Постанова

від 28.11.2018 по справі 916/409/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. ОдесаСправа № 916/409/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Таран С.В.

суддів: Мишкіної М.А., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій,

за участю представників учасників справи:

від ТОВ Чорноморсантехмонтаж - Доброва К.Ю.;

від відповідача (ТОВ Стивидор комплекс ) - участі не брали;

від відповідача (Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради) - участі не брали;

від третьої особи (ОСОБА_2) - участі не брали;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Чорноморсантехмонтаж

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2018, прийняте суддею Волковим Р.В., м. Одеса, повний текст складено 10.08.2018,

у справі №916/409/18

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Чорноморсантехмонтаж

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю Стивидор комплекс ;

- Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю Чорноморсантехмонтаж (далі - ТДВ Чорноморсантехмонтаж ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Стивидор комплекс (далі - ТОВ Стивидор комплекс ), Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (далі - Суворовська РА) про визнання незаконним та скасування розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 961 від 01.12.2016 Про затвердження висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкту нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності за ТОВ Стивидор комплекс" на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі за адресою: Одеська область, місто Одеса, Старокиївська дорога 21-й км, буд. 39-А, загальною площею 2116,6 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1204858251101.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним розпорядженням, яке в подальшому слугувало підставою для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, порушено права позивача, як власника 73/100 частин цілісного майнового комплексу, оскільки без його згоди, як співвласника, виділено ТОВ Стивидор комплекс у власність будівлю трансформаторної підстанції, яка входить до складу частки комплексу, що належить позивачеві.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі № 916/409/18.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №916/409/18 у задоволенні позовних вимог ТДВ Чорноморсантехмонтаж відмовлено повністю.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним розпорядження мотивовано тим, що Суворовською РА не проводився будь-який виділ часток, а лише був затверджений висновок щодо можливості виділу частки. Щодо вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності ТОВ Стивидор Комплекс на об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, 21-ий км Старокиївської дороги, 39-А, суд зазначив, що відповідачі по справі не є державним реєстраційним органом або іншим органом, до повноважень якого віднесено скасування державної реєстрації.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про належність спірної будівлі (трансформаторної підстанції літ. Г ) ТОВ Стивидор комплекс . Заяви позивача від 02.04.2015 про відсутність заперечень проти виділу частки ТОВ Стивидор комплекс в натурі з наступним оформленням права власності на неї, як на об'єкт нерухомого майна та про відсутність претензій щодо відведення у користування ТОВ Стивидор комплекс земельної ділянки, не є належними, допустимими та достатніми доказами того, що до складу 23/100 часток комплексу входить спірна будівля трансформаторної підстанції літ. Г . Текст зазначених заяв не містить відповідного переліку будівель та споруд, ці заяви не є правочинами, або іншими встановленими законом підставами для переходу права власності на майно.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що заява щодо відсутності заперечень проти виділу в натурі частки зі спільної власності є лише передумовою для виготовлення відповідної технічної документації з подальшим укладенням договору згідно з вимогами статті 364 Цивільного кодексу України, проте відповідний договір між співвласниками не укладався. Заява про погодження меж земельної ділянки, що може бути відведена в користування ТОВ Стивидор комплекс не свідчить про відмову позивача від права власності на належні йому об'єкти та споруди, що знаходяться на такій ділянці.

За твердженням позивача, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки висновку експерта № 18-1922 від 12.06.2018 та зауваженням позивача щодо нього. Відповідачем не доведено перебування спірної будівлі (трансформаторної підстанції літ. Г ) у власності ТОВ Стивидор комплекс .

Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку щодо відсутності порушень з боку Суворовської РА при виданні розпорядження №961 від 01.12.2016, оскільки відповідно до пункту 3.2.4 Положення про Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 13.02.2014 №4584-VI, районна адміністрація видає розпорядження про затвердження розподілу часток жилих приміщень та господарських споруд, а також поділу, виділу та об'єднання; встановлює або змінює нумерацію об'єктів нерухомості, необхідною передумовою прийняття районною адміністрацією відповідного розпорядження є проведений між співвласниками розподіл часток жилих приміщень та господарських споруд, зокрема, укладений між співвласниками на підставі статті 364 Цивільного кодексу України договір, рішення суду про виділ частки, тощо. Технічний висновок щодо можливості виділу в натурі частки ТОВ Стивидор комплекс , без укладання між співвласниками відповідного договору згідно з вимогами статей 364, 367 Цивільного кодексу України, не є підтвердженням проведеного відповідно до вимог закону виділу або поділу в натурі майнового комплексу, співвласниками якого є ТДВ Чорноморсантехмонтаж , ТОВ Стивидор комплекс та ОСОБА_2. Отже, приймаючи оскаржуване розпорядження № 961 від 01.12.2016, Суворовська РА порушила право позивача, як співвласника цілісного майнового комплексу, за адресою: м. Одеса, 21-й км Старокиївського шосе, 39.

Крім того, апелянт зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги ТДВ Чорноморсантехмонтаж про скасування державної реєстрації права власності ТОВ Стивидор Комплекс на об'єкт нерухомого майна з тих підстав, що відповідачі по справі не є державним реєстраційним органом, або іншим органом, до повноважень якого віднесено скасування державної реєстрації договорів, оскільки позов про скасування державної реєстрації не є позовом про оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав або про зобов'язання вчинити певні дії. Зазначений спосіб захисту є самостійним, спрямованим на відновлення порушених прав й застосовується незалежно від наявності у відповідача по справі повноважень щодо реєстрації речових прав.

За вказаною апеляційною скаргою ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Величко Т.А., Таран С.В.) відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 26.09.2018 розгляд справи № 916/409/18 призначено на 09.10.2018 о 15:30 год.

04.09.2018 та 19.09.2018 Суворовська РА та ТОВ "Стивидор Комплекс" подали до Одеського апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу (з доказами надсилання копій відзивів учасникам справи), в якому висловили заперечення проти її задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Стивидор Комплекс" зазначає про те, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази на підтвердження належності ТОВ Стивидор комплекс трансформаторної підстанції літ. Г , а саме: висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №18-1922 від 12.06.2018; акт Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ДАБІ України № 370 від 15.06.2018 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду; нотаріально посвідчені заяви ТДВ Чорноморсантехмонтаж та ОСОБА_2; матеріали топографічної зйомки земельної ділянки.

ТОВ Стивидор Комплекс вказує, що приймаючи розпорядження № 961 від 01.12.2016, Суворовська РА діяла відповідно до повноважень, визначених рішенням Одеської міської ради від 13.02.2014 № 4584-VI та у спосіб, передбачений законом, а належним відповідачем за вимогою про скасування державної реєстрації є державний реєстратор. Перехід права власності на земельну ділянку при набутті права на будівлю є законодавчо затвердженою нормою та відбувався на час укладання між сторонами договору купівлі-продажу 23/100 часток майна. Площа і межі земельної ділянки з часу придбання ТОВ Стивидор комплекс частки майнового комплексу не змінились, що підтверджується матеріалами геодезичних вимірювань.

Зазначає вказаний відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу також про те, що після укладання договору купівлі-продажу 23/100 частки з директором ТДВ Чорноморсантехмонтаж було узгоджено, що у користування ТОВ Стивидор комплекс переходить земельна ділянка пл. 2,26 га. Такий же розмір ділянки є на теперішній час. У технічному паспорті на залізничний під'їзний шлях ТОВ Стивидор комплекс , виготовленому станом на 04.05.2007 ТОВ Експрес-Проект , чітко зазначено, що на земельній ділянці ТОВ Стивидор комплекс наявна спірна трансформаторна підстанція.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, Суворовська РА у своєму відзиві на скаргу зазначає, що при виданні розпорядження № 961 від 01.12.2016 вона діяла відповідно до повноважень, визначених рішенням Одеської міської ради 13.02.2014 № 4584-VI, та у спосіб, передбачений законом.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з частиною шостою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

В силу частини п'ятої статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання вимог положень частини шостої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини п'ятої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, Одеським апеляційним господарським судом матеріали справи № 916/409/18 передано до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.10.2018 для розгляду апеляційної скарги по справі № 916/409/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Таран С.В., суддів: Мишкіної М.А., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2018 справу №916/409/18 прийнято до провадження вищевизначеним складом судової колегії, розгляд справи розпочато спочатку зі стадії підготовки справи до апеляційного розгляду.

20.09.2018 ТДВ "Чорноморсантехмонтаж" подало суду апеляційної інстанції клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, у задоволенні якого Південно-західним апеляційним господарським судом було відмовлено, що відображено в ухвалі суду від 06.11.2018, якою розгляд справи було призначено в судове засідання на 28.11.2018.

В судовому засіданні 28.11.2018 представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, представники відповідачів та третьої особи участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (том VI а.с. 29, 33, 34-36), при цьому ТОВ Стивидор комплекс на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надіслало клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що його представник не може прибути в судове засідання, призначене на 28.11.2018, оскільки він приймає участь у розгляді інших справ.

В задоволенні клопотання ТОВ Стивидор комплекс колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду було відмовлено, про що постановлено протокольну ухвалу, оскільки явка повноважних представників сторін та третьої особи в судове засідання 28.11.2018 обов'язковою не визнавалась, а правова позиція ТОВ Стивидор комплекс щодо рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №916/409/18 викладена в його відзиві на апеляційну скаргу. При цьому Південно-західним апеляційним господарським судом було враховано положення частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закритому акціонерному товариству Чорноморсантехмонтаж (далі-ЗАТ Чорноморсантехмонтаж ), правонаступником якого відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001872335 від 20.12.2016 є позивач, на праві власності належав цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21-й км Старокиївського шосе, №39, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №732018 від 13.05.2003, виданого Виконавчим комітетом Красносільської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

Зазначений комплекс складався з наступних об'єктів нерухомого майна: літ. А-А1 (виробничий корпус загальною площею 5500,6 кв.м.); літ. Б (цех ТНС загальною площею 1765,4 кв.м); літ. В, B1, В2 (блок складів загальною площею 1267,7 кв.м); літ. Г (трансформаторна підстанція); літ. Д (склад металопрокату загальною площею 423,2 кв.м); літ. Е, е, е1 (дільниця укрупненого зберігання); літ. Ж (трансформатор Т-630); літ. З (прохідна); літ. И (пд) (склад готової продукції); І (склад зберігання грузів ); II, III (брукування); № 1-5 (огорожа); IV (інженерні комунікації).

19.01.2005 між ЗАТ Чорноморсантехмонтаж та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу 4/100 частин зазначеного комплексу, умовами якого визначено, що відчужувана частина складається з літ. Д склад металопрокату, загальною площею 423,2 кв.м.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №12228740 від 20.10.2006, виданого Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 належало 4/100 комплексу, а позивачеві-96/100 комплексу. Із змісту зазначеного витягу також вбачається, що відповідно до матеріалів технічної інвентаризації до інженерних комунікацій IV входили: під'їздна залізнична колія, пожежний резервуар, внутрішньомайданчикові мережі, електропостачання, внутрішньомайданчикові мережі водопроводу, зовнішньомайданчикові мережі водопроводу, мережі каналізації, теплові мережі, навіс з парканом.

В подальшому 19.01.2007 між ЗАТ Чорноморсантехмонтаж та ТОВ Стивидор комплекс укладено договір купівлі-продажу 23/100 частин зазначеного комплексу, за умовами якого відчужувана частина складається з наступних об'єктів нерухомого майна: літ. В, B1, В2 (блок складів); літ. Е, е, е1 (дільниця укрупненого зберігання); І (склад зберігання грузів); літ. З (прохідна); 1/2 частина огорожі № 1-5 ; III (брукування); частина інженерних комунікацій IV , а саме: під'їздна залізнична колія, пожежний резервуар, 3/10 частин електропостачання, загальною площею 1267,7 кв.м (далі- договір від 19.01.2007).

ТОВ Стивидор комплекс отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ № 343510 від 15.11.2007, видане Виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в якому визначено склад частки, що належить відповідачу згідно з умовами укладеного договору. Зокрема у цьому свідоцтві зазначено, що відповідачеві належить частина інженерних комунікацій (під'їздна залізнична колія, пожежний резервуар, 3/10 частин електропостачання).

02.04.2015 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. посвідчено заяву ОСОБА_4, відповідно до якої останній, як директор ТДВ Чорноморсантехмонтаж , що діє на підставі статуту, підтвердив, що немає заперечень проти виділу в натурі 23/100 частин майнового комплексу ТОВ Стивидор комплекс за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська с/р, 21-й кілометр Старокиївського шосе, будинок 39 з наступним оформленням самостійної одиниці та присвоєнням окремої нової адреси у підприємства.

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. також 02.04.2015 було посвідчено заяву директора ТДВ Чорноморсантехмонтаж ОСОБА_4, якою підтверджено, що у підприємства немає заперечень проти оформлення землевпорядної документації по відводу в оренду земельної ділянки за юридичною адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Красносільська с/р, 21-й кілометр Старокиївського шосе, будинок 39 (фактична адреса земельної ділянки: м.Одеса, 21-й кілометр Старокиївського шосе, 39).

Ідентичні нотаріально посвідчені заяви 02.12.2015 були підписані ОСОБА_2.

Товариством з обмеженою відповідальністю Нове бюро технічної інвентаризації (далі - ТОВ Нове БТІ ) за заявою ТОВ Стивидор Комплекс було видано висновок №1267/12-15 від 30.12.2015 щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. Додатком до вказаного висновку є один варіант виділу, складений на 1 аркуші.

На підставі замовлення від 15.02.2016 №410 ТОВ Стивидор комплекс зарезервовано адресу об'єкта нерухомого майна - нежитлові будівлі цілісного майнового комплексу: місто Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 39-А, що відображено у довідці з Адресного реєстру міста Одеси від 17.06.2016 № 368779/1, виданої юридичним департаментом Одеської міської ради.

01.12.2016 Суворовською РА видано розпорядження №961р Про затвердження висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: 21-й км Старокиївської дороги, 39 з подальшим встановленням нумерації (ТОВ Стивидор Комплекс ) (далі- розпорядження Суворовської РА №961р від 01.12.2016), яким затверджено висновок, виготовлений ТОВ Нове БТІ щодо технічної можливості виділу в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна 23/100 часток об'єкта нерухомого майна, що належать ТОВ Стивидор комплекс ; на підставі довідки з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси об'єкта нерухомого майна від 17.06.2016 №368779/1 встановлено нумерацію новоутвореному об'єкту нерухомого майна - нежитловим будівлям цілісного майнового комплексу, які належать ТОВ Стивидор комплекс : місто Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 39-А.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №111863531 від 26.01.2018 зазначене розпорядження стало однією з підстав для державної реєстрації права власності ТОВ Стивидор комплекс на об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Старокиївська дорога, 21км, буд. 39-А, загальною площею 2116,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1204858251101.

Зокрема, 21.03.2017 державним реєстратором Іскровим О.В. Одеської філії Державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень на підставі: технічного паспорта б/н від 19.09.2016, виданого ТОВ Нове БТІ ; розпорядження Суворовської РА №961р від 01.12.2016; заяв №591 від 02.04.2015, 2282 від 02.12.2015 (видавник приватний нотаріус Задорожнюк В.К.); свідоцтва про право власності б/н від 15.11.2007, виданого Виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, було проведено державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомості за ТОВ Стивидор Комплекс . При цьому, до складових частин об'єкта нерухомого майна увійшла трансформаторна підстанція, літ Г .

Предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування розпорядження Суворовської РА №961р від 01.12.2016 та скасування державної реєстрації права власності ТОВ Стивидор комплекс" на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Старокиївська дорога, 21 км буд. 39-А, загальною площею 2116,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1204858251101.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, про те, що позивачем не доведена наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість визнати незаконним та скасувати розпорядження Суворовської РА № 961р від 01.12.2016 та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Стивидор комплекс" на об`єкт нерухомого майна.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Частина перша статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає поняття права власності та встановлює, що це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, він також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Фактично це означає, що власник нерухомого майна може розпоряджатися своїм майном керуючись власними переконаннями і власною волею не порушуючи при цьому інтереси інших осіб. Власник майна або уповноважена ним особа можуть поділити нерухоме майно або виділити з нього певну частину. Так само власник або співвласники декількох об'єктів нерухомого майна можуть об'єднати ці об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

У частині першій статті 355 ЦК України наведено поняття права спільної власності таким чином: майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина друга статті 355 ЦК України).

Статтями 367, 368 ЦК України визначено два види спільної власності: спільна часткова (із визначенням часток кожного власника у праві власності) та спільна сумісна власність (без визначення часток кожного власника у праві власності).

Згідно з частиною четвертою статті 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом (частина третя статті 355 ЦК України).

Право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21-й км Старокиївського шосе, №39, у ТОВ Стивидор Комплекс виникло на підставі нотаріально посвідченого договору від 19.01.2007, за умовами якого відчужувана частина складається з наступних об'єктів нерухомого майна: літ. В, B1, В2 (блок складів); літ. Е, е, е1 (дільниця укрупненого зберігання); І (склад зберігання грузів); літ. З (прохідна); 1/2 частина огорожі № 1-5 ; III (брукування); частина інженерних комунікацій IV (під'їзна залізнична колія, пожежний резервуар, 3/10 частин електропостачання), загальною площею 1267,7кв.м.

При цьому сторонами у пункті 1 цього договору зазначено, що весь цілісний майновий комплекс, 23/100 частин якого відчужується покупцю, складається з літ. А-А1 (виробничий корпус загальною площею 5500,6 кв.м); літ. Б (цех ТНС загальною площею 1765,4 кв.м); літ. В, B1, В2 (блок складів загальною площею 1267,7 кв.м); літ. Г (трансформаторна підстанція) ; літ. Д (склад металопрокату загальною площею 423,2 кв.м); літ. Е, е, е1 (дільниця укрупненого зберігання); літ. Ж (трансформатор Т-630); літ. З (прохідна); літ. И (пд) (склад готової продукції); І (склад зберігання грузів ); II, III (брукування); № 1-5 (огорожа); IV (інженерні комунікації).

Отже, із змісту договору від 19.01.2007 вбачається, що спірна трансформаторна підстанція під літ. Г до складу частки, що була відчужена на користь ТОВ Стивидор комплекс , не увійшла та в отриманому в подальшому останнім свідоцтві про право власності на нерухоме майно серії САВ №343510 від 15.11.2007 не зазначена.

Доводи ТОВ Стивидор Комплекс про те, що до складу відчуженого позивачем за договором від 19.01.2007 майна було включено трансформаторну підстанцію літ Г , як складову 3/10 частин (об'єктів) електропостачання, ґрунтуються на припущенні та спростовуються як змістом укладеного між сторонами договору, так і виданим відповідачеві свідоцтвом про право власності серії САВ №343510 від 15.11.2007, відповідно до яких 3/10 частини електропостачання є складовою інженерних комунікацій (IV).

В силу вимог частин першої та другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Отже, кожен учасник права спільної часткової власності має суб'єктивне цивільне право на виділ своєї частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України 18.06.2007 №55, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 року за №774/14041 (далі - Інструкція), поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (додаток 1) або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна (додаток 2).

Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку (пункти 3.2, 3.3 Інструкції).

Згідно з пунктом 3.10 Інструкції суб'єкт господарювання готує висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна (додаток 2) для укладення договору про виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна або договору про виділ частки з об'єктів нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

Як вбачається із матеріалів справи 30.12.2015 ТОВ Нове БТІ було виготовлено висновок №1267/12-15 щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. У вказаному висновку зазначено, що за технічними показниками 23/100 частин об'єкта (цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська область, Лиманський (Комінтернівський) р-н, Красносільська с/р, 21й км Старокиївського шосе, буд. 39) є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі. В тексті цього висновку зазначається, що ТОВ Стивидор комплекс на підставі свідоцтва про право власності серія САВ №343510 від 15.11.2007 належить 23/100 частин об'єкта цілісного майнового комплексу, який складається в тому числі з спірної трансформаторної підстанції літ. Г , а також про те, що право користування земельною ділянкою підтверджується договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004, площею 4,27 га.

Між тим свідоцтво про право власності серія САВ №343510 від 15.11.2007 не містить відомостей про належність ТОВ Стивидор Комплекс трансформаторної підстанції літ. Г , а договір оренди земельної ділянки від 30.12.2004 площею 4,27 га укладений Комінтернівською районною державної адміністрацією ("орендодавець") строком на 25 років не з ТОВ Стивидор Комплекс , а з позивачем ("орендар").

Відповідно до частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Частиною третьої та четвертою статті 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Південно-західним апеляційним господарським судом встановлено, що договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна між співвласниками: ТОВ Чорноморсантехмонтаж , ТОВ Стивидор Комплекс та ОСОБА_2 не укладався.

Відтак передчасним було звернення ТОВ Стивидор Комплекс до Суворовської РА з заявою про затвердження виділу, оскільки відповідно до наведених вище норм права, необхідною умовою прийняття Суворовською РА розпорядження про затвердження виділу часток з нерухомого спільного майна (не про затвердження висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки) є укладення між співвласниками на підставі статті 364 ЦК України відповідного договору або у разі недосягнення між ними згоди - рішення суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності , не є правом, що самостійно реалізується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватись на підставі укладеного між усіма співвласниками договору , з огляду на те, що частиною першою статті 358 ЦК України чітко встановлено засади здійснення права спільної часткової власності за згодою співвласників, і лише у разі виникнення між співвласниками спору справа про виділ вирішується судом.

Суворовська РА відповідно до пункту 1.1 Положення про Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 13.02.2014 №4584-VI, є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Суворовського району міста Одеси згідно із Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до пункту 3.2.4 зазначеного Положення Суворовська РА, зокрема, видає розпорядження про затвердження розподілу часток жилих приміщень та господарських споруд, а також поділу, виділу та об'єднання; встановлює або змінює нумерацію об'єктів нерухомості.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна, визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки.

Враховуючи викладені вище правові норми та обставини справи, зокрема стосовно того, що спірна трансформаторна підстанція літ. Г не увійшла до складу частки, яка була відчужена ТОВ Стивидор комплекс за договором купівлі-продажу від 19.01.2007, а також те, що між співвласниками не укладався відповідно до вимог статтей 364, 367 ЦК України відповідний договір виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, судова колегія дійшла висновку, що приймаючи розпорядження №961р від 01.12.2016 про затвердження технічного висновку щодо можливості виділу в натурі частки ТОВ Стивидор комплекс та не перевіривши при цьому правомірність проведеного виділу частки з спільної часткової власності, Суворовська РА порушила право позивача, як власника 73/100 частин майнового комплексу.

За таких обставин розпорядження Суворовської РА №961р від 01.12.2016 підлягає скасуванню.

Щодо вимоги ТДВ Чорноморсантехмонтаж про скасування державної реєстрації права власності ТОВ Стивидор комплекс на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, розташована у м. Одеса, Старокиївська дорога 21км, буд. 39-А, загальною площею 2116,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1204858251101, колегія суддів Південно-Західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухоме майно, яке утворюється внаслідок поділу або виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт перший частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року ; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі- Порядок №1127).

Пунктом 56 Порядку №1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

В порушення зазначеної норм державну реєстрацію за ТОВ Стивидор комплекс права власності на об'єкт спірного нерухомого майна 21.03.2017 здійснено без подання реєстратору договору про виділ у натурі частки із спільного майна, а на підставі наступних документів: технічного паспорту б/н від 19.09.2016, виготовленого ТОВ Нове БТІ ; розпорядження Суворовської РА №961 від 01.12.2016; заяв №591 від 02.04.2015, № 2282 від 02.12.2015 та свідоцтва про право власності б/н від 15.11.2007, виданого Виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Отже, державну реєстрацію прав на нерухоме майно: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, будинок 39-А, загальною площею 2116,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1204858251101 було проведено за відсутності необхідних для цього документів.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи викладене, а також те, що державну реєстрацію прав на нерухоме майно було проведено на підставі оскарженого розпорядження Суворовської РА, яке судом визнано незаконним та скасовано, така державна реєстрація підлягає скасуванню.

Скасування державної реєстрації права власності ТОВ Стивидор Комплекс , проведеної на підставі скасованого розпорядження Суворовської РА, є ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки відновлює положення, що існувало до порушення права. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, визначені у статті 16 ЦК України, і одним із таких способів є відновлення становища, що існувало до порушення. В даному випадку захист порушеного права полягає у відновленні становища, що існувало до його порушення із застосуванням способів та механізмів, які встановлені законом.

При цьому колегія суддів вважає помилковим висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації з тих підстав, що відповідачі у даній справі не є державним реєстраційним органом або іншим органом, до повноважень якого віднесено скасування державної реєстрації, враховуючи те, що предметом спору у даній справі є вимоги, направлені на захист права власності ТОВ Чорноморсантехмонтаж про скасування державної реєстрації права власності за відповідачем - ТОВ Стивидор Комплекс , а не про визнання незаконними, неправомірними дій реєстратора, визнання недійсними його рішень чи про зобов'язання останнього вчинити певні дії.

Спір у цій справі є виключно спором про право, право власності на трансформаторну підстанцію літ. Г , підстави набуття такого права, та не стосується виключно проведення державної реєстрації права власності, і оскільки він не носить публічно-правового характеру, то підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Між ТДВ Чорноморсантехмонтаж та ТОВ Стивидор комплекс існує спір щодо підстав для існування у Державному реєстрі прав запису про право власності. Будь-якої іншої особи, якій може бути пред'явлено вимогу про скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, ніж особа, яка за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є його власником, в ході розгляду даної справи не встановлено.

Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує, що визначальною ознакою справи господарської юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. У цьому спорі приватноправові відносини між ТДВ Чорноморсантехмонтаж та ТОВ Стивидор комплекс вирізняються наявністю майнового, особистого інтересу. Спір між сторонами має приватноправовий характер, оскільки обумовлений порушенням приватного права позивача, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. В даному випадку такий спосіб встановлений частиною другою статті 26 Закону, якою передбачено скасування державної реєстрації прав у разі скасування документів, на підставі яких її було проведено.

Отже, вимога ТДВ Чорноморсантехмонтаж про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна є обґрунтованою та такою, що також підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржене судове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №916/409/18 не відповідає цим вимогам у зв'язку з неправильним застосування норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених у ньому, обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідачів, при цьому колегією суддів враховується, що позивачем при зверненні до суду судовий збір було сплачено лише за одну вимогу немайнового характеру, тому з останнього до державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за розгляд іншої вимоги немайнового характеру.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Чорноморсантехмонтаж задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №916/409/18 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 961 від 01.12.2016 Про затвердження висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкту нерухомого майна .

Скасувати державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Стивидор Комплекс на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі за адресою: Одеська область, місто Одеса, Старокиївська дорога 21-й км, буд. 39-А, загальною площею 2116,6 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1204858251101.

Стягнути з Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на користь Товариства з додатковою відповідальністю Чорноморсантехмонтаж 1762 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 2643 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стивидор Комплекс на користь Товариства з додатковою відповідальністю Чорноморсантехмонтаж 1762 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 2643 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Чорноморсантехмонтаж в дохід державного бюджету України 1762 грн судового збору за подання позовної заяви.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.11.2018.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.В. Поліщук