Ухвала

від 29.11.2018 по справі 21/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

29.11.2018р. Справа № 21/200

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григорієвій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , м.Енергодар, Запорізька область №28-23/23735 від 24.10.18р.

на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 під час виконання судового рішення у справі №21/200

за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , м.Енергодар

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» , м. Макіївка

про стягнення 21374187,53грн.

Представники:

від стягувача: ОСОБА_2, за довір.

від боржника: не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням арбітражного суду Донецької області від 27.06.2001р. позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , м.Енергодар, Запорізька область до Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» , м.Макіївка, Донецька область задоволені в повному обсязі; стягнуто з позивача на користь відповідача 21374187,53грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00грн.

На виконання вказаного рішення видано наказ від 27.06.2001р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. за заявою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» видано дублікат наказу на виконання рішення арбітражного суду Донецької області у даній справі.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2018р. за заявою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , м.Енергодар поновлено стягувачу пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа у справі №21/200 до виконання.

29.10.18р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , м.Енергодар, Запорізька область №28-23/23735 від 24.10.18р. на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 30.10.18р. скаргу залишено без руху та заявнику надано строк для усунення недоліків.

19.11.18р. до суду надійшла заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , м.Енергодар, Запорізька область про усунення недоліків, допущених при поданні скарги.

Ухвалою суду від 20.11.18р. скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.11.18р.

У судове засідання 29.11.18р. з'явився представник скаржника, який підпримав вимоги, викладені у скарзі та просив її задовольнити.

Представники боржника та органу ДВС в судове засідання не з'явилися; про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Боржник ВАТ Макіївський металургійний комбінат про місце, час та дату судового засідання був повідомлений шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі «Новини та події суду» ) офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет ( www .court.gov.ua/sudu/ ), оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням даної юридичної особи є: м.Макіївка, Донецька область.

Державним виконавцем відзив на скаргу та матеріали виконавчого провадження суду не надані.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, в дану випадку на скаржника, суд, враховуючи належне повідомлення учасників судового процесу про дату судового засідання, а також обмеженість розгляду скарги процесуальним строком, розглядає скаргу за наявними матеріалами.

Дослідивши подану скаргу, заслухавши пояснення та доводи присутнього представника скаржника, господарським судом встановлено наступне:

У поданій скарзі заявник зазначає, що державний виконавець 27.09.18р. виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій керуючись п.4 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження та обґрунтував своє рішення тим, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Проте, на думку скаржника такі дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій є незаконними, оскільки прямо суперечать ст.19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Скаржник стверджує, що вказана норма є спеціальною нормою, яка встановлює вимоги щодо зупинення виконавчого провадження, однак не може бути застосована до виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №21/200 від 10.07.2001р., виданого на примусове стягнення поточної кредиторської заборгованості у справі про банкрутство, оскільки ч.4 вказаної статті Закону передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Таким чином, на думку скаржника посилання державного виконавця на положення п.4 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження , є безпідставними, а відповідні дії державного виконавця є незаконними та такими, що грубо порушують права та законні інтереси стягувача.

З огляду на вказане, скаржник просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3, щодо зупинення вчинення виконачих дій неправомірними;

- зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби скасувати постанову від 27.09.18р. (ВП №57028712) про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №21/200.

Отже, спір у справі стосується оскарження стягувачем дій державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у зв'язку із дією мораторію на задоволення вимог кредиторів щодо боржника за виконавчим документом - наказом господарського суду Донецької області №21/200 від 10.07.2001р.

Оцінивши подані докази, суд, на підставі приписів чинного законодавства, у їх взаємозв'язку та співвідношенні, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ст.ст.339, 340 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч.2 вказаної статтті Закону визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати всіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно матеріалів скарги стягувач - ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою №17278 від 06.08.18р. про примусове виконання наказу господарського суду Донецької області у справі №21/200.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, 17.08.18р. відкрито виконавче провадження №57028712 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області справі №21/200 про стягнення з ВАТ Макіївський металургійний комбінат на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» боргу у розмірі 21374187,53грн. та 1700,00грн. на відшкодування витрат по оплаті держаного мита.

27.09.18р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57028712 на підставі вимог п.4.ч.1ст.34 та ст.35 Закону України Про виконавче провадження з огляду на те, що відносно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство згідно ухвали Арбітражного суду Донецької області від 21.04.1997р. у справі №35/1-1б та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суд зазначає, що п.4 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження передбачено зупинення вчинення виконавчих дій у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ч.5 ст.19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків.

Згідно ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Системний аналіз наведеним правових норм свідчить, що Закон України Про виконавче провадження пов'язує підстави зупинення вчинення виконавчих дій не з самим юридичним фактом порушення провадження у справі про банкрутство, а з характером вимог до боржника (поточні чи конкурсні).

Зі змісту поданої скарги вбачається, що відносно ВАТ Макіївський металургійний комбінат (боржника за виконавчим провадженням у даній справі) 21.04.1997р. ухвалою Абітражного суду Донецької області порушено провадження у справі №35/1-1-б про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2002р. у справі №35/1-1-б введена процедура санації боржника ВАТ Макіївський металургійний комбінат .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2004р. у справі №35/1-1-б затверджений план санації боржника ВАТ Макіївський металургійний комбінат .

Заявою №28-22/1644 від 11.02.2004р. стягувач звернувся до керуючого санацією ВАТ Макіївський металургійний комбінат - арбітражного керуючого ОСОБА_4 про визнання грошових вимог, які виникли у зв'язку із невиконанням боржником рішення Арбітражного суду Донецької області від 27.06.2001р. у справі №21/200, яким задоволено позовні вимоги ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до ВАТ Макіївський металургійний комбінат про стягнення заборгованості на суму 21374187,53грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.07.12р. у справі №35/1-1-б встановлено, що заборгованість боржника перед ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , в тому числі в сумі 21374187,53грн., стягнута за рішенням Арбітражного суду Донецької області від 27.06.2001р. у справі №21/200 є поточною.

Отже, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що вимоги ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , стягнуті рішенням Арбітражного суду Донецької області від 27.06.2001р. у справі №21/200 виникли в період після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому в силу ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є поточними.

Таким чином, у відповідності до наведених приписів Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом на вимогу стягувача до боржника ВАТ Макіївський металургійний комбінат про стягнення заборгованості, згідно рішення Арбітражного суду Донецької області від 27.06.2001р. у справі №21/200 дія мораторію введеного ухвалою Арбітражного суду Донецької області від 21.04.1997р. не поширюється.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що державний виконавець, зупиняючи вчинення виконавчих дій, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Законом України Про виконавче провадження .

У зв'язку з вищезазначеним та відповідно до ч.5 ст.19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 10.07.2001р. у справі №21/200 підлягають визнанню такими що є неправомірними.

Що стосується вимоги скаржника про зобов'язання Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби скасувати постанову від 27.09.18р. (ВП №57028712) про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №21/200, суд зазначає таке.

Відповідно до абз.2 п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.12р. №9 суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Абзацом другим ч.3 ст.74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, вказаною нормою Закону передбачене право начальника відділу своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину) державного виконавця, який безпосередньо підпорядкований начальнику, якщо вони суперечать вимогам закону.

В матеріалах справи відсутні докази ухилення начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець від вчинення дій передбачених ч.3 ст.74 Закону України Про виконавче провадження .

З огляду на вказане, у суду відсутні правові підстави зобов'язувати Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби скасувати постанову від 27.09.18р. (ВП №57028712) про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №21/200.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За результатами розгляду скарги згідно ст.343 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , м.Енергодар, Запорізька область №28-23/23735 від 24.10.18р. на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 задовольнити частково.

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, заявником понесені не були, а тому відповідно їх розподіл, в порядку ст.344 ГПК України, господарським судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.73, 74, 86, 234, 235, 340, 342, 339, 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , м.Енергодар, Запорізька область №28-23/23735 від 24.10.18р. на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 10.07.2001р. у справі №21/200.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 29.11.18р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

У судовому засіданні 29.11.18р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.11.18р.

Суддя М.О. Лейба