Постанова
від 28.11.2018 по справі 813/1331/18
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/399/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Мацьків М.С.,

за участі сторін: представника позивача Овчарука В.І.,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року (рішення ухвалене у м. Львів судом у складі головуючого судді Ланкевича А.З., повний текст рішення складено 02 липня 2018 року) у справі № 813/1331/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Нове місто" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Нове місто" звернулося до суду з позовом, яким просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 28.12.2017 №0188651225, №0188641225.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 28.12.2017 №0188641225 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3251820,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 28.12.2017 №0188651225 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 31455,00 грн (в т.ч.: за податковими зобов'язаннями - 20970,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10485,00 грн).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 39462700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нове місто (місцезнаходження: вул. Валова, 29/8, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 30994450) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 49249 (сорок дев'ять тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 13 копійок.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС у Львівській області, яке в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що Податковий кодекс України чітко встановлює механізм надання уточнень, а саме подачу таких уточнень до декларацій, в яких були виявлені неточності чи помилки. В той же час виявивши неточності в деклараціях за 2012-2014 роки позивач всупереч нормам кодексу не тільки не подав уточнення до декларацій за 2012-2014 роки, а відобразив виправлення в новій декларації за три квартали 2017 року. Крім того, відповідно до ст. 50 та 102 ПК України для подачі уточнень до декларацій відводиться період в 1095 календарних днів. В той же час позивач подав уточнення після вказаного строку.

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У справі встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Нове місто" (місцезнаходження: вул. Валова, 29/8, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 30994450) зареєстроване, як юридична особа, 08.06.2000; основним видом економічної діяльності названого товариства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є організація будівництва будівель.

08.12.2017 Головним управлінням ДФС у Львівській області, на підставі підп.191.1.1 п.19.1 ст.19, підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, відповідно до підп.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності - податкової декларації з податку на прибуток підприємства - ТОВ БК Нове місто за 3 квартали 2017 року, за результатами якої складено Акт перевірки №1646/13-01-12-25/30994450. Перевіркою встановлено невірне заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2017 року, а саме підприємством неправомірно задекларовано р.03 Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України з від'ємним значенням в сумі 3368320,00 грн, згідно р.03.2.4 в додатку РІ Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділуПодаткового кодексу України) в сумі 3368320,00 грн, оскільки об'єкт оподаткування за результатами діяльності 2016 року був із позитивним значенням та становив 2896500,00 грн. У підсумку вказано, що від'ємне значення об'єкта оподаткування підлягає зменшенню на 3251820,00 грн та податок на прибуток в сумі 20970,00 грн підлягає донарахуванню. Зазначеним, як слідує зі змісту Акта, порушено підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 та підп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України.

На підставі вказаних в Акті перевірки від 08.12.2017 висновків відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 28.12.2017:

- №0188641225, згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3251820,00 грн;

- №0188651225, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 31455,00 грн (в т.ч.: за податковими зобов'язаннями - 20970,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10485,00 грн).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, на які у свій час вказав відповідач, були самостійно виправлені позивачем у поданій ним податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017 року. При цьому, суд враховує, що така декларація подана з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України. За таких обставин, суд дійшов висновку, що товариством правомірно враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування, відображене в декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017 року в сумі 3368320,00 грн при заповненні додатку РІ, а саме в коді р.03.2.4.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує таке.

Починаючи з 01.01.2015 особливості оподаткування податком на прибуток встановлено ст.ст.134, 140 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року №897, що набрав чинності 01.12.2015, затверджено нову форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Згідно підп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено та й не заперечувалось сторонами, що факт заниження позивачем власних витрат на загальну суму 3368320,00 грн і не відображення їх у раніше поданих податкових деклараціях за період 2012-2014 років був установлений відповідачем під час проведення позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ БК Нове місто за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлено Актом від 06.10.2015 року №1850/22-02/30994450 (а.с.28-30).

Зокрема, в п.3.1.2 даного Акта зазначено: …за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року ТОВ БК Нове місто задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 79175201,00 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 року встановлено їх заниження на загальну суму 3368320,00 грн, в тому числі: за 4 квартал 2012 року - на суму 139306,00 грн, за 2013 рік - на суму 1874007,00 грн, за 2014 рік - на суму 1355007,00 грн… .

Відтак, даними акту перевірки позивача від 06.10.2015 року №1850/22-02/30994450 (а.с.28-30) підтверджуються обставини, щодо заниження позивачем витрат суму 3368320,00 грн за рахунок яких об'єкт оподаткування підлягав зменшенню.

При цьому, як з'ясовано судом, дані суми витрат були відображені позивачем в бухгалтерському обліку за 2012-2014 роки, однак не відображені в податкових деклараціях за ці ж роки.

Натомість, в Акті перевірки від 08.12.2017 відповідач, без аналізу первинної документації позивача, а лише співставивши декларації за 2016 рік та за 3 квартали 2017 року, вказує те, що так як об'єкт оподаткування за результатами діяльності 2016 року мав інше значення, відтак розмір грошового зобов'язання, а також розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, повинні бути такими ж, як і у декларації за 2016 рік.

Вказані висновки суперечать визначеному у підп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України предмету камеральної перевірки, яким може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

До того ж, аналізуючи положення підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (документальна перевірка), суд приходить висновку, що визначення показників грошового зобов'язання, яке не є наслідком виправлення арифметичної чи методологічної помилок, може мати місце виключно за результатами документальної, а не камеральної перевірки, чого, в свою чергу, не враховано відповідачем.

Окрім цього, як слідує з матеріалів справи та пояснень сторін, податковим органом на підставі акта перевірки від 06.10.2015 року, виявлено помилки щодо заниження позивачем власних витрат на загальну суму 3368320,00 грн за період 2012-2014рр. Водночас, за результатами вказаної перевірки податковий орган поряд із обставинами щодо заниження валових витрат на обумовлену суму встановив обставини щодо заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток. При обрахунку та визначенні сум грошових зобов'язань, які підлягають сплаті позивачем до бюджету, за наслідками проведеної перевірки у 2015році, контролюючий орган врахував суму занижених витрат у зменшення донарахованого об'єкта оподаткування. Однак, позивач не погодився з визначеними йому контролюючим органом грошовими зобов'язаннями, які в подальшому стали предметом оскарження у суді.

Як наслідок, доки тривала процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковим органом на підставі вищезгаданого акта перевірки від 06.10.2015 року, виявлені помилки щодо заниження товариством власних витрат на загальну суму 3368320,00 грн у деклараціях за 2014-2016роки самостійно не виправлялись, оскільки вказана сума при визначенні спірних грошових зобов'язань була врахована контролюючим органом під час їх обрахунку.

19.04.2017 року Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу (справа К/800/25009/16), згідно якої залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016року про задоволення позову ТОВ БК Нове місто до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2015 року №0005702202, №0005712202, №0005722202, №0025551702 та від 06.01.2016 року №0000061702.

Отож, судом було підтверджено факт безпідставного збільшення об'єкта оподаткування та донарахування відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, за наслідками реалізації акту перевірки від 06.10.2015 року. Як наслідок, скасування донарахованого грошового зобов'язання призвело знову ж таки до обставин з приводу наявності факту заниження позивачем власних витрат на загальну суму 3368320,00 грн за період 2012-2014рр.

Відтак, з моменту набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили (30.08.2016року) про скасування, визначених контролюючим органом, грошових зобов'язань (здійснених за даними акту перевірки від 06.10.2015 року), позивач набув права на урахування сум занижених власних витрат на загальну суму 3368320,00 грн при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних податкових періодів (років).

З огляду на зазначені обставини справи (щодо заниження позивачем власних витрат у розмірі 3368320,00грн) та наведених положень законодавства, названа сума витрат повинна бути врахована при визначенні об'єкта оподаткування при поданні декларації за 2014рік, який за наслідками подання такої декларації повинний був мати від'ємне значення на таку ж суму.

Як наслідок, назване від'ємне значення без будь-яких строкових обмежень, згідно пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, підлягало урахуванню при визначенні об'єкта оподаткування наступних звітних періодів .

Однак, у зв'язку з безпідставним донарахуванням контролюючим органом грошових зобов'язань, які в подальшому були скасовані судом у справі № К/800/25009/16, показники декларації 2014року та відповідно 2015-2016рр не могли бути уточненні позивачем з вини контролюючого органу тривалий час.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу-1095днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

З наведеної норми слідує, що на дату спірних правовідносин, платник податків мав право уточнити показники шляхом подання уточнюючих розрахунків до певної декларації минулого звітного періоду, або уточнити показники при поданні податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

Отримавши у квітні 2017 року ухвалу Вищого адміністративного суду України (справа К/800/25009/16), позивач переконавсь, що помилки дійсно підлягають виправленню, останній скористався своїм правом та виправив ці помилки шляхом подання 08.11.2017 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2017 року (а.с.15-25), яку, в свою чергу, було прийнято відповідачем. Як видно зі змісту цієї декларації, в коді р.03 Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України відображено від'ємне значення в сумі 3368320,00 грн, котре було заповнено згідно додатку РІ, а саме в коді р.03.2.4 задекларовано Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділуПодаткового кодексу України .

Окрім того, 16.11.2017 року позивач направив на адресу відповідача доповнення до податкової декларації з роз'ясненням відображення ним у коді р.03 РІ вищезгаданої суми 3368320,00 грн (а.с.27).

Пунктом 46.4. ст. 46 ПК України передбачено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Крім цього, слід зазначити, що Листом ДФС від 12 березня 2016 року №5375/6/99-99-19-02-02-15 додатково роз'яснила платникам податків, що оскільки основні показники, що обраховуються для визначення об'єкта оподаткування за новими правилами, суттєво змінилися, то для самостійного виправлення помилок за новою формою за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а доповнення до Декларації вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації.

Враховуючи, що значення об'єкта оподаткування за 2014рік повинно мати від'ємне значення у розмірі 3368320,00грн, (внаслідок встановлених в акті перевірки від 06.10.2015року обставин щодо занижених витрат за період 2012-2014рр) і така сума від'ємного значення не була врахована позивачем при формуванні декларацій за 2015-2016роки з вини контролюючого органу (у зв'язку з донарахуванням грошових зобов'язань, які в подальшому скасовані судом) позивач мав право відповідно до пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, урахувати таке від'ємне значення 2014року при визначенні об'єкта оподаткування наступних звітних періодів без будь-яких часових обмежень, про що зазначено судом вище.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відображення в коді р.03 Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2017 року суми від'ємного значення у розмірі 3368320,00 грн, котре було заповнено в додатку РІ в коді р.03.2.4 Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділуI Податкового кодексу України .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам закону, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів та не довів наявність підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28.12.2017 №0188641225 та №0188651225.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі № 813/1331/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос

Повне судове рішення складено 29 листопада 2018 року.

Дата ухвалення рішення28.11.2018
Оприлюднено30.11.2018

Судовий реєстр по справі —813/1331/18

Постанова від 28.11.2018

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Ухвала від 25.10.2018

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Ухвала від 17.09.2018

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 17.09.2018

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 21.08.2018

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Рішення від 21.06.2018

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Ланкевич Андрій Зіновійович

Ухвала від 14.06.2018

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Ланкевич Андрій Зіновійович

Ухвала від 23.05.2018

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Ланкевич Андрій Зіновійович

Ухвала від 24.04.2018

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Ланкевич Андрій Зіновійович

Ухвала від 12.04.2018

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Ланкевич Андрій Зіновійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні