперуповноважений в ОВСДЗЕ НП України Килівник А.Ю., не здатні обґрунтувати висновок щодо вчинення ОСОБА_1, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП. За наведених обставин, просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Вітковська І. підтримала протокол у повному обсязі, просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП, оскільки вважає, що до матеріалів протоколу приєднано достатньо доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні означеного адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Зокрема, на це вказує заява ОСОБА_2 та висновки службового розслідування Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та подані докази вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.172-7 КУпАП ,

Факт правопорушення підтверджується:

1.протоколом № 523 від 16.08.2018 року;

2.наказом прокурора Львівської області № 35 від 12.09.2017 року, із якого вбачається, що ОСОБА_1 13.09.2017 року призначений на посаду заступника начальника Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області;

3.даними заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення від 04.07.2017 р., яка надійшла до Львівської місцевої прокуратури № 1 з прокуратури Львівської області для організації розгляду 20.07.2017 р. із якої вбачається, що ОСОБА_2 є заявником у кримінальному провадженні № 12015140040000722. У заяві ініціювалося питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 364 КК України стосовно процесуального керівника по провадженню ОСОБА_1, а також слідчого поліції Лукіна А.А.;

4.відповіддю від 25.07.2017 р. за № (14-39) 424-16, із якої вбачається, що виконуючий обов'язків керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 надав за власним підписом заявнику відповідь про те, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР за фактами, наведеними у зверненні, не вбачається;

5.ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Головатого Р.Я. від 13.01.2016 року про накладення арешту на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, у якій зазначено, що дана ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором; із ухвали також вбачається, що під час розгляду слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 про накладення арешту на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, прокурор ОСОБА_1 був присутній під час оголошення ухвали від 13.01.2016 р. у справі № 463/47/16-к, провадження № 1-кс/463/15/16, копія ухвали відповідно до вказаних вимог ч. 7 ст. 173 КПК України була вручена йому негайно після її постановлення та додатково у Львівську місцеву прокуратуру № 1 не скеровувалась;

6.поясненнями, наданими ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування, із яких вбачається, що ОСОБА_1 не вживав жодних заходів, спрямованих на уникнення реального конфлікту інтересів при розгляді заяв ОСОБА_2 про притягнення його до кримінальної відповідальності та з приводу можливих неправомірних дій (повідомлення безпосереднього або вищого керівника, звернення до НАЗК та інше), оскільки, на його думку, прокуратурою Львівської області приймалися рішення про відсутність обставин, які б виключали можливість розгляду звернення ОСОБА_2 Львівською місцевою прокуратурою № 1, і такі звернення надсилалися для розгляду саме у Львівську місцеву прокуратуру № 1, а у подальшому організація їх розгляду доручалася йому. Крім того, звернення аналогічного змісту, надіслані їх автором в НАБ України, скеровувалися для розгляду у прокуратуру Львівської області, яка не вбачала конфлікту інтересів.

ОСОБА_1 також в поясненнях зазначив, що оскільки ОСОБА_2 вбачав порушення вимог чинного законодавства в діях працівників абсолютно всіх правоохоронних та контролюючих органів, які були причетні до обставин справи, а не лише в його діях, вказане звернення було розглянуто і надано відповідь його автору.

7.висновком службового розслідування Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України від 14.05.2018 року.

Матеріалами справи встановлено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 у період часу з 13.01.2016 р. по 26.07.2016 р., не виконав вказану ухвалу про арешт майна, відбулося відчуження спірного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 12811656 гривень, оскільки 01.02.2017 р. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ Укрєврофасад , виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дума Г.М., посвідчили внесення змін до статутного капіталу ТОВ Укрєврофасад (код ЄДРПОУ 40089168), де вказані фізичні особи є співзасновниками, змінили власника зазначеного нерухомого майна та зареєстрували дані зміни через Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради;

Правове регулювання відносин щодо врегулювання конфлікту інтересів здійснюється на підставі Закону України Про запобігання корупції .

Статтею 1 Закону України Про запобігання корупції визначено, що реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Виходячи з визначень, наданих у ст. 1 Закону, обов'язковими складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/представницькі повноваження (безпосередні та загально службові), а співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення реального конфлікту інтересів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

ОСОБА_1, маючи вищу юридичну освіту, будучи ознайомленим з вимогами антикорупційного законодавства, усвідомлював відповідальність та наслідки невиконання обмежень, встановлених ст. 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, але свідомо їх допустив, що характеризує його зневажливе ставлення до вимог закону та умисне порушення його вимог.

Таким чином, у ОСОБА_1 виникла суперечність між приватним інтересом, що виразилося у небажанні настання негативних наслідків при внесенні відомостей до ЄРДР стосовно нього, як процесуального керівника по кримінальному провадженню № 12015140040000722 та його службовими повноваженнями, як керівника прокуратури, який вчинив дії, а саме розглянув по суті заяву ОСОБА_2 та прийняв рішення про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, що у сукупності вплинуло на неупередженість прийнятого рішення під час виконання ОСОБА_1 повноважень керівника Львівської місцевої прокуратури № 1.

ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 28 Закону України Про запобігання корупції з метою досягнення власного приватного інтересу щодо укриття факту неналежного виконання своїх професійних обов'язків, не повідомив керівника вищого рівня про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник при розгляді заяви ОСОБА_2

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Так, у справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини, зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

З огляду на те, що правопорушення даного характеру не є триваючим, на даний момент закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності, відтак, провадження у даній справі підлягає закриттю, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Судом встановлено, що Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України під час службового розслідування виявлена інформація про можливе недотримання вимог п.п.2, 3 ч.1 ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції працівником органів прокуратури України ОСОБА_1 щодо повідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у особи реального конфлікту інтересів, а також щодо не вчинення дій та не прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

22.05.2018 року матеріали з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України з висновком про виявлені в діях ОСОБА_1 адміністративні правопорушення скеровані на адресу ДЗЕ НП України (24 травня 2018 року вих.№9187 відмітка про отримання), що стверджується листом Генеральної прокуратури України від 22.05.2018 року №25/2-32519-18.

Таким чином, суд вважає, що моментом виявлення правопорушення є 24 травня 2018 року , тобто дата отримання ДЗЕ НП України з Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України інформації про можливе недотримання вимог п.п.2, 3 ч.1 ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції працівником органів прокуратури України ОСОБА_1, а не дата складення протоколу.

Разом з тим, суд акцентує увагу на тому, що матеріали про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшли до суду 21.08.2018 року , тобто за 3 (три) календарних дні до закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Правових підстав для продовження такого строку законодавством не передбачено.

Розуміючи вимоги сьогодення щодо боротьби із корупцією, суспільну небезпеку таких проявів, існування атмосфери суспільного неприйняття фактів корупційних правопорушень, суд, разом з тим, не вправі виходити за межі застосування встановлених законодавцем норм права та конституційних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст.38 КУпАП.

Судом встановлено, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП розпочався з дня його виявлення - 24 травня 2018 року , тобто на даний час закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.

Відтак, наведене дає підстави вважати, що час виявленого адміністративного правопорушення є 24 травня 2018 року, тому, розпочате Департаментом захисту економіки Національної поліції України провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 16 серпня 2018 року підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст.38 КУпАП.

Керуючись ст.ст.38, 221, ст.247, 280, 283 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Р.Волоско.