Постанова

від 14.03.2019 по справі 825/2388/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2019 року

Київ

справа №825/2388/18

адміністративне провадження №К/9901/69459/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Прем`єр-готель Україна на постановуШостий апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (колегія у складі суддів: В.П. Мельничук, Ю.А. Ісаєнко, І.О. Лічевецький) у справі№ 825/2388/18 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Прем`єр-готель Україна доГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Прем`єр-готель Україна (далі - ТОВ Прем`єр-готель Україна ) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 26 березня 2018 року №00018201310, №00018271210.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що під час перерахунку податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету за період із серпня 2016 року по вересень 2017 року, у графі Призначення платежу , помилково вказувався код за ЄДРПОУ іншого підприємства. Однак, після виявлення вказаних недоліків, товариство звернулось до відповідача із заявами про перенесення суми військового збору та податку на доходи фізичних осіб за вказаний період на його особову картку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 26 березня 2018 року №00018201310 та №00018271310.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що допущення платником помилок під час перерахування сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору на бюджетний казначейський рахунок в строк, встановлений Податковим кодексом України, має кваліфікуватися як дія, хоч й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов'язань, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених ст. 126 Податкового кодексу України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у даній справі скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у межах та спосіб передбачених Конституцією та Законами України.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, суд апеляційної інстанції неправомірно тлумачив зміст статті 109, 126 Податкового кодексу України, статті 45 Бюджетного кодексу України та дійшов безпідставного висновку про наявність у діях позивача складу податкового правопорушення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Прем'єр-готель Україна є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12 червня 2002 року внесено відповідний запис.

В період з 12 лютого 2018 року по 23 лютого 2018 року на підставі ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № 175 від 31 січня 2018 року та у відповідності до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік, посадовими особами податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Прем'єр-готель Україна з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року відповідно до переліку питань, затверджених планом перевірки ТОВ Прем'єр-готель Україна , за результатами якої складено акт від 02 березня 2018 року № 163/13-10/32016472, яким встановлено наступні порушення позивачем:

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168; п. 171.1 ст. 171; пп. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: протягом перевіряємого періоду підприємством несвоєчасно перераховано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 168708,87 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників (за період з серпня 2016 року по жовтень 2017 року);

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168; п. 171.1 ст. 171; пп. а п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: протягом перевіряємого періоду підприємством було несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 14451,95 грн., який нарахований та утриманий із заробітної плати працівників (за період з серпня 2016 року по жовтень 2017 року).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, 13.03.2018 року товариством на адресу ГУДФС у Чернігівській області подано відповідні заперечення, які відповідач визнав недостатньо обґрунтованими, про що повідомив в листі від 22 березня 2018 року № 3091/10/25-01-13-10-10.

На підставі вищевказаних висновків відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2018 року (з розрахунками):

- № 00018201310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 50871,15 грн. (33741,77 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та 17129,38 грн. - сума пені);

- № 00018271310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені в сумі 4350,56 грн. (2890,39 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та 1460,17 грн. - сума пені).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані повідомлення-рішення залишені без змін.

Окрім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що ТОВ Прем'єр-готель Україна в період з серпня 2016 року по вересень 2017 року у визначений законодавством термін та розмірі, на належний казначейський рахунок, сплачувало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, однак помилково вказувало в графі Призначення платежу код за ЄДРПОУ іншого підприємства, а саме: ПРАТ Готель Україна , що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за вказаний період.

При цьому, банківською установою платіжні доручення щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 168708,87 грн. та військового збору у розмірі 14451,95 грн. до бюджету були прийняті до виконання, але вказані суми обліковувались на особовій картці іншого платника податку.

Після виявлення помилки ТОВ Прем'єр-готель Україна листами від 22 вересня 2017 року за № 48 та № 49, звернулось до відповідача про перенесення суми військового збору у розмірі 14451,95 грн. та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 168708,87 грн. на особову картку позивача, що здійснено відповідачем з 01 листопада 2017 року, що підтверджується листами вих. № 48 від 22 вересня 2018 року та вих. № 49 від 22.09.2018 року, які ТОВ Прем`єр-готель Україна направляло до податкової інспекції та просило перенести сплачений податок з доходів.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, зокрема статей 54, 57, 168, 171, 176 цього кодексу, та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо латник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п'ятою 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до статті 109 Податкового Кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16 червня 2015 року у справі 21-377а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши дії позивача як податкового агента, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку та правильно застосувавши норми матеріального права що регламентують спірні правовідносини, зокрема, статей 54,57,168,171,176 Податкового Кодексу України, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

При цьому судом першої інстанції належним правильно враховано, що з наданих під час розгляду справи в суді доказів вбачається, що позивач в період з серпня 2016 року по вересень 2017 року у визначений законодавством термін та розмірі своєчасно здійснював перерахування податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Проте, через допущену помилку при оформленні реквізитів платіжного доручення, вказані кошти було зараховано на іншій рахунок, а після того, як помилку було виявлено, на підставі звернення позивача, кошти було перераховано в повному обсязі на відповідний розрахунковий рахунок, про що зазначено в акті перевірки.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов'язань, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених статті 126 Податкового кодексу України.

Таким чином, за встановлених судом першої інстанції обставин справи щодо сплати платником податку узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні, такий платник податку не вважається, що пропустив строк сплати податку, у зв'язку з чим нарахування грошового зобов'язання згідно спірних податкових повідомлень-рішень є протиправним.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Прем`єр-готель Україна задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року скасувати та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду