Рішення

від 19.11.2018 по справі 915/1105/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018м. ДніпроСправа № 915/1105/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Захарчук А.Е., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. С. Скляренко,5; ідентифікаційний код 39328390)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" (55482, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, кім.15; ідентифікаційний код 03765499)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" (08319, с. Проліски, Бориспільського району Київської області, вул. Промислова, буд.3, каб.41; ідентифікаційний код 40276550)

про стягнення 569 964 грн. 13 коп.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 24.09.2018р. №36

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 10.11.2017р. №б/н

від третьої особи: представник не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх. №14749/17 від 23.10.2017р.), в якій просить суд стягнути з відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" 569 964 грн. 13 коп., що складає 406 500 грн. 00 коп. - заборгованості за товар, поставлений згідно умов Договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19, 37 524 грн. 50 коп. - інфляційних нарахувань, 10 868 грн. 10 коп. - 3% річних, 82 246 грн. 53 коп. - пені та 32 825 грн. 00 коп. - 5% штрафу.

Відповідно до протоколу від 23.10.2017р. автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю-доповідача - ОСОБА_3

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017р. порушено провадження у справі №915/1105/17 та прийнято позовну заяву до розгляду.

Відповідач у заяві (вх. №15532/17 від 06.11.2017р.) про передачу справи за підсудністю просить надіслати матеріали справи за належною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Микодаївської області від 15.11.2017р. матеріали справи №915/1105/17 надіслано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу від 20.11.2017р. автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю-доповідача - ОСОБА_4В

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2017р. справу №915/1105/17 прийнято до провадження та справу призначено до розгляду у засіданні на 12.12.2917р..

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки: - відсутній акт приймання-передачі, підписаний з двох сторін; - між позивачем, відповідачем та ТОВ "ЗЕРНО-ПРОД" було укладено договір від 20.02.2017 №1-02 про відступлення права вимоги від позивача до нового кредитора (ТОВ "ЗЕРНО-ПРОД"); - позивач втратив право вимагати виконання договору від 08.08.2016 року №С/2016/08-19; - відповідачем отримано від позивача листа про здійснення подальших розрахунків з ТОВ "ЗЕРНО-ПРОД"; - відповідачем сплачено на користь ТОВ "ЗЕРНО-ПРОД" суму у розмірі 406 500 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення від 07.03.2017 р., №3001556961.

Ухвало. Господарського свуду Дніпропетровської області від 12.12.2017р. розгляд справи було відкладено на 14.12.2017р.

Позивач у клопотанні (вх.№68421/17 від 14.12.2017р.) про призначення експертиз просив призначити у справі №915/1105/17 судову почеркознавчу експертизу та техніко-криміналістичне дослідження документів, наданих відповідачем у судовому засіданні, що відбулося 12.12.2017р., проведення експертиз доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України або Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експерта поставити наступні питання: - чи виконані підписи на (наданих відповідачем у судовому засіданні, що відбулося 12.12.2017р.) документах на печатці ТОВ «Секур Інтеграція» , де є напис/графа «Директор ОСОБА_5 саме директором ТОВ «Секур Інтеграція» ОСОБА_5?; - чи нанесено відтиски печатки від імені ТОВ «Секур Інтеграція» на (наданих відповідачем у судовому засіданні, що відбулося 12.12.2017р.) документах печаткою, експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження? (звернути особливу увагу на хімічний склад, колір, відтінок та т.ін. фарби на печатки, а також характерні риси відбитку - печатку підприємства кожного дня використовують/експлуатують на протязі не одного року, тому для неї притаманні деякі особливі риси, які може визнати лише людина, що має спеціальні знання - експерт); оплату за проведення почеркознавчої експертизи та техніко-криміналістичного дослідження документів просимо покласти на відповідача.

Також позивач клопотанням (вх. №68412/17 від 14.12.2017р.) приєднано до матеріалів справи оригінали документів для проведення експертизи.

Відповідач у клопотанні (вх.№68106/17 від 14.12.2017р.) про проведення судової експертизи також просить: - призначити судову експертизу на предмет справжності підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" ОСОБА_6 та відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" на наступних документах: - на договорі від 08.08.2016р. №С/2016/08-19; - на специфікації (додатку №1) до договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19; - на акті наданих послуг від 16.12.2016р. №1612-1; - на видаткових накладних від 17.10.2016р. №№ 1710-11, 1710-12 та доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; - зобов'язати позивача надати зразки підпису директора ТОВ "Секур Інтеграція" ОСОБА_5 та відтиску печатки, в тому числі зразки підпису директора ТОВ "Секур Інтеграція" ОСОБА_5 на нотаріально посвідчених документах.

Крім того, відповідач у клопотанні (вх.№68100/17 від 14.12.2017р.) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, просить залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" (08319, с. Проліски, Бориспільського району Київської області, вул. Промислова, буд.3, каб.41; ідентифікаційний код 40276550), посилаючись на те, що у випадку підтвердження судовою експертизою несправжності підпису директора та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур-Інтеграції", рішення по справі може вплинути на права та обов'язки відповідача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017р. у справі №915/1105/17 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та було зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Супровідним листом (вх.№19642/18 від 10.05.2018р.) Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернув на адресу суду матеріали справи №915/1105/17, через ненадходження станом на 18.04.2018р. грошових коштів відповідно рахунку від 19.01.2018р. №72 на рахунок інституту, наглядове провадження №123/124-18 закрито без проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018р. було поновлено провадження у справі №915/1105/17, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 19.06.2018р.

Позивач у клопотанні (вх. №26440/18 від 19.06.2018р.) просить приєднати до матеріалів справи вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області про фіктивне підприємство ТОВ "Зерно-Прод" від 10.10.2017р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018р. у справі №915/1105/17 у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 26.06.2018р.

Позивач у відповіді (вх.№27595/18 від 25.06.2018р. та вх.№27729/18 від 26.06.2018р.) на відзив відповідача зазначає про те, що: - відповідач безпідставно наполягає на припиненні його зобов'язань перед позивачем за договором від 08.08.2016р. №С/2016/08-19; - відповідно до вироку Бориспільського міжрайонного суду Київської області від 10.10.2017р. у справі №359/978/17 у відповідний період за місцем реєстрації ТОВ "Зерно-Прод" фактична діяльність підприємства не здійснювалась, документи первинного та бухгалтерського обліку не складались, а печатка підприємства використовувалася у незаконній діяльності з обготівковування грошових коштів; - надання відповідачем в якості доказів документів зазначених ним як "договір від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги", "додаткова угода від 01.12.2016р. №1 до договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19", "лист б/д б/н" містить ознаки кримінальних правопорушень; - відповідач безпідставно наполягає на відсутності підписаного з двох сторін акту приймання-передачі з огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів як передачі позивачем відповідачу обладнання, так і надання відповідних послуг; - наполягання відповідача на факті підписання ним документу під назвою "договір від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги" є незаперечним свідченням факту беззастережного прийняття відповідачем від позивача обладнання і послуг.

Також позивач у письмових поясненнях (вх.№27594/18 від 25.06.2018р. та вх.№27734/18 від 26.06.2018р.) щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" просить відмовити відповідачеві у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод", оскільки: - постановлення рішення у справі №915/1105/17 не може вплинути на права та обов'язки ТОВ "Зерно-Прод"; - ТОВ "Зерно-Прод" може бути, у той чи інший спосіб, причетним до фальсифікації доказу, поданого відповідачем і зазначеним ним як "договір від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги".

Крім того, позивач у клопотанні (вх.№27592/18 від 25.06.2018р. та вх.№27737/18 від 26.06.2018р.) про доручення проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи у справі №915/1105/17 Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України або Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України просить доручити проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи у справі одній з наступних експертних установ, які здатні виконати зазначену експертизу у прийнятні для провадження строки, а саме: Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України або Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 розгляд справи №915/1105/17 було відкладено в підготовче засідання (загальне позовне провадження) до 17.07.2018 на 14:20.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" у письмових поясненнях (надісланих ел. поштою вх.№30414/18 від 13.07.2017 та засобами поштового зв'язку вх.№31169/18 від 17.07.2018), щодо необхідності призначення експертизи у справі №915/1105/17, зазначає, що: - подані відповідачем документи (договір №1_02 від 20.02.2017 про відступлення права вимоги, додаткова угода №1 від 01.12.2016 до договору №С/2016/08-19 від 08.08.2016, лист №б/н від б/д) містять підписи, які не належать директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" ОСОБА_5, тобто підписані особою, неуповноваженою на укладання відповідних договорів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція"; - гіпотетичне підтвердження у суді справжності підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" ОСОБА_5 на зазначених вище спірних документах могло б розглядатися в якості імовірного доказу на користь тверджень відповідача про припинення відповідних зобов'язань відповідача перед позивачем за договором №С/2016/08-19 від 08.08.2016; - встановлення факту підписання договору №1_02 від 20.02.2017 про відступлення права вимоги, додаткової угоди №1 від 01.12.2016 до договору №С/2016/08-19 від 08.08.2016, листа №б/н від б/д будь-якою особою, яка не є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" - ОСОБА_5, означатиме цілковиту безпідставність заявлених відповідачем тверджень про припинення його зобов'язань перед позивачем за договором від 08.08.2016 №С/2016/08-19, у зв'язку з уступкою останнім відповідних його прав на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод"; - підтвердження або ж спростування у суді факту підписання договору від 20.02.2017 №1_02 про відступлення права вимоги, додаткової угоди від 01.12.2016 №1 до договору від 08.08.2016 №С/2016/08-19, листа №б/н від б/д - директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" ОСОБА_5 має визначальне значення для правильного вирішення спору у справі №915/1105/17; - для з'ясування належності або неналежності наявних на договорі від 20.02.2017 №1_02 про відступлення права вимоги, додатковій угоді від 01.12.2016 №1 до договору від 08.08.2016 №С/2016/08-19, листа №б/н від б/д підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" ОСОБА_5 необхідні спеціальні знання у сфері, зокрема почеркознавства тобто у сфері, іншій ніж право, без яких встановити відповідні зазначені обставини неможливо; - жодною із сторін у справі №915/1105/17 не надано висновку експерта із зазначених питань.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2018р. призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та до якого направлено матеріали цієї справи, провадження у справі зупинено.

18.09.2018р. до Господарського суду Дніпропетровської області від Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшли висновки експерта від 03.09.2018р. №28/2.3/505 за результатами судової технічної експертизи документів та від 04.09.2018р. № 28/1.1/504 за результатами судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018р. поновлено провадження у справі № 915/1105/17 та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 17.10.2018р. о 12:00 год.

Позивач у заяві (вх.№45022/18 від 17.10.2018р.) про визнання судом про прийнятті рішення недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству просить: - визнати недійсним повністю Договір №1_02 від 20.01.2017р. про відступлення права вимоги, що міститься в матеріалах справи, укладений між ТОВ "Зерно-Прод" та Сільськогосподарським ТОВ "Імені Мічуріна", а також підписаний від імені ТОВ "Секур Інтеграція" невстановленими третіми особами із проставленням печатки, аналогічної до печатки ТОВ "Секур Інтеграція"; - визнати недійсною Додаткову угоду №1 до Договору №С/2016/08-15 від 08.08.2016р., укладену між Сільськогосподарським ТОВ "Імені Мічуріна" та підписану від імені ТОВ "Секур Інтеграція" невстановленими третіми особами із проставленням печатки, аналогічної до печатки ТОВ "Секур Інтеграція", посилаючись на те, що: - невстановленими третіми особами здійснено підписання від імені ТОВ "Секур Інтеграція" та проставлення печатки, що підтверджується висновком експерта; - позивач не здійснював відступлення кредиторських вимог щодо позивача на користь будь-яких третіх осіб, не вносив зміни щодо порядку та строків оплати за договором; - зазначений договір про відступлення права вимоги та додаткова угода №1 були підписані від імені позивача неповноважною невстановленою особою, та у розумінні статей 203, 215 Цивільного кодексу України такі правочини є недійсними.

Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського процесуального кодексу України якщо позивачем до закінчення підготовчого провадження подано заяву про визнання недійсним повністю чи у певній частині пов'язаного з предметом спору правочину, який суперечить закону, суд надає відповідачу, іншим учасникам справи час на підготовку своїх пояснень та заперечень з приводу поданої заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018р. продовжено підготовче засідання до 18.11.2018р., залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" та оголошено перерву у підготовчому засіданні (загальне позовне провадження) до 08.11.2018р. об 11:00год.

Відповідач у клопотанні (вх.№47618/18 від 01.11.2018р.) просить долучити до матеріалів справи докази направлення відзиву на позовну заяву на адресу ТОВ "Зерно-Прод".

Позивач у клопотанні (вх.№48660/18 від 08.11.2018р.) про долучення доказів до матеріалів справи з письмовими поясненнями щодо виконання ухвали суду від 17.10.2017р. просить долучити до матеріалів справи докази повторного надіслання кореспонденції третій особі у справі - ТОВ "Зерно-Прод".

Відповідач у запереченнях (вх.№48765/18 від 08.11.2018р.) на заяву про визнання судом при прийнятті рішення недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству, вважає, що вказана заява є однією з позовних вимог, однак, позивачем не додано доказів сплати судового збору за подання такої заяви, у зв'язку з чим така заява повинна бути залишена без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 19.11.2018р. о 15:00 год.

Позивач у клопотанні (вх.№49773/18 від 14.11.2018р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, просить: - задовольнити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; - доручити Господарському суду м. Києва забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні по справі №915/1105/17, призначеної на 19.11.2018р. на 15:00 год.

Позивач у клопотанні (вх.№49774/18 від 14.11.2018р.) про долучення доказів до матеріалів справи з письмовими поясненнями щодо виконання ухвали суду від 17.10.2018р. просить долучити до матеріалів справи докази відсутності за місцезнаходженням ТОВ "Зерно-Прод", а також докази надіслання матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" в задоволенні клопотання щодо проведення судового засідання у справі №915/1105/18, яке призначено на 19.11.2018р. о 15:00 год., у режимі відеоконференції.

Третя особа своїм правом на подання до суду документів, визначених статтею 168 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, про залучення до участі у розгляді справи третьої особи була повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Cуд зазначає, що на адресу третьої особи, зазначену в заяві про залучення третьої особи та ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19.10.2018р. було надіслано ухвалу суду від 17.10.2018р. про залучення третьої особи, про що свідчить реєстр згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні з повідомленням №621.

Проте, станом на 19.11.2018р. підприємством зв'язку не повернуто до Господарського суду Дніпропетровської області, ані повідомлення про вручення, ані поштового відправлення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (підпункт 3.9.1 пункту3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, вжито достатніх заходів для повідомлення третьої особи про залучення до участі у справі та призначення судового засідання, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2016р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція", як постачальником, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна", як покупцем, було укладено договір №С/2016/08-19 (надалі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві систему відеоспостереження та детекції номерних знаків (надалі - Обладнання), а також виконати монтаж, налаштування та технологічний пуск обладнання (далі - Роботи), а покупець зобов'язується прийняти обладнання та роботи та здійснити їх оплату в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками; термін дії договору закінчується 08.08.2017 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами; стосовно гарантійних обов'язків постачальника договір діє до закінчення строку гарантії згідно розділу 7 цього договору (пункт 13.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору повне найменування, асортимент, комплектація (комплектність), вартість, кількісні, технічні та якісні характеристики обладнання вказуються в Специфікації (Додаток №1) до Договору; в Специфікації до договору сторони мають право зазначити також іншу інформацію щодо обладнання.

Сторони, уклавши Специфікацію до Договору від 08.08.2016р. погодили, що постачальник на умовах, визначених Договором, зобов'язаний поставити, здійснити монтаж, налаштування та технічний пуск, а покупець прийняти та оплатити визначене обладнання на загальну суму 656 500 грн. 00 коп. з ПДВ, що складає: 506 500 грн. 00 коп. - вартість обладнання та матеріалів, 150 000 грн. 00 коп. - вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

За приписами пунктів 6.1, 6.2 Договору вартість обладнання, що поставляється за договором, складає 506 500 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ; вартість робіт за договором складає 150 000 грн. 00 коп. з ПДВ, є фіксованою та не підлягає зміні в сторону збільшення під час всього строку дії Договору.

Згідно із пунктом 3.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю обладнання на умовах DDP - склад покупця згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року, з урахуванням положень договору; місце/пункт поставки обладнання - пункт технічного обслуговування покупця, що знаходиться за адресою: - Одеська обл., Березівський р-н, с. Розквіт, вул. Центральна; - Миколаївська обл., Братський р-н, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, 47.

Дата/момент поставки (та дата переходу права власності на обладнання від постачальника до покупця) - дата підписання представниками сторін акту приймання-передачі обладнання (видаткової накладної) у місці поставки; ризики пошкодження/псування/знищення (в тому числі випадкового) обладнання переходять від постачальника до покупця з дати підписання представниками сторін акту приймання-передачі обладнання (видаткової накладної) (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити обладнання в строк не пізніше 60 календарних днів з дати підписання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу обладнання на загальну суму 506 500 грн. 00 коп., про що свідчить:

- видаткова накладна від 17.10.2016р. №1710-11 на суму 405 200 грн. 00 коп. та товарно-транспортна накладна від 10.10.2016р. №1010-2 (т.1, а.с.27-29);

- видаткова накладна від 17.10.2016р. №1710-12 на суму 101 300 грн. 00 коп. та товарно-транспортна накладна від 10.10.2016р. №1010-1 (т.1, а.с.30-32).

Відповідно до пункту 5.1 Договору постачальник зобов'язаний після поставки обладнання у строк не пізніше 30-ти календарних днів виконати роботи, що включають в себе монтаж, налаштування, технологічний пуск та тестову експлуатацію обладнання.

Також, позивачем виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи, про що свідчить підписаний без заперечень як позивачем, так і відповідачем акт наданих послуг від 16.12.2016р. №1612-1 на загальну суму 150 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.33).

Загальна вартість договору складає суму вартості обладнання та робіт, на день підписання цього Договору складає 656 500 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ (пункт 6.3 Договору).

У пункті 6.4 Договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату загальної суми договору, визначеної в пункті 6.3 Договору, впродовж 5 (п'яти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі отриманого від постачальника рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити кінцевий розрахунок за поставлене обладнання та надані послуги до 23.12.2016р.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору та Специфікації до Договору відповідач зобов'язання з оплати отриманого обладнання та виконаних робіт виконав частково у розмірі 250 000 грн. 00 коп.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 406 500 грн. 00 коп.

Як вбачається позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу щодо оплати (вих.№88 від 25.07.2017р.), у якому пропонує в строк до 01.08.2017 року погасити заборгованість, що утворилася, у розмірі 406 500 грн. 00 коп. (т.1, а.с.40).

Про направлення вказаного листа-вимоги на адресу відповідача свідчить фіскальний чек від 28.07.2017р. та поштовий опис вкладення від 28.07.2017р. та про отримання відповідачем - 08.08.2017р. вказаного листа-вимоги рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що долучені до матеріалів справи (т.1, а.с.38-39).

В подальшому, позивачем було спрямовано відповідачу претензію, в якій позивач вимагає негайно сплатити суму заборгованості у розмірі 524 072 грн. 33 коп., з яких 406 500 грн. 00 коп. - основного боргу, 32 825 грн. 00 коп. - штрафу та 84 747 грн. 33 коп. - пені (т.1, а.с.42-43).

Про направлення вказаної претензії на адресу відповідача свідчить фіскальний чек від 28.08.2018р. та поштовий опис вкладення від 28.08.2018р., що долучений до матеріалів справи (т.1, а.с.41).

Як вбачається 05.09.2017р. відповідач отримав претензію, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.41).

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження надання відповідачем відповіді на пред'явлені позивачем претензію та лист-вимогу чи повернення поставленого позивачем обладнання.

Крім того, супровідним листом позивача від 05.05.2017р. за вих.№49 направлено на адресу відповідача для підпису акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.05.2017р. на суму 406 500 грн. 00 коп. (т.1, а.с.34-36).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 406 500 грн. 00 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 11.2 Договору у випадку порушення строків оплати загальної вартості Договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення; при прострочення оплати більше, ніж на 20 (двадцять) робочих днів, покупець окрім сплати пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від загальної вартості договору.

Отже, після перерахунку пеня становить - 82 238 грн. 27 коп. (з 26.12.2016р. по 22.08.2017р.), а штраф згідно розрахунку - 32 825 грн. 00 коп. (656 500,00 грн. х 5%).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, інфляційні нарахування згідно розрахунку становлять 37 524 грн. 50 коп. (з січня 2017 року по серпень 2017 року), а річні після перерахунку - 10 867 грн. 21 коп. (з 26.12.2016р. по 10.10.2017р.).

Що стосується заяви позивача про визнання недійсним повністю правочину, в якій позивач просить визнати недійсним повністю договір №1_02 від 20.01.2017р. (фактично від 20.02.2017р.) про відступлення права вимоги, що міститься в матеріалах справи, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна", а також підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" невстановленими третіми особами із прославленням печатки, аналогічної до печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" та недійсною додаткову угоду від 01.12.2016р. №1 до Договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачем долучено до матеріалів справи оригінали додаткової угоди від 01.12.2016р. №1 до Договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19, договору від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги, договору від 20.02.2017р. №20/02-2017 про переведення боргу, а також лист від іменії Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція". (т.1, а.с. 102-107).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на Договір від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги та на Договір від 20.02.2017р. №20/02-2017 про переведення боргу, який підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція", Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна".

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги первісний кредитор (ТОВ "Секур Інтеграція") передає новому кредитору (ТОВ "Зерно-Прод"), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові за договором від 08.08.2016р. №С/2016/08-19, надалі - основний договір, укладений між первісним кредитором та боржником, та видатковими накладними та актами приймання-передачі обладнання, і стає кредитором за основним договором, в обсязі, визначеному в пункті 1.2. даного договору.

За даним договором новий кредитор одержує право, замість первісного кредитора, вимагати від боржника належного виконання зобов'язання з оплати залишку заборгованості з оплати обладнання та вартості робіт за основним договором у відповідності до умов основного договору в розмірі 406 500,00 грн., а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором (пункт 1.2 Договору від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права).

Як вбачається з умов Додаткової угоди від 01.12.2016р. №1 до Договору, сторони дійшли згоди внести зміни в пункт 6.1 Розділу 6 Договори виклавши в наступній редакції: "6.4. Покупець здійснює оплату загальної суми Договору, визначеної в пункті 6.3 Договору, не пізніше 10 березня 2017 року на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт та отриманого від постачальника рахунку".

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У пункті 2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору; умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості; вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг; ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України; за згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними; у разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни; строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Враховуючи заперечення позивача проти укладення додаткової угоди від 01.12.2016р. №1 до Договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19, договору від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги та договору від 20.02.2017р. №20/02-2017 про переведення боргу ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2018р. призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та до якого направлено матеріали цієї справи, поставлено на розгляд експерту наступні питання: "1. Чи виконаний підпис директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" - ОСОБА_5 на наступних документах, а саме: - на договорі від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги від імені Первісного кредитора у графі "Директор_____О.М. ОСОБА_5" (а.с. 103-104); - на додатковій угоді від 01.12.2016р. №1 до договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19 від імені Постачальника у графі "Директор_____О.М. ОСОБА_5" (а.с. 102); - на листі б/д б/н (а.с.107)? 2. Чи відповідає відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" відбитку печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" на наступних документах, а саме: - на договорі від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги (а.с. 103-104); - на додатковій угоді від 01.12.2016р. №1 до договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19 (а.с. 102); - на листі б/д б/н (а.с.107)?".

Відповідно до Висновку від 04.09.2018р. №28/1.1/504 судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_7 за результатами судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 в графах: "Директор" договору №1_02 про відступлення права вимоги від 20.02.2017, додаткової угоди №1 від 01.12.2016 до договору №С/2016/08-19 від 08.08.2016, в графі "Директор ООО "Секур Інтеграція" листа б/д - виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Відповідно до Висновку від 03.09.2018р. №28/2.3/505 судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8 за результатами проведення судової технічної експертизи документів встановлено, що: - відбиток круглої печатки з реквізитами ТОВ "Секур Інтеграція", що є в додатковій угоді №1 до договору №С/2016/08-19 від 08.08.2016, нанесений не круглою печаткою з реквізитами ТОВ "Секур Інтеграція", експериментальні зразки відбитків якої надані на дослідження; - відбиток круглої печатки з реквізитами ТОВ "Секур Інтеграція", що є в договорі №1_02 про відступлення права вимоги від 20.02.2017, нанесений не круглою печаткою з реквізитами ТОВ "Секур Інтеграція", експериментальні зразки відбитків якої надані на дослідження; - відбиток круглої печатки з реквізитами ТОВ "Секур Інтеграція", що є в листі ТОВ "Секур Інтеграція", нанесений не круглою печаткою з реквізитами ТОВ "Секур Інтеграція", експериментальні зразки відбитків якої надані на дослідження.

У відповідності до статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову; при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог; ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про визнання недійсним Договору від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги та Додаткової угоди від 01.12.2016р. №1 до Договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція", Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна".

Щодо заперечень відповідача на заяву позивача про визнання недійсним повністю правочину, пов'язаного з предметом спору як такого, що суперечить законодавству, суд зазначає наступне.

Господарський суд при прийнятті рішення зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з відповідною заявою про визнання відповідного правочину недійсним. При цьому, обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилався на те, що 09.10.2018 позивач ознайомився із матеріалами справи в повному обсязі, зокрема, із висновками експерта за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, які надійшли від Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на адресу суду.

Експертизою встановлено, що підпис та печатки на Договорі та Додатковій угоді до Договору виконані (відповідно) не директором підприємства та з проставленням іншої печатки, ніж її використовує позивач.

Наведеним спростовуються доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" про те, що заява позивача є додатковими позовними вимогами, за які слід сплачувати судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд не погоджується з думкою відповідача щодо відсутності у нього обов'язку оплати обладнання через відсутність підписаного між сторонами акту-приймання передачі, оскільки позивачем фактично було передано спірне обладння відповідачу, відповідач не відмовився від прийняття вказаного обладнання, отримав його та не повернув позивачу.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Отже, Договір №1_02 від 20.01.2017р. про відступлення права вимоги та Додаткову угоду №1 від 01.12.2016р. до Договору №С/2016/08-19 від 08.08.2016р., укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція", Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" слід визнати недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати у розмірі 8 549 грн. 33 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" (55482, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, кім.15; ідентифікаційний код 03765499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. С. Скляренко, 5; ідентифікаційний код 39328390) 406 500 (чотириста шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - заборгованості, 82 238 (вісімдесят дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 27 коп. - пені, 37 524 (тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 50 коп. - інфляційних нарахувань, 10 867 (десять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 21 коп. - річних, 32 825 (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. - штрафу та 8 549 (вісім тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 33 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В частині стягнення річних у сумі 0 грн. 89 коп. та пені у сумі 8 грн. 26 коп. з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" (55482, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, кім.15; ідентифікаційний код 03765499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. С. Скляренко, 5; ідентифікаційний код 39328390) - відмовити.

Судові витрати у сумі 0 грн. 13 коп. віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція".

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Визнати недійсним Договір від 20.02.2017р. №1_02 про відступлення права вимоги укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. С. Скляренко, 5; ідентифікаційний код 39328390), Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерно-Прод" (08319, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, буд. 3, каб. 41; ідентифікаційний код 40276550) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" (55482, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, кім.15; ідентифікаційний код 03765499).

Визнати недійсною Додаткову угоду від 01.12.2016р. №1 до Договору від 08.08.2016р. №С/2016/08-19, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. С. Скляренко, 5; ідентифікаційний код 39328390) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" (55482, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, кім.15; ідентифікаційний код 03765499).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

29.11.2018