Ухвала

від 27.11.2018 по справі 812/1544/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2018 року

Київ

справа №812/1544/17

адміністративне провадження №К/9901/55049/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 у справі №812/1544/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018.

31.07.2018 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), а саме у зв'язку з відсутністю документу про сплату судового збору.

29.08.2018 та 16.10.2018 ухвалами Верховного Суду скаржнику продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги у справі №812/1544/17.

19.11.2018 до Верховного Суду втретє надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги Скаржник зазначає, що позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.

Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади сплати судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-V (в редакції, що є чинною на час звернення з касаційною скаргою)

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Офісом великих платників податків ДФС не виконано вимоги ухвали щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Офісу великих платників податків ДФС у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у справі №812/1544/17.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 у справі №812/1544/17 - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А.Гончарова