Постанова

від 28.11.2018 по справі 814/610/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/610/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Дата і місце ухвалення: 18.05.2018р., м.Миколаїв

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Осіпова Ю.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Племзавод імені Шмідта до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Племзавод імені Шмідта звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00010951401 від 14 лютого 2018 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 342 656,25 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 15.06.2018 року Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм процесуального і матеріального права, не повним з'ясуванням судом обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача про оформлення з порушеннями наданих до перевірки товарно-транспортних накладних в підтвердження перевезення гербіциду, придбаного у ТОВ Постачагрохім . Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана контрагентом позивача ТОВ Постачагрохім за квітень 2016 року з нульовими показниками, тобто постачальник не декларує податкових зобов'язань за квітень 2016 року. Крім того, відповідно даних системи АІС Податковий блок свідоцтво платника податку на додану вартість постачальника було анульовано 28.04.2017 року за рішенням контролюючого органу за відсутністю поставок.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та прийняття нової постанови - про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Племзавод імені Шмідта .

Товариство з обмеженою відповідальністю Племзавод імені Шмідта подало письмовий відзив на апеляційну скаргу податкового органу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду учасники справи в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Предметом спору є законність прийнятого Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкового повідомлення-рішення №00010951401 від 14 лютого 2018 року, яким ТОВ Племзавод імені Шмідта збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 342 656,25 грн. (в тому числі: за основним платежем - 274 125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68531,25 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 29.01.2018 року №198/14-29-14-01/37456999 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Племзавод імені Шмідта , код за ЄДРПОУ 37456999, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.09.2017 року , у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення товариством п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по спеціальній декларації з податку на додану вартість всього на суму 274125 грн., в тому числі: жовтень 2016 року в сумі 270 770 грн., листопад 2016 року в сумі 3355 грн.

Зокрема, в акті перевірки від 29.01.2018 року №198/14-29-14-01/37456999 зазначено, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Племзавод імені Шмідта за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року згідно системи АІС Податковий блок підсистеми автоматизованої системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України встановлено розбіжності по податковому кредиту по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Постачагрохім (код ЄДРПОУ 40141992) за період квітень 2016 року на суму ПДВ 274125 грн. включених до складу податкового кредиту по декларації спеціальній №9081262214 від 19.05.2016 року в періоді квітень 2016 року. Відповідно до наданих до перевірки видаткових накладних ТОВ Постачагрохім на адресу ТОВ Племзавод імені Шмідта поставило 2150 л. Гербіціду Євро - Лайтинг на загальну суму 1644750 грн. (в т.ч. ПДВ 274125 грн.). Товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ складені з порушеннями, зокрема, відсутній номер посвідчення водія, відсутні серія та номер довіреності вантажоодержувача, не вказані супровідні документи на вантаж, не вказано час вибуття та прибуття ТМЦ. Відповідно до наданих до перевірки ТТН послуги з перевезення гербіциду Євро-Лайтинг надавав автомобільний перевізник ФОП Вахоцький В.М., тоді як за даними реєстру ЄРПН ТОВ Постачагрохім у квітні 2016 року отримувало послуги з перевезення кукурудзи від ТОВ Компаніївське . Послуги з перевезення ТМЦ (гербіциду Євро-Лайтинг) від інших суб'єктів господарювання відповідно до даних ЄРПН ТОВ Постачагрохім не отримувало. Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана контрагентом позивача ТОВ Постачагрохім за квітень 2016 року з нульовими показниками, тобто постачальник не декларує податкових зобов'язань за квітень 2016 року. Крім того, відповідно даних системи АІС Податковий блок свідоцтво платника податку на додану вартість постачальника було анульовано 28.04.2017 року за рішенням контролюючого органу за відсутністю поставок.

Аналізуючи базу ЄРПН та звітність з ПДВ за період квітень 2016 року податковим органом встановлено реалізацію постачальником ТОВ Постачагрохім на адресу ТОВ Племзавод імені Шмідта гербіциду Євро-Лайтинг невідомого походження.

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про відсутність фактичних поставок товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. В акті перевірки зазначено, що єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій по продажу продукції ТОВ Постачагрохім є отримання підприємством ТОВ Племзавод імені Шмідта податкової вигоди і, як наслідок, несплата податку на додану вартість.

Суд першої інстанції задовольняючи позов ТОВ Племзавод імені Шмідта про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00010951401 від 14 лютого 2018 року дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки від 29.01.2018 року №198/14-29-14-01/37456999, а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 185, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ Племзавод імені Шмідта у перевірений період було вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

05.04.2016 року між ТОВ Постачагрохім , як Постачальником, та ТОВ Племзавод імені Шмідта , як Покупцем, укладено договір поставки №05/04/16, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання вимог вказаного договору ТОВ Постачагрохім на адресу ТОВ Племзавод імені Шмідта поставило 2150 л. гербіциду Євро - Лайтинг на загальну суму 1644750 грн. (в т.ч. ПДВ 274125 грн.). Суму ПДВ згідно вказаної господарської операції позивачем включено до складу податкового кредиту.

В підтвердження фактичного здійснення поставки товару ТОВ Племзавод імені Шмідта надало до перевірки: видаткові накладні від 12.04.2016 року №30 на суму 220 590 грн. та від 29.04.2016 року №35 на суму 1 424 160 грн.; ТТН від 13.04.2016 року №Р 30 та від 29.04.2016 року № П 35; податкові накладні від 12.04.2016 року №7 та від 29.04.2016 року №11; платіжні доручення від 12.04.2016 року №225 на суму 220 000 грн. та від 29.04.2016 року №286 на суму 1 424 750 грн.; специфікацію №1 від 11.04.2016 року до вказаного вище договору поставки; акт №1 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ Племзавод імені Шмідта та ТОВ Постачагрохім .

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару.

Щодо посилань апелянта на окремі недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, то колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В акті перевірки від 29.01.2018 року №198/14-29-14-01/37456999 Головне управління ДФС у Миколаївській області зазначає, що відповідно до наданих до перевірки ТТН від 13.04.2016 року №Р 30 та від 29.04.2016 року № П 35 послуги з перевезення гербіциду Євро-Лайтинг надавав автомобільний перевізник ФОП Вахоцький В.М., тоді як за даними реєстру ЄРПН ТОВ Постачагрохім у квітні 2016 року отримувало лише послуги з перевезення кукурудзи від ТОВ Компаніївське .

Колегія суддів критично ставиться до таких висновків податкового органу, оскільки за умовами п.2.1 договору поставки №05/04/16 від 05 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ Постачагрохім та ТОВ Племзавод імені Шмідта , Постачальник поставляє товар на умовах ЕХW. Зазначений термін Інкотермс 2000 та 2010, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Транспортною документацією підтверджуються операції з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. За умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару.

Безпідставними є посилання ДПІ на неможливість встановлення походження товару, обґрунтовані тим, що ТОВ Постачагрохім не декларує придбання товару - гербіцид Євро - Лайтинг, оскільки колегію суддів та актом перевірки зафіксовано, що основним видом діяльності ТОВ Постачагрохім у 2016 році було оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.75), що узгоджується зі змістом проведених з позивачем господарських операцій. Тобто, здійснення господарських операцій щодо поставки засобу хімічного захисту рослин гербіциду Євро - Лайтинг є економічно обґрунтованим як для Постачальника, так і для Покупця.

Більше того, у випадку невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатися підтвердженою наявність мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною. Якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, відповідальність та відповідні негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

Позивачем доведено використання придбаного у ТОВ Постачагрохім товару у власній господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції як хімічний засіб по захисту соняшника, в підтвердження чого надано суду акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин №1 від 10.06.2016 року.

Відповідачем не надані докази, які свідчили б про те, що ТОВ Племзавод імені Шмідта придбавало аналогічний товар у інших суб'єктів господарювання, а не у ТОВ Постачагрохім , що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло права на його формування по взаємовідносинах з ТОВ Постачагрохім .

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №00010951401 від 14 лютого 2018 року

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: О.А. Шевчук