Рішення

від 27.11.2018 по справі 520/8718/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 листопада 2018 р. № 520/8718/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі - Югові С.А.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОРБУДСЕРВІС" (вул. Сомівська, буд. 12-Б, офіс 33-36, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 33291910) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕКОРБУДСЕРВІС", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.09.2018 року № НОМЕР_1 на суму 78440,00 грн., з яких основний платіж 62752,00 грн. та 15688,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала до суду відзив на позов, в якому просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд вважає вказати наступне.

Винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено висновками акту перевірки від 10.08.2018р. № 3288/20-40-14-21-07/33291910 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Декорбудсервис (податковий номер 31947092) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо неправомірного визначення за звітній період декларування ПДВ серпень 2017 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Слобідський Хліб (податковий номер 40527671), а також даних щодо подальшої реалізації/придбання та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт/послуг).

Перевіркою встановлені порушення: абз. а п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п. і, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, що призвело до заниження ПДВ до сплати в сумі 62 751,94 грн у серпні, внаслідок не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам ТОВ Декорбудсервіс з постачальником: ТОВ Слобідський Хліб за серпень 2017 року.

Щодо транспортування товару за договору поставки № 172807, то суд звертає увагу на те, що дослідивши наданий договір, неможливо встановити, який саме товар, за якою номенклатурою придбавався, загальну ціну договору, оскільки в п. 2.1 зазначено, що загальна сума Договору складається з вартості товару, що буде поставлений постачальником Замовнику згідно накладних протягом дії даного Договору.

Крім того, що стосується постачання товару, то згідно з умовами договору у п. 3.2 зазначено, що доставка товару здійснюється за додатковою домовленістю сторін .

Тобто, даний пункт не містить даних щодо умов поставки у частині транспортування товару, здійснення розвантажувально-навантажувальних робіт, а також сплату або компенсацію витрат за транспортування, або залучення інших сторонніх організацій для здійснення перевезення товарів. Також, до договору поставки не надано будь-якої додаткової угоди відносно умов на яких здійснюється перевезення вантажу, не надано документів, які могли б підтвердити факт перевезення, а саме: товарно-транспортні накладні, згідно яких здійснювалось транспортування реалізованих товарів, не можливо встановити пункт навантаження товарів, пункт розвантаження товарів, автомобільного перевізника, замовника, вантажовідправника, марку та тип автомобіля, реєстраційний номер, виду товару, кількості товару, про що зазначено в акті перевірки.

Згідно ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ ТТН - обов'язковий документ для здійснення внутрішніх перевезень вантажів ( виняток - водій має інший визначений законодавством документ на вантаж), а з 14.01.2014 р. не просто обов'язковий, а взагалі основний документ на перевезення вантажів (п. 11.1 Правил перевезень вантажів).

Міністерство інфраструктури в листі від 03.09.2013 р. № 10092/25/10/-13 наголошує, що будь-яке перевезення вантажу (товару) від вантажовідправника вантажоодержувачу... повинно бути належним чином оформлене з обов'язковим оформленням всіх юридичних документів (у тому числі з використанням ТТН). А виключення з транспортного процесу будь-якого з його учасників, з подальшим уникненням оформлення відповідних юридичних документів (зокрема ТТН) призводить до виникнення корупційної складової та суперечить законодавству України.

Позивач надавав дві ТТН до суду, зокрема: ТТН від 02.08.2017 №АІІ- 0026/31 та від 04.08.2017 № АІІ-0027/28. У договорі поставки № 172807 у п. 3.4 зазначено, що датою поставки Товару є дата підписання видаткової накладної сторонами . Транспортування Товару зі Львова до Харкова здійснюється протягом дня, отже до видаткової накладної повинна бути і ТТН. з наданих документів вбачаються: Видаткова накладна від 01.08.2017 № СХ-26 (ТТН немає!). Видаткова накладна від 02.08.2018 № СХ-31, Видаткова накладна від 03.08.2018 № СХ-27 (ТТН немає!), Видаткова накладна № СХ-28 від 04.08.2018. Тобто станом на сьогодні у відповідача немає, як мінімум, ще двох ТТН.

По-друге, Форма ТТН затверджена Міністерством Інфраструктури України наказом від 05.12.2013 № 983, надані ж ТТН не відповідають вимогам, не мстять передбачених законом реквізитів. Зокрема, вбачаються наступні ознаки дефектності документа: відсутні дані щодо пломби, довіреності вантажоодержувача, не вказано модель та тип автотранспорту, а отже неможливо достовірно дослідити відповідність заявленого перевезення технічним характеристикам даного автомобіля.

Окрім того, із наданих ТТН не можливо встановити, де саме було навантажено та розвантажено товарно-матеріальні цінності, оскільки зазначено лише населенні пункти, зокрема пункт навантаження - м. Львів, пункт розвантаження - м. Харків.

По - третє, у ході перевірки отримано інформацію, що придбані у ТОВ Слобідський Хліб будівельні матеріали було отримано особисто директором, як матеріально- відповідальною особою, тобто він мав власний автотранспортний засіб, на якому він їздив на об'єкти поточного та капітального будівництва для приймання матеріалів. Але до перевірки взагалі не надано наказів щодо здійснення відрядження керівника та авансових звітів по відрядженню.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив, що у перевіряємому періоді ТОВ Декорбудсервіс документально оформлено придбання у ТОВ Слобідський Хліб товарів за наступними кодами УКТ ЗЕД: НОМЕР_2 - Стартер для люмінісцентних ламп, НОМЕР_3 - Субстрат живильний на основі торфу(30 л), НОМЕР_4 - Ємаль "Наmmerite", НОМЕР_5 - Звіс парапетний, НОМЕР_6 - Радіатори сталеві панельні, типу "Коrado".

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відповідно баз даних ДФС України підприємство ТОВ Слобідський Хліб не є імпортером. Вищевказаний імпортний товар ТОВ Слобідський Хліб не придбано у підприємств - імпортерів та взагалі не здійснював придбання імпортного товару по ланцюгу постачання на протязі періоду січень - серпень 2017 року.

Відповідно до баз даних ДФС України не відбувався імпорт вищезазначеного товару, а отже невідомо, яким чином, товар було ввезено на митну територію України, документи, що підтверджують країну походження товару (сертифікати) відсутні.

Відповідно до п.1 ст.43 глави 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-УІ документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Постачальник зобов'язаний на кожну партію товару, що є предметом поставки за договором, видати сертифікат якості, інші документи, які свідчать про придбання та фактичне надходження даного виду товару (імпортного товару), тому не можливо дослідити походження будівельних матеріалів, зазначеної у первинних документах, виписаних контрагентом-постачальником ТОВ Слобідський Хліб на адресу ТОВ Декорбудсервіс .

Проте, як встановлено судом, ні до перевірки (про що зазначено в акті), ні до суду названих документів надано не було.

Таким чином, джерело походження г товару, реалізованого на адресу ТОВ Декорбудсервіс невідоме, а отже неможливий його рух по всьому ланцюгу постачання у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг або реального задекларованого виробництва.

Що стосується ТОВ Слобідський Хліб , то з наданих матеріалів вбачається, що ТОВ Слобідський Хліб (податковий номер 40527671) не мав складських, виробничих власних чи орендованих приміщень, у власності та користуванні відсутні транспортні засоби, відсутні трудові ресурси (на підприємстві працювало 4 особи, у т.ч. директор), директор і головний бухгалтер підприємства в одній особі, що фактично унеможливлює фактичне здійснення господарських операцій суб'єктом господарської діяльності у відповідному обсязі.

При здійснені аналізу податкових накладних, зареєстрованих в СРПН, встановлено, що ТОВ Слобідський Хліб за 2017 рік не придбавало послуг з навантаження/розвантаження, перевезення, а також не орендувало основні фонди: транспортні засоби, навантажувально-розвантажувальну техніку, складські приміщення.

З вищенаведеного випливає, що у вказаного контрагента постачальника відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання ТМЦ, що необхідні для ведення певного, виду господарської діяльності.

Більше того, стосовно ТОВ Слобідський Хліб триває кримінальне провадження: до Головного управління ДФС у Харківській області надійшов протокол допиту свідка від 12.06.2017 року засновника ТОВ Слобідсикий Хліб ОСОБА_3, складений старшим слідчим 1-го ВРНП СУФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4, в якому ОСОБА_3 зазначає, що не мав ніякого відношення до створення та фінансово-господарської діяльності ТОВ Слобідський Хліб , у зв'язку з чим не міг призначати на посади директора та бухгалтера будь-яких осіб.

Суд зазначає, що у постанові від 01.12.2015 № 21-3788а15 ВСУ висловлено правову позицію, згідно з якою статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Тобто, на думку ВСУ, будь-які первинні документи та податкові накладні, складені фіктивними суб'єктами господарювання не мають правового значення для цілей оподаткування, відповідно, не можуть впливати на дані податкового обліку.

У Постанові ВСУ від 18.07.20117 № 21-3123а16 судом зроблено висновок про те, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. При цьому, судом зроблено зауваження що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку . Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати певні дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом реального руху активів платника податків та руху його капіталу. Тобто, ВСУ зроблено висновок про те, що факт укладення договору не є належним (допустимим) доказом реальності господарської операції, а вимагає дослідження наявності фактичного руху активів платника та його капіталу.

Доведення обставин реальності господарських операцій, на думку ВСУ, яка висловлена в Постанові від 22.03.2016 у справі № 810/6201/14, вимагає перевірки органом ДФС наявності таких обставин: 1) операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; 2) відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; 3) облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; 4)здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; 5) відсутність первинних документів обліку.

У постанові ВСУ від 27.06.2017 № 21-3418а16 висловлена правова позиція, згідно з якою, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактичного здійснення господарської операції, у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Також, згідно з постановою ВСУ від 06.12.2016 № 21-1440а16 недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податків доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій між ТОВ Декорбудсервіс та ТОВ "Слобідський Хліб" за серпень 2017 року, а отже і підтвердити правомірність включення до складу податкового кредиту за серпень 2017 року суми ПДВ по вищенаведеним взаємовідносинам, а саме суму ПДВ 62 751,94 грн.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позивачем не доведено протиправності винесених рішень, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОРБУДСЕРВІС" (вул. Сомівська, буд. 12-Б, офіс 33-36,м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 33291910) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення у повному обсязі складено 29 листопада 2018 року.

Суддя Зінченко А.В.