Постанова

від 22.11.2018 по справі 825/2388/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2388/18 Головуючий у І інстанції - Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр-готель "Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр-готель"Україна" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.03.2018 року № 00018201310, № 00018271210.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що під час перерахунку податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету за період із серпня 2016 року по вересень 2017 року, у графі Призначення платежу , помилково вказувався код за ЄДРПОУ іншого підприємства.

Однак, після виявлення вказаних недоліків, товариство звернулось до відповідача із заявами про перенесення суми військового збору та податку на доходи фізичних осіб за вказаний період на його особову картку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 26.03.2018 року № 00018201310 та № 00018271310.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що банківською установою платіжні доручення на перерахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 168708, 87 грн. та військового збору у розмірі 14451, 95 грн. до бюджету від ТОВ Прем'єр - Готель Україна були прийняті до виконання, разом з тим обліковувались дані суми на особовій картці платника податку, який був вказаний у платіжному дорученні у полі Призначення платежу , а саме ПРАТ Готель Україна , код за ЄДРПОУ 14219127. Тобто, сплачені суми не були зараховані в сплату податкового зобов'язання платника податків, а саме ТОВ Прем'єр - Готель Україна .

Позивачем справи відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Прем'єр-готель Україна (код ЄДРПОУ 32016472) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.06.2002 внесено відповідний запис (а.с. 122-129).

Встановлено, що на підставі ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , наказу ГУ ДФС у Чернігівській області № 175 від 31.01.2018 року та у відповідності до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік, посадовими особами податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Прем'єр-готель Україна ) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2017 року відповідно до переліку питань, затверджених планом перевірки ТОВ Прем'єр-готель Україна .

Перевірка проведена в період з 12.02.2018 року по 23.02.2018 року з відома директора товариства та в присутності головного бухгалтера.

За результатами перевірки складено акт від 02.03.2018 року № 163/13-10/32016472 (а.с. 103-112).

У ході проведення перевірки ГУДФС у Чернігівській області встановлено порушення Позивачем:

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168; п. 171.1 ст. 171; пп. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: протягом перевіряємого періоду підприємством несвоєчасно перераховано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 168708,87 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників (за період з серпня 2016 року по жовтень 2017 року);

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168; п. 171.1 ст. 171; пп. а п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: протягом перевіряємого періоду підприємством було несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 14451,95 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників (за період з серпня 2016 року по жовтень 2017 року).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, 13.03.2018 року товариством на адресу ГУДФС у Чернігівській області подано відповідні заперечення, які відповідач визнав недостатньо обґрунтованими, про що повідомив в листі від 22.03.2018 року № 3091/10/25-01-13-10-10 (а.с. 113, 114-115).

На підставі вищевказаних висновків ГУДФС у Чернігівській області винесено позивачу податкові повідомлення-рішення від 26.03.2018 року (з розрахунками):

- № 00018201310, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 50 871,15 грн. (33741,77 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та 17129,38 грн. - сума пені) (а.с. 99-100);

- № 00018271310, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені в сумі 4 350,56 грн. (2890,39 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та 1460,17 грн. - сума пені) (а.с. 101-102).

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Прем'єр-готель Україна оскаржило їх в адміністративному порядку, однак рішенням ДФС України від 29.05.2018 № 18490/6/99-99-11-02-01-15 у задоволенні скарги позивачу було відмовлено (а.с. 117-121).

У зв'язку з наведеним, ТОВ Прем'єр-готель Україна звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що допущення платником помилок під час перерахування сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору на бюджетний казначейський рахунок в строк, встановлений Податковим кодексом України, має кваліфікуватися як дія, хоч й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов'язань, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених ст. 126 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, за приписами пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до норм п. 163.1 ст. 163 розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У свою чергу, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України ).

Згідно із пп. 164.1.2 та п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, відповідно до пп. 164.2.1, 164.2.2 і 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує ст. 168 Податкового кодексу України, п. 168.1 якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку, податковим агентом.

Відповідно до пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, а саме загальний місячний (річний) оподаткований дохід, де складу, якого, зокрема, включається дохід у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною пп. 1.3 цього пункту.

За приписами пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положенні Податкового кодексу України, платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України для податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (тобто у строки, вказані у ст. 168 Податкового кодексу України).

Тобто, положення Податкового кодексу України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 Податкового кодексу України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 Податкового кодексу України).

Так, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В свою чергу, положеннями статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, що податкове правопорушення - це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Податковим кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Положеннями п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Обов'язки податкових агентів також закріплені в п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, зокрема згідно п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України.

Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (п. 231 ст. 2 Бюджетного кодексу). Ведення єдиного казначейського рахунку здійснюється відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 року за № 594/6882.

Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. На Єдиному казначейському рахунку, відкритому на балансі Державного казначейства України, відображаються операції про рух коштів на рахунках, що відкриті в Державному казначействі України та головних управліннях Державного казначейства України.

Функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечує: можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України; надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному казначейському рахунку операціями; оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Так, згідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 року № 609, та, в подальшому, наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, які діяли протягом спірних правовідносин, в полі "Призначення платежу" платіжного доручення на сплату грошового зобов'язання платника зазначається код за ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата (наприклад, за відокремлений підрозділ).

Надаючи оцінку доводам Позивача щодо відсутності підстав для прийняття Відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень рішень, оскільки ТОВ Прем'єр-готель Україна вчасно сплатила в бюджет податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, що ТОВ Прем'єр-готель Україна в період з серпня 2016 року по вересень 2017 року у визначений законодавством термін та розмірі, на належний казначейський рахунок, сплачувало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, однак помилково вказувало в графі Призначення платежу код за ЄДРПОУ іншого підприємства, а саме: ПРАТ Готель Україна , що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за вказаний період (а.с. 9-98).

При цьому, банківською установою платіжні доручення щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 168 708,87 грн. та військового збору у розмірі 14 451,95 грн. до бюджету були прийняті до виконання, але вказані суми обліковувались на особовій картці іншого платника податку, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідача.

Після виявлення помилки ТОВ Прем'єр-готель Україна листами від 22.09.2017 року за № 48 та № 49, звернулось до ГУДФС у Чернігівській області про перенесення суми військового збору у розмірі 14 451,95 грн. та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 168 708,87 грн. на особову картку позивача, що здійснено відповідачем з 01.11.2017 року.

Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме листами вих. № 48 від 22.09.2018 року та вих. № 49 від 22.09.2018 року, які ТОВ "Прем`єр-готель "Україна" направляло до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та просило перенести сплачений податок з доходів.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку.

Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України).

Аналізуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що оскільки Позивачем не було виконано обов'язку по сплаті суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк на належний ТОВ Прем'єр-готель Україна код ЄДРПОУ, тому оскаржувані податкові - повідомлення рішення прийняті в межах та на підстави норм податкового кодексу, у зв'язку з чим не підлягають скасуванню.

Між тим, колегія суддів зауважує, що Позивачу було відомо механізм сплати відповідних податків, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться у справі, в яких вірно зазначено усі реквізити, а обставина щодо помилковості зазначення коду за ЄДРПОУ іншого підприємства - ПРАТ Готель Україна не вказує про протиправність дій Відповідача при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши доводи Відповідача викладені в апеляційній скарзі та наявні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр-готель"Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 27.11.2018 року.