Рішення

від 19.11.2018 по справі 2040/6515/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2018 р. № 2040/6515/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ПЛІНФА" (вул. Конторська, буд. 75/77,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ00240253) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство Харківський машинобудівний завод ПЛІНФА , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.08.2018 р. №00002851403, №00002861403, №00002871403.

В подальшому позивач надав до суду заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, згідно якої просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2018р. №00002861403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 6 331,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача.

Зокрема, позивач вказує, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач самостійно, в позасудовому порядку, фактично визнав нікчемними правочини і дані, вказані позивачем як платником податків в податкових деклараціях, що призвело в подальшому до неправомірного нарахування позивачу сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та нарахування штрафних санкцій.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з урахуванням їх зменшення, та просили їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, згідно наданого до суду відзиву позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

При цьому він вказав, що в ході проведення податкової перевірки позивача було виявлено низку порушень податкового законодавства, неналежне складання первинних документів обліку за угодами, які були укладені позивачем з його контрагентами.

В сукупності з дослідженими документами, наданими позивачем до податкової перевірки, зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність фактичних господарських взаємовідносин за укладеними позивачем угодами, що, в свою чергу, призвело до неправомірного неврахування сум податків та інших платежів, що підлягають сплаті.

Провадження у справі судом відкрито 15.08.2018р.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в травні - липні 2018 року фахівцями контролюючого органу було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016р. по 31.03.2018р.; своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, державного мита, військового збору за період з 01.07.2016р. по 31.03.2018р.

За наслідками вказаної перевірки було складено акт від 17.07.2018р. № 2894/20-40-14-03-07/00240253 (а.с. 54-96, том 1), згідно висновків якого встановлено:

порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 152337,0 грн., в тому числі: за 3 квартал 2016 року в сумі 10390,0 грн., за 4 квартал 2016 року в сумі 13694,0 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 16624,0 грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 6969,0 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 25442,0 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 49291,0 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 29927,0 грн. за рахунок : заниження фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку у рядку 02 Декларації з податку на прибуток на загальну суму 846313,0 грн., у тому числі: за 3 квартал 2016 року в сумі 57720,0 грн., за 4 квартал 2016 року в сумі 76079,0 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 92355,0 грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 38718,0 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 141349,0 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 273833,0 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 166259,0 грн. по взаємовідносинам:

з ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) всього у сумі 103200,0 грн., у тому числі за 3 квартал 2016 року в сумі 13000,0 грн., за 4 квартал 2016 року в сумі 6000,0 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 1300,0 грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 1700,0 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 36200,0 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 20000,0 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 25000,0 грн.;

ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_2) всього в сумі 45837,0 грн., у тому числі : за 4 квартал 2017 року в сумі 11663,0 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 34174,0 грн.; ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_3) всього в сумі 143411,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2016 року в сумі 3088,0 грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 8333,0 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 84842,0 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 47148,0 грн.;

ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_4) всього в сумі 63355,0 грн., у тому числі: за 3 квартал 2016 року в сумі 32540,0 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 30815,0 грн.;

ТОО Ceramic Technolog всього в сумі 156775,0 грн., у тому числі: за 4 квартал 2017 року в сумі 15677,0 грн.;

Интер Крайс- Гмбх (м. Маннхайм, Германія) всього в сумі 101073,0 грн. за 2 квартал 2018 року;

ТОВ Плінфа (код 36036314) всього в сумі 232662,0 грн., у тому числі за 3 квартал 2016 року в сумі 12180,0 грн., за 4 квартал 2016 року в сумі 66991,0 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 60240,0 грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 28685,0 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 20307,0 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 38247,0 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 6012,0 грн.

порушення п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 , п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 25608,0 грн., у тому числі: за січень 2017 року в сумі 4088,0 грн., за лютий 2017 року в сумі 551,0 грн., за березень 2017 року в сумі 200,0 грн., за квітень 2017 року в сумі 833,0 грн., за червень 2017 року в сумі 833,0 грн., за серпень 2017 року в сумі 9565,0 грн., за вересень 2017 року в сумі 7404,0 грн., за листопад 2017 року в сумі 2134,0 грн.; перевіркою зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21) за березень 2018 року в сумі 7296,0 грн. за рахунок завищення суми податкового кредиту по зайво включеному ПДВ по податковій накладній № 64 від 14.07.2016р., отриманій від ТОВ Аптека № 22 в додаток № 5 уточнюючої Декларації з ПДВ за березень 2017 року № НОМЕР_5 від 17.05.2017р. (ряд.2) за березень 2017 року в сумі 200,0 грн.; по неправомірно віднесеним до складу податкового кредиту сум ПДВ по отриманим роботам з піскоструйного очищення деталей від ФОП ОСОБА_6 всього в сумі 28683,0 грн., у тому числі: за грудень 2016 року в сумі 618,0 грн., за квітень 2017 року в сумі 833,0 грн., за травень 2017 року в сумі 833,0 грн., за серпень 2017 року в сумі 9565,0 грн., за вересень 2017 року в сумі 7404,0 грн., за жовтень 2017 року в сумі 2134,0 грн., за січень 2018 року в сумі 7296,0 грн.;

по взаємовідносинам з ТОВ Надія (код 21254331) за вересень 2016 року в сумі 3676,0 грн.;

порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

порушення п. 2.1 ст.6, п. 1.1. ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме: позивачем занижено суму нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок у червні 2016 року на 398,92 грн. (Д.4 Т.4 № НОМЕР_6 від 18.07.2016р.), у липні 2016 року на 354,20 грн. (Д.4 Т.4 № НОМЕР_7 від 13.09.2016р.), у вересні 2016 року на 382,60 грн. (Д.4Т.4 № НОМЕР_8 від 10.10.2016р.), у жовтні 2016 року на 195,98 грн. (Д.4Т.4 № НОМЕР_9 від 14.11.2016р.), у листопаді 2016 року на 121,60 грн. (Д.4 Т.4 № 929263102569 від 12.01.2017р.), яку платником було самостійно відкориговано у січні 2017 року;

неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до несвоєчасності нарахувань єдиного внеску та відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовуються штрафні санкції у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення від 06.08.2018р.:

№ 00002851403 (а.с. 150, том 1), відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 228 505,50 грн., у тому числі за основним зобов'язанням в сумі 152337 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 76168,5 грн. ;

№ 00002861403 (а.с. 151, том 1), відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 38412,0 грн., в тому числі за основним зобов'язанням на суму 25608,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 804,0 грн.;

№ 00002871403 (а.с. 152, том 1), відповідно до якого позивачу визначено суму від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 7296,0 грн.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність прийняття оскаржуваних в даній справі рішень, відповідач виходив з того, що у перевіреному періоді позивач мав господарські відносини з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_8, ТОО Ceramic Technology (Республіка Казахстан), Інтер Крайс-Гмбх (Німеччина), ТОВ Плінфа .

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 контролюючим органом було встановлено, що між ними було укладено договір про надання послуг № 1 від 10.08.2015р., відповідно до якого позивач мав отримати роботи з обробки металів і нанесення на них покриття з наданих позивачем (замовником) матеріалів.

Контролюючий орган зазначив, що специфікації не відповідають умовам укладеного договору, оскільки складені після виконаних робіт, а відтак деталі, які були предметом договору не були передані ФОП ОСОБА_4 для виконання робіт з нанесення покриття на них. Крім того, контролюючий орган зазначив, що в актах виконаних робот, наданих виконавцем, відсутні показники використаних матеріалів, у наданих специфікаціях ціна на однаковий вид деталей різна.

Підсумовуючи наведені доводи, контролюючий орган дійшов висновку, що підтвердити отримання позивачем виконаних робіт від ФОП ОСОБА_4 не можливо, а відтак неможливо вважати реальними фактичне виконання робіт.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 відповідачем було встановлено, що між ним та позивачем було укладено договір про надання послуг № 1/12.2017 від 27.12.2017р., згідно якого позивач доручив, а виконавець (ФОП ОСОБА_5А.) прийняв на себе виконання робіт з піскоструйної обробки внутрішніх та зовнішніх поверхонь металевих виробів згідно заяв та специфікацій.

Контролюючий орган зазначив при цьому, що до податкової перевірки не було надано специфікації до актів виконаних робіт, в актах виконаних робіт вартість піскоструйного очищення за кількість штук деталей, а згідно п. 2.2 укладеного договору вартість визначено за квадратний метр. Крім того, до перевірки не надано технічних параметрів деталей, які передані на очищення (висота, ширина, довжина), тому неможливо ідентифікувати параметри площі очищення деталей. З урахуванням наведених доводів контролюючий орган дійшов висновку, що реальність робіт з піскоструйного очищення деталей в межах зазначеного вище договору не підтверджена.

Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_6 контролюючим органом було встановлено укладення між ним та позивачем договору про надання послуг № 1 від 01.12.2016р. на виконання ФОП ОСОБА_6 (виконавець) послуг з піскоструйної обробки внутрішніх та зовнішніх поверхонь, проте, як вказав контролюючий орган, згідно наданих до перевірки документів відсутні специфікації до актів виконаних робіт № 5/4 від 24.04.2017р., № 5/4 від 11.05.2017р. Крім того, додатковою угодою, укладеною між сторонами договору , не було внесено зміни до п. 1.1 договору щодо кількості металевих виробів, до перевірки не надано технічні параметри деталей, переданих на обробку.

Підсумовуючи наведене, контролюючий орган дійшов висновку про відсутності реальності вчинення вказаного вище правочину.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_8 контролюючим органом було враховано, що згідно укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_8 договору № 14/11/16 від 14.11.2016р. останній мав виконати роботи з виробництва частини конструкцій (реконструкція, зварювальні роботи) нижньої частини кузову автомобіля Газель 32213 держ. номерний знак НОМЕР_10, проте, як вказав відповідач, на підприємстві позивача відсутні накази щодо проведення реконструкції автомобілів та не створювалася комісія, яка проводила огляд основних засобів, що потребують реконструкції, а позивач не передавав виконавцю матеріалів для проведення робіт.

В зв'язку з наведеними доводами контролюючий орган вважав неможливим підтвердити реальність отриманих робіт з реконструкції.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОО Ceramic Technology (Республіка Казахстан) контролюючим органом встановлено укладення між ними агентського договору № 539 від 21.07.2012р. щодо сприяння реалізації продукції позивача, проте, як вказав відповідач, неможливо встановити які саме вживались заходи з боку виконавця ТОО Ceramic Technology для реального виконання своїх зобов'язань та яка була проведена технічна робота при складанні контракту.

Щодо взаємовідносин позивача з Інтер Крайс Гмбх (м. Маннхайм, Німеччина) контролюючим органом було встановлено укладення між ними агентського договору № 2 від 13.03.2014р. та № 1812 від 10.01.2017р., згідно яких Інтер Крайс Гмбх зобов'язався за агентську винагороду надавати послуги щодо сприяння у реалізації продукції позивача. В даному випадку контролюючим органом було також зроблено висновки, за якими неможливо встановити які саме вживались заходи з боку виконавця ТОО Ceramic Technology для реального виконання своїх зобов'язань та яка була проведена технічна робота при складанні контракту.

Дослідивши вказані доводи відповідача та їх правове обґрунтування, наведене у відзиві на позовну заяву, суд з висновками контролюючого органу про виявлені при проведенні перевірки порушення у даній справі не погоджується, виходячи з наступного.

Так, згідно матеріалів справи судом встановлено, що 11 липня 2016 року між ПрАТ ХМЗ ПЛІНФА та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір про виконання робіт № 11/0716, за умовами якого виконавець (ФОП ОСОБА_7В.) зобов'язується виконати роботи з виробництва частини конструкції (реконструкція, зварювальні роботи) нижньої частини кузова автомобіля НОМЕР_11, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити за виконану роботу на умовах даного договору.

Протоколом погодження вартості робіт від 11 липня 2016 року сторонами було погоджено загальну вартість робіт за договором у сумі 32 540, 00 грн.

Підставою для укладення цього договору стала службова записка начальника СТК та дефектний акт, належність позивачу відповідного транспортного засобу підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХО № 591081.

У зв'язку із укладенням відповідного договору наказом № 215 від 01.08.2016 р. прийнято рішення про передання транспортного засобу на СТО, погодження дефектного акту. 01.08.2016 року на підставі наказу було погоджено дефектний акт із Виконавцем за договором.

Відповідно до пункту 4.2. договору оплата проводиться Замовником наступним чином: передплата у розмірі 70 % від загальної вартості, 30 % після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт.

Виконавцем було виставлено рахунок № 020801 від 02 серпня 2016 року на загальну суму 32 540, 00 грн., а замовником здійснено оплату 70 % у розмірі 22 778, 00 грн.

Відповідно до акту прийому - передачі № 1 від 09.08.2016 р. замовник здав, а виконавець прийняв автомобіль НОМЕР_11, а згідно акту прийому - передачі № 2 від 29.09.2016 р. виконавець здав, а замовник прийняв автомобіль НОМЕР_11.

29.09.2016 р. між сторонами підписано ОСОБА_1 № 75 здачі- прийняття робіт, за яким Виконавцем проведені роботи за рахунком № 020801 від 02 серпня 2016 року, а Замовником прийняті роботи, на виконання умов договору замовником здійснено остаточний розрахунок із виконавцем у сумі 9 762, 00 грн.

14.11.2016 р. між ПрАТ ХМЗ ПЛІНФА та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір про виконання робіт № 14/11/16, згідно якого виконавець (ФОП ОСОБА_7В.) зобов'язується виконати роботи з виробництва частини конструкції (реконструкція, зварювальні роботи) нижньої частини кузова автомобіля НОМЕР_12, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити за виконану роботу на умовах даного договору. Протоколом погодження вартості робіт від 14.11.2016 р. сторонами було погоджено загальну вартість робіт за договором у сумі 30 815, 00 грн.

Підставою для укладення цього договору стала службова записка начальника СТК та дефектний акт. Належність позивачу відповідного транспортного засобу підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХО № 591080. У зв'язку із укладенням відповідного договору наказом № 366 від 10.11.2016 року прийнято рішення про передання транспортного засобу на СТО, погодження дефектного акту. На підставі наказу було погоджено дефектний акт із Виконавцем за договором.

Відповідно до пункту 4.2. договору оплата проводиться замовником наступним чином: передплата у розмірі 70 % від загальної вартості, ЗО % після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт.

Виконавцем було виставлено рахунок № 23/11 від 23.11.2016 р. на загальну суму 30 815, 00 грн., а замовником здійснено часткову оплату у розмірі 15 407, 50 грн.

Відповідно до ОСОБА_1 прийому - передачі № 1 від 07.12.2016 р. в рамках відповідного договору замовник здав , а Виконавець прийняв автомобіль НОМЕР_12 та 27.12.2016 р. замовником здійснено частково оплату робіт у розмірі 5000, 00 грн.

Відповідно до ОСОБА_1 прийому - передачі № 2 від 18.01.2017 р. виконавець здав, а замовник прийняв автомобіль НОМЕР_12. 18.01.2017р. року між сторонами підписано ОСОБА_1 № 1 здачі - прийняття робіт, за яким виконавцем проведені роботи за рахунком № 23/11 від 23.11.2016 р., а замовником прийняті роботи, після чого здійснено остаточний розрахунок у сумі 10 407, 50 грн.

21.07.2012 р. між ПАТ ЗАВОД ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ (Україна) (відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ПАТ ЗАВОД ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ , оформленого протоколом № 24 від 14.04.2016 р., було змінено на ПрАТ ХМЗ ПЛІНФА ) та ТОО Ceramic Technology (Республіка Казахстан) укладено агентський договір № 539, згідно якого комерційний агент (ТОО Ceramic Technology ) за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги позивачу (довірителю) по сприянню в реалізації його продукції від імені та за рахунок довірителя.

Загальна сума договору із урахуванням внесених змін не повинна перевищувати у еквіваленті 100 000,00 доларів США. Договором визначено, що розмір агентської винагороди погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження суми агентської винагороди та додатків до договору (пункт 5.1.). Під час визначення суми агентської винагороди сторони повинні враховувати наступні фактори: обсяг замовлення без врахування шеф-монтажних робіт; якість ціни; фактичні понесені витрати на момент підписання додатку та плановані витрати агенту по супроводженню договору; мінімальна сума агентської винагороди - 4% від суми замовлення; максимальна сума агентської винагороди - 15% від суми замовлення. Порядок оплати агентської винагороди зазначається у протоколі погодження суми агентської винагороди, агентська винагорода виплачується на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок комерційного агенту протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку. Строк дії договору до 31 грудня 2018 року.

10.03.2017 р. ТОО Ceramic Technology було складено та надано звіт, за змістом якого відзвітовано про проведення переговорів про поставку обладнання для замовника - ТОО БОШАН (місцезнаходження: Республіка Казахстан), визначені технічні характеристики предмету поставки.

18.04.2017 р. між сторонами було підписано протокол погодження суми агентської винагороди до договору № 539 від 21.07.2012 р., відповідно до якого сторони погодили, що сума агентської винагороди за сприяння в реалізації продукції згідно додатку № 1 до контракту № 1570 від 28.03.2017 р. (контракт із кінцевим замовником) складає 5 579 євро, без ПДВ, також було погоджено етапи виплати агентської винагороди, а саме: оплата в розмірі 1000,00 євро протягом 10 календарних днів, з моменту підписання акту виконаних робіт про зарахування грошових коштів від ТОО БОШАН в розмірі 39 700,00 євро; передплата в розмірі 2 000,00 євро протягом 10 календарних днів, з моменту підписання акту виконаних робіт про зарахування грошових коштів від ТОО БОШАН в розмірі 16 000,00 євро; оплата розмірі 2 000,00 євро протягом 10 календарних днів, з моменту підписання акту виконаних робіт про зарахування грошових коштів від ТОО БОШАН в розмірі 16 000,00 євро; остаточний розрахунок в розмірі 579 євро протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт про зарахування грошових коштів від ТОО БОШАН в розмірі 8 000,00 євро.

16.11.2017 р. підписано ОСОБА_1 виконаних робіт до договору № 539 від 21.07.2012 р. на загальну суму 5 000 Євро та виставлено рахунок № 53 на суму 5 000,00 євро, на підставі якого здійснено оплату .

10.01.2017 р. між ПрАТ ХМЗ ПЛІНФА (Україна) та ІНТЕР-КРАЙС-ГМБХ (м. Маннхайм, Німеччина) було укладено агентський договір № 1812, згідно якого комерційний агент ІНТЕР-КРАЙС-ГМБХ за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги позивачу (довірителю) по сприянню в реалізації його продукції від імені та за рахунок довірителя. Загальна вартість договору складає 50 000,00 євро.

Дослідженим договором визначено, що розмір агентської винагороди погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження суми агентської винагороди та додатків до договору. Протокол погодження підписується на кожен об'єкт, під об'єктом розуміється замовник продукції ПрАТ ХМЗ ПЛІНФА . Під час визначення суми агентської винагороди сторони повинні враховувати наступні фактори: обсяг замовлення без врахування шеф-монтажних робіт; якість ціни; фактичні понесені витрати на момент підписання додатку та плановані витрати агенту по супроводженню договору; мінімальна сума агентської винагороди - 4% від суми замовлення; максимальна сума агентської винагороди - 15% від суми замовлення. Порядок оплати агентської винагороди зазначається у протоколі погодження суми агентської винагороди, яка виплачується на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок комерційного агента. Договором зазначено, що строк дії договору встановлюється до 31 грудня 2018 року.

09.03.2017 р. агентом було надано звіт про виконану роботу та відзвітовано, що у рамках агентського договору були проведені перемовини на поставку обладнання для замовника - ВАТ Беларуськалий , визначено технічні характеристики предмету поставки.

30.03.2017 р. між позивачем та ВАТ Беларуськалий укладено договір № 21/1-71М на поставку обладнання - пресу типу СМ1085.

30.03.2017 р. між сторонами агентського договору підписано протокол погодження суми агентської винагороди № 1 від 30.03.2017р. до договору № 1812 від 10.01.2017 р., відповідно до якого сторони погодили, що сума агентської винагороди за сприяння в реалізації продукції згідно договору № 21/1-71М від 30.03.2017 р. складає 2 900,00 євро, без ПДВ, також було погоджено етапи виплати агентської винагороди.

17.01.2018 р. між сторонами підписано акт виконаних робіт № 1, на підтвердження виконання робіт, а саме сприяння в реалізації продукції ВАТ БЕЛАРУСЬКАЛИЙ відповідно до Договору № 1812.

Виконання договору підтверджується Міжнародною транспортною накладною СМК з відміткою Покупця (ВАТ БЕЛАРУСЬКАЛИЙ (Республіка Білорусь) про прибуття продукції, та банківською випискою від 12.01.2018 р. про зарахування грошових коштів в розмірі 100 618,00 євро на розрахунковий рахунок ПрАТ ХМЗ ПЛІНФА від ВАТ БЕЛАРУСЬКАЛИЙ .

28.02.2018 р. між сторонами було підписано акт виконаних робіт № 2.

Під час податкової перевірки було виявлено, що у змісті ОСОБА_1 виконаних робіт № 2 допущена технічна помилка, а саме: замість номеру договору із кінцевим Замовником № 21/1-71М було зазначено номер договору із Агентом № 1812. Зазначена виявлена технічна описка не вплинула на зобов'язання платника податків та була усунена під час проведення перевірки.

13.03.2014р. між позивачем та ТОВ ПЛІНФА було укладено агентський договір № 2, відповідно до якого комерційний агент (ТОВ ПЛІНФА ) в порядку та на умовах, визначеним цим договором, за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги позивачу довірителю по сприянню в реалізації його продукції від імені та за рахунок Довірителя. Загальна сума договору складає 100 000,00 гривень. Додатковою угодою № 1 від 20.01.2015 р. було збільшено загальну суму договору до 1 000 000,00 грн.

Договором було визначено, що розмір агентської винагороди погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження суми агентської винагороди та додатків до договору. Строк дії договору встановлюється до 31 грудня 2018 року.

02 червня 2017 року Агентом було складено звіт та відзвітовано про те, що у рамках агентської угоди ним було проведено перемовини щодо поставки пресу шнекового вакуумного РІЛ40 із ТОВ СОКА УКРАЇНА .

За сприяння ТОВ ПЛІНФА 07 червня 2017 року між ПрАТ ХМЗ ПЛІНФА та ТОВ СОКА УКРАЇНА було укладено договір № 1632, відповідно до якого ПрАТ ХМЗ ПЛІНФА мало виготовити, поставити та провести пуско - налагоджувальні роботи обладнання для виробництва каолінасирцю. Відповідно до специфікації до договору № 1632 від 07.06.2017 року до предмету договору входить поставка пресу шнекового вакуумного PL140 та пуско-налагоджувальні роботи, загальна вартість договору склала 2 868 506, 00 грн.

12.06.2017р. сторонами за агентським договором складено протокол узгодження суми агентської винагороди на загальну суму 92 066, 67 грн. Отримання товару (пресу шнекового вакуумного) замовником підтверджується видатковою накладною № 0125 від 01.12.2017р.

Крім того, 15.11.2016р. агентом за договором складено звіт та відзвітовано про проведення перемовин щодо поставки пресу шнекового вакуумного УСМ 50 з ПАП ДЗВІН . 28.11.2016р., за сприяння агента, позивачем укладено з ПАП ДЗВІН договір № 1455 з виготовлення та постачання обладнання для виготовлення цегли, зокрема, пресу шнекового вакуумного на суму 2 837 000,0 грн., а 05.12.2016р. складено протокол узгодження суми агентської винагороди в загальному розмірі 94 566,67 грн.

Отримання товару (пресу шнекового вакуумного) підтверджується видатковою накладною № 0023 від 07.03.2017р.

Також, 10.01.2017р. агентом за договором складено звіт та відзвітовано про проведення перемовин на поставку штовхачів тросових у кількості 4 штук з ТОВ Тернопільбуд , з яким позивачем 16.01.2017р. укладено договір № 1510 на виготовлення та постачання обладнання для виробництва цегли, зокрема тросового штовхача PL971 у кількості 4 штук. 17.01.2017р. сторонами агентського договору складено протокол узгодження суми агентської винагороди в загальному розмірі 28 266,67 грн.

Отримання товару (тросового штовхача PL971) у кількості 4 штук підтверджується видатковою накладною № 0030 від 28.03.2017р.

25.04.2016р. агентом складено звіт та відзвітовано про проведення переговорів з ТОВ Пятый элемент (Російська Федерація) щодо виготовлення оснастки для автомату різального, а 17.05.2016р. між позивачем та ТОВ Пятый элемент укладено контракт № 1297 на постачання комплекту різки до автомата різального PL 500.00.00.000 на суму 1 675 000 руб.

06.07.2016р. протоколом узгодження суми агентської винагороди визначено суму 26 220,45 грн. та визначено, що вказана сума підлягає перерахуванню по курсу НБУ на момент зарахування грошових коштів позивачу від замовника. Таким чином різниця між сумою агентської винагороди, яка визначена у протоколах узгодження та актах виконаних робіт з агентом, пов'язана з коливанням офіційного курсу НБУ на момент отримання грошових коштів від кінцевого замовника. Отримання товару за договором (комплекту різки, шнеків змішувача та кінцевиків) замовником підтверджується видатковими накладними № 0063 та № 0062 від 15.08.2016р.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 судом встановлено, що 01.12.2016р. між ними було укладено договір № 1 на виконання послуг, відповідно до п. 1.1. якого замовник (позивач) доручив ФОП ОСОБА_6 (виконавець) виконання робіт з піскоструйної обробки внутрішніх та зовнішніх поверхонь згідно специфікації на металеві вироби у кількості восьми штук загальною площею 61,75 кв.м. Загальна вартість робіт становить 3 705,0 грн. з ПДВ; оплата вартості здійснюється після підписання акту виконаних робіт. Металеві вироби, оброблені в мажах зазначеного договору, використані для виконання замовлень та згідно наданих фактичних калькуляцій використовувалися для виготовлення корзин зовнішніх та внутрішніх.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 судом встановлено, що між ними 27.12.2017р. було укладено договір № 1/12.2017, відповідно до якого замовник (позивач) доручив, а виконавець (ФОП ОСОБА_5А.) взяв на себе виконання робіт з піскоструйної обробки внутрішніх та зовнішніх поверхонь металевих виробів згідно заяв та специфікацій. Металеві вироби, які підлягали обробці згідно зазначеного договору використані позивачем в господарській діяльності при виготовленні виробів.

Так само, 10.08.2015р. позивачем було укладено договір з ФОП ОСОБА_4 з виконання робіт по обробці металів та нанесення покриття на матери, що поставляються замовником (позивачем) згідно специфікацій.

В зв'язку із встановленими обставинами суд зазначає, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ним як замовником витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з його власності свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Можливі наявні недоліки деяких первинних документів не можуть слугувати підставою для невизнання господарської операції, що ними оформлена, за умови належного документального підтвердження даної господарської операції іншими доказами.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.

Щодо посилань відповідача на те, що між сторонами агентських договорів не була узгоджена ціна агентської винагороди, слід зазначити, що за матеріалами справи протоколом узгодження суми винагороди таку винагороду було визначено.

Твердження про відсутність реального економічного ефекту від досліджених в даній справі агентських договорів також не можна вважати вірним, оскільки фактично результатом виконаної роботи стало укладення договорів з покупцями продукції та зарахування грошових коштів від кінцевого замовника (покупця) на користь позивача. Надані комерційним агентом послуги довірителю (позивачу) за дослідженими агентськими договорами безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача з виробництва устаткування для виробництва цегли, та призвели до отримання економічної вигоди, зокрема за укладеним за сприянням агентів контрактами, які перелічено вище.

Відтак, господарські операції між позивачем та його контрагентами за дослідженими агентськими договорами очевидно мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків контролюючого органу про вчинення позивачем як платником податків порушень податкового законодавства в зв'язку з неправомірним віднесенням сум витрат до складу витрат відповідного періоду.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що у змісті ОСОБА_1 виконаних робіт по взаємовідносинах з ІНТЕР-КРАЙС-ГМБХ зазначено інший договір, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших доказів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанова Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 804/3420/16. В даній справі під час перевірки було виявлено, що у змісті ОСОБА_1 виконаних робіт № 1 допущена технічна помилка, а саме: замість номеру договору із кінцевим замовником № 21/1-71М було зазначено номер договору із агентом № 1812. Зазначена виявлена технічна описка не вплинула на зобов'язання платника податків та була усунена, проте зазначені обставини не були враховані контролюючим органом під час перевірки та при ухваленні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного господарські відносини позивача за дослідженими в даній справі агентськими договорами цілком узгоджуються з нормами чинного законодавства, зокрема нормами Господарського кодексу України, якими регламентується комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання. Так, ними комерційне посередництво (агентська діяльність) визначено як підприємницьку діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (ч. 1 ст. 295 ГКУ). За агентським договором одна сторона (агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (принципалу) в укладанні угод чи сприяти їх укладанню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта та за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГКУ).

Згідно вимог статті 301 Господарського кодексу України комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Укладені позивачем договори відповідають вимогам, що пред'являються до відповідних правочинів діючим законодавством.

При цьому Господарський кодекс України жодним чином не обумовлює надання будь-яких документів, які б додатково до договору давали можливість ідентифікувати конкретний зміст послуг (робіт), крім акта виконаних робіт. Зміст послуг, що надаються, зазначено в договорі, як того вимагає Господарський кодекс України. Жодних вимог щодо зазначення змісту наданих послуг в акті виконаних робіт у законодавстві не міститься. Акт виконаних робіт є невід'ємною частиною договору про надання агентських послуг та фактично підтверджує факт надання послуг (робіт) за основним договором, в якому відображені всі істотні умови, в тому числі й зміст послуг (робіт), які надаються за договором.

Так, розглядаючи тотожні справи, Верховний Суд звертає увагу на те, що господарська операція між платником податків та його контрагентом - агентом має мати реальний характер, їх діяльність має бути спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року, справа № 808/4050/16). Надані агентами послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки кінцевою метою їх надання є збільшення об'ємів поставок та отримання позивачем економічної вигоди.

Щодо правового регулювання стосовно інших виявлених податковою перевіркою порушень, що мали місце на думку контролюючого органу, суд зауважує, що їх здійснено нормами Податкового кодексу України.

Так, зокрема, щодо формування витрат нормами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток з джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. № 73 витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318.

Пунктом 6 П(С)БУ 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, право платника податку на витрати виникає в періоді отримання доходу від реалізації таких товарів, робіт, послуг за наявності підтвердження понесених витрат первинними документами, що складаються відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та внаслідок зменшення власного капіталу, тобто зменшення активів або збільшенням зобов'язань. А витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, формування витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів. Як підтверджено матеріалами, доданими до позовної заяви, витрати позивачем формувались на підставі первинних документів, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Що стосується формування податкового кредиту з ПДВ, відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у том;

зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду тг

передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік ре:

спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, і

отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами опер

або фінансового лізингу;

г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зокрема,з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх по використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення контролюючого органу, що були прийняті за наслідками податкової перевірки позивача, суд доходить висновку про їх невідповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи.

В зв'язку з наведеним позовні вимоги про визнання оскаржуваних рішень протиправним та скасування є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ПЛІНФА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.08.2018 року №00002851403, №00002871403 та №00002861403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та штрафних санкцій на загальну суму 32080 (тридцять дві тисячі вісімнадцять) грн. 50 коп.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198), на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ПЛІНФА" (вул. Конторська, буд. 75/77,м. Харків,61052, код 00240253) суму сплаченого судового збору в розмірі 4113 (чотири тисячі сто тринадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 28 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Панченко