Ухвала

від 14.11.2018 по справі 457/620/16-ц

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/620/16-ц

провадження №2/457/29/18

УХВАЛА

14 листопада 2018 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Марчука В.І.

при секретарі Мазурика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляються самостійних вимог: управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради та управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі про усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляються самостійних вимог: управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради та управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 12.06.2018 року, поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляються самостійних вимог: управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради та управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі про усунення перешкод у користуванні майном. Справу призначено до розгляду на 09 год. 30 хв. 15 серпня 2018 року.

17.07.2018 року конверт з повісткою для позивача повернувся до суду з відміткою про невручення .

15.08.2018 року розгляд справи знято з розгляду у зввЂ�язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті. Розгляд справи відкладено на 02.10.2018 року.

02.10.2018 року розгляд справи знято з розгляду у зввЂ�язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті. Розгляд справи відкладено на 14.11.2018 року 10-00 год.

14.11.2018 року судовим розпорядником складено акт про те, що під час вручення судової повістки для ОСОБА_1 за адресою: м. Трускавець вул Стебницька, 23а/6, вручити повістку не вдалось за можливе у зввЂ�язку з відсутністю особи за вищевказаною адресою.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

14.11.2018 року позивач на розгляд справи повторно не звЂ�явилася, хоча її повідомлялось належним чином про час і місце слухання справи. Позивачем не повідомлено причини неявки в судове засідання призначене на 14.11.2018 року. Вручити судові повістки не вдається за можливе.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено позивача про час та місце судових засідань, однак остання повторно 14.11.2018 року в судове засідання не звЂ�явилася, тобто фактично самоусунулася від виконання процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається..

За змістом положень ч.3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України , у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Судом встановлено, що позивач повторно не з'явилась в судове засідання, доказів, які мали підтвердити поважні причини неявки представника в судові засідання суду надано не було, позивач не скористалася процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у її відсутність, в той же час проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки позивач протягом усього часу розгляду справи має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз п.3 частини першої ст.257 ЦПК України та положень ст.223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання. Тобто вказує на врахування судом поважності причин неявки позивача до суду та повідомлення про причини нявки. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив причин неявки, так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляються самостійних вимог: управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради та управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі про усунення перешкод у користуванні майном, оскільки викладене свідчить про втрату позивачем заінтересованості у вирішенні даного спору, в той час з урахуванням предмету спору та суб'єктивного складу сторін проведення судового розгляду справи у відсутності позивача суперечить нормам цивільного процесуального законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись 131, 223, 257, 258, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України , суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляються самостійних вимог: управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради та управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі про усунення перешкод у користуванні майном, залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області, через Трускавецький міський суд, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: ОСОБА_3