Ухвала

від 29.11.2018 по справі 915/1423/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

29 листопада 2018 року Справа № 915/1423/17

м. Миколаїв

Ініціюючий кредитор: Головне управління ДФС у Миколаївській області, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6, 54001.

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю Агаден , вул. Космонавтів, 81, м. Миколаїв, 54051, код ЄДРПОУ 39571675.

Ліквідатор: ОСОБА_1, поштова адреса: вул. Московська, 54-А, м.Миколаїв, 54001.

Суть спору: про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Агаден .

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2

Ліквідатор: ОСОБА_1.

Суть спору: Від ліквідатора 06.11.2018 до суду надійшло клопотання про затвердження основної грошової винагороди арбітражного керуючого у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень за рахунок грошових коштів кредитора.

У судовому засіданні представник кредитора вказав, що подане ліквідатором клопотання прийнято до відома, інших обґрунтованих заперечень кредитором не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Агаден за заявою Головного управління ДФС у Миколаївській області, визнані вимоги кредитора у сумі 2275700,87 грн. податкової заборгованості, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника (25.01.2018 № 48888).

За приписами п. 1 ст. 37 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Постановою суду від 03.05.2018 боржника - ТОВ Агаден було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

На виконання вимог постанови на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 03.05.2018 за № 51116 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ Агаден банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого ОСОБА_1.

06.11.2018 року від ліквідатора ТОВ Агаден ОСОБА_1 надійшло клопотання про затвердження основної грошової винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора за рахунок грошових коштів кредитора, вимоги якого включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ Агаден - ГУ ДФС у Миколаївській області.

Ухвалою суду від 15.11.2018 розгляд клопотання ліквідатора ОСОБА_1 про затвердження основної грошової винагороди було призначено на 29.11.2018 року о 14:30.

У відповідності до частин 1, 3 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

За приписами пункту 37 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Про Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в разі неотримання керівником боржника заробітної плати за останні дванадцять місяців його роботи, основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

При цьому ліквідатор вказує, що отримання керівником боржника заробітної плати за останні дванадцять місяців його роботи не встановлено у зв'язку з незвітуванням боржника до органів державної статистики в тому числі з приводу нарахування та виплаті заробітної плати за Формою № 1-ПВ.

Водночас джерела сплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого визначені частинами п'ятою та шостою ст. 115 Закону.

За приписами цих норм джерелами сплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого є:

1) наявні у боржника кошти, одержані в результаті господарської діяльності;

2) кошти, одержані від продажу майна (майнових прав) боржника;

3) фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, створений кредиторами.

У відповідності до наданого протоколу № 2к від 01.11.2018 комітет кредиторів у складі ГУ ДФС у Миколаївській області прийняв до відома інформацію про встановлення основної грошової винагороди арбітражному керуючому в розмірі двох мінімальних заробітних плат та прийняв до відома інформацію про здійснення виплати грошової винагороди та відшкодування витрат.

Як свідчать надані ліквідатором інвентаризаційні описи, відомості, акт, а також довідка АТ Таскомбанк щодо стану рахунку, в даному випадку кошти у боржника відсутні, майно або майнові права ліквідатором не виявлені, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат кредитором не створювався.

Таким чином у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16.

Зокрема, Верховний Суд наголосив на тому, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Тобто невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Враховуючи викладене, клопотання ліквідатора ОСОБА_1 щодо затвердження основної грошової винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень за рахунок грошових коштів кредитора - ГУ ДФС у Миколаївській області, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ліквідатора ОСОБА_1 щодо затвердження основної грошової винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат задовольнити повністю.

2. Затвердити основну грошову винагороду арбітражного керуючого ОСОБА_1 за виконання повноважень ліквідатора у справі № 915/1423/17 (ЄДРПОУ 39571675) в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень за рахунок грошових коштів кредитора - ГУ ДФС у Миколаївській області.

У відповідності до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Ткаченко