Ухвала

від 21.11.2018 по справі 910/15412/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про залишення  позовної заяви без руху 21.11.2018Справа №  910/15412/18  Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІКО” (Житомирська обл., село Мирне) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес Кавовар+” (м. Київ) про стягнення 117 028,95 грн. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю “СПІКО” (далі - ТОВ “СПІКО”, позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес Кавовар+” (далі – ТОВ “Експрес Кавовар+”, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 117 028,95 грн. Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи наступне. Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У якості доказу сплати судового збору за поданий позов заявник надав копію квитанції № 74161 від 16.11.2018 р. на суму 1 762,00 грн. Проте, необхідно зазначити, що відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Також згідно з п. 2.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9). Здійснивши такі дії, суд встановив, що інформація про зарахування судового збору за копією квитанції № 74161 від 16.11.2018 р. на суму 1 762,00 грн. у господарського суду міста Києва відсутня, що вбачається з бази “Діловодство спеціалізованого суду”. Таким чином, надана позивачем копія квитанції № 74161 від 16.11.2018 р. на суму 1 762,00 грн. не є належним доказом сплати судового збору за поданий позов. Згідно з ч. 10 ст. 174 ГПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя УХВАЛИВ: Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІКО” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес Кавовар+” про стягнення заборгованості у сумі 117 028,95 грн. залишити без руху. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю “СПІКО” строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                          Головіна К.І.