Рішення

від 27.11.2018 по справі 910/7561/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2018Справа № 910/7561/18

Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/7561/18

За позовом Приватного акціонерного товариства Завод побутової та промислової хімії

до Фізичної особи-підприємця Зозуліна Зіновія Михайловича

про стягнення 379489,52 грн.

Представники учасників справи:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Завод побутової та промислової хімії звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Зозуліна Зіновія Михайловича про відшкодування збитків у розмірі 390 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок пожежі, яка сталась в орендованому відповідачем офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 6, позивачу завдано збитки, які на підставі ст. ст.ст. 22, 1166 ЦК України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України мають бути відшкодовані відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 відкрито провадження у справі №910/7561/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

25.09.2018 через відділ діловодства суду позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, посилаючись на висновок судової будівельно-технічної експертизи № ЕС-1727-1-1108.18 від 15.09.2018, просить суд стягнути з відповідача 324 521,00 грн. майнової шкоди та 54 968,52 грн. збитків у формі упущеної вигоди.

В судовому засіданні 25.09.2018 суд, у відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовче засідання на 05.10.2018, про що свідчить протокол судового засідання від 25.09.2018.

Судове засідання призначене на 05.10.2018 не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2018 підготовче засідання у справі призначено на 25.10.2018.

В судовому засіданні 25.10.2018 суд, у відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду з огляду на її відповідність вимогам ст. 46 ГПК України та про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті на 13.11.2018.

В судовому засіданні 13.11.2018, у зв'язку з неявкою сторін, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті відкладено на 27.11.2018.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, про що свідчать відомості з офіційного сайту Укрпошти та реєстр поштових відправлень від 20.11.2018.

В свою чергу, відповідач в судові засідання взагалі не з'являвся, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, з приводу повідомлення вказаного учасника судового процесу про розгляд справи суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача по справі є: 03061, АДРЕСА_1.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками за закінченням терміну (строку) зберігання .

Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою "повернуто за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони мали право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання для розгляду справи по суті і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового розгляду 27.11.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

В нарадчій кімнаті 27.11.2018 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2018 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено договір оренди № 35 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого Орендодавець передає Орендарю в тимчасове оплатне користування, без права викупу, приміщення разом з правами користування комунікаціями, сходами та іншими подібними правами, що пов'язані з використанням приміщення відповідно до його властивостей та дозволів (ліцензій) на здійснення специфічних або інших видів господарської діяльності, з урахуванням діючих санітарно-технічних та санітарно-епідеміологічних норм, що на момент здійснення такої діяльності має Орендар.

Загальна площа приміщень, які передаються у тимчасове користування орендарю, становить 92,0 кв.м. офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 6 (п. п. 2.4, 3.1 договору).

За умовами п. 6.1 договору, орендар зобов'язався своєчасно прийняти в користування згідно з умовами договору оренди приміщення та підписати відповідний акт прийому-передачі приміщення.

При цьому, пунктом 6.4 Договору передбачено, що Орендар зобов'язується протягом строку Оренди дотримуватися і виконувати норми пожежної безпеки.

Згідно пункту 6.6 Договору, Орендар зобов'язується повідомляти Орендодавця про будь-які пошкодження, аварії або інші неполадки, в результаті яких завдано або може бути завдано матеріальні збитки приміщенням та будинку, а також своєчасно прийняти можливі заходи для запобігання можливості подальшого руйнування та пошкодження приміщень та будинку до моменту повідомлення Орендодавця та початку здійснення ним необхідних заходів.

Орендар зобов'язується відшкодувати збитки Орендодавця та/або інших користувачів будинку, заподіяні з вини Орендаря через порушення або неналежне виконання положень Договору (п. 6.20 Договору).

У пункті 6.22 Договору сторонами погоджено, що Орендар зобов'язаний самостійно, своєчасно та за власний рахунок вживати всі необхідні заходи для підтримки протипожежної безпеки, у тому числі виконувати обов'язки, передбачені ст. 5 Закону України Про пожежну безпеку , забезпечити виконання та дотримуватися встановлених норм охорони праці, охорони навколишнього природнього середовища. Орендар несе усю відповідальність за порушення чи неналежне виконання норм пожежної безпеки, охорони праці та технічної безпеки.

Як вбачається з підписаного обома сторонами без зауважень Акту приймання-передачі приміщення, 05.02.2018, на виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу предмет оренди.

05.03.2018 в орендованому відповідачем приміщенні сталася пожежа, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом про пожежу від 05.03.2018, складеним провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Святошинського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві, старшим лейтенантом служби цивільного захисту Колтипіним М.А., Технічним висновком № 39 від 12.03.2018 (реєстраційний номер 32/198) щодо встановлення причини пожежі, складеним Дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в м. Києві, а також довідкою Святошинського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві №25/622 від 20.03.2018.

При цьому, у пункті 4 Технічного висновку встановлено, що пожежа сталася за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 6, місцем пожежі є територія ПрАТ Завод побутової та промислової хімії , другий поверх адміністративної будівлі, в орендованому відповідачем офісному приміщенні. На момент виникнення пожежі, офісне приміщення було зачинено (п. 8 Технічного висновку).

Відповідно до пункту 9 Технічного висновку, в ході огляду місця пожежі встановлено, що осередок пожежі знаходиться в офісному приміщенні, а саме в дальньому лівому куті від входу у місці розташування саббуферу, на що вказують наступні осередкові ознаки: очевидно виражена направленість горіння, осередковий конус на стіні, прогари у підлозі та злущення штукатурки.

Згідно результатів досліджень, зазначених у Технічному висновку, найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі, яка сталася 05.03.2018 в орендованому офісному приміщенні ФОП Зозулін З.М. за адресою м. Київ, вул. Янтарна, 6 є порушення Правил пожежної безпеки в Україні під час експлуатації електропобутових приладів.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/7561/18 судового експерта Комашко Р.В. № ЕС-1727-1-1108.18 від 15.09.2018, наданого разом із заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог, встановлено, що Розмір матеріальної шкоди, що завдано внаслідок пожежі нежитлових приміщень №№ 20,19,18 групи приміщень № 2 в будинку Літери Х., розташованому по вул. Янтарній, 6 в м. Києві, становить 324 521 грн. з врахуванням ПДВ.

Відтак, оскільки саме відповідач на момент пожежі користувався приміщенням на підставі договору оренди та з його вини сталася зазначена пожежа та було пошкоджено приміщення позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму) та регулюється, зокрема, Главою 58 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах (ч.1 ст. 780 ЦК України).

У разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено, що 05.03.2018 в орендованому відповідачем приміщенні за адресою м. Київ, вул. Янтарна, 6 сталася пожежа під час якої зазначене приміщення було пошкоджено. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № ЕС-1727-1-1108.18 від 15.09.2018 розмір матеріальної шкоди, що завдано внаслідок пожежі становить 324521 грн.

Як вбачається з технічного висновку від 12.03.2018 року ймовірною причиною виникнення пожежі 05.03.2018 в орендованому офісному приміщенні ФОП Зозулін З.М. за адресою м. Київ, вул. Янтарна, 6, складеним Дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в м. Києві, стало порушення Правил пожежної безпеки в Україні під час експлуатації електропобутових приладів.

Тоді як, за умовами п. 6.4 договору, Орендар зобов'язався протягом строку Оренди дотримуватися і виконувати норми пожежної безпеки.

За приписами ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність протиправних дій відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та наявність вини відповідача, внаслідок дій якого спричинено збитки.

Так, протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна та належного технічного стану і безпечного використання електропобутових приборів. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок невиконання відповідачем вимог Договору (п. 6.4) та законодавства (Закон України Про пожежну безпеку") відбулася пожежа, якою було завдано майнову (матеріальну) шкоду майну позивача.

В свою чергу, наявність збитків позивача через пожежу в розмірі 324521,00 грн. підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності, зокрема: актом про пожежу від 05.03.2018, складеним провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Святошинського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві, старшим лейтенантом служби цивільного захисту Колтипіним М.А.; технічним висновком № 39 від 12.03.2018 (реєстраційний номер 32/198) щодо встановлення причини пожежі, складеним Дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в м. Києві; довідкою Святошинського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві №25/622 від 20.03.2018 та висновком судової будівельно-технічної експертизи у справі

№ 910/7561/18 судового експерта Комашко Р.В. № ЕС-1727-1-1108.18 від 15.09.2018.

При цьому, в силу положень ст.ст. 77-79 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/7561/18 судового експерта Комашко Р.В. № ЕС-1727-1-1108.18 від 15.09.2018, у якості допустимого, достовірного та достатнього доказу завдання позивачу збитків та їх розміру, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства та складений у відповідності до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, беручи до уваги наведені вище положення законодавства, суд враховує, що відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Втім, відповідач під час розгляду справи не надав суду жодного доказу, який би свідчив про відсутність його вини чи протиправної бездіяльності, внаслідок якої було завдано майнову шкоду позивачу, як і не було надано доказів на спростування її розміру.

За таких обставин та враховуючи, що за умовами договору оренди №35 від 05.02.2018 відповідач взяв на себе зобов'язання дбати про протипожежну безпеку та стан приміщення і майна, яке там знаходиться, дотримуватись норм і правил, запобігаючи можливим негативним проявам і шкоди майну, наданому йому в користування, а також за умовами п. 6.20 договору зобов'язався відшкодовувати збитки, завдані орендодавцю, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення шкоди, завданої пожежею, у розмірі 324521 грн., який доведений належними та допустимими доказами.

В той же час, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення розміру збитків у формі упущеної вигоди, завданої неможливістю використання позивачем приміщення за призначенням у сумі 54 968,52 грн.

Так, відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України, збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Статтею 22 ЦК України визначено, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Визначення поняття збитків наводяться також у частині другій статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини четвертої статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Тобто, ймовірна можливість здачі в оплатне користування (оренду) приміщення жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки позивач міг і не отримати такі доходи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц та постанові Верховного Суду в постанові від 12.06.2018 у справі № 906/801/17.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позаяк позивач не довів належними та допустимими доказами свої позовні вимоги в частині упущеної вигоди, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині. При цьому, судом враховано, що зі змісту поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що фактично позивач під упущеною вигодою заявляє орендні платежі за договором оренди №35 від 05.02.2018, укладеним з відповідачем, які останній зобов'язаний сплачувати до дати закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання. Втім, питання не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів регулюється нормами глави 48 ЦК України та не може бути вирішено шляхом стягнення упущеної вигоди.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Завод побутової та промислової хімії підлягають задоволенню частково в частині стягнення майнової шкоди у сумі 324 521,00 грн., а в частині стягнення з відповідача розміру збитків у формі упущеної вигоди в сумі 54 968,52 грн. слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Завод побутової та промислової хімії до Фізичної особи-підприємця Зозуліна Зіновія Михайловича про стягнення 379489,52 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Зозуліна Зіновія Михайловича (03061, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства Завод побутової та промислової хімії (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 6; ідентифікаційний код 19263676) 324 521 (триста двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. майнової шкоди та 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 81 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

4 . В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано: 29.11.2018.

Суддя Т.В. Васильченко