Постанова

від 29.11.2018 по справі 916/1922/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1922/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Л.В. Поліщук,

суддів: М.А. Мишкіної, І.Г. Філінюка,

при секретарі судового засідання О.В. Клименко

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену суддею Гуляк Г.І, м. Одеса

у справі №916/1922/18

за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби України

до Приватного підприємства Ніка

про стягнення 14461461,96грн.,

В С Т А Н О В И В :

Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі - ПП) Ніка про стягнення з остатнього збитків у розмірі 14461461,96грн., завданих нестачею майна, переданого на зберігання до ПП Ніка відповідно до договорів №44 від 14.02.2013р. та №273 від 01.04.2014р. про надання послуг відповідального зберігання. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Разом із позовною заявою Одеською митницею Державної фіскальної служби України подана заява про забезпечення позову, в якій остання просить суд заборонити суб'єктам державної реєстрації та державному реєстратору проведення державної реєстрації припинення Приватного підприємства Ніка до повного виконання судового рішення у даній справі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення ПП Ніка призведе до неможливості стягнення з нього на користь позивача збитків у розмірі 14461461,96грн., тобто унеможливить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Одеської митниці Державної фіскальної служби України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2018р. у задоволенні заяви про забезпечення позову Одеській митниці Державної фіскальної служби України відмовлено, з огляду на те, що позивачем не обґрунтовано наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно чи грошові кошти ПП Ніка і предметом позовної вимоги. При цьому, на думку суду, застосування такого заходу забезпечення позову може привести до блокування господарської діяльності юридичної особи.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду (в подальшому матеріали оскарження ухвали передані до Південно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з ліквідацією Одеського апеляційного господарського суду) з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її та прийняти постанову, якою заяву про забезпечення позову Одеської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

На думку скаржника при винесенні оскаржуваної ухвали місцевим судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ч. ч. 1,2 ст. 136, п. 10 ч.1, ст.137, ч. ч. 7,8 ст. 145 ГПК України та п.2 ч.1 ст. 28 Закону України від 15.03.2003р. № 755-ІV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Скаржник зазначає, що в заяві про забезпечення позову не просив суд накласти арешт на нерухоме майно ПП Ніка чи грошові кошти, а просив заборонити суб'єктам державної реєстрації та державному реєстратору проведення державної реєстрації припинення Приватного підприємства Ніка до повного виконання судового рішення у даній справі. При цьому скаржник вважає, що зазначені ним в заяві заходи забезпечення позову ніяким чином не можуть призвести до блокування господарської діяльності юридичної особи, а навпаки призведуть до її продовження.

Також скаржник вважає, що заходи забезпечення позову, викладені ним в відповідній заяві, безпосередньо пов'язані з реальним виконанням рішення суду у даній справі.

Відзив на апеляційну скаргу від ПП Ніка не надходив, відповідач не використав законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали, перевіривши її законність і обґрунтованість в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Більш того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Положеннями ст. 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову.

Оцінивши обставини, викладені в заяви Одеської митниці Державної фіскальної служби України про забезпечення позову, і беручи до уваги, що предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про стягнення збитків у розмірі 14461461,96 грн., судова колегія вважає що виконання в майбутньому судового рішення у ній, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявне у відповідача майно для задоволення вимог кредитора.

Разом з тим, відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ПП Ніка (ідентифікаційний код юридичної особи - 30542866) знаходиться у стані припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Проведення державним реєстратором державної реєстрації припинення Приватного підприємства Ніка призведе до неможливості стягнення з останнього коштів на користь позивача, у випадку задоволення судом його позовних вимог.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, обрані позивачем заходи до забезпечення позову, зокрема у вигляді заборонити суб'єктам державної реєстрації та державному реєстратору проведення державної реєстрації припинення Приватного підприємства Ніка до повного виконання судового рішення у даній справі, співвідносяться з предметом позову і вважає, що наведені заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у даній справі, у разі задоволення позову, що не було враховано місцевим судом при розгляді заяви позивача.

При цьому господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову у задоволенні заяви помилково зазначив, що позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача, у зв'язку з чим невірно застосував приписи ст. 136,137 ГПК України , а тому судова колегія вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 11.09.2018р. підлягає скасуванню внаслідок порушення судом норм процесуального права, а заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби України про забезпечення позову у справі №916/1922/18 вважає за необхідне задовольнити.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284,387 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити, ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 року у справі №916/1922/18 скасувати.

Заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби України про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити суб'єктам державної реєстрації та державному реєстратору проведення державної реєстрації припинення Приватного підприємства Ніка (ідентифікаційний код юридичної особи - 30542866, 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд.46) до повного виконання судового рішення за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби України до Приватного підприємства Ніка про стягнення 14461461,96грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.11.2018.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя М.А. Мишкіна

Суддя І.Г. Філінюк