Рішення

від 21.11.2018 по справі 759/14201/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14201/17

пр. № 2/759/2289/18

21 листопада 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Шум Л.М.

за участю секретаря: Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТН ДИЗАЙН про розірвання договору підряду, стягнення суми авансу та пені,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача у вересні 2017 р. звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 020.7.2015 р. позивач та відповідач уклали договір №02/7, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити комплекс робіт по виготовленню та установці виробів із металлу, позивач зобовязався прийняти та оплатити роботи та продукцію. Ціна роботи становить 199000,00 дол. США, яку позивач зобов'язався сплачувати поетапно. На виконання умов договору, позивач сплатив відповідачу суму авансу в розмірі 176 978,69 дол. США. Проте, відповідач умови договору не виконує, а тому позивач просить розірвати договір підряду №02/7 від 02.07.2015 р., укладеного між сторонами, стягнути з відповідача аванс в розмірі 300 622,56 грн., що становить 11 461,02 дол. США та пеню за період з 02.12.2016 р. по 22.09.2017 р., що становить 1 164 931,60 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 05.10.2018 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.03.2018 р. підготовче засідання розпочато та відкладено.

В судовому засіданні 21.11.2018 р. за згодою представника позивача підготовче провадження проведено та завершено, справа призначена до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача до суду не з'явився, в підготовчому засіданні 26.06.2018 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою врегулювання спору мирним шляхом.

В подальші призначені судом засідання представник відповідача не з'явився , який про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (ас. 38 ), про причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд вважає неявку представника відповідача без поважних причин, при цьому, відзив на позов відповідачем до суду не направлений, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.07.2015 р. ОСОБА_1 та ТОВ СТН-Дизайн уклали договір №02/7 (а.с. 56-), відповідно до п. 1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання у порядку, в терміни, і на умовах, передбачених у договорі, власними силами і на свій ризик здійснити комплекс робіт по виготовленню та установці виробів із металлу. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи та продукцію, що є результатом таких робіт (п. 1.3). Виконавець здійснює поставку продукції, її монтаж та передання результатів робті на об'єкті замовника за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.6).

Ціна робіт за даним договором включає в себе вартість всього комплексу робіт, в тому числі матеріалів, виготовлення продукції, упаковки, завантаження, транспортування, розвантаження та монтажу, згідно з умовами ст. 1 договору і визначається сторонами в додатку, додатковій угоді до договору (п. 2.1).

Відповідно до додатку №1 до договору, загальна вартість виробів і робіт складає 199 000,00 дол. США (а.с. 7-9).

Виконавець здійснює поставку матеріалів, виробів та їхній монтаж на об'єкті за цим договором у терміни протягом 24 календарних тижні, але не пізніше 01.12.2016 р. (п. 5.1).

Додатком №2 до договору №02/7 від 02.07.2015 р. сторонами визначено поетапність оплати послуг, відповідно до якого здійснено попередню оплату у розмірі 1 100 000,0 грн., що складає 50 000,00 дол. США (а.с. 10).

Судом встановлено, що представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму авансу в розмірі 300 622,56 грн.

Згідно зі cт. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Проте, судом встановлено, що умови Договору, укладеного між сторонами не передбачають сплату позивачем на коритсь відповідача суми авансу в розмірі 300 622,56 грн.

Надана представником позивача Розписка від 03 липня в підтвердження вимог позову та здійснення позивачем виплати авансу судом не приймається до уваги виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, з наданої представником позивача розписки від 03 липня вбачається, що ОСОБА_3 отримала аванс в сумі 1 100 000 грн., що еквівалентно 50 000 доларам США.

Проте, з вказаної розписки не вбачається від кого ОСОБА_3 отримано суму авансу в розмірі 1 100 000 грн.

Надана копія розписки унеможливлює визначити рік її складання, при цьому, представником позивача оригінал вказаної розписки для огляду та звірки суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Також, представником позивача в судовому засіданні необгрунтовано вимоги позову щодо стягнення авансу саме в розмірі 300622,56 грн., враховуючи, що у вказаній вище розписці сума авансу визначена на рівні 1 100 000 грн., при цьому, представником позивача обгрунтованих пояснень з цього приводу суду не надано.

Таким чином, судом не встановлено, що позивачем ОСОБА_1 була перерахована на користь відповідача сума авансу саме в розмірі 300 622,56 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задовленню не підлягають.

Далі судом встановлено, що відповідно до умов Договору, роботи по даному договору вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Встановлено, що відповідач в порушення умов вказаного строку комплекс робіт по виготовленню та установці виробів із металу не виконав, акт приймання-передачі виконаних робіт з позивачем підписано не було.

Згідно зіст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 628 ЦК Українипередбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Застаттею 629 цього Кодексудоговір є обов'язковим для виконання сторін.

Згідно вимог ч. 1 с. 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. 3 ст. 843 ЦК України).

Частиною 2 ст. 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦК України).

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; Відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною п'ятою статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив умови договору, у зв'язку з його невиконанням у встановлений у договорі строк, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо розірвання договору підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання робіт, виконавець сплачує замовникові пеню за кожен день прострочення пеню у 0,1 % від розміру вартості невиконаних робіт.

Згідно з правовими позиціями висловленими Верховним Судом України по справі № 6-37цс16 від 11 травня 2016р., пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.

Відповідно до змісту вказаної норми стягнення неустойки (пені), в разі прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, виступають забезпеченням виконання зобов'язань перед замовником та є своєрідними заходами стимулювання виконавця до належного виконання робіт (надання послуг), передбачених договором. Тому вимоги про відмову від договору, повернення сплачених коштів та стягнення неустойки за кожний день прострочення виконання договору є взаємовиключними.

Оскільки позивач порушив питання про розірвання договору №02/7 від 02.07.2015 р. та повернення сплачених за договором коштів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення неустойки за прострочення виконання відповідачем умов договору.

Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України,частково доведені позовні вимоги, які знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 610, 611, 626, 628, 651, 837, 843, 849, 653, 852, 854 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТН ДИЗАЙН про розірвання договору підряду, стягнення суми авансу та пені - задовольнити частково .

Розірвати договір підряду №02/7 від 02.07.2015 р., укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю СТН ДИЗАЙН тп ОСОБА_1.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: